Постанова № 57963854, 30.05.2016, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 1-82/10

№ пров. 1-в/697/103/2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.05.2016 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Русакова Г.С.,

при секретарі: Береговій А.А.

з участю прокурора Лукященка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Канів заяву ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2009 року УСБУ в Черкаській області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачала конфіскацію майна засудженого.

В ході досудового слідства згідно постанови старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Черкаській області 24.12.2009 року було винесено постанову про накладення арешту на майно, а саме житловий будинок № 5 по вул. Підгайного в с. Яблунів, Канівського району Черкаської області, що належав за переконанням органу досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_2 згідно свідоцтва про права власності, до часу вирішення справи в суді. Пізніше злочинні дії ОСОБА_2 було перекваліфіковано на ч.2 ст.367 КК України, санкція якої не передбачає конфіскацію майна.

16 квітня 2010 року ОСОБА_2 був засуджений Канівським міськрайонним судом Черкаської області за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, при цьому питання про зняття арешту з майна засудженого згідно постанови слідчого від 24.12.2009 року судом при винесенні вироку вирішено не було.

19.04.2014 року померла ОСОБА_3 (колишня дружина ОСОБА_2, який є батьком заявниці). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якого входить житловий будинок, розташований в с. Яблунів, Канівського району Черкаської області по вул. Підгайного будинок №5 і належав померлій на підставі свідоцтва про право власності.

Після звернення до нотаріуса по питанню оформлення спадщини заявниця дізналася, що отримати спадщину, в даний час не представляється можливим, оскільки згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно вбачається, що даний будинок перебуває під забороною відчуження на підставі постанови про накладення арешту на майно слідчого відділу УСБУ в Черкаській області майором юстиції ОСОБА_4 під час розслідування кримінальної справи №32 порушеної 29.10.2009 року. Враховуючи те, що мати заявниці - ОСОБА_3, не була фігурантом у справі в статусі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, та жодного відношення до розслідуваної кримінальної справи не мала, то накладення арешту на житловий; будинок, розташований в сільській місцевості - Черкаська область, Канівський район, с. Яблунів вул. Підгайного буд. №5 був помилковий, та є таким, що в даний час порушує право власності.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував.

Заслухавши думку учасників розгляду, оглянувши матеріали справи, суд вважає що заява про скасування арешту підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень КПК України 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи, що арешт на квартиру було накладено до набрання чинності КПК України 2012 року, розгляд заяви про скасування арешту слід проводити за правилами КПК України 1960 року.

Згідно ч. 2 ст. 125 КПК України 1960 року, в справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Судом встановлено те, що в ході досудового слідства кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України, санкція якої передбачала конфіскацію майна засудженого старшим слідчого в ОВС СВ УСБУ в Черкаській області 24.12.2009 року було винесено постанову про накладення арешту на майно, а саме житловий будинок № 5 по вул. Підгайного в с. Яблунів, Канівського району Черкаської області (а.с.14).

Пізніше злочинні дії ОСОБА_2 було перекваліфіковано на ч.2 ст.367 КК України, санкція якої не передбачає конфіскацію майна та 16 квітня 2010 року ОСОБА_2 був засуджений Канівським міськрайонним судом Черкаської області за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, при цьому питання про зняття арешту з майна засудженого згідно постанови слідчого від 24.12.2009 року судом при винесенні вироку вирішено не було (а.с.12-13).

Згідно з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25893499 від 19.04.2010 року ОСОБА_3 є власником житлового будинку № 5 по вул. Підгайного в с. Яблунів, Канівського району Черкаської області на підставі договору дарування 1-4913 від 19.12.2009 року. (а.с.6).

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-СР № 236858 ОСОБА_3 померла 19.08.2014 року (а.с.5 на звороті). Після її смерті спадщину за законом прийняли її діти ОСОБА_1 заявниця та ОСОБА_5.

Враховуючи те, що мати заявниці - ОСОБА_3, не була фігурантом у справі в статусі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та жодного відношення до розслідуваної кримінальної справи не мала, то вбачається, що арешт на житловий; будинок, розташований в сільській місцевості - Черкаська область, Канівський район, с. Яблунів вул. Підгайного буд. №5 був помилковий, а тому накладено безпідставно, без будь-яких законних на те підстав і на протязі часу як досудового так і судового розгляду кримінальної справи у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України 1960 року, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок. До таких питань віднесено і вирішення питання зняття накладених арештів на майно.

Керуючись ст. 409, 411 КПК України 1960р., та п. 11 розділу ХІ Перехідних Положень Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, який накладено згідно постанови про накладення арешту на майно від 24 грудня 2009 року, винесеної старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ в Черкаській області майором юстиції ОСОБА_4 на житловий будинок №5, розташований по вуя Підгайного в с. Яблунів Канівського району Черкаської області за вироком від 16.04.2010 р. у кримінальній справі № 1-82 Канівського міськрайонного суду про засудження ОСОБА_2 до пяти років позбавлення волі з іспитовим терміном два роки за ч. 2 ст. 367 КК України..

Постанова суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Черкаської області через цей Канівський міськрайонний суд Черкаської області.

Головуючий / підпис/ ОСОБА_6

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 1-82/10

Головуючий Г.С.Русаков