Ухвала суду № 57982972, 26.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 р.м. ОдесаСправа № 500/144/16-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Бурнусус О.О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2016 року по справі №500/144/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. від 22.12.2015 року ВП №49466590 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №500/8284/14-а, виданого 30.06.2015 року Ізмаїльським міськрайонний судом Одеської області.

В обґрунтування позову зазначено, що в судовому порядку зобов'язано орган пенсійного фонду розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії з прийняттям відповідного рішення. Під час примусового виконання судового рішення боржником розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, про що повідомлено державного виконавця. Врахувавши повідомлені боржником обставини, державним виконавцем прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання виконавчого документа. Разом з цим, державним виконавцем не було враховано, що органом пенсійного фонду в супереч судового рішення було прийнято рішення, яким заяву позивача про призначення пенсії не було задоволено. Зазначені обставини свідчать про відсутність фактичного виконання рішення суду боржником, а отже постанова державного виконавця є безпідставною, не узгоджується із вимогами законодавства, що є безумовною підставою для її скасування.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2016 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2015 року у справі №500/8284/14-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області розглянути, зокрема, заяву ОСОБА_2 від 25.11.2014 року про призначення пенсії з прийняттям відповідного рішення (а.с. 5-6).

30.06.2015 року міськрайонним судом виданий виконавчий лист №500/8284/14-а, з яким позивач звернувся для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

15.12.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області повідомило державного виконавця про виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2015 року та про розгляд заяви ОСОБА_2 від 25.11.2014 року з винесенням рішення від 03.07.2015 року про відмову у призначенні пенсії (а.с. 28, 29).

Врахувавши повідомлені боржником обставини, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. винесено постанову від 22.12.2015 року ВП №49466590 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із винесеною постановою, посилаючись на її безпідставність, позивач вернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про її скасування.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого документа у повній мірі досліджено повідомлені боржником обставини про виконання судового рішення, отже під час закінчення виконавчого провадження державний виконавець діяв у відповідності та згідно вимог Закону, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України від 21.04.1999 року №606-XIV фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, однією з підстав для закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Колегія суддів вважає, що фактичне виконання виконавчого документа матиме місце, у разі коли встановлений судовим рішенням спосіб відновлення порушеного права дотриманий боржником у чіткій відповідності судовому рішенню.

Так, постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2015 року у справі №500/8284/14-а, яка набрала законної сили, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 25.11.2014 року про призначення пенсії з прийняттям відповідного рішення.

За змістом Розділів І, ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, реалізація гарантованого громадянам права щодо призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.

Наявність права на призначення пенсії встановлюється на підставі встановленого переліку документів, які відповідають вимогам законодавства, що діє на дату звернення із відповідною заявою.

Згідно із п. 4.3 Розділу ІV Порядку від 25.11.2005 року № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо її призначення.

Як вірно встановив суд першої інстанції та не заперечується позивачем, боржником на виконання судового рішення у справі №500/8284/14-а розглянуто заяву ОСОБА_2 від 25.11.2014 року про призначення пенсії та винесено рішення від 03.07.2015 року про відмову у її призначенні.

Отже, органом пенсійного фонду вчинено дії, які у повній мірі відповідають висновку судового рішення про зобов'язання боржника вчинити певні дії, а повідомлення ним про виконання встановленого обов'язку з наданням підтверджуючих документів зумовлює державного виконавця закінчити виконавче провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що фактично позивач не погоджується із прийнятим рішенням органу пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії, яке не є предметом спору у цій справі, а отже судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи позивача про його неправомірність та не перевірено на відповідність вимогам Закону.

Враховуючи викладене, оскільки на виконання виконавчого документу боржником розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, за результатом чого прийнято відповідне рішення, тобто має місце фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» є правомірним та підстави для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця відсутні.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані і відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.05.2016 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко