Постанова № 57984931, 24.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р. Справа№ 910/30653/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Ткаченко В.М. - дов. № 01/04-05/143 від 11.04.2016 р.

від відповідача Даниленко Є.М. - дов. б/н від 11.04.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київській області

на рішення господарського суду міста Києва

від 20.01.2016 р. (суддя Цюкало Ю.В.)

у справі № 910/30653/15

за позовом Державного підприємства "Київський науково-

дослідний та проектний інститут землеустрою"

до Служби автомобільних доріг у Київській області

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. у справі № 910/30653/15 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Київській області на користь Державного підприємства "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" грошові кошти: 80 000,00 грн. основного боргу та 1 218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що є необґрунтованим, прийнятим за неправильного застосування норм матеріального права тощо.

Так, місцевий суд в супереч приписам чинного законодавства не надав належної правової оцінки сукупності доказів, всебічно та повно не розглянув їх в судовому засіданні на підставі закону. Зокрема, судом не враховано, що умовами договору сторони передбачили здійснення замовником платежів після надходження коштів на його рахунок з державного бюджету, відтак лише при настанні певної події у замовника з'являється обов'язок виконати зобов'язання. Крім цього, за відсутності на час подання позову до суду пред'явлених відповідачу будь-яких вимог чи претензій щодо виконання умов договору, строк виконання зобов'язання не настав тощо.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2016 року, матеріали справи № 910/30653/15 передано на розгляд колегії суддів в складі : головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Алданова С.О. та Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року справу № 910/30653/15 прийнято до провадження суду, розгляд справи призначено на 10.30 29.03.2016 року.

29.03.2016 року оголошено перерву судового засідання на 9.20 19.04.2016 року для ознайомлення відповідача з матеріалами справи.

19.04.2016 року оголошено перерву судового засідання на 10.00 24.05.2016 року для надання позивачем пиьмових пояснень з приводу заявленого відповідачем клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 діб.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів в зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.А. на лікарняному змінено склад суду наступним чином : головуючий суддя Дикунська С.Я., судді : Алданова С.О. та Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року справу прийнято до провадження у визначеному складу суддів.

В судовому засіданні представник апелянта (відповідача) доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення місцевого суду в повному обсязі з постановленням нового про відмову в позові. Одночасно просив призначити комплексну судову будівельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою для встановлення обсягу та вартості виконаних позивачем робіт за договором.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а судове рішення як законне та обґрунтоване - без змін. Крім цього, категорично заперечив проти призначення будь-якої експертизи по справі, адже таких клопотань не заявлялось в суді першої інстанції тощо.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши апеляційну скаргу в сукупності із матеріалами справи, враховуючи приписи чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (позивач) до Служби автомобільних доріг у Київській області (відповідач) про стягнення 80 000,00 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням останнім умов Договору № 15ВК-11/9534 від 11.11.2011 року з розробки проектно-кошторисної документації будівництва з'єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) до автомобільної дороги Київ-Одеса (М-05), (Київська область) (далі - Договір). За умовами п. 1.1. Договору підрядник зобов'язався у 2011-2012 роках виконати зазначені в доповненні до завдання роботи, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи. Замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт із виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування. Згідно з п. 1.2. Договору найменування робіт: ДБН Д 1.1.-7-2000. Ціна договору становила 1 667 960,99 грн. (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторонами погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно плану фінансування (по мірі надходження коштів від головного розпорядника коштів на рахунок замовника).

Відповідно до п. 4.2. Договору акт виконання робіт готує підрядник і передає для підписання замовнику у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактичного виконання обсягів робіт. До акту виконаних робіт додаються виконавчі кошториси з усіма підтверджуючими документами.

Згідно п. 4.3. Договору замовник здійснює платежі (по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника) за фактично виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін (замовником і підрядником).

У відповідності до п. 5.5. Договору оплата проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання на проект відведення земельної ділянки згідно календарного плану робіт.

На виконання Договору позивачем було виконано підрядні роботи на суму 400 000,00 грн., 407 810,00 грн. та 80 000,00 грн., а відповідачем прийнято їх, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 30.12.2011 року, від 30.11.2012 року, від 18.11.2014 року відповідно. Крім цього, в згаданих актах не має жодних зауважень та претензій до виконаних за Договором робіт.

Як встановлено матеріалами справи відповідачем було сплачено вартість виконаних робіт в розмірі 400 000,00 грн. та 407 810,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку.

За твердженнями позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору у нього виникло зобов'язання з оплати 80 000,00 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт.

Відповідач у відзиві зазначав, що станом на день розгляду спору грошові кошти з державного бюджету на погашення заборгованості за Договором не надходили, в зв'язку із чим строк виконання зобов'язання не настав.

Зобов'язанням на підставі ч. 1 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України).

Договором ( ч.1, 3, 5 ст. 626 ЦК України) є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір на підставі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК України).

Замовник згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником за умовами договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених в роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України підлягає виконанню у цей строк (термін).

Здійснюючи аналіз положень Договору, місцевий суд дійшов висновку, що вказівка в такому договорі на те, що оплата проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання на проект відведення земельної ділянки й фактично передбачає негайне (не пізніше наступного дня) виконання зі сторони замовника свого обов'язку з оплати вартості виконаних та прийнятих підрядних робіт.

Одночасно судом відмічено, що законом не обмежено прав сторін на визначення строку виконання обов'язків за Договором, шляхом вказівки на здійснення таких обов'язків (в даному випадку оплати) після вчинення сторонами юридично значимої дії, такої як підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

При цьому, передбачена п. 4.3 Договору умова, згідно якої замовник здійснює платежі по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника за фактично виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

З огляду на приписи ст. 251, 252 та 253 ЦК України, умови укладеного між сторонами Договору щодо здійснення відповідачем оплати по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника не містять вказівки на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

У відповідності до ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За висновками місцевого суду вказівка в Договорі на те, що замовник здійснює платежі за фактично виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника, не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні тощо.

Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов'язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов'язків у обох сторін договору. Водночас, обумовлення сторонами настання обов'язку з оплати робіт з виникненням певної відкладальної обставини вже після здійснення виконання таких робіт суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Так, бюджетні кошти в необхідному розмірі можуть взагалі не надійти на рахунок замовника, а отже обов'язок з оплати може ніколи не наступити.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а на підставі ст.ст. 525, 526 цього Кодексу і ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.

Крім цього, згідно п. 5 оглядового Листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.13 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005 року) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004 року) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція щодо безпідставності звільнення від оплати зобов'язань за відсутності бюджетних коштів викладена й в Постанові Верховного суду України від 15.05.2012 року № 11/446.

За наведених обставин місцевий суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості виконаних робіт за Договором на суму 80 000,00 грн. настав, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції як такими, що відповідають обставинам та матеріалам справи, приписам чинного законодавства, що детально викладено в тексті судового рішення, підстав для його скасування не вбачає. В зв'язку з цим доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а скарга - не підлягає задоволенню. Безпідставним та необґрунтованим є подане суду апеляційної інстанції клопотання апелянта (відповідача) про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, адже ані у відзиві на позов, ані в апеляційній скарзі на рішення відповідачем не висловлювалось заперечень щодо кількості та якості виконаних позивачем робіт за Договором. Крім цього, таке клопотання не подавалось суду першої інстанції й апелянтом не доведено, що перешкоджало йому у цьому тощо.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 104 Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київський області залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20 січня 2016 року у справі № 910/30653/15 - без змін.

Матеріали справи № 910/30653/15 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскарженою в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін