Ухвала суду № 57982019, 26.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6098/15

УХВАЛА

26 травня 2016 року 09 год. 05 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., суддів Танцюри К.О., Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву Державної міграційної служби України про відстрочення виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання незаконним та скасування рішення від 12.08.2015 року № 553-15 та зобов'язання ДМС України прийняти рішення про визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної міграційної служби України про визнання незаконним та скасування рішення від 12.08.2015 року № 553-15, яким йому було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання ДМС України прийняти рішення про визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання незаконним та скасування рішення від 12.08.2015 року № 553-15 та зобов'язання ДМС України прийняти рішення про визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту задоволено частково, скасовано рішення Державної міграційної служби України від 12.08.2015 року № 553-15 про відмову ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року апеляційну скаргу Державної міграційної служби України залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року залишено без змін.

23.03.2016 року Одеським Окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі.

07.04.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 50714565.

17.05.2016 року до суду надійшла заява Державної міграційної служби України про відстрочення виконання судового рішення по справі № 815/6098/15.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2016 року Державний виконавець надав ДМС для самостійного виконання строк до 7-ми днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої заяви представником відповідача зазначено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду зобов'язано ДМС України повторно розглянути заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Заявник вказує на те, що відповідач, враховуючи приписи Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позбавлений можливості виконати рішення суду в семиденний строк виконання з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження, не порушуючи вимоги чинного законодавства України.

Заявник також зазначив, що з метою виконання рішення суду, рішенням ДМС від 19.02.2016 року № 13-16 зобов'язано ГУДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

На підстави викладеного, відповідач просить суд відстрочити виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі № 815/6098/15, на підставі якої видано виконавчий документ про зобов'язання ДМС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до надходження до ДМС України особової справи громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, але не більше ніж на п'ять місяців з дня отримання ГУДМС України в Одеській області рішення ДМС від 19.02.2016 року № 13-16 про повторний розгляд заяви ОСОБА_1

Представник позивача до судового засідання 25.05.2016 року не з'явився, надав до суду заяву про розгляд заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду без його участі, зазначивши, що не заперечує проти задоволення поданої заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення суду з підстав, викладених в заяві.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутись до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вивчивши подані матеріали, суд не знаходить підстав для відстрочення виконання рішення суду по справі № 815/6098/15. При цьому суд виходить із того, що у разі надання заявнику (відповідачу) відстрочення виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду будуть порушені права позивача на розгляд справи судом упродовж розумного строку, до якого входить і строк виконання рішення суду.

Вирішуючи вищезазначене питання, суд враховує, що фактично прийнявши рішення від 19.02.2016 року № 13-16 про зобов'язання ГУДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідачем розпочато виконання рішення суду, разом з тим, постановою суду від 09 грудня 2015 року відповідача було зобов'язано ДМС повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б примарним, якби національна правова система дозволяла існування ситуації, коли б остаточне обов'язкове рішення суду було невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Тому виконання рішення суду повинно розглядатись як невід'ємна частина судового процесу в сенсі статті 6 Конвенції (справа «Хорнсбі проти Греції», рішення від 19 березня 1997 р., п. 40).

Відомо, що затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції (див. справу «Іммобіліаре Саффі проти Італії», заява N 22774/93, п. 74).

Також необхідно зазначити, що, відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Суд зазначає, що заявник не надав жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, навпаки зазначаючи про початок виконання рішення суду.

Враховуючи вищезазначене, розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення по справі № 815/6098/15, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені вказаної заяви.

Керуючись ст.ст. 165, 170, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної міграційної служби України про відстрочення виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання незаконним та скасування рішення від 12.08.2015 року № 553-15 та зобов'язання ДМС України прийняти рішення про визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.М. Тарасишина

Суддя К.О. Танцюра

Суддя І.В. Завальнюк