Рішення № 57983555, 30.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.16р. Справа № 904/3368/16

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Логос-Капітал", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі Обласного відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 890 716,73 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: директор ОСОБА_1, наказ №34-К від 02.092.2016; адвокат ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.05.2016 та представник ОСОБА_3, довіреність № 505 від 29.04.2016;

від відповідача: начальник юридичного відділу ОСОБА_4, довіреність № 09-32/462 від 20.07.2015.

СУТЬ СПОРУ:

26.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Логос-Капітал" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" (далі - відповідач), у якій заявив вимогу про стягнення грошових коштів у розмірі 1 890 716,73 грн, з посиланням на неналежне виконання умов договору банківського рахунку № 104/36-68, укладеного між сторонами 26.02.2016.

Одночасно з пред'явленням позову позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 890 716,73 грн, що належать відповідачу та знаходяться на кореспондентському рахунку 373989002 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області (МФО 321024) або на інших рахунках, виявлених державним виконавцем у процесі виконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 порушено провадження у справі № 904/3368/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 24.04.2016. Що ж стосується зави про забезпечення позову, то дослідження його судом показало, що позивачем не додано до нього доказів сплати судового збору та достатньо обгрунтованих доказів наявності підстав до застосування заходів до забезпечення позову, а тому суд відклав вирішення питання щодо його розгляду до наступного судового засідання.

29.04.2016 позивач знов звернувся до господарського суду з повторною заявою про забезпечення позову, надавши при цьому документальні докази підтвердження наявності підстав до застосування заходів до забезпечення позову.

Ухвалою від 29.04.2016 суд задовольнив заяву позивача та наклав арешт на грошові кошти боржника в межах позовної суми 1 890 716,73 грн.

19.05.2016 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 3 584 246,93 грн, та просить стягнути з відповідача суму у загальному розмірі 5 474 883,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку № 104/36-68 від 26.02.2016 в частині розірвання вищевказаного договору, закриття рахунку та повернення залишку грошових коштів на рахунку.

З урахуванням того, що заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає приписам ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її.

На виконання вимог ухвали суду щодо надання доказів направлення копії позовної заяви з додатком на адресу відповідача позивач надав накладну кур'єрської експрес-доставки від 19.04.2016 та 06.05.2016 відповідач ознайомився з матеріалами справи, що свідчить про обізнаність останнього про наявність спору у господарському суді.

24.05.2016 представник відповідача подав клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом відповідно до приписів частини 7 ст.811 ГПК України задоволено.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судову засіданні 24.05.2016 оголошено перерву до 25.05.2016.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що договором банківського рахунку № 104/36-68 від 26.02.2016 не передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень, ніж встановлено інструкцію НБУ №22, за умовами п.2.2 якої банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. Відповідач зазначив, що на момент надходження платіжного доручення № 28 від 15 квітня 2016 року залишок коштів на рахунку № 26507621107609 становив 1 890 798,73 грн, а до рахунку № 26507621107609 вже було пред'явлено платіжне доручення № 26 на суму 1 750 559,56 грн, яке не було відкликано позивачем, тому відповідно до п. 3.6. Інструкції НБУ № 22 платіжне доручення № 28 від 15 квітня 2016 року не підлягало прийняттю до виконання. Крім того останній зауважив, що належні позивачу спірні кошти в сумі 1 890 798,73 грн обліковуються на його рахунку № 26507621107609, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем у справі та підтверджено доданим до позову доказом - випискою з рахунку № 26507621107609. З огляду на що відповідач не визнає зі своєї сторони порушення умов договору та вважає, що предмет спору відсутній, а тому просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (відзив на позовну заяву від 24.05.2016).

Не погоджуючись з доводами відповідача позивач 24.05.2016 подав заперечення на відзив, у яких послався на звернення до відповідача 15.04.2016 з заявою про розірвання договору № 104/36-68 від 26.02.2016, про закриття рахунку № 26507621107609 та перерахування залишку коштів у розмірі 1 890 716,73 грн на поточний рахунок позивача №26501000212482, відкритий в Філії АТ "УКРЕКСІМБАНК" в м. Дніпропетровську, проте відповідач цього не здійснив.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Логос-Капітал" (далі клієнт, позивач), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Закритого Недиверсифікованого Венчурного Пайового Інвестиційного Фонду "Логос" та Приватним акціонерним товариством "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровську (далі банк, відповідач) було укладено договір банківського рахунку № 104/36-68 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого банк на підставі заяви клієнта, встановленої форми, відкриває клієнту поточніий рахунок в національній та/або іноземній валюті (далі - поточний рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до ліцензії наданої банку, тарифів, законодавства України.

На виконання умов договору банк відкрив клієнту поточний рахунок № 26507621107609 та зобов'язався здійснити його розрахунково-касове обслуговування, проте з кінця лютого - початку квітня 2016 року, всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства відповідач систематично порушує взяті на себе зобов'язання за договором, що виражається у несвоєчасному виконанні платіжних доручень позивача, виконання доручень на перерахування коштів не в повному обсязі та інше.

В зв'язку з недбалою поведінкою відповідача та порушення останнім своїх зобов'язань 15.04.2016 позивач відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах звернувся до банку з заявами про:

розірвання договору банківського рахунку №104/36-68 від 26.02.2016;

закриття поточного банківського рахунку №26507621107609, відкритого у Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровську ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" та перерахування залишку коштів у розмірі 1 890 716,73 грн на поточний рахунок №26501000212482 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Логос-Капітал", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Закритого Недиверсифікованого Венчурного Пайового Інвестиційного Фонду "Логос", відкритий в Філії АТ "УКРЕКСІМБАНК" в м. Дніпропетровськ, МФО 305675.

Відповідач вимоги позивача не задовольнив, розрахунковий рахунок відмовився закривати, кошти позивачу не перерахував, що і стало причиною звернення останнього до господарського суду з цим позовом.

Звертаючись до суду позивач заявив до стягнення на його користь з відповідача грошові кошти у сумі 1 890 716,73 грн, але заявою 19.05.2016 збільшив розмір позовних вимог до 5 474 883,66 грн, посилаючись на те, що відповідач продовжуючи порушувати законні права позивача у продовж травня місяця зарахував з депозитного рахунку №26518620524733 на банківський рахунок позивача № 26507621107609, який повинен був закрити, грошові кошти в сумі 3584246,93 грн.

12.05.2016 відповідачу було направлено лист-вимогу, в якому позивач наполягав на закриті банківського рахунку № 26507621107609 та вимагав повернути йому грошові кошти в сумі 3 584 166,93 грн та перерахувати вказані кошти на його поточний рахунок №26501000212482 в Філії АТ "УКРЕКСІМБАНК" в м. Дніпропетровськ, МФО 305675, а також додатково надав відповідачу платіжне доручення про перерахування коштів.

Вказана залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже предметом цього спору є грошова сума у розмірі 5 474 883,66 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову повністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормами ст. 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Частиною 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України встановлено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Положеннями ст. 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до п. 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (ст. 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі (п. 30.1 ст. 30 зазначеного Закону).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, на виконання договору відповідач відкрив позивачу рахунок № 26507621107609, на якому, станом на момент подачі платіжного доручення № 28 від 15.04.2016 на перерахування 1 890 716,73 грн була достатня кількість коштів для його виконання, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача з 26.02.2016 до 19.04.2016, а вже згідно виписки з 26.02.2016 до 13.05.2016 на рахунку останнього мається 5 474 885,66 грн, сума за якою є також достатньою для виконання платіжного доручення №31 від 12.05.2016 про перерахування 3 584 166,93 грн.

Так, станом на 13.05.2016 на рахунку позивача № 26507621107609, обліковувались грошові кошти в сумі 5 474 885,66 грн.

Факт перебування зазначених грошових коштів на банківському рахунку позивача підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку позивача станом на 25.05.2016 та підтверджується самим відповідачем.

За умовами ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (далі - Інструкція), закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку, встановленого зразку.

Пунктом 20.6 Інструкції встановлено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

За твердженнями відповідача, станом на 15 квітня 2016 року залишок коштів на рахунку № 26507621107609 становив 1 890 798,73 грн, але до рахунку № 26507621107609 вже було пред'явлено платіжне доручення № 26 від 14.04.2016 на суму 1 750 559,56 грн, яке не було відкликано позивачем, тому з урахуванням приписів п. 2.22. Інструкції НБУ №22 щодо черговості виконання розрахункових документів, платіжне доручення № 28 від 15 квітня 2016 року не підлягало прийняттю до виконання згідно п. 3.6. Інструкції НБУ № 22. Крім того відповідач зазначив, що на теперішній час такий платіжний інструмент, як додане позивачем до позову платіжне доручення № 28 від 15.04.2016, відсутній.

Слід зазначити, що такі доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, суд погоджується з позицією позивача про необґрунтованість та безпідставність висловленого відповідачем на свій захист твердження.

Так, з матеріалів справи слідує, що платіжне доручення № 26 від 14.04.2016 на суму 1 750 559,56 грн повертається без виконання у зв'язку з закінчення строку відповідно до п. 3.5. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, про що свідчить запис банку, здійснений 17.05.2016 на звороті цього платіжного доручення та лист від 17.05.2016 № 104/33-606 адресований позивачу.

Однак, платіжні доручення № 28 від 15.04.2016 та № 31 від 12.05.2016 банком у встановлений строк, всупереч вимогам діючого законодавства України та умовам договору банківського рахунку, виконано не було.

До того ж, дослідження судом матеріалів справи показало, що безпідставним також є посилання відповідача на відсутність в нього платіжного документу № 28 від 15.04.2016, виконання якого, на його думку, є неможливим, оскільки в заяві позивача про закриття банківського рахунку (за вих. № 92 від 15.04.2016) мається пряме посилання на додаток, яким і є саме це платіжне доручення. Вказану заяву разом з додатком банк прийняв 15.04.2016, що підтверджується його штемпелем у нижньому правому куті цієї заяви за вих. № 246 від 15.04.2016, що надає право суду вважати про отримання банком повного пакету цих документів без будь-яких зауважень чи заперечень. Платіжне ж доручення № 31 від 12.05.2016 подано банку за листом позивача №111 від 12.05.2016, що прийнято банком того ж дня за аналогічною схемою (штемпель банку за вих. № 312 від 12.05.2016).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що станом на момент подання до банку спірних платіжних доручень, у останнього не було правових підстав для їх невиконання.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, не виконавши платіжні доручення позивача від 15.04.2016 № 28 та від 12.05.2016 № 31 і не закривши рахунок, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, передбачені договором, ст. ст. 1066 - 1068 Цивільного кодексу України, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п. п. 8.2, 8.3 Договору, ст. 1075 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обовязку щодо закриття рахунку та перерахування грошових коштів, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 82 123,25 грн покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, як на сторону з вини якої виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, ідентифікаційний код 00039002) в особі Обласного відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Воскресенська, буд. 17, ідентифікаційний код 24609556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Логос-Капітал" (м. Дніпропетровськ, пр-т, ОСОБА_5, буд. 67, оф.9, ідентифікаційний код 35918877) грошові кошти у сумі 5 474 883,66 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 82 123,25 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2016.

Суддя В.Д. Воронько