Постанова № 57984954, 16.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2016 р. Справа№ 910/15402/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.05.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Вінницької філії на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року

у справі № 910/15402/14 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Вінницької філії

до Вінницького національного технічного університету

про врегулювання переддоговірного спору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року по справі № 910/15402/14 у позові публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Вінницької філії до Вінницького національного технічного університету про врегулювання переддоговірного спору, визнання договору укладеним - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.01.2016 року, публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Вінницької філії звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року по справі № 910/15402/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/15402/14.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2016 року справу № 910/15402/14 передано для розгляду колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лобаня О.І., суддів Тищенко А.І., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року у складі головуючого судді Лобаня О.І., суддів Тищенко А.І., Федорчука Р.В. справу № 910/15402/14 прийнято до свого провадження.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу Вінницький національний технічний університет заперечив проти доводів викладених у апеляційній скарзі, вважає, що рішення прийняте господарським судом міста Києва від 20.01.2016 року по справі № 910/15402/14 при повному дослідженні всіх обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

В судових засіданнях 14.03.2016 року, 18.04.2016 року та 16.05.2016 року представник ПАТ «Укртелеком» в особі Вінницької філії надав суду свої пояснення по справі в яких подану апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники Вінницького національного технічного університету у судових засіданнях 14.03.2016 року, 18.04.2016 року та 16.05.2016 року також надали суду свої пояснення в яких, заперечили проти поданої апеляційної скарги, так як вважають її необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що відповідає нормам закону. Представники відповідача просили апеляційний господарський суд залишити без змін вказане рішення господарського суду міста Києва, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2009 р. між ВАТ «Укртелеком» (далі - позивач) та Вінницьким національним технічним університетом (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 246-23К/84 про надання послуг з доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації, відповідно до умов якого позивач відповідно до умов цього договору, у тому числі згідно визначених у додатку №1 до договору технічних даних, зобов'язується надати замовнику послугу доступу до місця в каналі кабельної каналізації для виконання замовником (або підрядною організацією за дорученням замовника) робіт з прокладання кабелю в каналі кабельної каналізації Укртелекому та у подальшому надати замовнику у використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Вінниця, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.8.1, 8.2 договору № 246-23К/84 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом 3-х років, термін дії договору продовжується на кожний наступний строк на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії.

В додатку № 1 до договору № 246-23К/84 сторонами було визначено технічні дані прокладання кабелю, в тому числі початкові та кінцеві адреси розташування каналу телефонної каналізації, загальна довжина каналу.

Як зазначає позивач, згідно актів обстеження траси прокладення кабелю електрозв'язку по каналах кабельної каналізації ВФ ПАТ «Укртелеком» від 30.07.13 №№ 12 - 21 та від 01.08.13 № 23 позивачем було виявлено наявність кабелю відповідача в ділянках кабельної каналізації, використання яких не було передбачено умовами договору № 246-23К/84 від 10.09.09, а саме за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької,102, від вул. В.Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102.

Листами від 19.09.13 № 4-4773, 16.12.13 № 20-6446, від 19.06.14 № 4-2747 позивач направляв відповідачу пропозиції укласти новий договір про надавання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», в проект якого було включено ділянки кабельної каналізації, використання яких відповідачем було встановлено актами обстеження від 30.07.13 №№ 12 - 21 та від 01.08.13 № 23.

Листами від 08.1013 № 1-11-129, від 10.02.14 № 1-11-16, від 26.06.14 № 20-17-208 відповідач повідомив позивача про свою відмову підписати направлений позивачем проект договору з тих підстав, що додатково включені до проекту договору ділянки кабельної каналізації, перебувають у державній власності та знаходяться на балансі відповідача. У зв'язку з викладеним, відповідач пропонує виключити з переліку ділянок кабельної каналізації електрозв'язку наступні ділянки каналізації:

1. Початкова адреса: м. Вінниця, просп. Космонавтів, 27 кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 221м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,9695 км.;

3. Початкова адреса: м. Вінниця, Хмельницьке шосе 89, кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 221м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,1912 км.;

4. Початкова адреса: м. Вінниця, Хмельницьке шосе 89, кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 [- частина кабельної каналізації зв'язку 221м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,1912 км.;

5. Початкова адреса: м. Вінниця, проси.. Юності 1/89 (РШ4410), кінцева адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 220,6 м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,2297км.;

6. Початкова адреса: м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 95, кінцева адреса м. Вінниця, шосе, 95 - частина кабельної каналізації зв'язку 302м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,5532км.;

13. Початкова адреса: м. Вінниця, вул.Квятека 17(РШ4637), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 102 - частина кабельної каналізації зв'язку 94м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,581 км.;

14. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 71 (РШ4632), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 9 - частина кабельної каналізації зв'язку 240м належить ВНТУ, тому потрібно вказати довжину 0,6595 км.;

17. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98 (РМ 20х2), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 98 , загальною довжиною ККЕ - 0,0077 км.;

18. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98 (РМ 20х2), кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 102 , загальною довжиною ККЕ - 0,2065 км.;

19. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 84, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 102 (РМ 20х2) , загальною довжиною ККЕ - 0,3428 км.;

22. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,208 км.;

23. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,208 км.;

24. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,208 км. - не існує, помилково включено;

25. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 100 , загальною довжиною ККЕ - 0,047 км.;

26. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 100 , загальною довжиною ККЕ - 0,047 км.;

27. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 102, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 100 , загальною довжиною ККЕ - 0,047 км.;

28. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,4157 км.;

29. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,4157 км.;

30. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. Келецька 98, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,102 км.;

31. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів 9, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9 , загальною довжиною ККЕ - 0,014 км.;

32. Початкова адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів 9, кінцева адреса: м. Вінниця, перехрестя вул. В. Інтернаціоналістів, 9 - вул.. В. Порика, загальною довжиною ККЕ - 0,352 км.;

33. Початкова адреса: м. Вінниця, ріг вул. В. Порика - В. Інтернаціоналістів, кінцева адреса: м. Вінниця, вул. В. Інтернаціоналістів, 9, загальною довжиною ККЕ - 0,3523 км.

В свою чергу, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час корпоратизації УДПЕЗ «Укртелеком» була проведена незалежна аудиторська перевірка наявності та стану державного майна, що перебувало на балансі підприємства, після чого був затверджений заключний баланс УДПЕЗ «Укртелеком». Отже, на момент звернення позивача з даним позовом до суду на його думку, відповідач користується телефонною каналізацією електрозв'язку Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» в ділянках, що знаходяться за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102 та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 без відповідних правових підстав.

Отже, з посиланням на ч.2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», ч. 6 ст. 179, ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України, позивач просить визнати укладеним договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком» між ПАТ «Укртелеком» в особі Вінницької філії та Вінницьким національним технічним університетом на умовах і в редакції, запропонованій позивачем згідно додатку № 1 до даної позовної заяви з моменту набуття рішення суду законної сили.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, що певні ділянки кабельної каналізації, які позивач вважає своєю власністю та вимагає укладення щодо них договору оренди, є власністю держави в особі Вінницького національного технічного університету, на підтвердження чого надав докази, зокрема: акт приймання в експлуатацію від 30.09.1982, технічні умови Вінницької МТМ від 19.10.1979 № 1987/45 та від 19.10.1979 за № 131/79, рішення Вінницького міськвиконкому від 30.09.1986 № 424, тощо, які на думку відповідача, підтверджують прийняття на баланс відповідачем побудованого об'єкту з усіма мережами, в тому числі телекомунікаційними.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою встановлення належності позивачу та/або відповідачу каналів кабельної каналізації електрозв'язку, перелік яких наведений в проекті договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», про визнання якого укладеним просить позивач, їх довжину, а також початкові та кінцеві адреси розташування каналів телефонної каналізації місцевим господарським судом було призначено комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа».

Так, за результатами проведеної у справі комплексної судової експертизи було складено висновок експертів № 1435 від 26.10.2015р., яким на поставлені судом питання надано наступні відповіді.

На перше питання: Документом «Акт приемки в эксплуатацию государственной приемочной комиссией законченого строительством (реконструкцией) здания (сооружения) жилищно-гражданского назначения» від 30 вересня 1982 року про приймання в експлуатацію гуртожитку на 600 місць у м. Вінниця по вул. Келецькій, який затверджений рішенням №626 від 30 вересня (рік не зазначений) Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів підтверджується будівництво ділянок кабельної каналізації № 25,26,27, що містяться у додатку №1/1 договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком». Документом «Акт государственной приемочной комиссии о приемке в эксплуатацию законченого строительством обьекта» від 30 вересня 1986 року про приймання в експлуатацію учбово-лабораторного корпусу Вінницького політехнічного інституту у м. Вінниця по вул. Артоболевського, який затверджений рішенням №424 від 30 вересня 1986 року Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів підтверджується будівництво ділянок кабельної каналізації № 22, 23, 24, 31, що містяться у додатку №1/1 договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком».

На друге питання: на території Вінницької міської ради «Виконавчим комітетом Вінницької міської Ради народних депутатів», видавались рішення, які є обов'язкові для виконання всіма розташованими на території Ради підприємствами, установами й організаціями, в т.ч. рішення № 626 (т.1 а.с.62), № 94 від 27.02.1986р. (т.1 а.с.60), № 424 від 30.09.1986р. (т.1 а.с.61), щодо наступного:

- прийняти внутріплощадкові мережі та зовнішні комунікації зв'язку учбово-лабораторних корпусів, гуртожитків «Вінницького політехнічного інституту» на баланс відповідних служб, в т.ч. служби міської телефонної мережі;

- «Вінницькому політехнічному інституту» прийняти на свій баланс витрати на спорудження учбово-лабораторних корпусів та гуртожитків. В межах наявних матеріалів, відсутні рішення Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів, що передбачають прийняття на свій баланс «Вінницьким політехнічним інститутом» зовнішніх комунікацій зв'язку, для учбово-лабораторних корпусів та гуртожитків.

За наявними матеріалами документальне оформлення факту приймання - передачі в 1982-1986рр. на баланс позивача (правонаступник ПАТ «Укртелеком») об'єкта «канали кабельної каналізації» неможливо встановити, але наявними документами підтверджено облік на балансі ПАТ «Укртелеком» станом на дату позовної заяви об'єкта основних засобів «телефонна каналізація 47142 п/м», дата введення об'єкта експлуатацію 01.12.1980 р. (характеристика об'єкта - довжина 19737,2 м., 47142 кан/км.).

За наявними матеріалами об'єкт основних засобів «телефонна каналізація 47142 п/м» передано на баланс ПАТ «Укртелеком» (як правонаступнику УДПЕЗ «Укртелеком» і правонаступнику ВАТ «Укртелеком»). За наявними матеріалами ідентифікувати ділянки кабельної каналізації електрозв'язку (ККЕ) у проекті договору ПАТ «Укртелеком» (Таблиці А1 Додатку 1) з об'єктом основних засобів «телефонна каналізація 47142 п/м» не є можливим.

На третє питання: за наявними матеріалами документальне оформлення факту приймання-передачі на баланс відповідача об'єкта «канали кабельної каналізації» в 1982- 1986рр. неможливо дослідити, але наявними документами підтверджується облік на балансі Вінницького національного технічного університету станом на дату позовної заяви об'єкта основних засобів «кабельна телефонна каналізація від корп. №2 до гурт. 3, 5, 6», дата виготовлення об'єкта 1982 p., характеристика об'єкта - довжина 1462м.

За наявними матеріалами ідентифікувати ділянки кабельної каналізації електрозв'язку у проекті договору ПАТ «Укртелеком» (Таблиці А1 Додатку 1) з об'єктом основних засобів наявного на балансі підприємства «кабельна телефонна каналізація від корп. № 2 до гурт. 3, 5 ,6» не є можливим.

За наявними матеріалами визначити довжину, місцезнаходження та включення в перелік проекту договору ПАТ «Укртелеком» каналів кабельної каналізації, що значиться на балансі Вінницького національного технічного університету, не є можливим.

На четверте питання: за наявними матеріалами відсутня ідентифікація каналів в бухгалтерському обліку обох сторін, тому визначити канали кабельної каналізації (із переліку в проекті договору ПАТ «Укртелеком»), що не знаходяться на балансі відповідача та не використовуються ним за договором від 07.09.09 246-23К/84, не є можливим.

Так, враховуючи зазначені обставини по справі за зібрані докази, рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року по справі № 910/15402/14 у позові ПАТ «Укртелеком» в особі Вінницької філії до Вінницького національного технічного університету про врегулювання переддоговірного спору, визнання договору укладеним - відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, однією із загальних засад цивільного законодавства, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, є свобода договору. Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що, відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Разом з тим, відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальними умовами договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначеними статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, в тому числі, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Частинами 1-3 ст. 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, сторонами у справі не було досягнуто згоди стосовно предмету договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», а саме переліку ділянок каналів кабельної каналізації із зазначенням початкової та кінцевої адреси розташування ККЕ, їх довжини.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про телекомунікації», дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Згідно пункту 7 статті 31 Закону України «Про телекомунікації», порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, досудове врегулювання спорів визначено розділом 4 Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку (затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 23 серпня 2012 року № 428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 року за № 1571/21883, (далі - Правила): якщо за результатами переговорів з'ясовано, що сторони не можуть дійти згоди щодо укладення чи виконання договору, позиції сторін оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей. Кожна зі сторін може направити протокол розбіжностей разом із заявою про врегулювання спору в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ). За результатами розгляду заяви НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо досудового врегулювання спору.

З врахуванням пункту 4 Правил, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказаними Правилами сторонам надана додаткова можливість врегулювати спір за допомогою НКРЗІ, при цьому не зобов'язано сторін робити це в обов'язковому порядку. Таким чином, враховуючи зазначене вище судова колегія погоджується, що обов'язковим є укладення договору з власником ККЕ про надання в користування місця в кабельній каналізації та доступу до неї.

Так, розділом ІІІ Правил встановлені вимоги до договорів про надання в користування ККЕ. Відповідно до п. 3.1. Правил договір про надання в користування ККЕ повинен відповідати нормам чинного законодавства та містити, зокрема, технічні характеристики (інформацію про кількість, діаметр та довжину кабелю, кількість каналів тощо), умови та строк бронювання місця в ККЕ, технічного нагляду власником ККЕ, надання місця в ККЕ та використання ККЕ.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи неможливо встановити та ідентифікувати, які саме канали кабельної каналізації електрозв'язку у проекті договору ПАТ «Укртелеком» перебувають у власності (на балансі) позивача. Надані сторонами документи як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не дають можливості достеменно встановити довжину, місцезнаходження та включення в перелік проекту договору ПАТ «Укртелеком» ККЕ, що значаться на балансі відповідача.

Про неможливість встановити кому саме належить кабельна каналізація також підтверджується висновком судових експертів № 1435 від 26.10.2015р., в якому зазначено, що відсутня ідентифікація каналів в бухгалтерському обліку обох сторін, тому визначити канали кабельної каналізації (із переліку в проекті договору ПАТ «Укртелеком»), що не знаходяться на балансі відповідача та не використовуються ним за договором № 246-23К/84 неможливо.

Доводи скаржника щодо того, що спірні ділянки ККЕ, яка перебувала на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» на момент утворення ВАТ «Укртелеком», були передані у колективну власність ВАТ «Укртелеком», шляхом внесення її до статутного фонду товариства, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки, не доведені та не підтверджені належними доказами. Судова колегія звертає увагу на те, що з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається факт того, що як позивач так і відповідач є власниками ККЕ за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102, та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 в м. Вінниці. Такі докази не були надані й суду апеляційної інстанції.

При цьому, вимоги про визнання права власності на спірні ділянки ККЕ сторонами не заявлялись та як вірно зазначив суд першої інстанції не входять до предмету доказування у даному спорі.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що надана позивачем редакція договору разом із підписаними додатками за № 1 (перелік ділянок та технічні дані на прокладання кабелю), № 2 (розрахунок плати за використання ККЕ), № 2/0 (розрахунок плати за бронювання місця в ККЕ), № 3/0 (розрахунок плати за надання місця в каналі ККЕ), № 4/0 (розрахунок плати за використання ККЕ) не відповідає вимогам пункту 3.1 Правил, оскільки додатки за № 2/0, № 3/0, № 4/0 взагалі не заповненні самим позивачем, а тому на переконання колегії суддів такий правочин не може вважатися укладеним.

Згідно пункту 6.2 Правил, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які включають в себе надання послуг замовнику з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ.

Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішення № 861 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 30 грудня 2013 року.

Зважаючи на відсутність в проекті договору, запропонованого позивачем, граничних тарифів з розрахунку плати за бронювання місця в ККЕ та розрахунку плати за надання місця в каналі ККЕ, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони не узгодили ціну договору, яка є його істотною умовою.

Згідно статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії такого договору.

Згідно частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином враховуючи вищевикладене та те, що в матеріалах справи відсутні докази права власності кабельної каналізації електрозв'язку, що знаходяться за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102, та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 в м. Вінниці, як позивача так і відповідача, та те, що сторони не узгодили ціну договору, яка є його істотною умовою, та у проекті договору не зазначені позивачем розрахунок плати за бронювання місця в ККЕ, розрахунок плати за надання місця в каналі ККЕ, розрахунок плати за використання ККЕ, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом правомірно було відмовлено у задоволенні позову.

Крім того, місцевий господарський суд вірно відхилив клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.2 постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини другої статті 9 Цивільного кодекс України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 Господарського кодексу України.

За приписами статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України, визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Таким чином, оскільки договірні відносини між сторонами не врегульовані, то й відсутні майново-господарські зобов'язання, і відповідно правила позовної давності до даних правовідносин не застосовуються.

Крім того, згідно пункту 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В той же час, суд першої інстанції вірно зазначив, що предметом спору по даній справі не є право власності на спірне майно, а питання щодо укладення договору, пропозиція щодо укладення котрого здійснена в 2013 році (тобто з моменту подання пропозиції до моменту подачі позову трирічний строк в будь-якому разі не пройшов).

Таким чином враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом було правомірно відмовлено у позові про визнання укладеною договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку на умовах і в редакції, запропонованій позивачем згідно додатку № 1 до даної позовної заяви. Наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують сукупність необхідних складових для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі ПАТ «Укртелеком» в особі Вінницької філії на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Укртелеком» в особі Вінницької філії слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Вінницької філії на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року у справі № 910/15402/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року у справі № 910/15402/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15402/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.І. Тищенко

Дата підписання 23.05.2016 року