Рішення № 57977877, 25.05.2016, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа №576/2498/15-ц 2/576/78/16 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.16 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М., при секретарі Плотніковій О.С., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5,

- про визнання недійсним спадкового договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 23 червня 2015 року помер їх з відповідачкою батько ОСОБА_6, який постійно проживав на ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого їй стало відомо, що 23.05.2015 р. він уклав з відповідачкою спадковий договір на її користь. Також мотивує позов тим, що їх батько ОСОБА_6 був людиною похилого віку і мешкав сам у належному йому житловому будинку за вищевказаною адресою, його дружина, а їх з відповідачкою мати ОСОБА_6 померла в 2003 році. Крім того, посилається на те, що є старшою донькою і батько завжди їй довіряв більше, ніж іншим дітям, оскільки саме вона опікувалась ним, допомагала по господарству, а з 2010 року, коли той почав хворіти, то вона постійно приїздила до нього, привозила продукти харчування, готувала їжу, возила його до лікаря чи викликала лікаря додому, купувала необхідні ліки, організовувала проведення медичних процедур. Також посилається на те, що оскільки має тяжке хронічне захворювання, то з липня по листопад 2014 року з батьком проживала та доглядала за ним її донька ОСОБА_7, а в листопаді 2014 р. приїхав її брат ОСОБА_5 і сказав, що доглядатиме батька. Вона вважала, що брат живе з батьком, але на початку січня 2015 р., коли вони з чоловіком приїхали до батька у гості, то виявилось що той жив один, але у нього була їжа, в хаті прибрано. На її запитання, чи живе з ним брат, батько відповів, що не живе, але періодично навідується. Після цього вона декілька разів намагалась зателефонувати батьку, але телефон не відповідав, а 20 червня 2015 року їй надійшло повідомлення від сестри ОСОБА_3, яка просила приїхати до батька. Коли приїхала, то побачила батька в безпорадному стані, він лежав без свідомості на дивані у кімнаті свого будинку, був дуже худий та змарнілий, а в холодильнику не було ніякої їжі, лише стояла пляшка коньяку. Знаючи, що батько тривалий час збирав гроші (в нього було близько 50000 грн.), сказала про це ОСОБА_3, яка повідомила, що для поховання потрібні гроші, але заявила, що ніяких грошей у батька немає. Також посилається на те, що батько помер 23.06.2015 р., про що їй повідомили сторонні люди, і вони втрьох поховали його, на гроші, які батько відкладав багато років і якими скористалась відповідачка, а через деякий час після його смерті їй стало відомо, що останні дні батько був кинутий відповідачкою напризволяще, вона замикала його в хаті, й навіть лікар не міг його відвідати. Крім того, мотивує позов тим, що батьку, на день смерті виповнилось 87 років, останні роки він страждав на такі захворювання: церебросклероз (хронічна недостатність мозкового кровотоку), дифузний кардіосклероз з гіпертонією, холецистопанкреатит, хронічний гастрит, інші хвороби, а 30.04.2015 р. йому діагностували жовтяницю неясної етології, злоякісну пухлину підшлункової залози. Дізнавшись про невиліковну хворобу батька, відповідачка, таємно від неї, оформила спадковий договір з батьком. Вважає, що вказаний спадковий договір є незаконним, оскільки маючи вказані захворювання, батько на час його укладення не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тим більше прочитати і підписати власноруч даний спадковий договір, тому просила суд визнати недійсним спадковий договір, посвідчений Глухівською міською державною нотаріальною конторою 23.05.2015 р., від імені ОСОБА_6, померлого 23.06.2015 р., а для визначення його психічного та фізичного стану призначити судово-психіатричну експертизу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Також позивачка в суді заявила, що в спадковому договорі стоїть підпис не її батька ОСОБА_6, і за станом здоровя, маючи поганий зір, він не міг його підписати. Також представник позивача ОСОБА_2 суду пояснила, що оскільки ОСОБА_6 мав поганий зір та слух, то за аналогією закону, спадковий договір як і заповіт мав посвідчуватися при свідках, тому з цих підстав просила визнати його недійсним.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2016 р., позов не визнала та пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її рідною сестрою, а померлий ОСОБА_6 батьком. ОСОБА_8 суду пояснила, що батько сам вирішив укласти спадковий договір. При цьому він хотів укласти його на користь її та брата ОСОБА_5 і в кінці квітня 2015 року на його прохання вона привезла нотаріуса, з яким батько порозмовляв, а потім 23 травня 2015 року знову на його прохання привезла нотаріуса, який двічі прочитав йому спадковий договір і той був у нормальному стані й сам його підписав, тому просила відмовити в задоволенні цього позову. Представник відповідача ОСОБА_4 в суді заявив, що його довірителька не визнає цей позов, так як за результатами судово-психіатричної експертизи встановлено, що на час укладення спірного договору ОСОБА_6 розумів значення своїх дій і міг керувати ними. Посилання представника позивача на те, що цей спадковий договір повинен бути визнаний недійсним, бо не був посвідчений при свідках і взагалі був підписаний не ним, вважав безпідставними, оскільки підставу позову може бути змінено лише до початку розгляду справи по суті.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 пояснив, що здійснював догляд за батьком ОСОБА_6 і той хотів оформити будинок на двох, але він (ОСОБА_5В.) сказав, щоб він оформив його на сестру ОСОБА_3 і потім батько уклав на її користь спадковий договір. Допитана в судовому засіданні ОСОБА_9 суду показала, що позивач ОСОБА_1 є її матірю й вона (свідок) бувала в дідуся ОСОБА_6 десь 2-3 рази на неділю, готувала йому їжу, купувала ліки, разом з ним займалася приватизацією земельної ділянки, в останнє його бачила у вересні 2014 року. Свідок ОСОБА_10 суду показав, що ОСОБА_1 є його дружиною, вони разом приїздили до нього, той погано чув, жив один, ні сина, ні іншої його доньки там не бачив, й останній раз вони з дружиною були в нього 07.01.2015 р. Допитана судом свідок ОСОБА_11 показала, що приходила до ОСОБА_6 в гості в 2015 році, той завжди її впізнавав, був адекватним, вони розмовляли про спільних знайомих. Коли до нього приходила, то там були його син або ж донька ОСОБА_3, дідусь говорив, що вони добре за ним доглядають. Свідок ОСОБА_12 суду показала, що є донькою ОСОБА_3 і бувала в дідуся ОСОБА_6 приблизно два рази на неділю, прибирала в домі, доглядала за ним, останній раз була за день до його смерті й десь днів за пять-шість перед тим він став погано розмовляти, а до того вів себе адекватно, спілкувався з її дітьми, й з ним проживав дядько ОСОБА_5 Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що працює лікарем-терапевтом і була на виклику у ОСОБА_6 16.04.2015 р., стан здоровя в нього був середній, на всі питання він відповідач адекватно, з ним була якась жінка. А коли була на виклику востаннє, то двері ніхто не відкрив, тому залишила записку. Свідок ОСОБА_14 в суді показала, що працює лікарем-терапевтом і була на виклику у ОСОБА_6 15.06.2015 р., його фізичний стан був слабкий, він скаржився на біль в животі, на питання відповідав правильно, вів себе адекватно, й з ним були чоловік і жінка.

Допитана судом свідок ОСОБА_15 показала, що працює лікарем-терапевтом і багато разів була на виклику у ОСОБА_6, востаннє 27.05.2015 р., на питання той відповідав адекватно. Коли приїздила, то з дідусем була якась жінка, він був доглянутий, чистий, завжди були ліки. Свідок ОСОБА_16 суду показала, що до неї як нотаріуса зверталася ОСОБА_3 з приводу того, що батько хоче переоформити будинок на її користь. Далі свідок показала, що коли приїхала на консультацію, то там був ще один син спадкодавця, на питання дідусь, який був доглянутий, відповідав адекватно, і спочатку він хотів укласти цей договір на ОСОБА_5 і ОСОБА_3, але потім тільки на користь ОСОБА_3 Також суду показала, що на день укладення спадкового договору 23.05.2016 р. стан дідуся не змінився, він був адекватним.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, їх представників, третьої особи, свідків, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав. Так, в суді встановлено, що позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) В.В., відповідач ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) В.В. та третя особа ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_6, померлого 23.06.2015 р., якому згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 03.09.1971 р. Глухівською міською державною нотаріальною конторою (реєстр. №2664), належить на праві власності жилий будинок з надвірними будівлями №92 на вул. Жовтнева в м. Глухів на земельній ділянці площею 600 кв.м.

Зі спадкового договору, посвідченого 23 травня 2015 року державним нотаріусом Глухівської міської державної нотаріальної контори (реєстр. №1-604), вбачається, що ОСОБА_6, іменований в подальшому як відчужувач, та ОСОБА_3 - як набувач, уклали цей договір, за яким відчужувач на випадок своєї смерті поклав на набувача такі розпорядження надання побутових послуг, придбання ліків у разі хвороби, сплата комунальних платежів, організувати поховання, відзначити роковини смерті; після спливу одного року після смерті, але не пізніше 6 місяців після спливу цього строку встановити на його могилі намогильну споруду, і в разі їх виконання передає у власність набувача належне йому нерухоме майно житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по вул. Жовтнева, 92, в м. Глухів, та земельну ділянку площею 0,0981 га, а набувач зобовязався виконати ці розпорядження.

Згідно довідки виконавчого комітету Глухівської міської ради за вих. №4998 від 24.12.2015 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований і проживає на ІНФОРМАЦІЯ_1, і за цією адресою був зареєстрований і проживав до дня смерті його батько ОСОБА_6, який помер 23.06.2015 р.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, й доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому за змістом ст. 59 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. Відповідно до ч.1 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обовязковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

А з висновку судово-психіатричної експертизи №108 від 24.03.2016 р. вбачається, що ОСОБА_6 під час укладення спадкового договору зі ОСОБА_3, посвідченого Глухівською міською державною нотаріальною конторою 23.05.2015 р., ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Посилання позивачки та її представника на те, що на час укладення спадкового договору ОСОБА_6 через вади зору і слуху не міг власноручно підписати цей договір є безпідставним, оскільки це підтверджується показаннями свідка ОСОБА_16, а будь-яких інших беззаперечних доказів, які б це спростовували, позивачкою не надано. За таких обставин, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, й оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в його задоволенні необхідно відмовити за його безпідставністю та необгрунтованістю. При цьому, суд не бере до уваги посилання позивачки та її представника на те, що на час укладення спадкового договору ОСОБА_6 не мав права підписувати цей договір без свідків, і взагалі не підписував спірний договір, оскільки таких підстав для визнання його недійсним не було зазначено до початку розгляду справи по суті, а за змістом ч.2 ст. 31 ЦПК України лише до початку розгляду справи по суті позивач серед іншого може змінити підставу позову. Також зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з позивачки необхідно стягнути на користь відповідачки понесені витрати за надання правової допомоги, і виходячи з того, що всього на розгляд справи з участю представника відповідачки адвоката ОСОБА_4 було витрачено близько 7 годин, а ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат за надання правової допомоги» передбачено,що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (551,2 грн.) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні, то з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 3000 грн. таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 59 - 60, 212 -215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, про визнання недійсним спадкового договору, посвідченого 23 травня 2015 року Глухівською міською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1-604.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3000 грн. судових витрат за надання правової допомоги.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя