Ухвала суду № 57973536, 30.05.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/1534/16-к

30.05.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження №1-кс/311/244/2016

30.05.2016 року м.Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Степаненко Ю.А., при секретареві Шак О.В., за участю: прокурора І.С.Гіда, слідчого В.Б.Мартиняка, підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка клопотання слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції В.Б.Мартиняка, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури І.С.Гіда, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Розумівка Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта - неповна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 30.09.2005 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75, КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 14.02.2006 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309, 69, 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі. На підставі постанови Павлоградського місцевого суду Дніпропетровської області 19.12.2006 згідно ст. 107 КК України умовно-достроково звільнений. Не відбутий строк покарання: 8 місяців 25 днів;

- 20.06.2007 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309, 69, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік;

- 29.10.2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, 69, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09.06.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяцю позбавлення волі;

- 27.08.2012 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, 395, 70, 72 КК України до 3-х років позбавлення волі;

- 10.01.2013 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з приєднанням покарання по вироку Михайлівського районного суду від 27.08.2012 до 3 років 4 місяців позбавлення волі, з 14.06.2012 по 09.01.2013 року. На підставі ст. 81 КК України 23.10.2014 умовно-достроково звільнений, не відбутий строк: 11 місяців 29 днів;

- 19.05.2016 Василівський районним судом за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, вирок в законну силу не вступив,- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У клопотанні зазначається, що слідчим відділенням Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080190000282 від 05 лютого 2016 року, за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимий за злочини проти власності, судимість за які не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, вчинив тяжкий злочин при наступних обставинах.

Так, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, ОСОБА_1, знаходячись в лісосмузі поблизу вулиці Московської в місті Василівка Василівського району Запорізької області, виявив предмет схожий на гвинтівку та 73 патрони. Достовірно знаючи про те, що виявлені предмети є вогнепальною зброєю та боєприпасами, без передбаченого Положенням «Про дозвільну систему» затвердженого Кабінетом Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 дозволу, умисно, з метою незаконного придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї та бойових припасів підібрав їх, тим самим привласнив знайдене, та зберігав в лісосмузі у поліетиленовому мішку та пакеті до 05 лютого 2016 року.

05.02.2016 року у ОСОБА_1 було вилучено предмет схожий на гвинтівку, який згідно висновку експерта №200/З від 11 квітня 2016 року є вогнепальною зброєю, гвинтівкою калібру 7,92 мм, виробленою саморобним способом, з використанням ствола від німецького ручного кулемету «МГ-13 (Дрейзе)», ствольної коробки, затвору та спускового механізму від гвинтівки системи Маузера, зразка 1989 року, саморобної ложі з прикладом і саморобного спускового гачка, придатна до здійснення пострілів патронами до піхотної гвинтівки «Mauser» калібру 7,92 мм та поліетиленовий пакет з предметами схожими на патрони в кількості 73 штук, з яких 3 патрони «Mauser» до піхотної гвинтівки «Mauser» моделі 1898 року, гвинтівки «Mauser» моделі 1898 року та ін. калібром 8 мм (7,92 мм), які придатні для пострілів.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, який кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-протоколом огляду від 05.02.2016 в ході якого було вилучено предмет схожий на гвинтівку та поліетиленовий пакет з предметами схожими на патрони в кількості 73 штук;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 06.02.2016 та 19.05.2016;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

-Висновком експерта №200/З від 11.04.2016;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1

З огляду на викладене, у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що кваліфікуються як: незаконне придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В ході досудового розслідування установлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_1 а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вище перерахованих ризиків підтверджується наступними обставинами:

Зібрані вході досудового розслідування докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України:

1.Конєв В.П. підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, відповідальність за які, згідно ч.1 ст. 263, ч.1 ст.263-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 схильний до переховування від правоохоронних органів та суду з метою ухилення від покарання за вчинений злочин;

2.Підозрюваний ОСОБА_1 будучи раніше судимим, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив тяжкі злочини, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, що дає підстави вважати наявність ризику вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень;

3.Підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, що підтверджує можливість вчинити інше кримінальне правопорушення;

4.Зважаючи на низький рівень соціальних зв'язків підозрюваного, відсутність малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні, ОСОБА_1 є особою схильною до вчинення нових кримінальних правопорушень.

5.Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

6.Дані, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 яких-небудь тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненного злочину, відсутності постійного джерела доходу є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо.

Враховуючи все вищевикладене та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, з метою об'єктивного, повного та швидкого досудового розслідування кримінального провадження і запобігання ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, адвоката, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному

провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.

ОСОБА_1 не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, постійного місця роботи не має, неодноразово судимий, у тому числі, за вчинення тяжких злочинів, судимість не знята та не погашена, на даний час відбуває покарання за попереднім вироком, яке пов'язане з позбавленням волі.

Суд вражає, що існують обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного підозрюваного ОСОБА_1, а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд на підставі ст.ст.177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком до 60 днів.

Підстави до застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, відсутні.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке, згідно класифікації, наведеної у ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 п.2 ст. 182 КПК України у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що з урахуванням п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становить: 50 * 1450 грн. = 72500 грн.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) не відлучатися з місця, де він проживає, а саме: : АДРЕСА_1;

2) повідомляти Василівський районний суд Запорізької області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, з 30.05.2016 року по 28.07.2016 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 мінімальних заробітних плат, тобто в сумі - 72500 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_1 так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області згідно наступних реквізитів:

Одержувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області

Код: ЄДРПОУ 26316700

Назва банку: ГУ ДКСУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Рахунок: 37311050000607

Призначення платежу: № та дата ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові обвинуваченого, запобіжний захід-застава.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) не відлучатися з місця, де він проживає, а саме: : АДРЕСА_1;

2) повідомляти Василівський районний суд Запорізької області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення. а особам, які перебувають під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду Ю.А.Степаненко