Ухвала суду № 57984574, 30.05.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"30" травня 2016 р.Справа № 924/907/14

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі: головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Виноградова В.В., суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали скарги приватного підприємства "Перлина-Поділля- 2005" на дії органу Державної виконавчої служби по справі

за позовом дочірнього підприємства ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Лізингова компанія "Укрексімлізинг" м. Київ

до приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця

про стягнення, 474868,72 грн., з яких: 391890,03 грн. основний борг; 30317,14 грн. пеня; 38392,62 грн. інфляційні втрати; 14268,93 грн. 3% річних.

за зустрічним позовом приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця

до дочірнього підприємства ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Лізингова компанія "Укрексімлізинг" м. Київ

про визнання недійсним договору фінансового лізингу №5/11-ФЛ від 26.07.2011р.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача (скаржника): не зявився

від відділу ДВС: не зявився

встановив:

Рішенням господарського суду від 13.11.2014р. позов дочірнього підприємства ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Лізингова компанія "Укрексімлізинг" м. Київ до приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця про стягнення 474868,72 грн., з яких: 391890,03 грн. основний борг; 30317,14 грн. пеня; 38392,62 грн. інфляційні втрати; 14268,93 грн. 3% річних задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" (Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця, вул. Радянська, 2, оф. 32, код ЄДРПОУ 32483274) на користь дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Лізингова компанія "Укрексімлізинг" (м. Київ, вул. Воровського, 11, код ЄДРПОУ 25197943) 391890,03 грн. (триста дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто гривень 03 коп.) грн. основного боргу, 30317,14 грн. (тридцять тисяч триста сімнадцять гривень 14 коп.) пені, 38392,62 грн. (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто дві гривні 62 коп.) інфляційних втрат, 14268,93 грн. (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 93 коп.) 3% річних, 9497,37 грн. (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто сім гривень 37 коп.) витрат по оплаті судового збору.

У зустрічному позові приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця до дочірнього підприємства ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Лізингова компанія "Укрексімлізинг" м. Київ про визнання недійсним договору фінансового лізингу №5/11-ФЛ від 26.07.2011р. відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду 20.01.2015р. залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 13.11.2014р. по справі №924/907/14, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" без задоволення.

25.02.2015 року на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 13.11.2014р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. видано наказ по справі.

Ухвалою суду від 17.03.2016р. затверджено мирову угоду від 12.02.2016р. на стадії виконання судового рішення укладену між позивачем та відповідачем.

06.05.2016 року до суду надійшла скарга приватного підприємства "Перлина-Поділля- 2005" на дії органу Державної виконавчої служби, яку відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано для розгляду в колегіальному складі: головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Виноградова В.В., суддя Гладій С.В.

У поданій скарзі скаржник вказує, що дії державного виконавця районного відділу ДВС Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції є неправомірними в частині винесення постанови від 15.04.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 48436,61 грн., тому вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню. Боржник, посилаючись на п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг та рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження зазначає, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. При цьому, стверджує, що відділом ДВС не вчинено жодних заходів, які можливо кваліфікувати як заходи примусового виконання рішень, визначені ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження.

Скаржник вказує, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. При цьому, посилається на правову позицію, викладена в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі №3-217га14, постановах Вищого господарського суду України від 04.07.2013р. по справі №2/5025/2168/11, від 17.04.2013р. по справі №7/29, від 07.04.2015р. по справі №924/942/14.

Також скаржник просить відновити строк на оскарження дій державного виконавця РВ ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови від 15.04.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвалою суду від 19.05.2016р. було відновлено пропущений строк для звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції.

В судове засідання представник скаржника не зявився, однак явка сторін визнавалася на їх розсуд.

Представник відділу ДВС в судове засідання не зявився, однак в письмовому запереченні з приводу скарги від 17.05.2016р. №07-39/798, зазначає, що державним виконавцем вчинялися дії щодо стягнення виконавчого збору відповідно до положень Закону України „Про виконавче провадження. Тому вважає, що підстави для скасування оскаржуваної постави відсутні. Також в судовому засіданні 19.05.2016р. державний виконавець надав для огляду оригінали матеріалів виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу суду №924/907/14 від 25.02.2015р. та копії до матеріалів справи.

Представник дочірнього підприємства ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Лізингова компанія "Укрексімлізинг" не зявився, однак явка сторін визнавалася на їх розсуд.

З матеріалів скарги вбачається наступне.

07.04.2015р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №924/907/14 від 25.02.2015р. Зазначеною постановою боржнику було встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до 14.04.2015р. Також вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, рішення суду підлягає виконанню в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

15.04.2015р. у звязку з невиконанням боржником рішення суду самостійно, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 48436,61 грн.

Як слідує із розпорядження державного виконавця №47135263 від 27.10.2015р., 25.10.2015р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні наказу суду №924/907/14 від 25.02.2015р. надійшли грошові кошти в сумі 25825,35 грн. На підставі ст. 45 Закону України „Про виконавче провадження 5869,40 грн. було перераховано на рахунок стягувача (платіжне доручення №3083 від 27.10.2015р.) та 586,94 грн. на виконавчий збір.

Ухвалою суду від 17.03.2016р. затверджено мирову угоду від 12.02.2016р. на стадії виконання судового рішення укладену між позивачем та відповідачем.

17.05.2016р. державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку із затвердження судом мирової угоди, укладеної між стягувачем і боржником.

При розгляді скарги, судом береться до уваги таке.

Статтею 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З матеріалів скарги слідує, що 07.04.2015р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №924/907/14 від 25.02.2015р. Зазначеною постановою боржнику було встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до 14.04.2015р. Також вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, рішення суду підлягає виконанню в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

Зазначена постанова боржником не оскаржувалася. Також у встановлений термін для самостійного виконання (до 14.04.2015р.) до відділу ДВС не було надано доказів виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 27 Закону "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

15.04.2015р. у звязку з невиконанням боржником рішення суду самостійно, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 48436,61 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 28 Закону "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови відділу ДВС) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Абзацом 2 ч. 1 вказаної статті Закону передбачено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Отже, відповідно до приписів законодавства, чинного на момент винесення оскаржуваної постанови, необхідною умовою для стягнення з боржника виконавчого збору є сам лише факт невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Тому твердження скаржника про те, що виконавчий збір стягується лише при умові вчинення державним виконавцем виконавчих дій є безпідставним та необгрунтованим.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач рішення суду в добровільному порядку не виконав, а відтак, стягнення з нього виконавчого збору в даному випадку є законним. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2016р. по справі №925/527/14.

Крім того, судами встановлено факт вчинення відділом ДВС дій з примусового виконання наказу суду. Зокрема, як слідує із розпорядження державного виконавця №47135263 від 27.10.2015р., із грошових коштів, які надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні наказу суду №924/907/14 від 25.02.2015р., державним виконавцем на підставі ст. 45 Закону України „Про виконавче провадження було перераховано 5869,40 грн. на рахунок стягувача (платіжне доручення №3083 від 27.10.2015р.) та 586,94 грн. на виконавчий збір. Також 22.06.2015р. державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у звязку з розшуком транспортного засобу.

Таким чином, твердження скаржника про те, що державним виконавцем не вчинено жодних примусових заходів спростовується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

17.05.2016р. державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку із затвердженням ухвалою господарського суду від 17.03.2016р. мирової угоди, укладеної між стягувачем і боржником на стадії виконання судового рішення.

Судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Положеннями п. 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена 15.04.2015р., тобто на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення (строк встановлено до 14.04.2015р.). Таким чином, державним виконавцем дотримано усі вимоги чинного законодавства під час прийняття оскаржуваної постанови.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень абз. 6 п. 7.9. постанови Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України у випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона не позбавлена права звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Згідно з п. 6. ст. 28 Закону "Про виконавче провадження" у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Пунктом 3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається. До виконання постанови про стягнення виконавчого збору не застосовуються положення статті 21 Закону.

Як вбачається із розпорядження державного виконавця №47135263 від 27.10.2015р. на стягнення виконавчого збору було перераховано лише 586,94 грн.

17.05.2016р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції вчинялися дії щодо стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до положень чинного законодавства, тому є правомірними. Оскаржувана постанова органу ДВС від 15.04.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору прийнята відповідно до вимог ст. 28 Закону "Про виконавче провадження", тому суд не вбачає підстав для її скасування.

З приводу посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі №3-217га14, постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2013р. по справі №2/5025/2168/11, від 17.04.2013р. по справі №7/29, від 07.04.2015р. по справі №924/942/14, то судом враховується положення ч. 1 ст. 112-28 ГПК України, відповідно до якої висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом береться до уваги, що правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 28.01.2015р. у справі №3-217га14 ґрунтувалася на правовій оцінці ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла до 12.02.2015р. ( необхідність вчинення виконавчих дій виконавцем для стягнення виконавчого збору).

Однак, в даному випадку при розгляді поданої скарги ПП "Перлина-Поділля-2005" на дії органу ДВС судом застосовуються положення ст. 28 Закону "Про виконавче провадження" в редакції Закону N191-VIII (191-19) від 12.02.2015р., яка діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови від 15.04.2015р., редакція якої відрізняється від редакції, що розглядалась Верховним Судом України в постанові від 28.01.2015р. у справі №3-217га14.

Судом враховується, що відповідно до приписів чинного на дату спірної постанови законодавства, необхідною умовою для стягнення з боржника виконавчого збору є сам лише факт невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного виконання. Крім того, суд приймає до уваги і той факт, що виконавцем все ж вчинялись дії на примусове виконання рішення господарського суду, про що свідчить розпорядження № 47135263 від 27.10.2015р. державного виконавця про перерахування коштів при примусовому виконанні виконавчого документа № 924/907/14 та постанова про зупинення виконавчого провадження від 22.06.2015р. в звязку з розшуком транспортного засобу тощо.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доводи приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" неправомірними, у звязку з чим скаргу на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції в частині винесення постанови від 15.04.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 48436,61 грн. належить відхилити.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Доводи приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" визнати неправомірними.

Скаргу приватного підприємства "Перлина-Поділля-2005" на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції в частині винесення постанови від 15.04.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 48436,61 грн. відхилити.

Головуючий суддяО.Є. Танасюк

Суддя В.В. Виноградова

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2,3 - позивачу, дочірнє підприємство ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Лізингова компанія "Укрексімлізинг" (03150 м. Київ, вул.Тельмана,5 офіс 605); (04053,м.Київ, вул. Воровського,11) простим.

4 - відповідачу приватне підприємство "Перлина-Поділля-2005" - (АДРЕСА_1.) простим.

5- Районний відділу ДВС Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції- (32301, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, вул. Татарська,8) простим.