Ухвала суду № 57959553, 27.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"27" травня 2016 р. Справа № 922/1703/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків (вх.№1467 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. у справі № 922/1703/14

за позовом: Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі:

1. Васищівської селищної ради, смт. Васищево Харківського району Харківської області,

2. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до відповідача: Приватного підприємства "Вячеслав", смт. Васищево Харківського району Харківської області

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. у справі №922/1703/14 (суддя Прохоров С.А.) задоволено заяву ПП Вячеслав про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2014р. у звязку з нововиявленими обставинами; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2014р. у справі №922/1703/14 в повному обсязі; відмовлено в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Васищівської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Харківській області до Приватного підприємства Вячеслав щодо стягнення 1 832 706,54 грн. в повному обсязі; стягнуто з Васищевської селищної ради на користь Приватного підприємства Вячеслав 9 164,00грн. судового збору та 21 021,00 грн. витрат по сплаті вартості судової експертизи; стягнуто з Державної екологічної інспекції у Харківській області на користь Приватного підприємства Вячеслав 9 164,00грн. судового збору та 21 021,00грн. витрат по сплаті вартості судової експертизи.

Державна екологічна інспекція у Харківській області не погодилась з ухвалою місцевого господарського суду та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. та залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2014р.

Одночасно скаржник просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. у справі №922/1703/14 було залишено без розгляду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, листом від 20.04.2016р. №1697/01-26/08-17 апелянт звернувся до прокуратури Харківської області щодо надання інформації про намір подання повторної апеляційної скарги, проте листом від 13.05.2016р. №05/2-996 прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію у Харківській області про відсутність намірів повторного подання апеляційної скарги. Отже, на думку апелянта, вищевказані обставини є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження та відновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Отже, встановлений законом термін оскарження рішення від 10.02.2016р. закінчився 25.02.2016р.

Відповідно до частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме причини та чи поважної такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. у справі №922/1703/14 надіслано сторонам 18.02.2016р. за вих. № 004082 (т. 3 а.с. 134 на звороті).

Оскаржуване рішення отримано представником апелянта особисто 18.02.2016р., про що свідчить підпис уповноваженого представника Державної екологічної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 на заяві про видачу на руки рішення місцевого господарського суду (т.3 а.с.138).

Крім того, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. у справі № 922/1703/14 про залишення без розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області було надіслано сторонам 01.04.2016р. за вих. № 004965 (т. 3 а.с. 195 на звороті).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що апелянт був обізнаний та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі, права на ознайомлення із матеріалами справи та оскарження процесуального документа.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які обєктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш ніж три місяці з дня винесення оскаржуваного рішення, у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. залежала виключно від волевиявлення самого апелянта, тобто мала субєктивний характер. Посилання апелянта на те, що прокуратурою Харківської області було повідомлено про відсутність намірів повторного подання апеляційної скарги, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, оскільки такі обставини не є такими, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, а доказів та доводів в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не надано.

А також, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Таким чином, необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність з рішенням суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 94 господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, апелянт був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, але протягом законодавчо встановленого часу не скористався наданим йому процесуальним законом правом на його оскарження в передбаченому процесуальним законодавством порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання Державної екологічної інспекції у Харківській області про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2016р.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Харківській області підлягає поверненню.

Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити Державній екологічній інспекції у Харківській області у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2016р.

Повернути Державній екологічній інспекції у Харківській області апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатками, всього на 10арк.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.