Постанова № 57973173, 26.05.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/82/2016(м)

222/645/16-п

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року м. Маріуполь

Суддя Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі ОСОБА_1,

за участю прокурорів: Костюченка М.В.,

ОСОБА_2,

за участю особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції прокуратури Донецької області ОСОБА_4 на постанову Володарського районного суду Донецької області від 29 квітня 2016 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої заступником голови Володарської районної ради Донецької області, такої, що раніше судимості не мала, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП закрито, у звязку з відсутністю складу адміністративних правопорушень,

в с т а н о в и в:

згідно вказаної постанови до Володарського районного суду Донецької області надійшли адміністративні протоколи №12 та №13 відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, які постановою суду обєднані в одне провадження.

Згідно зазначених адміністративних протоколів, ОСОБА_3 вчинила корупційні адміністративні правопорушення при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3, будучі обраною депутатом першої сесії сьомого скликання Володарської районної ради, згідно рішення першої сесії сьомого скликання Володарської районної ради Донецької області від 12 листопада 2015 року, відповідно до пп. «б» п. 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є субєктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст.ст.12,12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», з часу обрання заступником голови районної ради, на ОСОБА_3 поширюються вимоги про обмеження, повязані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, зобовязані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, в тому числі встановленими Законом України «Про запобігання корупції».

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття реального конфлікту інтереси, як суперечність між приватним інтересом особи та її службовим чи представницькими повноваженнями, що впливає га обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. ст. 3, 28 Закону України «Про запобігання корупції», згідно ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та розяснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Згідно ч.2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийняття рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Однак, ОСОБА_3, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», будучи депутатом районної ради, згідно пп. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, 13 листопада 2015 року, приблизно о 14.00 год., перебуваючи в приміщенні Володарської районної ради за адресою: Донецька область, Володарський район, смт. Нікольське, вул. Свободи, 87, будучи кандидатом на посаду заступника голови Володарської районної ради Донецької області, публічно не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів колегіальний орган, в якому працює-сесію районної ради та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів , а саме прийняла участь у голосуванні за цю посаду, отримавши бюлетень для голосування та проголосувала на сесії Володарської районної ради при обранні заступника голови Володарської райради.

На зазначену постанову прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення в межах санкції зазначених статей. Вказує, що судове рішення є незаконним, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, суддя надав невірної правової оцінки діям ОСОБА_3, через що прийшов до хибного висновку про відсутність в них складу зазначених адміністративних правопорушень та необхідність закриття справи. Зазначає, що диспозиція ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП є формальною, тобто відповідальність настає за факт неповідомлення про реальний конфлікт, незалежно від настання чи ненастання наслідків та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Заслухавши думку прокурорів на підтримання вимог апеляційної скарги, ОСОБА_3 про необґрунтованість апеляційної скарги та законність судового рішення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю що вона підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Але, як вбачається із матеріалів справи, дані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_3 не виконано в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_3, як депутат Володарської районної ради, є субєктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції":

правопорушення, повязане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень, у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно ч.7 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, повязаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють.

Відповідно до ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Зі змісту ст.172-7 КУпАП вбачається, що особистий (приватний) інтерес - це користь, вигода яка стосується або цікавить особу, і яку вона бажає отримати для себе особисто або близьких родичів.

Проте, ОСОБА_3, в порушення ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», при вирішенні питання про вибори заступника голови районної ради, кандидатом на посаду й зокрема була вона, на засіданні Володарської районної Ради 13 листопада 2016 року, на якій вона була присутньою, як депутат, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, та в подальшому вчинила дії, а саме прийняла участь у голосуванні при прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто скоїла адміністративні правопорушення, повязані з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.1 ст.59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування», депутат селищної ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Тобто, ОСОБА_3 мала можливість у передбачений законом спосіб шляхом відповідного повідомлення про реальний конфлікт інтересів усунути цей конфлікт, а вже потім брати участь у голосуванні про обрання заступника голови районної ради, та такі дії виключали би вже склад зазначених правопорушень.

Висновок судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_3 реального конфлікту інтересів у звязку з тим, що вирішення питання про обрання її заступником голови районної ради, вона діяла не особисто, а рішення приймалось колегіальним органом і її голос не був вирішальним, є помилковим, оскільки у ОСОБА_3 виник реальний конфлікт інтересів з моменту винесення головою районної ради її кандидатури на голосування на посаду заступника голови районної ради, як депутата ради, і на той момент не мало значення, як саме та за кого саме проголосують або не проголосують члени колегіального органу, при цьому вона не повідомила про реальний конфлікт інтересів депутатів сільської ради перед голосуванням.

Не є правильним також й висновок суду з приводу того, що ОСОБА_3, як громадянка України, голосуючи як депутат з питання обрання заступника голови ради та являючись кандидатом на цю посаду, реалізувала своє політичне право, оскільки діючим законодавством передбачено реалізація прав кожного громадянина на участь саме у періодичних виборах, які регламентуються і проводяться і відповідності до окремих відповідних законів України, але аж ніяк не стосуються обрання заступників голів районних рад, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування».

Таким чином, при розгляді справи була допущена неповнота зясування обставин справи, а викладені у постанові суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, згідно ч.8 ст.294 КУпАП, постанову місцевого суду як незаконну слід скасувати та прийняти нову постанову.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням вимог ст.ст.33-36 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції прокуратури Донецької області ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Володарського районного суду Донецької області від 29 квітня 2016 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП закрито, у звязку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, - скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави на р/р 31212206780015 МФО 834016, код 37868870, отримувач Артемівське УК м. Артемівськ 22030101.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 275,6 грн. в дохід держави на р/р 31212206780015, МФО 834016, код 37868870, отримувач Артемівське УК м. Артемівськ 22030101.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області ОСОБА_1