Ухвала суду № 57970224, 25.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/1060/16 Головуючий І інстанції -

Справа: № 641/533/15-ц ОСОБА_1

Категорія: трудові Доповідач Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

за участю секретаря Рязанової С.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС про визнання незаконним вилучення та поновлення талону № 3 в посвідченні з перевірки знань, скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу,-

встановила:

10 березня 2015 року ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС про визнання незаконним вилучення та поновлення талону № 3 в посвідченні з перевірки знань, скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.05.2015 року, посилалася на те, що вона знаходиться у трудових відносинах з відповідачем та працює в загоні відомчої воєнізованої охорони. 13 лютого 2015 року о 8-45 годині при несенні вартової службу на посту №6 начальник ОСОБА_3 при перевірці посту відібрав у неї особистий мобільний телефон і незаконно та безпідставно вилучив у неї з посвідчення з перевірки знань відривний талон № 3 та видав розпорядження № 8 від 13.02.2015 року про таке вилучення, з яким вона була ознайомлена лише 01.03.2015 року. Згідно наказу №126 від 20.03.2015 року по Зміївській ТЕС її було відсторонено від роботи до проходження позачергової перевірки знань та лишили премії за лютий місяць. На цей час вона до роботи не допущена, з 13.02.2015 року вона не працює. За захистом своїх трудових прав вона змушена була звернутись в суд.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2015 року, у задоволені позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС про визнання незаконним вилучення та поновлення талону № 3 в посвідченні з перевірки знань, скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу, відмовлено.

На зазначене судове рішення ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона зазначила, що вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, обєктивному та неупередженому розгляду справи.

Апелянт зазначила, що локальні акти Зміївської ТЕС Положення про відривні талони в посвідченнях про перевірку знань, з яким вона не була ознайомлена, та Перелік порушень, за які можуть бути вилучені талони не відповідають вимогам закону. Вказане Положення не набуло юридичної сили тому є незаконним, таким чином суд не мав права на нього посилатися. Судом не перевірені повноваження особи ОСОБА_4 щодо видачі вказаних локальних актів та їх підпису з врахуванням його посадових обовязків. Зазначені локальні акти відповідача не були перевірені на їх відповідність вимогам наказу Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» які не відповідають його приписам. Суд, погоджуючись з правильністю відсторонення позивача від роботи, зневажив приписами ст. 46 КЗпП України, не звернув уваги на те, що вона не відмовлялась та не ухилялася від обовязкового навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці, а від роботи вона була незаконно відсторонена з 13.02.2015 з причини самовільного залишення караульного приміщення та користування мобільним телефоном, що не передбачено в ст. 46 КЗпП України. Суд також не врахував ту обставину, що всупереч приписам ст. 147 КЗпП України, до ОСОБА_2 було застосовано стягнення не передбачене діючим законодавством та з порушенням строку його накладення.

Враховуючи викладене вище, апелянт просить скасувати Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2015 року, та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з підприємством відповідача.

На підставі наказу №56 від 03.10.2012 року по Зміївській ТЕС ПАТ Центренерго" ОСОБА_2 з 03.10.2012 року переведена в загін відомчої воєнізованої охорони охоронником 3 розряду. (а. с. 4, 47-56, 121-129).

Наказом по Зміївській ТЕС ПАТ "Центренерго" №464 від 01.09.2014 року, за результатами спеціального розслідування випадку смерті працівника на підприємстві, начальнику ЗВВО ОСОБА_3 наказано заборонити охоронникам, які несуть вартову службу, користуватися особистими мобільними телефонами на постах. (а. с. 34, 35).

Згідно Положення про відривні талони в посвідченнях про перевірку знань, затвердженого директором Зміївської ТЕС 14.01.2015 року та Переліку порушень, за які можуть бути вилучені талони (додаток до наказу №10 від 14.01.2015 року), талон №3 може бути вилучено у разі вчинення таких порушень: п. 24. Самовільне залишення поста і вартового приміщення охоронниками ЗВВО; 26. Перебування на посту охоронників ЗВВО з мобільним телефоном (а. с. 36-43, 74, 75, 78-88).

Даними акту по Зміївській ТЕС ПАТ "Центренерго" від 13.02.2015 року, складеного начальником ЗВВО ОСОБА_3, начальником команди ОСОБА_5, командиром відділення ОСОБА_6, табельником ЗВВО ОСОБА_7, підтверджується, що охоронник 3-го розряду ОСОБА_2, незважаючи на заборону начальника команди ОСОБА_5 залишати вартове приміщення з мобільним телефоном, самовільно покинула вартове приміщення і пішла на пост без дозволу. (а. с. 60).

Відомостями деталізованого рахунку оператора мобільного зв'язку МТС по номеру НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 року по 21.05.2015 року, який був наданий позивачкою, підтверджується, що 12.02.2015 року телефон з зазначеним абонентським номером знаходився в активному режимі. (а. с. 131-133).

Даними копії посвідчення про перевірку знань ОСОБА_2 підтверджується, що з посвідчення вилучено талон №3. (а. с. 63).

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив із того, що за обставин, які передували зверненню позивачки до суду, відповідачем не було допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2, а відтак вимоги останньої задоволенню не підлягають.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно ст. 159 КЗпП України працівник зобов'язаний: знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Як вбачається із матеріалів справи підприємство відповідача підпорядковується Міністерству палива та енергетики України. В своїй підприємницькій діяльності ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської ТЕС керується Законами України «Про електроенергетику», «Про нафту і газ», «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», Положенням про Міністерство палива та енергетики України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1540 від 02.11.206 року та ін.

Загін відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС, як структурний підрозділ Зміївської ТЕС на правах цеху, у своїй діяльності керується «Інструкцією з організації діяльності відомчої воєнізованої охорони Міністерства палива та енергетики України з охорони особливо важливих обєктів паливно-енергетичного комплексу», затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України від 28.07.2008 року №399 (далі Інструкція), відповідним Положенням про загін відомчої воєнізованої охорони Зміївської ТЕС, внутрішніми наказами та ін.

У відповідності до п.3.9 Інструкції складу варти заборонено залишати вартове приміщення без дозволу начальника варти, а п.2 Наказу по Зміївській ТЕС ПАТ "Центренерго" від 01.09.2014 року №464 заборонено охоронникам ЗВВО, які несуть караульну службу, користуватися мобільними телефонами на постах.

Таким чином, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 порушила приписи вищезазначених нормативно-розпорядчих документів підприємства, а відтак на підставі п. 24 та п. 26 розділу Додатку до «Положення про відривні талони у посвідченнях по перевірці знань», яке є Додатком № 2 до наказу № 10 від 14.01.2015 року відривний Талон № 3 у Посвідченні по перевірці знань у неї було правомірно вилучено.

Апеляційні доводи в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Пунктом 7 Наказу № 126 від 20.03.2015 року визначено, що за порушення посадової інструкції, в частині самовільного залишення караульного приміщення та невиконання наказу відносно користування мобільним телефоном на постах під час несення караульної служби, за що був вилучений талон №3, охоронника ЗВВО ОСОБА_2 від роботи відсторонено до проходження нею позапланової перевірки знань, премію за лютий місяць наказано не нараховувати.

Відповідно до п/п 4.7.4 п. 4.7 ("Підготовка нарядів охорони до несення служби") "Положення про ЗВВО Зміївської ТЕС" від 27.07.2012 року непідготовлений персонал охорони до несення служби не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи та чого не заперечувала представник ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції до теперішнього часу позапланову перевірку знань позивачка не проходила.

Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується із висновком районного суду про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, так як доказам по справі дана обєктивна оцінка і зроблений вірний висновок.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство повязує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни судового рішення, що оскаржується, і висновків суду не спростовує, в їх задоволенні належить відмовити з підстав, передбачених ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Т.М. Костенко

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_8