Рішення № 57983672, 19.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2016Справа №910/5564/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко Україна" до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" про стягнення 2 440 000,00 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Красношлик О.В. (дов. № 2 від 13.04.2016 року) Волокітін О.В. (дов. № 1 від 13.04.2016 року)від відповідача Магдій В.Т. (дов. № 14/106 від 22.12.2015 року)Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19 травня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 2 440 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 2404 від 24.04.2013 року в частині здійснення остаточної оплати за поставлену систему обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій та виконання пусконалагоджувальних робіт щодо поставленого комплексу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі № 910/5564/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 440 000,00 грн. боргу, 48 800,00 грн. судового збору та 44 000 грн. витрат на проведення експертизи.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 року у справі № 910/5564/14 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 у справі № 910/5564/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.03.2016 року за № 04-23/438 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 910/5564/14 передана на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/5564/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.04.2016 року.

30.03.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі.

13.04.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.04.2016 року представник відповідача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Розглянувши подане відповідачем 14.04.2016 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року розгляд справи було відкладено на 12.05.2016 року, у зв'язку з неявкою позивача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

10.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про витребування доказів.

11.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 12.05.2016 року представник позивача підтримав подане ним клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти поданого клопотання про витребування доказів.

Суд, розглянувши подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко Україна" клопотання про витребування доказів у Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Халлібартон Україна", а саме: ліцензійної угоди з Компанією "Halliburton Worldwide GmbH" та додаткових письмових пояснень відмовив у їх задоволенні, оскільки витребовувані позивачем докази не входять до предмету доказування у даній справі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.05.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.05.2016 року.

У судовому засіданні 19.05.2016 року представники позивача надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.05.2016 року проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко Україна" (постачальником) та Державним геофізичним підприємством "Укргеофізика" (покупцем) укладено Договір № 2404, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) покупцеві систему обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій (комплекс) та виконати пусконалагоджувальні роботи щодо поставленого комплексу, а покупець - прийняти і оплатити вказаний комплекс та виконати пусконалагоджувальні роботи.

Найменування, кількість, ціна комплексу погоджуються у відповідній специфікації на комплекс, яка є Додатком № 1 до Договору (пункт 1.2. Договору).

Складові частини комплексу погоджуються у відповідному технічному переліку на комплекс, який є Додатком № 2 до Договору (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору його загальна ціна становить 12 200 000,00 грн..

Порядок розрахунків, відповідно до пункту 3.2 Договору, погоджується в Додатку № 3 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору гарантійний строк на комплекс згідно з гарантійними умовами виробника обладнання становить 36 календарних місяців з дати підписання сторонами акту введення в дослідну експлуатацію.

Зобов'язання постачальника визначені у розділі 4 Договору. Зокрема, постачальник зобов'язаний:

-поставити комплекс в упаковці, у кількості, найменуванні у відповідності із специфікацією та технічним переліком у строк 45 календарних днів з моменту підписання Договору сторонами. Упаковка комплексу повинна забезпечувати збереження комплексу при автомобільних і інших перевезеннях, із врахуванням декількох перевантажень (пункт 4.1.1 Договору).

-разом з комплексом передати покупцю всю належну до комплексу супровідну документацію, у тому числі податкову накладну (пункт 4.1.2 Договору).

-нести відповідальність за якість комплексу. При наявності вмотивованих претензій до якості комплексу сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних замін і термінів їх здійснення (пункт 4.1.3 Договору).

-своєчасно виконати пусконалагоджувальні роботи та забезпечити працездатність комплексу (пункт 4.1.4 Договору).

Право власності на комплекс переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі комплексу та підписання відповідного акту прийому-передачі (пункт 2.3 Договору).

Пунктом поставки, відповідно до Договору, є: м. Київ, вул. С.Перовської, 10, в якому позивач протягом 14 календарних днів після прийняття складових частин комплексу покупцем на відповідальне зберігання та підписання відповідного акту зобов'язаний виконати пусконалагоджувальні роботи (пункт 2.4 Договору).

Також сторони узгодили здійснення процедури дослідної експлуатації комплексу (30 календарних днів), по завершенні якої протягом 14 днів сторони зобов'язались підписати акт введення в промислову експлуатацію (пункт 2.6, пункт 2.7 Договору).

В загальній ціні Договору вартість пусконалагоджувальних робіт складає 1 000 000 грн. (83 333,33 грн. без ПДВ), а вартість комплексу - 12 100 000 грн. (10 083 333,33 грн. без ПДВ).

Додатком № 3 до Договору сторонами врегульовано наступний порядок проведення розрахунків:

-оплата у розмірі 30 % вартості за цим Договором, що становить 3 660 000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 20 % - 610 000,00 грн.) виконується не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від покупця на початок поставки комплексу або виконання цього Договору;

-оплата у розмірі 30 % вартості за цим Договором, що становить 3 660 000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 20 % - 610 000,00 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 50 календарних днів після постачання комплексу;

-оплата у розмірі 20 % вартості за цим Договором, що становить 2 440 000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 20 % - 406 666,67 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акту введення в дослідну експлуатацію;

-оплата у розмірі 20 % вартості за цим Договором, що становить 2 440 000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 20 % - 406 666,67 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 тридцяти календарних днів після підписання сторонами акту введення в промислову експлуатацію.

01.07.2013 року позивач передав відповідачу складові частини комплексу, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 30 від 01.07.2013 року.

17.09.2013 року сторони підписали акт про введення комплексу в дослідну експлуатацію. Акт підписано відповідно до пункту 2.5 Договору і в ньому зазначено, що покупець немає ніяких претензій до постачальника щодо комплектності, працездатності та відповідності усім заявленим у специфікації технічним вимогам до обладнання.

23.09.2013 року сторони підписали акт здачі-приймання робіт № 11 від 23.09.2013 року, згідно з яким виконавець виконав, а замовник прийняв пусконалагоджувальні роботи системи обробки сейсмічних даних на базі кластерних технологій, загальною вартістю 100 000,00 грн. (з ПДВ 20% - 16666,67 грн.). У акті зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної.

Відповідно до пункту 2.6 Договору дослідна експлуатація повинна завершитись через 30 календарних днів після підписання акту введення в дослідну експлуатацію, за наслідками якої сторони домовились підписати акт введення в промислову експлуатацію.

Даний акт, який датований 14.11.2013 року, підписано тільки позивачем, відповідач від його підписання відмовився.

Натомість, 06.11.2013 року відповідач надіслав позивачу претензійний акт від 05.11.2013 року щодо виявлених недоліків, які полягають в наступному:

-система обробки сейсмічних даних Promax при тестуванні міграції даних 3D сейсморозвідки не працює в режимі MPI (розпаралелювання задач);

-інтерфейс системи обробки сейсмічних даних Promax в режимі віддаленого доступу працює з великою затримкою реагування на дії користувача;

-в системі обробки сейсмічних даних Promax не створена можливість формування черг геофізичних завдань на обробку сейсмічних даних.

Також, позивач у претензійному акті зазначив, що відповідачем не виконаний пункт 4.1.2 Договору щодо надання супровідної документації, якою є ліцензійна угода на право використання системи обробки сейсмічних даних Promax та є його частиною.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі № 910/5564/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 440 000,00 грн. боргу, 48 800,00 грн. судового збору та 44 000 грн. витрат на проведення експертизи.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 року у справі № 910/5564/14 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року у справі № 910/5564/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що судами попередніх інстанцій в повній мірі не враховано, що предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 2 440 000 грн., які останній зобов'язаний сплатити за умовами договору протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту введення комплексу в промислову експлуатацію. Як вбачається з матеріалів справи такий акт відповідачем не підписано. Причиною не підписання відповідачем цього акту є те, що комплекс не може бути введений в промислову експлуатацію та використовуватись в процесі здійснення господарської діяльності за своїм цільовим призначенням, оскільки потребує наявності постійного ліцензійного електронного ключа. Наявний електронний ключ до програмного забезпечення 5 K ProMAX 2D/3D 1-User Float License є тимчасовим з терміном дії на 2 тижні. Цим обставинам попередні судові інстанції не дали належної правової оцінки та не врахували, що предметом договору є система обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій (комплекс), а мета договору - його використання в процесі здійснення господарської діяльності. Вказавши на те, що в договорі сторонами обумовлено комплектацію комплексу тимчасовим електронним ключем до програмного забезпечення 5 K ProMAX 2D/3D 1-User Float License, що позивачем виконано, попередні судові інстанції не врахували загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, вказаних статтею 3 Цивільного кодексу України, вимог частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України про те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не урахували умови договору про те, що його метою є використання комплексу в процесі здійснення господарської діяльності. Суди не перевірили належним чином доводи відповідача про неможливість використання комплексу за його призначенням, правомірність його відмови від підписання акту введення комплексу в промислову експлуатацію та настання строку проведення остаточного розрахунку за договором.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до статті 1139 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Перелік позадоговірного використання об'єктів авторського права є вичерпним.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).

З встановлених судом обставин вбачається, що 24.04.2013 року між сторонами був укладений Договір №2404, відповідно до якого позивач передав у власність відповідачеві систему обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій та виконав пусконалагоджувальні роботи щодо поставленого комплексу, а відповідач прийняв та оплатив частково вказаний комплекс та виконані пусконалагоджувальні роботи під час дослідної експлуатації.

В матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи №15527/14-54 від 13.07.2015 року, відповідно до якого експерт надав наступні висновки: поставлена позивачем за видатковою накладною № РН-0000030 від 01.07.2013 року відповідачу система обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій фактично відповідає технічному переліку, що є Додатком №2 до Договору №2404 від 24.04.2013 року. Водночас термін дії наявного електронного ключа до програмного забезпечення 5К ProMAX 2D/3D 1-User Float License, який є тимчасовим та складає 2 тижні, унеможливлює використання системи обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій за своїм цільовим призначенням та потребує наявності постійного ліцензійного ключа. Пусконалагоджувальні роботи системи обробки сейсмічних даних ProMAX на базі кластерних технологій, яка поставлена за видатковою накладною №РН-0000030 від 01.07.2013 року та відповідно до технічного переліку що є Додатком №2 до Договору №2404 від 24.04.2013 року, фактично виконані.

Відповідач відмовляється підписати акт введення в промислову експлуатацію системи обробки сейсмічних даних та здійснити остаточну оплату згідно з договором у сумі 2 440 000,00 грн. Свою відмову відповідач мотивує неналежним виконанням позивачем умов договору, зокрема недоліками роботи системи, вказаними у претензійному акті, та відсутністю ліцензійної угоди на використання програмного забезпечення, необхідного для роботи системи, та передачею позивачем тимчасового ключа замість постійного.

Згідно пункту 1.5. Договору мета Договору - комплекс поставляється постачальником покупцю для використання такого комплексу в процесі здійснення покупцем господарської діяльності.

Висновком судової товарознавчої експертизи №15527/14-54 від 13.07.2015 року встановлено, що термін дії наявного електронного ключа до програмного забезпечення 5К ProMAX 2D/3D 1-User Float License, який є тимчасовим та складає 2 тижні, унеможливлює використання системи обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій за своїм цільовим призначенням та потребує наявності постійного ліцензійного ключа.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про неможливість використання комплексу за його призначенням без постійного ліцензійного ключа.

Згідно пункту 1.4. Додатку № 3 до Договору оплата у розмірі 20 % вартості за цим Договором, що становить 2 440 000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 20 % - 406 666,67 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 тридцяти календарних днів після підписання сторонами акту введення в промислову експлуатацію.

Суд вважає правомірною причину не підписання відповідачем акту введення в промислову експлуатацію, тому що комплекс не може бути введений в промислову експлуатацію та використовуватись в процесі здійснення господарської діяльності за своїм цільовим призначенням, оскільки потребує наявності постійного ліцензійного електронного ключа. Наявний електронний ключ до програмного забезпечення 5 K ProMAX 2D/3D 1-User Float License є тимчасовим з терміном дії на 2 тижні.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що строк проведення остаточного розрахунку за договором не настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 2 440 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко Україна"- відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2016

Суддя С.В. Стасюк