У Х В А Л А
25 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -
розглянувши заяву приватного підприємства (далі - ПП) «Матеріал-сервіс» про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ПП «Матеріал-сервіс» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 лютого 2016 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року скасував, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року залишив без зміни.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ПП «Матеріал-сервіс» подало заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У своїй заяві ПП «Матеріал-сервіс» посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пунктів 3.3, 3.4, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320).
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2015 року (№ К/9991/17527/12), яка, на думку ПП «Матеріал-сервіс», підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, перевіривши наведені у заяві доводи, дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що станом на момент проведення перевірки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що у період з 1 по 18 листопада 2014 року здійснювалось оприбуткування готівки в касі відокремленого підрозділу позивача. Крім того, про неоприбуткування готівки в касі свідчать надані позивачем до суду видаткові касові ордери за період з 1 по 18 листопада 2014 року, що підписані директором підприємства, який відповідно до наказу від 1 жовтня 2014 року № 140-к перебував у черговій відпустці та знаходився за межами України, тобто, директор підприємства позивача фізично не міг засвідчувати своїм підписом касові ордери, що викликає сумніви у дійсності наданих позивачем до суду документів.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2015 року, наданій для порівняння, суд касаційної інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу на неоприбуткування готівкових коштів у касі та перевищення встановленого ліміту коштів у касі, які мотивовані лише висновками експертиз за результатами дослідження первинних документів, наданих відповідачем, є необґрунтованими. Податковий орган не надав судам попередніх інстанцій доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем в підтвердження факту оприбуткування готівкових коштів та оформлення видачі готівки з каси первинні документи є підробленими (наприклад, вирок у кримінальній справі за фактом вчинення злочину щодо підроблення документів, службового підроблення тощо), або інших доказів, які б вказували на наявність підстав вважати вказані документи такими, що позбавлені сили касових документів.
Аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої ПП «Матеріал-сервіс» заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ПП «Матеріал-сервіс» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за заявою ПП «Матеріал-сервіс» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда
Судове рішення № 57959760, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 25.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/2304/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: