Ухвала суду № 57976573, 25.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/7408/14-ц 25.05.2016 25.05.2016 25.05.2016

Справа 487/7408/14-ц

Провадження № 22ц-784/659/16 Суддя першої інстанції - Нікітін Д.Г.

Категорія 39 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів Буренкової К.О., Кутової Т.З.,

із секретарем Андрієнко Л.Д.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3, прокурора Кадєєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації, Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області за участю третьої особи ОСОБА_6 про скасування реєстрації права власності та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

В липні 2014 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про скасування реєстрації права власності та зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2015 року, 18 червня 2015 року та 30 липня 2015 року до участі у справі залучено в якості співвідповідачів - Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, Миколаївську міську раду, Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації та в якості третьої особи ОСОБА_6.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за законом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Вимоги ОСОБА_4 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за законом задоволені частково. Визнано неправомірною відмову Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 9 серпня 2013 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4

Зобовязано Третю Миколаївську державну нотаріальну контору розглянути питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7, померлого 9 листопада 2010 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

28 квітня 2016 року та 16 травня 2016 року представник позивачки ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення в яких просила зобовязати ММБТІ виготовити новий технічний паспорт на будинок №2 по вул. Молдавська в м. Миколаєві та повернути реєстрацію на будинок за попереднім власником ОСОБА_8, яка була зареєстрована в МБТІ в 1990 року. Зобовязати нотаріуса та ММБТІ провести скасування реєстрації майна на будинок та на земельну ділянку. Скасувати незаконну реєстрацію, запис про реєстрацію в реєстрі майнових прав громадян вже скасованого свідоцтва за ОСОБА_6 по ММБТІ, Реєстраційній служби та повернути реєстрацію на будинок по вул. Молдавська, 2 в м. Миколаєві за ОСОБА_8, яка була зареєстрована в МБТІ 1990 р., а з 1992 року перереєстрована в МБТІ за ОСОБА_7, який помер в 2010 році, відновити в правах на спадок бабусі та батька, зареєструвати належне їм майно за позивачкою. Зобовязати нотаріуса, МБТІ, Реєстраційну службу зареєструвати право власності на будинок по вул. Молдавській, 2 в м. Миколаєві за ОСОБА_5 і видати свідоцтво на право власності на спадщину ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Вилучити скасоване свідоцтво на право власності на будинок та на землю на імя ОСОБА_6 та накласти арешт на майно останньої. Відшкодувати збитки, завдані незаконними діями та рішеннями посадових осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи, позивачка остаточно уточнивши позовні вимоги просила суд, скасувати незаконну реєстрацію за ОСОБА_6 в реєстрі речових прав на майно та вилучити свідоцтво на право власності як недійсне, зобовязати Третю Миколаївську державну нотаріальну контору видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок №2 по вул. Молдавській, в с. Мала Корениха в м. Миколаєві та зареєструвати за нею право власності на вказаний будинок.

Відповідно до заявлених вимог, які були уточненні в судовому засіданні під час розгляду справи, судом першої інстанції було ухвалене рішення про відмову у їх задоволені.

Не погодившись із рішенням суду, представник позивачки ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за законом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Вимоги ОСОБА_4 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за законом задоволені частково. Визнано неправомірною відмову Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 9 серпня 2013 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4

Зобовязано Третю Миколаївську державну нотаріальну контору розглянути питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7, померлого 9 листопада 2010 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

В своїх заявах про ухвалення додаткового рішення представник позивачки посилається на те, що представники Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації відмовляються виготовити новий технічний паспорт, а також на те, що посадові особи продовжують вчиняти неправомірні дії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги про зобовязання ММБТІ виготовити новий технічний паспорт на будинок №2 по вул. Молдавська в м. Миколаєві, накладення арешту на майно ОСОБА_6, відшкодування збитків, завданих незаконними діями посадових осіб, повернення реєстрації на будинок за попереднім власником ОСОБА_8 та проведення скасування реєстрації майна на будинок та на земельну ділянку, не були предметом розгляду судом першої інстанції і з приводу цих вимог сторони доказів та пояснень не надавали.

Таким чином, судом вирішені усі позовні вимоги, які були заявлені позивачем, а тому підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.

Посилання на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції представником позивачки 14 січня 2016 року була надана заява-клопотання та 22 січня 2016 року була надана уточнена позовна заява, від в яких позивачка просила про задоволення вимог, зазначених в заявах про ухвалення додаткового рішення, на увагу не заслуговують, оскільки ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2016 року у прийнятті заяви-клопотання та уточненої позовної заяви відмовлено.

Керуючись ст.ст. 220, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

У задоволенні заяв представника позивачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації, Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про скасування реєстрації права власності та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: