Постанова № 57982063, 23.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/388/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Навік» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2015 року № 0001582205 та від 06.01.2016 року № 0000032205, № 0000022205,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Навік» (надалі по тексту - позивач або ПП «Навік») звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.07.2015 року № 0001582205 та від 06.01.2016 року № 0000032205, № 0000022205.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Навік» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року, за результатами якої складено акт від 10.07.2015 року № 1503/15-54-22-05/32146197, на підставі якого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: від 29.07.2015 року № 0001582205, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1378462 та від 06.01.2016 року № 0000032205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 766 196,00 грн. (за основним платежем - 612 957 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 153 239 грн.), № 0000022205, яким позивачу зменшено розмір суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові, в заяві про зміну предмету позову та в письмових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов, зокрема зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що в період з 15.06.2015 року по 06.07.2015 року, на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11.06.2015 року № 324 та направлень від 11.06.2015 року № 159/15-54-22-00, № 160/15-54-22-00, від 12.06.2015 року № 165/15-54-22-03, № 166/15-54-22-03, № 162/15-54-17-02, посадовими (службовими) особами відповідача, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 , п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Навік», код за ЄДРПОУ 32146197, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 10.07.2015 року № 1503/15-54-22-05/32146197 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Навік», код за ЄДРПОУ 32146197, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення ПП «Навік» ст. 134, ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 378 462 грн. за 2014 рік; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 2830004 грн., у тому числі по періодам: вересень 2012 року - 4183 грн., листопад 2012 року - 1700 грн., травень 2013 року - 47086 грн., червень 2013 року - 147577 грн., липень 2013 року - 753197 грн., серпень 2013 року - 840000 грн., листопад 2013 року - 343365 грн., грудень 2013 року - 10762 грн., січень 2014 року - 536 грн., травень 2014 року - 273987 грн., червень 2014 року - 464 грн., липень 2014 року - 56102 грн., серпень 2014 року - 7145 грн., жовтень 2014 року - 57719 грн., листопад 2014 року - 615 грн., січень 2015 року - 285566 грн. (а.с. 13-67 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 29.07.2015 року № 0001592205, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2830004 грн. та № 0001582205, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 378 462 грн. (а.с. 9-10 том 1).

За результатом розгляду скарги ПП «Навік» (вх. № 31167/6 від 27.10.2015 року) на вищезазначені податкові повідомлення рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року № 0001592205 та № 0001582205, Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 25.12.2015 року № 27678/6/11-111001-04-25, яким скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.07.2015 року № 0001592205 (з урахуванням рішення, прийнятого в результаті розгляду первинної скарги) в частині зменшення перевіркою податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «СРК Будмарин» та у відповідній частині рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, залишено без змін податкове повідомлення - рішення № 0001582205 та у відповідній частині рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги (а.с. 103-111 том 1).

Таким чином, на підставі рішення ДФС України від 25.12.2015 року № 27678/6/11-111001-04-25, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000032205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 766 196,00 грн. (за основним платежем - 612 957 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 153 239 грн.) та № 0000022205, яким позивачу зменшено розмір суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн. (а.с. 11-12 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 29.07.2015 року № 0001582205 та від 06.01.2016 року № 0000032205, № 0000022205, ПП «Навік» оскаржило їх у судовому порядку, вимагаючи визнання їх протиправними та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення частково обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 378 462 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року № 0001582205, стали висновки відповідача про завищення валових витрат за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року на загальну суму 1 378 462 грн. за 2014 рік по господарським операціям з наступними контрагентами: ПП «С.К.С.» - на суму 1369932,92 грн., ПП «Симос» - на суму 6020 грн., ТОВ «Даммара» - на суму 2510 грн., оскільки позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами та не надано до перевірки первинні документи, які підтверджують придбання робіт і послуг.

Як вбачається з акту перевірки підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість у загальній сумі 612 957 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 153 239 грн. з даного виду податку згідно податкового повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000032205, стали висновки відповідача про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від наступних контрагентів: ПП «Захід-Контранс» на суму ПДВ - 274649,17 грн., ПП «С.К.С.» на суму ПДВ - 273986,58 грн., ПП «Симос» на суму ПДВ - 56102,17 грн., ТОВ «Кранфорд Сервіс» на суму ПДВ - 610 грн., ПрАТ «МТС Україна» на суму ПДВ - 464 грн., ТОВ «Інфокс» на суму ПДВ - 7145 грн.

Також як вбачається з акту, підставою для зменшення позивачу розміру суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000022205, стали висновки відповідача про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту сформованого за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з наступними контрагентами: ТОВ «Оптикаленд», ПАТ «Одесаобленерго», ТОВ «Тріумф Медіа Груп», СП ТОВ «Мікроприбор», ПМП РВА «GMM Пресс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Комфі Трейд», ПП «Клін Хауз Профешнл», ТОВ НБФ «Терра», ТОВ «Даммара», ТОВ «Модний континент - Україна», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «Кранфорд Сервіс».

Суд з даними висновками відповідача погоджується частково, з огляду на наступне.

Порядок формування складу витрат та податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Так п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, згідно вимог Податкового кодексу України платник податків не має права включати до складу податкового кредиту суми податку не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-ХІУна даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, обов'язковою умовою для визнання та врахування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є здійснення цих витрат в межах провадження господарської діяльності та підтвердження цих витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом вище, підставою для зменшення позивачу розміру суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000022205, стали висновки відповідача про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту сформованого за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з наступними контрагентами: ТОВ «Оптикаленд», ПАТ «Одесаобленерго», ТОВ «Тріумф Медіа Груп», СП ТОВ «Мікроприбор», ПМП РВА «GMM Пресс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Комфі Трейд», ПП «Клін Хауз Профешнл», ТОВ НБФ «Терра», ТОВ «Даммара», ТОВ «Модний континент - Україна», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «Кранфорд Сервіс».

Разом з тим, суд з даним висновком відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Оптикаленд», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 4 182,92 грн. та 1 472,78 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов'язання у березні 2014 року на загальну суму 5 655,70 грн.

Судом встановлено, що 19 вересня 2012 року на виконання попереднього договору від 28 серпня 2012 року ТОВ «Оптикаленд» оплатив ПП «Навік» Гарантійний платіж у розмірі 100236,79 грн., у числі ПДВ 20% - 16 706,13 грн., а ПП «Навік», відповідно, виписало податкову накладну від 19 вересня 2012 року № 3 (а.с. 28 том 3).

17 квітня 2013 року між ПП «Навік» та TOB «Оптикаленд» укладено попередній договір оренди нерухомого майна № 17/04-3 (а.с. 235-251 том 2). За пунктом 13 даного договору орендар вважається таким, що виконав зобов'язання по сплаті Орендодавцю Гарантійного платежу в розмірі 100 236,79 грн.; після укладання Основного Договору оренди, такий Гарантійний платіж в сумі 73 327,78 грн. зараховується в якості орендної плати за два останніх місяці орендного користування та платіж в сумі 26909,01 грн. зараховується в якості часткової орендної плати за перший місяць; залишок орендної плати за перший місяць в розмірі 9 754,88 грн. сплачується протягом 5 робочих днів з моменту підписання Акту допуску до Приміщення.

10 грудня 2013 року TOB «Оптикаленд» додатково до Гарантійного платежу оплати ло залишок орендної плати за перший місяць в розмірі 9 754,88 гривні, в тому числі ПДВ 20% - 1625,82 грн., а ПП «Навік» видало податкову накладну № 17 (а.с. 34 том 3).

31 січня 2014 року між ПП «Навік»» та TOB «Оптикаленд» на заміну попередньому договору було укладено договір оренди нерухомого майна № 31/01-6 (а.с. 1-14 том 3).

За лютий 2014 року орендна плата склала 1309,43 грн., в тому числі ПДВ 20% - 218,24 грн. У розрахунок за лютий 2014 року було відкориговано (шляхом часткового зме ншення) податкову накладну від 19 вересня 2012 року № 3 на відповідну суму (розрахунок від 28 лютого 2014 року № 49) (а.с. 30 том 3). Таким чином, з Гарантійного платежу, який було сплачено ще 19 вересня 2012 року, за перший місяць оренди залишилось 25599,58 грн. (26 909,01 -1309,43).

У березні 2014 року орендна плата склала 36863,21 грн., яка частково була оплаче на (35354,46 грн.) за рахунок Гарантійного платежу, сплаченого 19 березня 2012 року залишок за перший місяць оренди (25599,58 грн.) та сплаченого 10 грудня 2013 року (9754,88 грн.).

У зв'язку з цим, 31 березня 2014 року було проведено два коригування: податкової

накладної від 10 грудня 2013 року № 17 у повному обсязі (розрахунок № 335) (а.с. 35 том 3) та податкової накладної від 19 вересня 2012 року № 3 на суму залишку орендної плати за перший місяць оренди в розмірі 25599,58 грн. (розрахунок № 333) (а.с. 38 том 3).

Одночасно з цим, ПП «Навік» виписало податкові накладні від 31 березня 2014 року № 336 та № 334 відповідно до сум коригування, тобто підприємство взяло на себе податкові зобов'язання з оплати суми ПДВ, зменшеного у вересні 2012 року та грудні 2013 року (а.с. 36-37 том 3).

При цьому, судом встановлено, що отриманий TOB «Тріумф Медіа Груп» у вересні 2012 року та грудні 2013 року податковий кредит було розподілено товариством. В поданій TOB «Тріумф Медіа Груп» декларації з ПДВ за вересень 2012 року не було відображено податковий кре дит в сумі 4 182,92 грн. та відповідно у декларації з ПДВ за грудень 2013 року не було відо бражено податковий кредит в сумі 1472,78 грн., у зв'язку з чим виникли відхилення між контрагентами за податковим зобов'язанням/кредитом.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд вважає, що ПП «Навік» правомірно було відкориговано податкові зо бов'язання за вересень 2012 року та грудень 2013 року.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ПАТ «Одесаобленерго», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», за період грудень 2012 року по підприємствам рахуються розбіжності на суму 1699,99 грн.

При цьому, суд звертає увагу на невідповідність досліджуваного періоду, вказаного на аркуші 35 акту перевірки (а.с. 47 том 1) - грудень 2012 року, періоду, зазначеному у висновках на аркуші 54 акту перевірки (а.с. 66 том 1) - листопад 2012 року. При цьому згідно розрахунку нарахованих податкових зобов'язань та штрафних санкцій наданого представником відповідача (а.с. 249 том 4), в податковому повідомленні-рішенні від 06.01.2016 року № 0000022205 вказується про зменшення розміру залишку від'ємного значення з ПДВ на ідентичну суму у розмірі 1700 грн. у листопаді 2012 року.

З огляду на зазначене, судом досліджені правовідносини, що склалися між контрагентами в листопаді 2012 року.

Судом встановлено, що 07 листопада 2011 року між ПП «Навік» та ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» було укла дено договір про реалізацію технічних умов № 434-11. На виконання вказаного договору 23 листопада 2012 року ПП «НАВІК» сплатило ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» 494 438,00 грн., на підставі чого ВАТ «ЕК «Одесаобленрего» видало податкову накладну від 23 листопада 2014 року № 316. Окрім цього 29 листопада 2012 року ПП «Навік» сплатило ВАТ «ЕК «Одесаобленергно» 200 000,00 грн. за виконання пуско-налагоджувальних робіт, на підставі чого ВАТ «ЕК «Одесаобленрего» видало податкову накладну від 29 листопада 2014 року № 371.

16 серпня 2012 року між ПП «Навік» та ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» було укладено договір постачання електричної енергії № 225901.

13 листопада 2012 року ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» виставило ПП «Навік» рахунок за електроенергію № 225901/П розмірі 23 856,84 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3 974,14 грн. Дана сума була сплачена 15 листопада 2012 року. На підставі цього, 30 листопада 2012 року ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» Північний РЕМ надало ПП «Навік» податкову на кладну № 2175/04.

Окрім цього, на виконання договору постачання електроенергії від 21 серпня 2007 року № 225900 ПП «Навік» оплатило 225,44 грн. та 4 124,97 грн., на підставі чого ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» видало податкові накладні від 30 листопада 2014 року № 2174/04 та 2172/04 відповідно.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Тріумф Медіа Груп», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 47085,60 грн. та 513,81 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов'язання у лютому 2014 року на загальну суму 17 599,41 грн.

Судом встановлено, що 23 травня 2013 року між ПП «Навік» та «Тріумф Медіа Груп» укладено попередній договір оренди нерухомого майна № 23/05-1-К (а.с. 136-157 том 2).

Відповідно до пункту 1.11 попереднього договору, TOB «Тріумф Медіа Груп» 27 травня 2013 року оплатило ПП «Навік» Гарантійний платіж в розмірі 296135,85 грн. На під ставі цього ПП «Навік» видало податкову накладну від 27 травня 2013 року № 5 на суму ПДВ 49 355,98 грн. (а.с. 222 том 2).

При цьому, відповідно до пункту 1.12 попереднього договору, після укладання основного договору оренди, такий Гарантійний платіж зараховується в якості орендної плати за два останніх місяці орендного користування.

Замість попереднього договору, 07 лютого 2014 року між ПП «Навік та TOB «Тріумф Медіа Груп» було укладено договір оренди нерухомого майна № 07/02-5 (а.с. 185-209 том 2).

У зв'язку зі зміною договору було скориговано раніше здійснену оплату Гарантійного платежу за попереднім договором, зокрема, згідно з розрахунком від 31 травня 2014 року № 246 (а.с. 223 том 2) було проведено коригування (шляхом зменшення в повному обсязі) кількісних і вартісних показників до податкової накладеної від 27 травня 2013 року № 5.

Одночасно з цим, ПП «Навік» виписало податкову накладну від 31 травня 2014 року № 247 (а.с. 224 том 2) на суму коригування, тобто підприємство взяло на себе податкові зобов'язання з опла ти суми ПДВ, зменшеного у травні 2013 року.

Також судом встановлено, що відповідно до пункту 4.19 попереднього договору, на підставі виставленого ПП «Навік» рахунку від 20 січня 2014 року № 2305 (а.с. 226 том 2), TOB «Тріумф Медіа Груп» здійснило передоплату вартості електропостачання в розмірі 463,12 грн., в тому числі ПДВ 20% - 77,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 227 том 2).

По закінченню місяця було підписано акт надання послуг (компенсація витрат на еле ктроенергію) на суму 3694,65 грн., в тому числі ПДВ 20% - 615,78 грн. (а.с. 229 том 2).

За фактом надання послуги на несплачений залишок витрат на електроенергію в роз мірі 3231,53 грн., в тому числі ПДВ 20% - 538,59 грн. ПП «Навік» виписало податкову накладну від 31 січня 2014 року № 67 (а.с. 230 том 2).

На підставі виставленого ПП «Навік» рахунку від 30 січня 2014 року № 66 (а.с. 231 том 2), TOB «Тріумф Медіа Груп» оплатило залишок витрат на електроенергію за січень 2014 року у розмірі 3231,53 грн., в тому числі ПДВ 20% - 538,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 232 том 2).

Після укладання основного договору на заміну попереднього, було скориговано раніше здійснені оплати за попереднім договором, зокрема, згідно з розрахунком від 12 лютого 2014 року № 11 (а.с. 233 том 2) було проведено коригування (шляхом зменшення в повному обсязі) кількісних і вартісних показників до податкової накладеної від 31 січня 2014 року № 67.

Одночасно з цим, ПП «Навік» виписало податкову накладну від 12 лютого 2014 року № 12 на суму коригування, тобто підприємство взяло на себе податкові зобов'язання з оплати суми скоригованого у січні 2014 року ПДВ (а.с. 234 том 2).

При цьому, отриманий TOB «Тріумф Медіа Груп» в травні 2013 року та січні 2014 року податковий кредит було розподілено товариством. В поданій TOB «Тріумф Медіа Груп» декларації з ПДВ за травень 2013 року не було нараховано податковий кредит в сумі 47 085,60 грн. та відповідно у декларації з ПДВ за січень 2014 року не було нараховано по датковий кредит в сумі 513,81 грн., у зв'язку з чим виникли відхилення між контрагента ми за податковим зобов'язанням/кредитом.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що ПП «Навік» правомірно було відкориговано податкові зобов'язання за травень 2013 року та січень 2014 року.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача СП ТОВ «Мікроприбор», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 270,57 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов'язання у лютому 2014 року на загальну суму 270,57 грн.

Судом встановлено, що 04 червня 2013 року між ПП «Навік» та СП TOB «Мікроприбор» було укладено поперед ній договір № 04/06-2 (а.с. 173-188 том 3).

На виконання пункту 14 попереднього договору, 26 червня 2013 року TOB «Мікроприбор» оплатило ПП «Навік» частину Гарантійного платежу в розмірі 38702,11 грн., в то му числі ПДВ 20% - 6450,35 грн., що відображено у податковій накладній від 26 червня 2013 року № 10 (а.с. 190 том 3) та підтверджується банківською випискою (а.с. 189 том 3).

Замість попереднього договору, 31 січня 2013 року було укладено договір оренди не рухомого майна № 31/01-10 (а.с. 191-205 том 3). За пунктом 4.8 цього договору, Гарантійний платіж зарахову ється Орендодавцем в рахунок оплати орендної плати за два останніх місяці орендного користування.

28 лютого 2014 року, у зв'язку зі зміною договору оренди з попереднього на основний, та нарахування орендної плати за лютий 2014 року (акт надання послуг від 28 лютого 2014 року № 324) (а.с. 5 том 4), податкову накладну від 26 червня 2013 року № 10 було відкориговано шляхом зменшення відповідно до вартості оренди на суму 1623,44 грн., в тому числі ПДВ 20% - 270,57 грн. (розрахунок № 246) (а.с. 6 том 4).

При цьому, на суму коригування було виписано нову податкову накладну від 28 люто-2014 року № 247 (а.с. 7 том 4).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, за усною інформацією бухгалтера контрагента розбіжності є результатом помилки СП ТОВ «Мікроприбор»: розрахунок коригування від 28 лютого 2014 року № 246 було помилково віднесено до іншого періоду. Зазначені обставини не було спростовано в судовому засіданні ані поясненнями представника відповідача, ані матеріалами зустрічної звірки, яка не проводилась відповідачем.

На підставі встановлених вище обставин та з урахуванням того, що наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями/кредитом між вказаним контрагентом є наслідком помилки бухгалтерії СП TOB «Мікроприбор», суд вважає, що коригування проведено відповідно до норм чинного податкового законодавства України, що виключає повторне нарахування ПП «Навік» податкових зобов'язань.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ПМП РВА «GMM Пресс», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 3197,21 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шля хом зменшення) податкові зобов'язання у березні 2014 року на загальну суму 3197,21 грн.

Судом встановлено, що на виконання укладеного між ПП «Навік» та ПМП РВА «GMM Пресс» попе реднього договору оренди від 19 червня 2013 року № 19/06-2, 05 липня 2013 року ПМП РВА «GMM Пресс» оплатило ПП «Навік» Гарантійний платіж у розмірі 19183,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3197,20 грн. Даний платіж було відображено у виданій ПП «Навік» податковій накладній від 05 липня 2013 року № 3 (а.с. 99-100 том 3).

12 лютого 2014 року між тими ж сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна № 12/02-1 (а.с. 87-98 том 3). Відповідно до пункту 4.7 даного договору, сплачені за умовами пункту 13 попе реднього договору Гарантійні платежі зараховуються в якості орендної плати за перший та два останніх місяці орендного користування.

За лютий 2014 року було нараховано орендну плату в розмірі 268,23 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 44,71 грн. Дана сума була відкоригована (зменшена) з податкової накладної від 05 липня 2013 року № 3 (розрахунок від 28 лютого 2014 року № 76) (а.с. 102 том 3).

У березні 2014 року було проведено коригування залишку суми податкової накладної від 05 липня 2013 року № 3 (розрахунок від 31 березня 2014 року № 268) (а.с. 103 том 3) у розмірі 18194,96 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3152,50 грн. При цьому 6389,31, в тому числі ПДВ у розмірі 1064,89 грн., було зараховано в якості орендної плати за березень 2014 року (відповідно до акту надання послуг від 31 березня 2014 року № 1233 (а.с. 106 том 3).

Одночасно з коригуванням, ПП «Навік» були виписані податкові накладні від 28 лю того 2014 року № 77 на суму 268,23 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 44,71 грн. та від 31 березня 2014 року № 269 на суму 18194,96 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3152,50 грн., що разом становить 19183,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3197,20 грн. (а.с. 104-105 том 3), відображені в скоригованій податковій накладній від 05 липня 2013 року № 3.

Отриманий у липні 2013 року податковий кредит не було відкориговано ПМП РВА «GMM Пресс», у зв'язку з чим, між контрагентами рахуються розбіжності за подат ковими зобов'язанням/кредитом в періоді, що перевірявся.

На підставі встановлених вище обставин суд вважає, що коригування проведено відповідно до норм чинного податкового законодавства України, що виключає повторне нарахування ПП «Навік» податкових зобов'язань.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Аркадія-Сіті», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахуються розбіжності на суму ПДВ 32,00 грн.

У судовому засіданні ані представник відповідача, ані допитана судом в якості свідка - ОСОБА_3, яка безпосередньо проводила перевірку, не змогли пояснити підстави виникнення вказаних розбіжностей, разом з тим, судом встановлено, що позивач формував свій податковий кредит за рахунок вказаного контрагента відповідно до наявних первинних документів.

Так, судом встановлено, що 01 квітня 2013 року між ПП «Навік» та ТОВ «Джі Ем Джі Контент» було укладено договір оренди нежитлового приміщення першого поверху № 595, що розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 16/6, загальна площа яких складала 109,6 м2 (а.с. 55-58 том 2).

Частина вказаного нежитлового приміщення площею 6 м2 була передана ПП «Навік» в суборенду TOB «Аркадія-Сіті», що було оформлено договором суборенди об'єкту нерухомості від 01 квітня 2013 року (а.с. 62-66 том 2).

Розмір щомісячної орендної плати складав 192,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 32 грн. Така сама сума вказана в податковій накладній від 30 листопада 2013 року № 15 (а.с. 68 том 2).

Дана накладна була відображена ПП «Навік» в пункті 15 Розділу І Видані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних Додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року (а.с. 69-72 том 2).

Таким чином, ПП «Навік» виконало ви моги податкового законодавства та правомірно нарахувало податкові зобов'язання, а тому суд приходить до висновку, що виникнення розбіжностей між вказаними контрагентами за податковим зобов'язанням/кредитом не є наслідком дій ПП «Навік», тобто позивачу безпідставно донараховано податкові зобов'язання.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Комфі Трейд», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 1849,06 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов'язання у березні 2014 року на загальну суму 1849,06 грн.

Судом встановлено, що 25 грудня 2013 року між ПП «Навік» та TOB «Комфі Трейд» було укладено поперед иш договір № 25/12-1 (а.с. 136-167 том 3).

На виконання пункту 14 попереднього договору, 30 грудня 2013 року TOB «Комфі Трейд» оплатило ПП «Навік» авансовий платіж в розмірі 229 223,25 грн., в тому числі ПДВ 20% - 38 203,87 грн., що відображено у податковій накладній від 30.12.2013 року № 53 (а.с. 169 том 3) та підтверджується банківською випискою (а.с. 168 том 3). Даний пода тковий кредит було розподілено TOB «Комфі Трейд».

12 лютого 2014 року між тими самими сторонами, на заміну попереднього дого вору, було укладено договір оренди нерухомого майна № ОК-02/14 (а.с. 107-133 том 3). За пунктом 4.7 основно го договору, авансовий платіж зараховується в якості орендної плати за перший та другий повні місці оренди.

Податкова накладна від 30 грудня 2013 року № 53 була відкоригована в повному об сязі 31 березня 2014 року (розрахунок № 325) (а.с. 170 том 3). Одночасно з цим ПП «Навік» прийняло на се бе відкориговане податкове зобов'язання у березні 2014 року, що відображено у податковій накладній від 31 березня 2014 року № 326 (а.с. 171 том 3).

Саме через розподіленням TOB «Комфі Трейд» вхідного ПДВ, між контрагентами рахується розбіжність за податковим зобов'язанням/кредитом у грудні 2013 року. З огляду на зазначене, суд вважає, що на ПП «Навік» не може двічі покладено одне й те саме податкове зобов'язання.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ПП «Клін Хауз Профешнл», до перевірки не надано первинні підтвер джуючі документи; згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахуються розбіжності на суму ПДВ 4005,00 грн.

Як пояснив представник позивача, за усною інформацією бухгалтера ПП «Клін Хауз Профешнл», декларацію підпри ємства за грудень 2013 року не було прийнято податковим органом, що і стало причиною ро збіжностей.

Разом з тим, суд зазначає, що за наявності відповідних первинних документів, відносини між ПП «Клін Хауз Профешнл» та контролюючим органом не можуть впливати на можливість формування ПП «Навік» податкового кредиту.

Так, судом встановлено, що між ПП «Навік» та ПП «Клін Хауз Профешнл» було укладено договір купівлі-продажу товару від 21 грудня 2013 року (а.с. 48-50 том 2).

На підставі замовлення ПП «Навік», ПП «Клін Хауз Профешнл» виставило рахунок від 26 грудня 2013 року № 962 на суму 24 027,80 грн., в тому числі ПДВ 20% - 4004,63грн. (а.с. 51 том 2). Даний рахунок було оплачено наступного дня, 27 грудня 2013 року, що підтверджується банківською випискою (а.с. 52 том 2)

За фактом оплати вартості придбаного товару ПП «Клін Хауз Профешнл» надало податкову накладну від 27 грудня 2013 року № 82 (а.с. 53 том 2), за рахунок чого було сформовано податковий кредит ПП «Навік».

Як встановлено судом, ПП «Клін Хауз Профешнл» відобразило дану податкову накладну у реєстрі виданих та взяло на себе податкове зобов'язання, однак декларація за грудень 2013 року не була прийнята податковим органом.

Поставка товару була здійснена 30 грудня 2013 року, що відображено у видаткові накладній № 940 (а.с. 54 том 2).

Наведені документи підтверджують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом в досліджуваний період, що спростовує висновок відповідача про неправомірність формування податкового кредиту.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ НБФ «Терра», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 3434,18 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов'язання у березні 2014 року на загальну суму 3434,18 грн.

Судом встановлено, що 17 травня 2013 року між ПП «Навік» та ТОВ «Аптека Гаєвського» було укладено попередній договір оренди нерухомого тайна № 17/05-3 (а.с. 39-59 том 3). В подальшому сторону за попереднім договором TOB «Аптека Гаєвського» було замінено на TOB НВБФ «Терра» (а.с. 59 том 3).

При цьому відповідно до абзацу 8 підпункту 30 пункту 18 попереднього договору, сторони домовилися, що вітрини та двері в орендованому приміщенні встановлюються Орендодавцем та компенсуються Орендарем на протязі 5 днів з дня отримання рахунку.

На виконання вказаного пункту договору, 12 грудня 2013 року, на підставі рахунку від 22 листопада 2013 року № 18 TOB НВБФ «Терра» оплатило ПП «Навік» за скління та двері 22618,10 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3769,68 грн., у зв'язку з чим, ПП «Навік» видало податкову накладну від 12 грудня 2013 року № 23 (а.с. 60-61 том 3).

22 січня 2014 року між ПП «Навік» та TOB НВБФ «Терра» було укладено договір оренди нерухомого майна № 22/01-1, який замінив попередній договір оренди (а.с. 62-83 том 3).

31 січня 2014 року вказаними сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з компенсації витрат на скління та двері у розмірі 22618, 10 грн. (а.с. 84 том 3).

Того самого дня, було проведено коригування податкової накладної від 12 грудня 2013 року шляхом зменшення на повну суму (розрахунок від 31 січня 2014 року № 133) (а.с. 85 том 3) та видано нову податкову накладну № 134 (а.с. 86 том 3).

У зв'язку з тим, що отриманий в грудні 2013 року податковий кредит було розподіле но, тобто відображено TOB НВБФ «Терра» в податковій декларації з ПДВ лише його частину (335,50 грн., що становить 8,9 % отриманого ПДВ), коригування призвело до наявності ро збіжностей між податковим зобов'язанням/кредитом контрагентів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що коригування було здійснено відповідно до положень податкового зако нодавства України, розбіжності між контрагентами за податковим зобов'язанням/кредитом виникли не з вини ПП «Навік», що не спростовано у судовому засіданні ані представником відповідача, ані матеріалами зустрічних звірок, як взагалі не проводились контролюючим органом.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Даммара», що ПП «Навік» за жовтень 2014 року придбано товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Даммара» на загальну суму 288593,15 грн., ПДВ на суму 57718,63 грн. До ДПІ у Суворовському районі м. Одеси надійшов лист - податкова інформація від 05.05.2015 року, згідно якої у акті встановлено, що у ТОВ «Даммара» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період серпень-листопад 2014 року. Аналізом бази даних ТОВ «Даммара» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за періоди серпень-листопад 2014 року. ТОВ «Даммара» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином на підставі отриманої податкової інформації, відповідачем у акті зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат суми у розмірі 2510 грн. за жовтень 2014 року та безпідставне формування податкового кредиту у жовтні 2014 року, за рахунок податкових накладних отриманих від ТОВ «Даммара» на суму ПДВ у розмірі 57718,63 грн., з чим суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10 вересня 2014 року між ПП «Навік» та TOB «Даммара» було укладено договір під ряду на поточний ремонт, згідно предмету якого, TOB «Даммара» зобов'язувалося за свій ри зик виконати з використанням своїх матеріалів і матеріалів замовника ремонтні роботи по утепленню фасаду торгово-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 32 (а.с. 39-42 том 2).

Такі роботи мали бути виконані в період з 01 по 31 жовтня 2014 року (пункти 3.1, 3.2 договору). При цьому, в термін до 03 жовтня 2014 року ПП «Навік» мало передати підрядни ку необхідні для виконання робіт матеріали (пункт 5.2 договору).

Вказані матеріали були передані уповноваженій TOB «Даммара» особі (довіреність від 03 жовтня 2014 року № 312) за актом приймання-передачі матеріалів від 03 жовтня 2014 року (а.с. 43-44 том 2).

Вартість робіт складала 346 311,80 грн. (пункт 2.1 договору), яка мала бути пе редплачена в розмірі 100 % протягом місяця з моменту підписання договору (пункт 2.4 до говору). Зазначена сума, а разом з ПДВ 20% - 57718,63 грн., була сплачена 09 жовт ня 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням № 383 (а.с. 45 том 2).

На підставі зазначеного, TOB «Даммара» надало ПП «Навік» податкову накладну від 09 жовтня 2014 року № 53, яка була використана для формування податкового кредиту на суму 57718,63 грн. (а.с. 46 том 2).

31 жовтня 2015 року між контрагентами був підписаний акт здачі-приймання робіт № 1 в якому була вказана вартість робіт та вартість використаних будівельних матеріалів (а.с. 47 том 1).

Крім того, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Даммара» судом встановлено, що відповідно до вищеописаного договору підряду на поточний ремонт від 10 вересня 2014 року ТОВ «Даммара» виконало ремонтні роботи по утепленню фасаду торговельно-розважального комплексу «Сіті Центр Котовський», при цьому були використані матеріали Замовника (ПП «Навік»), перелічені у акті у вищезазначеному акті здачі-прийняття робіт від 31 жовтня 2014 року № 1.

Дані матеріали були придбані ПП «Навік» у ТОВ «Майстер» та ТОВ «Логітстик Сервіс» за договорами поставки від 10.02.2014 року № 10/02-А та від 02.07.2014 року № 02/07-1, що підтверджено наданими представником позивача копіями вказаних договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, відомостей про вантаж (а.с. 98-137 том 4).

ПП «Навік» передало ТОВ «Даммара» вказані матеріали за актом приймання-передачі матеріалів від 03 жовтня 2016 року, наявний в матеріалах справи. Видаткова накладна при цьому не складалася, оскільки право власності на використані в роботі матеріали не перейшло до ТОВ «Даммара».

За таких умов, суд вважає, що викладені у акті висновки щодо TOB «Даммара» не відповідають дійсності та спростовуються наявністю вищезазначених первинних документів.

При цьому, суд зазначає, що в акті перевірки висновки про нереальність господарських відносин за укладеним позивачем з ТОВ «Даммара» правочином ґрунтуються лише на податковій інформації та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договору між позивачем та ТОВ «Даммара», предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ним, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання уклали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, наявність вищезазначених первинних документів спростовує висновок відповідача щодо неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок операцій з контрагентом позивача - ТОВ «Даммара».

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Модний континент - Україна», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахуються розбіжності на суму ПДВ 493,62 грн.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, за усною інформацією ПП «Модний континент - Україна», розбіжності виникли через технічну помилку останнього, а саме: віднесення пода ткових зобов'язань до іншого звітного періоду за грудень 2014 року. При цьому, задля усунення розбіжностей бухгалтерія підприємства зобов'язувалася подати уточнення декларації з ПДВ за вказані періоди. Вказані обставини не спростовані представником відповідача та результатами зустрічної звірки, яка не проводилась.

За таких умов, суд дослідив правомірність відображення ПП «Навік» господарських операцій з зазначеним контрагентом у перевіряємий період.

Так, судом встановлено, що 11 лютого 2014 року між ПП «Навік» та ПП «Модний континент - Україна» було укладено договір оренди нерухомого майна (а.с. 84-129 том 2).

На підставі пунктів 4.6 та 4.7 даного договору, ПП «Модний континент - Україна» зобов'язувалося компенсувати ПП «Навік» витрати на електроенергію за листопад 2014 року.

Частина витрат на електроенергію, а саме у розмірі 3318,78 грн., була передплачена ПП «Модний континент - Україна» у попередній період.

30 листопада 2014 року між сторонами договору було підписано акт надання послуг № 2700 щодо компенсації витрат на електроенергію за листопад 2014 року у розмірі 1462,70 грн. (а.с. 132 том 2). Оскільки частина вказаної суми була авансована, ПП «Навік» виписало видаткову накладу на суму, яка залишилася до сплати, а саме на суму 14143,92 грн., в тому числі взяло податкове зобов'язання з оплати ПДВ 20% у розмірі 2357,32 грн. (а.с. 133 том 2).

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ПАТ «Нова лінія», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», за листопад 2014 року рахуються розбіжності на суму ПДВ 120,58 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, за результатом розгляду первинної скарги, ГУ ДФС України в Одеській області скасу вала податкове повідомлення рішення від 29 липня 2015 року № 00015922 в частині змен шення перевіркою податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПАТ «Нова лінія», у зв'язку з тим, що перевіркою не доведено факт порушення з посиланням на первинні документи та фактичні обставини, які підтверджують вказані порушення (аркуш 17 рішення про результати розгляду первинної скарги від 08 жовтня 2015 року № 2633/10/15-32-10-02-07) (а.с. 95 том 1).

Проте, при винесенні податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2016 року № 0000022205 ДПІ у Суворовському районі не було враховано рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 08 жовтня 2015 року № 2633/10/15-32-10-02-07 та безпідставно зменшено позивачу розмір суми залишку від'ємного значення з ПДВ у листопаді 2014 року на 121,00 грн.

Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Кранфорд Сервіс», ПП «Навік» за січень 2015 року віднесено до переліку платни ків з ознаками ризиковості, з можливістю неправомірного формування податкового кредиту по Декларації з ПДВ; ПП «Навік» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB «Кранфорд Сервіс».

Судом встановлено, що 17 січня 2014 року між ПП «Навік» та TOB «Кранфорд Сервіс» було укладено договір про надання послуг з прибирання № 02/1701-02К (а.с. 203-207 том 1).

У перевіряємий період, в січні 2015 року, TOB «Кранфорд Сервіс», відповідно до пункту 1.2.2 вказаного договору, надавало послуги з щоденного прибирання ТРЦ «CITY CENTER «КОТОВСЬКИЙ». Конкретний перелік робіт, що входять до щоденного прибирання, наведено ув додатку № 2 до договору (а.с. 210 том 1).

30 січня 2015 року між контрагентами був підписаний акт здачі-прийняття робіт № 17 (а.с. 212 том 1). Претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт замовник не мав. За фактом на дання обумовлених договором послуг, TOB «Кранфорд Сервіс» 30 січня 2015 року виписало податкову накладну № 25, яка була відображена при формуванні ПП «Навік» податкового кредиту (а.с. 215 том 1).

Вартість надання таких послуг була фіксованою і за пунктом 3.1.2 договору становила 65000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 10916,67 грн. Зазначена сума разом з ПДВ була сплачена, згідно виставленого TOB «Кранфорд Сервіс» рахунку на оплату від 02 січня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 10 лютого 2015 року № 575 (а.с. 213 том 1).

З огляду на встановлені вище обставини та враховуючий той факт, що згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів розбіжності відсутні, суд дійшов висновку, що викладені у акті висновки щодо контрагента позивача ТОВ «Кранфорд Сервіс» не відповідають дійсності та спростовуються наявністю вищезазначених первинних документів.

При цьому відносно тверджень відповідача щодо безпідставного відкоригування позивачем (шляхом зменшення) податкових зобов'язань, зокрема, по операціям з такими контрагентами позивача, як ТОВ «Тріумф Медіа Груп», ТОВ «Оптикаленд», ТОВ НВБФ «Терра», ТОВ «Комфі Трейд», які були досліджені вище, суд зазначає наступне.

Підставою для зняття податкового кредиту щодо зазначених контрагентів в акті перевірки зазначено безпідставне відкоригування податкового зо бов'язання. Такий висновок було зроблено виходячи з наявності між контрагентами розбіж ностей в базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Разом з тим, підстави виникнення таких розбіжностей пояснюються наступним.

Вищезазначені контрагенти є орендарями нежитлових приміщень в торговельно-розважальному комплексі «CITY CENTER «КОТОВСЬКИЙ» за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 32, який належить ПП «Навік».

Як встановлено судом вище, протягом 2012, 2013 та січня 2014 років між ПП «Навік» та кожним з вказаних контрагентів, було укладено попе редній договір оренди нерухомого майна. На виконання умов таких договорів, майбутні оре ндарі сплатити авансом Гарантійний (Авансовий) платіж, в розмірі від 2 до 3 розмірів місяч них орендних плат.

Зазначені контрагенти отримали від ПП «Навік» податкові накладні. На відміну від інших орендарів, з якими немає таких розбіжностей, зазначені в акті перевірки кон трагенти розподілили вхідний податковий кредит за оподатковуваними та неоподаткову ваними операціями.

Такий обов'язок передбачений статтею 199 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 199.1 якої (в редакції що діяла у перевіряємому періоді), у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включа ються та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Таким чином, до суми, яку вищезазначені контрагенти віднесли до податкового кредиту, була включена лише та частка сплаченого (нарахованого) податку під час придбання послуг з оренди нежилих приміщень, яка відповідає частці використання таких товарів в оподатко ваних операціях.

При цьому, відповідно до пункту 194.4 статті 194 ПК України (в редакції що діяла в перевіряємому періоді), якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Інша частка, яка припадає на неоподатковувані операції, не була відображена як податковий кредит. Саме у зв'язку з цим і виникли розбіжності.

Як встановлено судом вище, у лютому-березні 2014 року на заміну попередніх договорів, між ПП «Навік» та зазначеним контрагентами були укладені основні договори оренди нерухомого майна.

Відповідно до положень вказаних договорів оренди, сплачений за умовами поперед нього договору Гарантійний (Авансовий) платіж зараховувався в якості орендної плати за певні місяці. Окрім цього, за договорами з деякими контрагентами, за рахунок Гарантійного платежу також компенсується вартість витрат на Спільні частини (експлуатаційні витрати) та відшкодування вартості комунальних послуг у Приміщенні.

У зв'язку зі зміною договору оренди з попереднього на основний, в лютому-травні 2014 року усі податкові накладні щодо сплати орендарями Гарантійних платежів було скориговано (відмінусовано податкове зобов'язання).

Однак, враховуючи те, що контрагенти попередньо відобразили у своїй звіт ності лише частину сформованого за рахунок ПП «Навік» податкового кредиту, вони відкоригували свій податковий кредит лише відносно частини, зазначеної у звіті.

Таким чином, ПП «Навік» скоригувало свої податкові зобов'язання, що виникли у зв'язку зі сплатою Гарантійного платежу в повному обсязі, а вищезазначені контрагенти лише части ну свого податкового кредиту. Саме через це виникли розбіжності між контрагентами.

Як встановлено судом, одночасно з коригуванням податкових накладних, ви писаних за попередніми договорами, ПП «Навік» були виписані податкові накладні за основ ними договорами ідентичної до коригування суми та ПДВ.

Таким чином, розбіжності між контрагентами є лише наслідком неможливості відо браження вищезазначеними контрагентами наслідків коригування у податковій звітності і не приз вели до недонадходження коштів до бюджету. Усі відмінусовані податкові зобов'язання ПП «Навік» були донараховані одночасно з коригуванням (в той самий день).

З огляду на вищевикладене та враховуючи встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про безпідставність висновку відповідача щодо завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту сформованого за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з наступними контрагентами: ТОВ «Оптикаленд», ПАТ «Одесаобленерго», ТОВ «Тріумф Медіа Груп», СП ТОВ «Мікроприбор», ПМП РВА «GMM Пресс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Комфі Трейд», ПП «Клін Хауз Профешнл», ТОВ НБФ «Терра», ТОВ «Даммара», ТОВ «Модний континент - Україна», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «Кранфорд Сервіс», а тому податкове повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000022205, яким ПП «Навік» зменшено розмір суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «Навік» в цій частині підлягають задоволенню.

Як встановлено судом вище, підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість у загальній сумі 612 957 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 153 239 грн. з даного виду податку згідно податкового повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000032205, стали висновки відповідача про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від наступних контрагентів: ПП «Захід-Контранс» на суму ПДВ - 274649,17 грн., ПП «С.К.С.» на суму ПДВ - 273986,58 грн., ПП «Симос» на суму ПДВ - 56102,17 грн., ТОВ «Кранфорд Сервіс» на суму ПДВ - 610 грн., ПрАТ «МТС Україна» на суму ПДВ - 464 грн., ТОВ «Інфокс» на суму ПДВ - 7145 грн.

Разом з тим, суд з даним висновком відповідача погоджується частково, виходячи з наступного.

Господарські операції між ПП «Навік» та ТОВ «Кранфорд Сервіс» були досліджені вище та суд дійшов висновку, що викладені у акті перевірки висновки щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентом позивача TOB «Кранфорд Сервіс» не відповідають дійсності та спростовуються наявністю вищезазначених первинних документів, а тому відповідно нарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 610 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 152,50 грн. за даними операціями є безпідставним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000032205 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно господарських операцій ПП «Навік» з контрагентом ПрАТ «МТС Україна» у акті перевірки зазначено, що: до перевірки не надано первинні підтвер джуючі документи; згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахуються розбіжності на суму ПДВ 464,00 грн.

Суд з даним висновком не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП «Навік» з 12 по 18 квітня 2013 року було укладено з ПрАТ «МТС Україна» договори про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, якими ко ристувалися працівники ПП «Навік» (а.с. 12-32 том 2). Відповідно до пункту 8.3 (5.3) вказаних договорів, їх дію було пролонговано на 2014 рік.

На виконання зазначених договорів ПрАТ «МТС Україна» виставлено ПП «Навік» рахунок від 31 травня 2014 року № 0091076876, згідно якого за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року за всіма контрактами було нараховано 2958,18 грн., в тому числі ПДВ 20% - 464,04 грн. та збір в пенсійний фонд 7,5% - 174,01 грн. (а.с. 8-11 том 2). Дана сума разом з ПДВ була сплачена 04 червня 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням № 188 (а.с. 33 том 2).

За фактом надання телекомунікаційних послуг 31 травня 2014 року ПрАТ «МТС Україна» виписало ПП «Навік» податкову накладну № 57620 (а.с. 34 том 2).

Щодо наявності розбіжностей судом встановлено, що через технічну помилку, дана податкова накладна не була відображена позивачем у звітності за травень 2014 року, а була відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2014 року (а.с. 35-38 том 2).

При цьому, суд звертає увагу, що про наявність розбіжності податковий орган мав повідомити позивача з наданням десятиденного строку для самостійного виправлення по милки.

За змістом п. 201.6 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла у перевіряємому періоді), податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів вида них та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контра гентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Отже, відповідно до абзацу 2 п. 201.6 ст. 201 ПК України, встановивши розбіжності в даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, відповідач повинен був надіслати відповідне повідомлення та надати позивачу можливість уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій. Через порушення відповідачем зазначених вимог ПК України ПП «Навік» не мало можливості вчасно виправити допущену технічну помилку.

Разом з тим, судом встановлено, що така помилка не призвела до заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2014 року та не вплинула на розрахунки з бюджетом за вказаний звітний період.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що нарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 464 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 116,00 грн. за господарськими операціями з ПрАТ «МТС Україна» є безпідставним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000032205 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно господарських операцій ПП «Навік» з контрагентом ТОВ «Інфокс» у акті перевірки зазначено, що: до перевірки не надано первинні підтвер джуючі документи; згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахуються розбіжності на суму ПДВ 7145,00 грн.

Разом з тим, суд з даним висновком також не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 липня 2007 року між ПП «Навік» та TOB «Інфокс» було укладено тимчасовий договір на послу ги водопостачання та водовідведення № 2456/3 (а.с. 231-238 том 1). За останньою додатковою угодою його дію було пролонговано до 30 квітня 2015 року (а.с. 239-250 том 1) . За предметом даного договору, «Водоканал» надає послуги по подачі питної води на об'єкти ПП «Навік», а також по прийому стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації (пункт 1.1 договору).

На виконання умов цього договору, TOB «Інфокс» провело організаційно-технічні за ходи з обстеження передбачуваних підключень об'єктів до діючих мереж водопроводу та ка налізації, за результатом чого було підписано акт виконаних робіт від 12 серпня 2014 року (а.с. 2 том 3). Вартість виконаних робіт, відповідно до виставленого TOB «Інфокс» рахунку-фактури від 05 серпня 2014 року № ПС-0001607, становила 825,00 грн., в тому числі ПДВ 137,50 грн. (а.с. 3 том 3).

За фактом надання послуг TOB «Інфокс» надало податкову накладну від 12 серпня 2014 року № 290 (а.с. 1 том 3), яка була відображена у податковій звітності контрагентів як податкове зо бов'язання TOB «Інфокс», однак податковий кредит за рахунок цього ПДВ ПП «Навік» не сформувався.

Після цього, TOB «Інфокс» надало ПП «Навік» лист від 26 серпня 2014 року № 6223, в якому зазначалося про необхідність додаткової оплати у зв'язку з порушенням пункту 5.29 Правил водокористування системами централізованого комунального водо забезпечення та водовідведення у населених пунктах України» та прийняттям рішення провести перераху вання пред'явленої до оплати суми за стік води (а.с. 4 том 3).

26 серпня 2014 року було підписано акт здачі-прийняття послуг № 40 та проведено сплату наданих послуг у розмірі 43695,03 грн., в тому числі ПДВ 20% - 7282,51 грн. (а.с. 5 том 3).

TОB «Інфокс» надало податкову накладну від 26 серпня 2014 року № 40/9 (а.с. 6 том 3), на підставі якої ПП «Навік» було сформовано податковий кредит у серпні 2014 року, про те таке податкове зобов'язання не було відображено у податковій звітності TOB «Інфокс» за серпень 2014 року.

Як пояснив представник позивача, за усною інформацією головного бухгалтера TOB «Інфокс», операцію, яка була відображена в податковій накладній від 26 серпня 2014 року № 40/9, було помилково віднесено до наступного звітного періоду, проте, виправити свою помилку головний бухгалтер TOB «Інфокс» відмовилася, мотивуючи це складністю процедури отримання дозволу на це з м. Києва.

У зв'язку із вищевикладеним, виникли розбіжності між ПП «Навік» та TOB «Інфокс», ТОВ «Інфокс» у серпні 2014 року задекларувало лише 137,50 грн. податкових зобов'язань, тоді як ПП «Навік» сформувало податковий кредит у розмірі 7282,50 грн. Саме така сума розбіжностей між контрагентами була встановлена відповідачем у акті (7282,50 грн. - 137,50 грн. = 7145,00 грн.).

З огляду на встановлені обставини та враховуючи те, що наявність розбіжностей є результатом помилки контрагента позивача, а позивач у свою чергу надав усі первинні документи, які підтверджують правомірність формування ним податкового кредиту на суму 7145,00 грн. за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Інфокс», суд приходить до висновку, що нарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 7145 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1786,25 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Інфокс» є безпідставним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000032205 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того відносно тверджень відповідача щодо наявності між ПП «Навік» та його контрагентами, такими як: ТОВ «Інфокс», ПрАТ «МТС», ПП «Клін Хаус Прошешнл», ПП «Модний Континент-Україна», ПМП РВА «GMM Пресс», СП ТОВ «Мікроприбор» розбіжностей, які, як встановлено судом вище, є наслідком допущених помилок вказаними контрагентами, суд зазначає, що такі висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

Так, у разі, якщо контрагенти ПП «Навік» не виконали свого зобов'язання зі сплати ПДВ, податку на прибуток до бюджету, або не відобразили вказані зобов'язання у своєму податковому обліку, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ та віднесення витрат по взаємовідносинам з такими контрагентами до складу витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та своїх витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 року по справі за № 21-500во08.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

При цьому суд зазначає, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. ПП «Навік» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Отже, з огляду на зазначені обставини, а також приймаючи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є його висновок, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно пов'язує можливе невиконання вищезазначеними контрагентами ПП «Навік» свого обов'язку відобразити податкові зобов'язання з виконанням ним приписів Податкового кодексу України.

Відносно господарських операцій ПП «Навік» з контрагентом ПП «Захід-Контраст» у акті перевірки зазначено, що: відповідно до умов угоди ПП «Навік» не надано до перевірки первинні документи на придбання робіт та послуг; згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», за січень 2015 року рахуються розбіжності на суму ПДВ 2744649,17 грн.

Відносно господарських операцій ПП «Навік» з контрагентом ПП «С.К.С.» у акті перевірки зазначено, що: згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», за травень 2015 року рахуються розбіжності на суму ПДВ 273 986,58 грн.

Відносно господарських операцій ПП «Навік» з контрагентом ПП «Симос»» у акті перевірки зазначено, що: ПП «Навік» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Симос» на суму ПДВ 56102 грн. за липень 2014 року.

Так судом встановлено, що 05 січня 2015 року між ПП «Навік» та ПП «Захід-Контраст» було укладено договір підряду № 05/01-А (а.с. 180-185 том 1). За даним договором ПП «Захід-Контраст» зобов'язувалося виконати певні роботи, перелічені в Додатку № 1, з використанням своїх матеріалів і матеріалів Замовника.

Як зазначає позивач, 16 січня 2015 року представник ПП «Захід-Контраст» отримав від ПП «Навік» матеріали (сировину) для виконання визначених договором робіт, що відображено в акті приймання-передачі матеріалів та довіреності № 4 (а.с. 186-188 том 1). Цього ж дня ПП «Навік» оплатило авансом ПП «Захід-Контраст» вартість виконуваних робіт в розмірі 1 647 895,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 274649,17 грн. (а.с. 184-185, 193 том 1).

ПП «Захід-Контраст» виписало по даткову накладну, на підставі якої ПП «Навік» сформувало у січні 2015 року податковий кредит на суму 274 649 грн. (а.с. 194 том 1).

За фактом виконання робіт, 31 січня 2015 року між контрагентами було підписано акт здачі-приймання робіт № 1 та звіт про використання матеріалів, переданих замовником (а.с. 189-192 том 1).

Також судом встановлено, що 01 травня 2014 року між ПП «Навік» та ПП «С.К.С.» було укладено чоти ри договори: договір на обслуговування систем кондиціонування № 0105-А; договір надання послуг № 0105-А1 (щодо комплексного прибирання у внутрішніх приміщеннях та фасаду зовнішньої частини будинку); договір на обслуговування лічильників відвідувачів № 0105-В; договір на обслуговування каналізаційних мереж № 0105-Г (а.с. 146-150, 154-159, 164-165, 169-173 том 1).

Як зазначив позивач, на виконання умов вказаних договорів (пункт 3.4 договорів №№ 0105-А та 0105-Г; пункт 3.5 договору № 0105-А1; пункт 2.5 договору № 0105-В;) 19 травня 2014 року ПП «Навік» оплатило авансом ПП «С.К.С.» 100 % від узгодженої вартості робіт, а саме 1643919,50 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 273986,58 грн. (а.с. 177 том 1).

Також як зазначив позивач, первісне призначення платежу було змінено за угодою сторін (лист від 19 травня 2014 року № 19/1 та заява-погодження тієї ж дати) на: «Сплата за послуги згі дно договорів № 0105-А; № 0105-А1; № 0105-В; № 0105-Г від 01.05.2014 р., у т.ч. ПДВ 20 % -273986,58 грн.».

ПП «С.К.С.» було ви писано чотири податкові накладні, на підставі яких ПП «Навік» сформувало у травні 2014 року податковий кредит на суму 273 987 грн.

31.05.2014 року між контрагентами були підписані чотири акта здачі-прийняття робіт (а.с. 152, 162, 167, 175 том 1).

Як зазначив позивач, літом 2014 року, у зв'язку з просадкою та деформацією плиткового покриття майдан чика для стоянки машин з фігурної тротуарної плитки перед фасадом будівлі торговельно-розважального комплексу «CITY CENTER «Котовський», постала необхідність провести від повідні ремонтні роботи.

01 липня 2014 року ПП «Навік» було залучено два підрядники для виконання такої роботи: ПП «Симос» та ПП «Джей Ком» (а.с. 216-217, 220-221 том 1).

Як зазначає позивач, на виконання пункту 3.3.1 договору підряду, укладеного з ПП «Джей Ком», 07 липня 2014 року ПП «Навік» сплатило авансом ПП «Джей Ком» вартість обумовлених договором робіт, а саме 336613,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 56 102,17 грн. ПП «Джей Ком» за фактом оплати виписало податкову накладну від 07 липня 2014 року № 235 (а.с. 222 том 1). Однак, в той же день директор ПП «Джей Ком» повідомив, що ПП «Джей Ком» не має можливості виконати передбачені договором роботи. Разом з цим такі роботи будуть виконані ПП «Симос», яке на той момент вже приступило до їх фактичного виконання.

Також як пояснює позивач, 07 липня 2014 року між ПП «Навік» та ПП «Джей Ком» було укладено угоду про розірвання укладеного між ними договору підряду, за пунктом 4 якої ПП «Джей Ком» зобов'язано було повернути ПП «Симос» сплачені авансом кошти в сумі 336613,00 грн. (а.с. 224 том 1). Враховуючи те, що директором та єдиним засновником обох підприємств була одна й та ж сама особа - ОСОБА_6, було вирішено не здійснювати фактичне повернення ПП «Навік» коштів, а передати ПП «Симос» право вимоги від ПП «Джей Ком».

У зв'язку з чим, 07.07.2014 року між ПП «Навік» та ПП «Симос» було укладено договір відступлення права вимоги № 070714, за яким ПП «Навік» передало ПП «Симос» борг ПП «Джей Ком» за номіналь ною вартістю. Одночасно з цим, ПП «Навік» було складено та передано ПП «Джей Ком» лист повідомленням про зміну кредитора № 1-07/07 (а.с. 225-226 том 1).

Разом з цим, було підписано трьохсторонню угоду про припинення зобов'язань заліком, відповідно до якої борг ПП «Навік» перед ПП «Симос», який випливав з укладеного ними договору підряду, погашається шляхом заліку зустрічних однорідних зобов'язань за рахунок боргу ПП «Симос» перед ПП «Навік», який випливав з договору відступлення права вимоги № 070714 (а.с. 227-228 том 1).

ПП «Симос» видало ПП «Навік» податкову накладену від 07 липня 2014 року № 1 (а.с. 218 том 1), на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит за липень 2014 року на суму ПДВ у розмірі 56102 грн.

31 липня 2014 року між ПП «Навік» та ПП «Симос» було підписано акт здачі-приймання робіт за договором від 01 липня 2014 року № 0107-Р (а.с. 219 том 1).

Разом з тим, згідно наданої представником відповідача податкової інформації, а саме листа ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС в Одеській області від 20.03.2015 року № 1096/7/21-03-15-01, судом встановлено, що на виконання вимог наказу ДФС України від 05.09.2014 року № 110 «Про базову систему оперативного реагування та подолання проявів тіньової економіки», ПП «Захід-Контраст» віднесено до переліку платників податків з ознаками ризиковості, в яких виявлено можливість неправомірного формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2015 року. Згідно баз даних ДФС України встановлено, що керівником та засновником ПП «Захід-Контраст» до 18.02.2015 року являвся ОСОБА_5, а з 18.02.2015 року керівником та засновником є ОСОБА_4 Відповідно АІС «Податковий блок» встановлено, що код іпн. НОМЕР_6 анульований у зв'язку із смертю 13.04.2012 року ОСОБА_4, що підтверджено інформацією, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб (а.с. 36-38 том 4).

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначив, що для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Дослідивши реальність вищезазначених господарських операцій, здійснюваних між ПП «Навік» та ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос», що є підставою для формування витрат, виникнення права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та одержання сум бюджетного відшкодування з ПДВ, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

При цьому, відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді представником позивача не надано доказів руху активів у процесі здійснення господарських операцій з такими контрагентами як ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос».

На пропозицію суду представник позивача не зміг надати докази на підтвердження наявності у ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос» можливостей та виробничих потужностей для вчинення вищезазначених господарських операцій, за якими виписані податкові накладні, надані позивачем.

При цьому суд приймає до уваги інформацію надану ПАТ «Банк Національний кредит» на вимогу суду, викладену у листі від 06.04.2016 року, з якого вбачається що: між ПП «Джей Ком» п/р 26007075107001 та ПП «Симос» п/р 26007085573001 відсутній рух коштів на суму 336 613,00 грн. за договором № 0107-Р від 01.07.2014 року; 01.07.2014 року на рахунок 26007075107001 ПП «Джей Ком» зараховано суму 336 613,00 грн. за договором № 0107-Р від 01.07.2014 року, іншою ніж ПП «Симос» юридичною особою (а.с. 224 том 4).

Також в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_8, яка займає посаду головного бухгалтера ПП «Навік» не змогла підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами: ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос», на здійснення яких було складено досліджені вище первинні документи, а саме: обсяги отриманих робіт (послуг), використання матеріалів, трудових ресурсів та виробничих потужностей під час здійснення вищезазначених робіт (надання послуг), а також економічного обґрунтування доцільності здійснення зазначених господарських операцій.

Суд відхиляє доводи позивача щодо того, що надані позивачем договори, податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні отриманих товарів та формування складу витрат. Так, як вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне виконання робіт саме контрагентами ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос», за умови недодержання встановленої чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством форми для обліку, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, та не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивачем, враховуючи наявні первинні документи, не доведений факт надання послуг та виконання робіт саме контрагентами ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос».

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано вичерпних, оформлених належним чином згідно з вимогами діючого законодавства документів, на підставі яких можливо достовірно визначити, що виконання робіт (надання послуг), за вищеописаними договорами здійснювались саме контрагентами ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос». При цьому в ході перевірки встановлена відсутність фактичного підтвердження взаємовідносин ПП «Навік» з вищевказаними підприємствами, як при укладенні самих договорів так і при здійсненні безпосередньо господарських операцій за ним.

На підставі встановлених фактів та досліджених доказів, керуючись нормами діючого законодавства та внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено реальної можливості ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос» здійснювати господарські операції щодо виконання робіт та надання послуг за вищезазначеними договорами, тобто вказані контрагенти не здійснювали господарську діяльність, а штучно формували податкову вигоду позивачу.

При відсутності реального здійснення господарських операцій зазначені контрагенти видали податкові накладні позивачу в порушення вимог ПК України, який надає право видавати такі накладні лише при здійсненні господарської операції.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що

Як встановлено судом, підставою для зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 378 462 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року № 0001582205, стали висновки відповідача про завищення валових витрат за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року на загальну суму 1 378 462 грн. за 2014 рік по господарським операціям з наступними контрагентами: ПП «С.К.С.» - на суму 1369932,92 грн., ПП «Симос» - на суму 6020 грн., ТОВ «Даммара» - на суму 2510 грн., оскільки позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами та не надано до перевірки первинні документи, які підтверджують придбання робіт і послуг.

Господарські операції між ПП «Навік» та ТОВ «Даммара» були досліджені вище, та суд дійшов висновку, що викладені у акті перевірки висновки щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентом позивача TOB «Даммара» та неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок операцій з контрагентом позивача - ТОВ «Даммара» не відповідають дійсності та спростовуються наявністю вищезазначених первинних документів, а тому відповідно нарахування позивачу податку на прибуток у сумі 2510 грн. за даними операціями є безпідставним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 29.07.2015 року № 0001582205 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Господарські операції між ПП «Навік» та ПП «С.К.С.», ПП «Симос» також були досліджені вище, та суд дійшов висновку, що враховуючи наявні первинні документи, позивачем не доведений факт надання послуг та виконання робіт саме контрагентами ПП «С.К.С.» та ПП «Симос», а тому суд погоджується з висновком відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за рахунок операцій з контрагентами - ПП «С.К.С.», ПП «Симос», а тому нарахування позивачу податку на прибуток: у сумі 1369932 грн. за господарськими операціями з ПП «С.К.С.» та у сумі 6020 грн. господарськими операціями з ПП «Симос» є правомірним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 29.07.2015 року № 0001582205 в цій частині є правомірним та у задоволенні позовних вимог ПП «Навік» щодо скасування спірного рішення в цій частині слід відмовити.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПП «Навік».

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Навік» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2015 року № 0001582205 та від 06.01.2016 року № 0000032205, № 0000022205 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року № 0001582205 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 510 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 06.01.2016 року № 0000022205.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 06.01.2016 року № 0000032205 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 9 511, 25 грн. (за основним платежем - 7 609,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1902,25 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Навік» (код ЄДРПОУ 32146197) сплачений судовий збір у розмірі 2 226,44 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 травня 2016 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 травня 2016 року.

Суддя С.О. Cтефанов