Ухвала суду № 57982897, 24.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/7988/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О. В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

24 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач) про визнання неправомірною відмови у видачі будівельного паспорту та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії відповідача про повернення заяви від 15.09.2015 про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: м.Чернівці, вул. М. Тореза, 104, з підстав неможливості будівництва індивідуальних житлових будинків на цій земельній ділянці; зобов'язати відповідача видати позивачу будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 1000,00 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: м.Чернівці, вул. М. Тореза, 104; стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. на користь позивача.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.03.2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач являється власником майна, яке складається з житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом НОМЕР_1 від 12 січня 2007 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 14779814 від 04.06.2007 року. Також, він є власником земельної ділянки, яка розташована за цією адресою площею 0,1000 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 14 грудня 2009 року. Витягом з державного земельного кадастру НВ-7301187152015, сформованим 28.09.2015 року у державному земельному кадастрі містяться офіційні відомості про земельну ділянку: кадастровий номер НОМЕР_3 в тому числі - цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

15 вересня 2015 року позивач звернулася з письмовою заявою на видачу будівельного паспорту в центр надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради до відповідача, разом із заявою направила копію державного акту на право власності на земельну ділянку, ескізні наміри забудови (містобудівний розрахунок - ескіз намірів забудовника з будівництва житлового будинку по адресі: м Чернівці, вул. М. Тореза 104, топогеодезічний план М 1:500.

23.09.2015 року їй було відмовлено, оскільки Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, затверджено генеральний план міста Чернівці. Відповідно до схеми зонування територій, яка є складовою частиною генерального плану міста, земельна ділянка на вул. Тореза Моріса, 104 розташована на території змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови, де будівництво індивідуальних житлових будинків не передбачено.

Приймаючи оскаржуване рішення, та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність дій Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради по поверненню заяви від 15 вересня 2015 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: м. Чернівці вул. М.Тореза, буд. № 104, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

За приписами статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає такі визначення: генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до 1, 9 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

В силу частин 1, 2, 8 статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Частинами 1,4 статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 р. № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі-Порядок).

З приписами пункту 2.1. Порядку видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Згідно з витягом з державного земельного кадастру НВ-7301187152015, сформованим 28.09.2015 року у державному земельному кадастрі (а.с.14-16) містяться офіційні відомості про земельну ділянку: кадастровий номер НОМЕР_3 в тому числі - цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до архітектурно-будівельної частини ескізного наміру забудови (а.с.17-19) позивачка мала намір здійснити забудову належної їй на праві власності земельної ділянки (житлового будинку з наступними техніко-економічними показниками: площа забудови - 107 (сто сім) кв.м.; загальна площа - 274,5 (двісті сімдесят чотири цілих і пять десятих) кв.м.; житлова площа - 98,9 (дев'яносто вісім цілих і дев'ять десятих) кв.м.; кількість поверхів - одноповерховий з мансардним поверхом та цокольним поверхом.

Статтею 19 Конституції України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

В силу ч. ч. 1, 2, 3 ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон).

Статтею 27 Закону, передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки і складається з текстових та графічних матеріалів.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється на підставі плану зонування території. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіції; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову відповідно до з п. 2.1. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за № 902/19640.

Відповідно до ст. 17 Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до ст. 24, 25 Закону також встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що:

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій;

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації;

- встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що при розробці плану зонування м. Чернівці, були відомі відомості з земельного кадастру щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та те, що вона надана у приватну власність. Тому, зазначена земельна ділянка не могла бути віднесена до меж змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови при умові належного урахування даних земельного кадастру.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не враховані норми наведених законодавчих актів України при розгляді заяви про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, чим позбавлено позивача, як власника земельної ділянки, реалізувати право на забудову відповідно до її цільового призначення на її початковій стадії - отримання будівельного паспорта.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог у спосіб та межах передбачених законодавством.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.