Рішення № 57983425, 23.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.16р. Справа № 904/224/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Тако", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба", м. Дніпропетровськ

про визнання векселів такими, що не підлягають виконанню

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52-16/13 від 14.01.2016 року, представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.10.2015 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тако" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба", в якому просить визнати такими, що не підлягають виконанню прості векселі:

серії АА 0103649 в частині зобов'язань ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 60 590,40 грн. на користь ЗАТ "Тако" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року;

серії АА 0103650 в частині зобов'язань ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 170 014,89 грн. на користь ЗАТ "Тако" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року;

серії АА 0651736 в частині зобов'язань ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 161 999,80 грн. на користь ЗАТ "Тако" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року;

серії АА 0651737 в частині зобов'язань ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 278 329,60 грн. на користь ЗАТ "Тако" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року;

серії АА 0651738 в частині зобов'язань ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 92 730,00 грн. на користь ЗАТ "Тако" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що під час видачі спірних векселів, особи які їх підписали - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діяли з перевищенням повноважень, без відповідного рішення правління, порушуючи, тим самим, вимоги статуту Товариства, який діяв у відповідний період.

За твердженням позивача фактично на спірних векселях наявний підпис не керівника Товариства, а заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_3, який не був належним чином уповноважений на такі дії юридичною особою, а відтак для позивача не виникає зобовязань за цими векселями. Підписання спірних векселів головним бухгалтером ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_4 позивач не заперечує.

Позивач вважає, що у випадку підписання векселя представником, який не був належним чином уповноважений на це юридичною особою, відповідно до положень законодавства, яке регулює відносини, повязані з обігом векселів в Україні, для такої юридичної особи не виникає зобов'язань за таким векселем.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манітоба" позовні вимоги не визнає. У письмовому відзиві від 02.03.2015 року № 9 вказує на те, що оспорювані векселі були підписані уповноваженими на це особами, а саме: головним бухгалтером ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_4 та заступником голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_3, який на момент підписання векселів був членом правління цього товариства, а також діяв на підставі виданої йому довіреності № 52-16/95/113 від 29.12.2006 року.

Крім того, відповідач-2 вважає, що надана позивачем на підтвердження позовних вимог довідка № 52-16/1467 від 24.12.2014 року за підписом секретаря правління, відповідно до якої станом на її видачу жодних рішень правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про випуск векселів на користь Приватного акціонерного товариства «Тако» не приймалось, є такою, що не може бути належним доказом з огляду на сумніви про достовірність викладених в ній обставин, оскільки ця довідка видана самим позивачем, який зацікавлений у встановленні факту підписання векселів неуповноваженою особою (а.с. 77 79 том 1).

Рішенням господарського суду від 11.03.2015 року (суддя Бєлік В.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 року (cуддя-доповідач ОСОБА_5, cудді Величко Н.Л., Іванов О.Г.), позов було задоволено повністю (а.с. 92 95, 158 161 том 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2015 року судові рішення у цій справі були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 221 225 том 1).

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не зясували обставин виникнення та існування грошового боргу перед відповідачем-1, для оформлення якого було видано спірні векселі (відповідний договір поставки товару, виконання робіт чи надання послуг, умовами якого встановлено проведення розрахунків із застосуванням векселів), а також не досліджували документи фінансової звітності та бухгалтерського обліку позивача за період, в якому здійснено видачу спірних векселів та наступних. Також судами не досліджено питання видачі довіреності № 52-16/95/113 від 29.12.2006 року, на підставі якої заступник голови правління з фінансів та бюджету ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_3 підписав спірні векселі. Зокрема, не зясовано особу, яка відповідно до внутрішніх документів юридичної особи позивача мала право та видала таку довіреність.

За частиною першою статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатом автоматизованого розподілу справу було передано для розгляду cудді Забарющому М.І., який ухвалою від 23.11.2015 року прийняв її до свого провадження з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 15.12.2015 року.

У звязку з перебуванням cудді Забарющого М.І. на лікарняному за розпорядженням керівника апарату від 20.01.2016 року та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено для її розгляду cуддю Татарчука В.О.

Ухвалою від 22.01.2016 року зазначена справа була прийнята до свого провадження cуддею Татарчуком В.О. з призначенням її до розгляду на 09.02.2016 року, після чого розгляд справи відкладався на 24.02.2016 року, 03.03.2016 року, 10.03.2016 року, 17.03.2016 року.

У звязку з перебуванням cудді Татарчука В.О. на лікарняному за розпорядженням керівника апарату від 22.03.2016 року та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено для її розгляду cуддю Колісника І.І.

Ухвалою від 23.03.2016 року зазначена справа була прийнята до свого провадження cуддею Колісником І.І. з призначенням її до розгляду на 18.04.2016 року, після чого розгляд справи відкладався на 16.05.2016 року, 23.05.2016 року.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі. У поданих до суду письмових поясненнях від 08.02.2016 року № 5270/1203 та від 15.04.2016 року № 52-70/3169, підтриманих представником позивача у судовому засіданні, останній зазначив, що спірні векселі містять усі передбачені вексельним законодавством реквізити, однак від імені товариства підписані не його керівником, а заступником голови правління з фінансів та бюджету ОСОБА_3 без належних на те повноважень. За статутом товариства у редакції, чинній на момент видачі спірних векселів, прийняття рішень про випуск векселів належить до компетенції правління товариства, яке такого рішення щодо спірних векселів не приймало, а саме товариство не схвалювало дій осіб, що їх підписали (а.с. 245 250 том 1, 32 39 том 2).

На підтвердження вказаному представник позивача додатково надав суду протоколи загальних зборів акціонерів товариства від 09.06.2014 року, 19.11.2008 року, а також протоколи засідань правління товариства за 2007 рік (а.с. 46 67 том 2).

При цьому позивач вказав також на відсутність у нього інформації щодо видачі заступнику голови правління з фінансів та бюджету ОСОБА_3 довіреності № 52-16/95/113 від 29.12.2006 року, вказаної на спірних векселях, пояснюючи це тим, що за період з дати призначення його на цю посаду та по час звільнення товариство журналу видачі довіреностей не вело.

У письмових поясненнях від 02.03.2016 року № 45 Приватне акціонерне товариство «Тако» вважає себе неналежним відповідачем, пояснюючи це тим, що жодних фінансово-господарських відносин із ТОВ «Манітоба» не мало (а.с. 4-5 том 2).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Манітоба» у відзиві від 14.12.2015 року №43, поданому під час нового розгляду справи, підтримало раніше викладену правову позицію щодо необґрунтованості позову, а також звернуло увагу суду на те, що спірні векселі в частині реквізитів повністю відповідають вимогам статті 75 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, а сам цей закон не містить положення про можливість визнання векселя таким, що не підлягає виконанню (а.с. 241 244 том 1).

У судове засідання 23.05.2016 року представник Приватного акціонерного товариства «Тако» не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 16.05.2016 року (а.с. 70 том 2).

У поданому 23.05.2016 року письмовому клопотанні представник відповідача-1 просить розглядати справу за його відсутності, посилаючись на неможливість бути присутнім, проти чого інші учасники судового процесу не заперечували.

За таких обставин, а також враховуючи наявні у справі докази, неявка представника Приватного акціонерного товариства «Тако» у судове засідання не перешкоджає закінченню судового розгляду справи.

У судовому засіданні 23.05.2016 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2007 року Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Позивач, Товариство), видало на користь Закритого акціонерного товариства "Тако", яке у подальшому змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Тако" (надалі ПрАТ "Тако", Відповідач-1), наступні прості векселі:

серії АА 0103649 зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року, відповідно до якого зобов'язалось сплатити проти цього векселя Закритому акціонерному товариству "Тако" чи його наказу грошові кошти у сумі 60 590,40 грн.;

серії АА 0103650 зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року, відповідно до якого зобов'язалось сплатити проти цього векселя Закритому акціонерному товариству "Тако" чи його наказу грошові кошти у сумі 170 014,89 грн.;

серії АА 0651736 зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року, відповідно до якого зобов'язалось сплатити проти цього векселя Закритому акціонерному товариству "Тако" чи його наказу грошові кошти у сумі 161 999,80 грн.;

серії АА 0651737 зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року, відповідно до якого зобов'язалось сплатити проти цього векселя Закритому акціонерному товариству "Тако" чи його наказу грошові кошти у сумі 278 329,60 грн.;

серії АА 0651738 зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року, відповідно до якого зобов'язалось сплатити проти цього векселя Закритому акціонерному товариству "Тако" чи його наказу грошові кошти у сумі 92 730,00 грн. (а.с. 57 61 том 1).

Вказані векселі містять підписи заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі довіреності № 52-16/95/113 від 29.12.2006 року та головного бухгалтера без зазначення прізвищ осіб, що вчинили підпис, скріплені печаткою ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

12.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Манітоба" (надалі - ТОВ "Манітоба", відповідач-2) листом за вих. № 61 повідомило ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про те, що є векселедержателем простих векселів згідно переліку за Додатком № 1 до цього листа, які видані ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та про те, що строк платежу за вказаними векселями настав, у зв'язку з чим направило для здійснення оплати акт № 1 пред'явлення векселів до платежу із копіями векселів (а.с. 52 - 56 том 1).

У наведених переліку та акті пред'явлення векселів до платежу під порядковими номерами 10 - 14 значаться прості векселі серії АА 0103649, 0103650, 0651736, 0651737, 0651738 зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року, першим векселедержателем яких є ЗАТ "Тако", а контрагентом, у якого ці векселі були придбані, - ТОВ "Приват Сток Сервіс".

Придбання відповідачем-2 спірних векселів у вказаного контрагента підтверджується також копією укладеного між ними договору на комісійне обслуговування № К-56-05 від 16.03.2005 року.

За твердженням позивача спірні векселі були підписані заступником голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, у звязку з чим позивач просить визнати їх такими, що не підлягають виконанню, що і є предметом спору.

Відповідно до статті 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, відповідно до якої простий вексель містить: 1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця складання простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції, що діяла на момент видачі зазначених спірних векселів) вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

За приписами статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень частини другої статті 99 Цивільного кодексу України виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу (простою більшістю від числа присутніх учасників).

Згідно з пунктом 9.3 статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (в редакції, чинній на час видачі спірних векселів) виконавчим органом цього Товариствам є правління, що є колегіальним органом, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління діє в інтересах Товариства у порядку, визначеному законодавством України, цим статутом, Положенням "Про правління" та іншими внутрішніми нормативними актами Товариства.

Відповідно до підпункту 9.3.5 цього статуту роботою правління керує голова правління, який обирається згальними зборами Товариства строком на 3 роки. Голова правління або виконуючий обовязки голови правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, у тому числі: представляти Товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, державними та іншими органами і організаціями, у суді, господарському і третейському суді, в інших судових установах; укладати цивільно-правові угоди з правом одноособового їх підпису; розпоряджатися майном і грошовими коштами Товариства у межах, встановлених законодавством України, цим статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства тощо.

Відповідно до частин першої, третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За приписами статті 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

Згідно з частиною третьою статті 244 цього Кодексу довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (стаття 246 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 9.3.5 статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" право видавати довіреності на здійснення дій від імені Товариства надано голові правління або виконуючому обовязки голови правління.

З наданих позивачем під час звернення до суду доказів, а саме: наказу № 457 від 04.03.2003 року про переведення на іншу роботу, наказу № 454 від 06.05.2010 року про звільнення за прогул, наказу (розпорядження) № 1642 від 01.11.2002 року про переведення на іншу роботу, наказу (розпорядження) № 427 від 30.04.2010 року про припинення трудового договору (контракту) вбачається, що посади заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та головного бухгалтера на дату видачі спірних векселів займали відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 85 88 том 1).

Зазначену обставину, а також підписання спірних векселів вказаними особами сторони не заперечують.

Разом з тим сторонами не заперечується і сам факт видачі заступнику голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_3 довіреності за № 52-16/95/113 від 29.12.2006 року на підставі якої ним були вчинені дії з підписання та видачі спірних векселів. Неможливість надання суду вказаної довіреності позивач пояснює відсутністю обліку довіреностей на момент її видачі.

Не є спірним також питання стосовно відповідності оспорюваних векселів вимогам статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі щодо їх обовязкових реквізитів.

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За таких обставин наявні правові підстави дійти висновку, що під час підписання спірних векселів заступник голови правління ОСОБА_3 діяв на підставі довіреності.

Отже, спірні векселі були підписані зазначеними у них особами відповідно до вимог частини третьої статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а відтак не мають дефекту форми.

Стосовно відсутності у заступника голови правління ОСОБА_3 повноважень на підписання спірних векселів оскільки, за твердженням позивача, рішення правлінням ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з питання випуску спірних векселів не приймалось, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 9.3.6 статуту позивача (в редакції, чинній на момент видачі спірних векселів) прийняття рішень про випуск векселів належить до компетенції правління Товариства.

Пункт 3.4 Положення про правління позивача передбачає, що правління Товариства в межах своєї компетенції подає на узгодження спостережній (наглядовій) раді рішення про випуск векселів (а.с. 64 том 1).

Відтак рішення про випуск векселів повинно було прийматись правлінням Товариства за результатом його засідання з відповідним оформленням.

За довідкою позивача № 52-16/1467 від 24.12.2014 року, підписаною секретарем правління ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", станом на 24.12.2014 року у Публічному акціонерному товаристві "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке до 20.01.2014 року мало назву Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не виявлено будь-яких протоколів (копій протоколів) засідання правління Товариства, які містять рішення правління Товариства про видачу та/або випуск векселя (векселів) на користь Приватного акціонерного товариства "Тако" чи про погашення заборгованості Товариства перед ПрАТ "Тако" шляхом видачі векселя (а.с. 16 том 1).

Як свідчать надані позивачем суду копії протоколів засідання правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 26.01.2007 року, 29.03.2007 року, 03.04.2007 року, 27.06.2007 року, 20.09.2007 року, 28.09.2007 року, 21.11.2007 року, 22.11.2007 року, 23.11.2007 року на розгляд правління цього Товариства у 2007 році не виносились питання та не приймались рішення з приводу видачі будь-яких векселів (а.с. 59 67 том 2).

Відсутні будь-які відомості щодо цього і у наданих позивачем суду копіях протоколів загальних зборів від 19.11.2008 року № 1/2008 та від 09.06.2014 року (а.с. 46 58 том 2).

Аналізуючи з урахуванням законодавчих вимог та положень статутних документів доводи позивача про відсутність у заступника голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_3 повноважень на видачу спірних векселів через відсутність рішення правління Товариства, суд доходить висновку, що видача ним спірних векселів лише за однією довіреністю в інтересах Товариства відбулась з перевищенням повноважень, наданих цій особі як представнику.

Разом з тим оцінка доказів у справі дозволяє дійти висновку про подальше схвалення Товариством дій заступника голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_3 щодо видачі спірних векселів.

Так, відповідно до статті 7 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

За розясненнями, що містяться у пунктах 8, 9 постанови пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними.

Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215 - 236 ЦК України, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд. Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення. Водночас, варто враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі частини другої статті 241 Цивільного кодексу України несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

Однак вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування (у тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу з урахуванням їх особливостей.

Вексельне законодавство не містить положень про визначення повноважень осіб, які підписали вексель, а лише встановлює їх коло осіб. А тому питання про належний характер уповноваження на підписання векселя має вирішуватись з огляду на загальні норми цивільного законодавства України, зокрема щодо укладення відповідного договору, видачі довіреності, вчинення внутрішніх актів органами юридичної особи, прийняття рішення зборів учасників, наказів про виконання функцій виконавчого органу тощо.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Внаслідок видачі спірних векселів між особою позивача (векселедавця) та особою відповідача-1 (первісного векселедержателя), а також між особами можливих наступних векселедержателів (у даному випадку - у відносинах із відповідачем-2) виникають певні цивільні права та обовязки.

Відтак за своєю правовою природою, у розумінні положень статті 202 Цивільного кодексу України, дії неуповноваженої особи позивача з видачі спірних векселів слід вважати правочинами.

Частина перша статті 241 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За правилами частини другої статті 241 Цивільного кодексу України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Отже, умова здійснення розрахунків векселями повинна обов'язково знайти відображення в договорі.

Позивачем надані суду копії мирових угод від 01.11.2007 року, укладених між ЗАТ «Тако» та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». Пунктом 1.2. цих мирових угод передбачено, що після їх підписання відповідач протягом десяти банківських днів видає відповідно до акту приймання-передачі позивачеві емітований відповідачем простий вексель на суму:

- виконаної роботи за договором № 11а від 10.01.2001, актами приймання робіт до нього, яка є сумою основного боргу за рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 13.11.2001 у справі № 12/243 у розмірі 278 329,60 грн. зі строком платежу за предявленням, але не раніше 01.01.2013, без застережень та відсотків за векселем (а.с. 11 том 2);

- виконаної роботи за договором № 40а від 27.01.2000, актами приймання робіт до нього, яка є сумою основного боргу за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2002 у справі № 4/38 у розмірі 170 014,89 грн. зі строком платежу за предявленням, але не раніше 01.01.2013, без застережень та відсотків за векселем (а.с. 12 том 2);

- виконаної роботи за договором № 11а від 10.01.2001, актами приймання робіт до нього, яка є сумою основного боргу за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2002 у справі № 18/49 у розмірі 92 730,00 грн. зі строком платежу за предявленням, але не раніше 01.01.2013, без застережень та відсотків за векселем (а.с. 13 том 2);

- поставленої продукції за договором № 53д від 07.02.2000, накладними до нього, яка є сумою основного боргу за рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 01.09.2001 та ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 24.09.2011 у справі № 16/389 у розмірі 161 999,80 грн. зі строком платежу за предявленням, але не раніше 01.01.2013, без застережень та відсотків за векселем (а.с. 14 том 2);

- виконаної роботи за договором № 11а від 10.01.2001, актами приймання робіт до нього, яка є сумою основного боргу за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2002 у справі № 10/141 у розмірі 60 590,40 грн. зі строком платежу за предявленням, але не раніше 01.01.2013, без застережень та відсотків за векселем (а.с. 15 том 2).

Зазначені мирові угоди затверджені ухвалами господарського суду Дніпропетровської області: від 21.11.2007 року у справі 12-243, від 22.11.2007 року у справі № 4-38, від 27.11.2007 року у справі № 18-49, від 23.11.2007 року у справі № 14/16-389, від 20.11.2007 року у справі 10-141.

З боку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" мирові угоди підписані головою правління ОСОБА_6 та скріплені печаткою Товариства.

Із наданого позивачем суду реєстру виданих векселів вбачається, що у листопаді 2007 року спірні векселі були внесені до цього реєстру, як видані векселедавцем ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

Крім того, за змістом наданої позивачем суду довідки від 15.04.2016 року № 52-06/366, станом на 15.04.2016 року в його бухгалтерському обліку наявна заборгованість за векселями: АА 0103649 від 02.11.2007 на суму 60 590,40 грн.; АА 0103650 від 02.11.2007 на суму 170 014,89 грн., АА 0651736 від 02.11.2007 на суму 161 999,80 грн., АА 0651737 від 02.11.2007 на суму 278 329,60 грн., АА 0651738 від 02.11.2007 на суму 92 730,00 грн. (а.с. 41 том 2).

Важливим є й те, що відповідно до протоколу загальних зборів ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» від 19.11.2008 року № 1/2008 за наслідком обговорення звіту правління визнав результати фінансово-господарської діяльності Товариства у 2007 році задовільною (а.с. 55 58 том 2).

За таких обставин спірні векселі були видані за погодженням та подальшим схваленням з боку Товариства на виконання мирових угод, затверджених судом, з метою погашення дійсного боргу.

Викладене свідчить про відсутність підстав для задовлення позову.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин та відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений відповідачем-2 за подання апеляційної та касаційної скарги, покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Інгулецький район, ідентифікаційний код 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба" (49100, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд. 11л, кім. 340, ідентифікаційний код 31647652) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3045,00 грн., судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 4 263,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2016 року.

Суддя ОСОБА_7