Ухвала суду № 57959304, 25.05.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.05.2016 Справа № 905/70/13-г

Суддя Дроздова С.С., розглянувши скаргу Державного підприємства Енергоринок на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві та матеріали справи № 905/70/13-г

за позовною заявою: Державного підприємства Енергоринок (01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТЕК (83028 м. Донецьк, вул. Майська,66)

про стягнення грошових коштів

за участю Прокуратури міста Донецька, м. Донецьк

за участю Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, м. Київ

Представники сторін:

Від заявника (позивач у справі): ОСОБА_1, дов. № 01/44-843Д від 18.12.2015 р.

Від відповідача: не зявився

Від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення № 030389 від 17.11.2014 р.

Від ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві: не зявився

10.12.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Державного підприємства Енергоринок, м. Київ про:

- визнання дій Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження ВП № 48169283 та повернення виконавчого документа стягувачу незаконними;

- визнання недійсною постанову головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 р. про скасування постанови від 17.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283;

- визнання недійсною постанову головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. № 905/70/13-г.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2015 р., скаргу передано судді Дроздовій С.С.

У звязку з надходженням касаційної скарги від прокуратури Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. у справі № 905/70/13-г за позовом Державне підприємство "Енергоринок" до ТОВ "Істек" (предмет спору скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби), справу № 905/70/13-г у 2-х томах надіслано на адресу Донецького апеляційного господарського суду, для подальшого скерування до Вищого господарського суду України.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі, якщо до місцевого господарського суду надходять заяви про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку його виконання, скарги на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, місцевий господарський суд виносить ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття відповідної заяви (скарги) так само до повернення відповідних матеріалів із суду вищої інстанції.

Ухвалою суду від 11.12.2015 р., враховуючи відсутність у господарському суді Запорізької області матеріалів справи № 905/70/13-г, що унеможливлювало розгляд ним скарги, вирішення питання про прийняття даної скарги до розгляду відкладенно до надходження матеріалів справи 905/70/13-г на адресу господарського суду Запорізької області.

14.04.2016 р. матеріали справи 905/70/13-г надійшли на адресу господарського суду Запорізької області, у звязку з чим, суд розглянувши матеріали зазначеної скарги, визнав надані матеріали достатніми для прийняття її до розгляду.

Ухвалою суду від 15.04.2016 р. скаргу Державного підприємства Енергоринок на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві прийнято до розгляду, засідання суду призначено на 26.04.2016 р.

Ухвалою суду від 26.04.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд скарги відкладався на 25.05.2016 р., у звязку з неявкою в засідання суду представників відповідача та ВДВС, а також враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного, обєктивного розгляду скарги.

25.05.2016 р. до початку розгляду скарги представник заявника (позивач) та представник прокуратури заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації розгляду скарги.

Представник заявника (позивач у справі) в судовому засіданні 25.05.2016 р. підтримав свої вимоги викладені у скарзі на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві у справі № 905/70/13-г.

В обґрунтування вимог викладених у скарзі посилається на те, що на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2014 р. у справі № 905/70/13 - г господарським судом Запорізької області видано наказ від 06.04.2015 р. про примусове виконання рішення суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» на користь Державного підприємства «Енергоринок» штрафу в сумі 558 047, 95 грн., судового збору в сумі 11 160 грн. 95 коп. за подання позовної заяви та судового збору в сумі 11 734 грн. 48 коп. за подання апеляційних скарг.

Постановою від 17.07.2015 р., підписаною головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП № 48169283 про стягнення з ТОВ «ІСТЕК» зазначеної заборгованості. Не погоджуючись з наведеною постановою, ТОВ «ІСТЕК» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.09.2015 р. у справі № 905/70/13 - г суд відмовив ТОВ «ІСТЕК» у задоволенні зазначеної скарги.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. у справі № 905/70/13 - г апеляційну скаргу ТОВ «ІСТЕК» задоволено, ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2015 р. - скасовано. Визнано незаконними дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження ВП № 48169283. Визнано недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2015 р. ВП № 48169283. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. у справі № 905/70/13 - г та повернути заявникові документ.

Постановою від 13.11.2015 р., підписаною головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 (копія додається), скасовано постанову від 17.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283.

Постановою від 13.11.2015 р., підписаною головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 (копія додається), відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. № 905/70/13 - г.

ДП «Енергоринок» не погоджується з такими діями державного виконавця, оскільки приймаючи постанову від 13.11.2015 р. «про скасування процесуального документу» державний виконавець керувався ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», про що зазначено в самій постанові. Відповідно до вказаної статті, право скасовувати постанови або інші процесуальні документи під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам закону, належить виключно начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівнику вищестоящого органу державної виконавчої служби, у рамках контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем. Проте, як вбачається з постанови про скасування процесуального документу, постанову від 17.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283 скасовано самим Головним державним виконавцем - Данилюк О.Б., що прямо суперечить ст. 83 Закону.

Крім того, приймаючи постанову від 13.11.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження» та повертаючи наказ від 06.04.2015 р. ДП «Енергоринок», державний виконавець, зокрема керувався п.4 ч.1 ст. 26 Закону, згідно якого, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення. Проте, відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону, у разі, якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець, не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, його роботи чи майна, про що повідомляє стягувачу.

Постановою від 17.07.2015 р., підписаною головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП № 48169283 про стягнення з ТОВ «ІСТЕК» заборгованості. 22.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника (копія додається), виявлених у тому числі і у м. Києві, що тільки підтверджувало належність місяця виконання судового рішення.

В процесі виконання рішення з'ясувалося, що ДП «Енергоринок» пред'явило виконавчий документ до органу державної виконавчої служби не за місцем (підвідомчістю) виконання рішення, що було встановлено в оскаржуваній на тепер до касаційної інстанції постанові Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. у справі №905/70/13 - г. Зважаючи на наведену вище ч .5 ст. 20 Закону, державний виконавець, за даних обставин, був зобов'язаний, не пізніше наступного дня, з моменту коли йому стали відомі зазначені обставини скласти відповідний акт, як це вимагає ч. 1 п. 5 ст. 47 Закону та надіслати виконавчий документ за новим місцем виконання (проживання чи місцезнаходженням боржника, його роботи чи майна), про що повідомити стягувачу. Проте, державний виконавець на вимоги ч. 5 ст. 20 Закону уваги не звернув та виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження в існуючому, відкритому виконавчому провадженні - у провадженні, яке реально виконувалось, чим, грубо порушено вимоги п. 9 ст. 129 Конституції України, щодо обов'язковості виконання рішення суду, забезпечення своєчасного, повного, законного його виконання, а по - друге - порушено саму ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 7 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», забороняється втручання інших державних або недержавних органів та посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Разом з цим, суд, в процесі виконавчого провадження, вирішує питання законності/незаконності вже вчинених державним виконавцем дій.

Таким чином, вчиняючи певні виконавчі дії у відкритому виконавчому провадженні, чи вирішуючи яку дію вчинити, державний виконавець, у будь - якому випадку, має керуватись Законом. Тобто, виконавець не може повернути виконавчий документ стягувачу в той час, коли Закон, за даних обставин, вимагає направити виконавчий документ за новим місцем виконання (проживання чи місцезнаходженням боржника, його роботи чи майна) та повідомити про це стягувачу.

Враховуючи наявність постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. з вказівками державному виконавцю про скасування постанови від 17.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283; винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. у справі № 905/70/13 - г та про повернення документу заявникові», державний виконавець мав зважити на ст.1, п.п.1 - 7 ст.83, ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та вчинити дії, відповідні вимогам цих статей. Втім, цього державним виконавцем зроблено не було, що і призвело до порушення перелічених норм Закону, а отже і до вчинення незаконних дій.

На підставі викладеного, заявник просить задовольнити вимоги викладені у скарзі у повному обсязі.

В засіданні суду представник заявника звернувся до суду з усним клопотання про відкладення розгляду скарги.

Клопотання заявника (позивач у справі) заявлене, в порядку ст. 77 ГПК України, залишено судом без задоволення, як процесуальне необґрунтоване, оскільки суд вже надавав можливість заявнику виконати вимоги ухвали суду від 26.04.2016р. та відклав розгляд скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України на 25 травня 2016р.

Представник відповідача, у судове засідання 25.05.2016 р., не зявився, про час та місце розгляду скарги був попереджений належним чином, вимог суду не виконав, письмового відзиву на скаргу не надав. Клопотань про розгляд скарги без представника відповідача або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.

25.05.2016 р. в засіданні суду представник прокуратури підтримав доводи викладені в письмових поясненнях, які надійшли до канцелярії суду 10.05.2016 р. (містяться в матеріалах справи). Пояснив суду, що прокуратурою Донецької області вивчено скаргу ДП «Енергоринок» від 04.12.2015 про визнання дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві) ОСОБА_3 при виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 № 905/70/13-г про стягнення з ТОВ «ІСТЕК» заборгованості у розмірі 580,9 тис. грн. незаконними.

Крім того, зазначив, що постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р., на яку посилається ДП «Енергоринок» в своїй скарзі, у касаційному порядку оскаржено заступником прокурора Харківської області та ДП «Енергоринок». Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 р. касаційні скарги задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. змінено.

Судом касаційної інстанції встановлено, що апеляційним господарським судом при винесені постанови не враховано абз. 2 п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», згідно якого господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані; із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. У зв'язку з цим, зазначив що судом апеляційної інстанції фактично вчинено дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця.

З урахуванням наведеного, із вимогою скаржника в частині визнання недійсною постанову головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. № 905/70/13-г та повернення заявникові виконавчого документа, у зв'язку із порушенням державним виконавцем вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» представник прокуратури не погоджується. оскільки, відповідно до п.4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із пред'явленням виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Підґрунтям для зазначеної постанови стали висновки Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р., які у подальшому не були спростовані постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 р., стосовно відсутності доказів про знаходження постійно діючого органу боржника - ТОВ «ІСТЕК» за адресою: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 9, офіс № 141. Водночас, встановлено, що постійним місцезнаходженням ТОВ «ІСТЕК» є 83030, Донецька область, м. Донецьк, вул. Тамбовська, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Отже, представник прокуратури вважає, що постанова головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» є законною та обґрунтованою, а дії державного виконавця є правомірними.

Разом з цим, погоджується із доводами скарги ДП «Енергоринок» в частині неправомірності скасування головним державним виконавцем відділу ОСОБА_3 13.11.2015 р. постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283 від 17.07.2015 р., оскільки, у відповідності до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасовує начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Таким чином, державним виконавцем Данилюк О.Б. перевищено власні повноваження, надані Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на наведене, представник прокуратури вважає, що скарга ДП «Енергоринок» підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання дій головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 по скасуванню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283 від 17.07.2015 р. незаконними.

Представник ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві у засідання суд 25.05.2016 р. не зявився, вимог суду не виконав, письмового відзиву на скаргу не надав, про час та місце розгляду скарги був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд скарги без представника ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.

Розглянувши скаргу Державного підприємства Енергоринок на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві у справі № 905/70/13-г суд дійшов висновку, щодо відмови у її задоволенні, виходячи з наступного:

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2014 відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Енергоринок" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" про стягнення 558 047,95 грн. штрафу,

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2014 рішення господарського суду Донецької області від 08.05.2014 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову.

На підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2014 р. у справі № 905/70/13 - г господарським судом Запорізької області видано наказ від 06.04.2015 р. про примусове виконання рішення суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» на користь Державного підприємства «Енергоринок» штрафу в сумі 558 047, 95 грн., судового збору в сумі 11 160 грн. 95 коп. за подання позовної заяви та судового збору в сумі 11 734 грн. 48 коп. за подання апеляційних скарг.

Постановою від 17.07.2015 р., підписаною головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП № 48169283 про стягнення з ТОВ «ІСТЕК» зазначеної заборгованості. Не погоджуючись з наведеною постановою, ТОВ «ІСТЕК» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.09.2015 р. у справі № 905/70/13 - г суд відмовив ТОВ «ІСТЕК» у задоволенні зазначеної скарги.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. у справі № 905/70/13 - г апеляційну скаргу ТОВ «ІСТЕК» задоволено, ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2015 р. - скасовано. Визнано незаконними дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження ВП № 48169283. Визнано недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2015 р. ВП № 48169283. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. у справі № 905/70/13 - г та повернути заявникові документ.

Постановою від 13.11.2015 р., підписаною головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 (копія додається), скасовано постанову від 17.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283.

Постановою від 13.11.2015 р., підписаною головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 (копія додається), відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. № 905/70/13 - г.

10.12.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Державного підприємства Енергоринок, м. Київ про визнання дій Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження ВП № 48169283 та повернення виконавчого документа стягувачу незаконними; визнання недійсною постанову головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 р. про скасування постанови від 17.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283; визнання недійсною постанову головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. № 905/70/13-г.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. заступником прокурора Харківської області та ДП «Енергоринок» оскаржено у касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 р. касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задоволено частково.

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2015 р. у справі № 905/70/13-г змінено, викладено її резолютивну частину в наступній редакції:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2015 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2015 у справі № 905/70/13-г скасувати.

3. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

4. Визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо відкриття виконавчого провадження № 48169283 незаконними.

5. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2015 р. ВП № 48169283, підписану головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 визнати недійсною.

6. В іншій частині скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві відхилити.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, урегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Згідно до ст. 1 Закону України Про державну виконавчу службу державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень суду, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб у відповідності з законами України.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. З Закону України Про виконавче провадження виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів є виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчої службою.

Згідно ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 26 Закону Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Відповідно до пп. 2 п. 3.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5 виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби, який розташований за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи.

Згідно з п. 3.6.1 вказаної Інструкції державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до абз. 1 п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про відкриття виконавчого провадження вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України Про виконавче провадження.

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України Про виконавче провадження, для примусового виконання виконавчого документу.

Тобто, Закон України Про виконавче провадження зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України від 02.09.2014 р. "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Апеляційною інстанцією встановлено місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" є 83030, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Тамбовська, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи проведення на цій території антитерористичних дій, що також визначено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.14р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження».

Теорією закону, як акта вищої сили, який регулює найважливіші суспільні відносини, сформульовані основні його ознаки, зокрема, що закон має загальний характер. Усі інші акти приймаються з метою конкретизації та деталізації законоположень, саме таким актом є визначене розпорядження Кабінету Міністрів України.

Розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України є нормативно-правовими актами, які прийнято уповноваженим органом держави, який встановлює, змінює, припиняє конкретну норму права.

Таким чином, розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року є чинним і має враховуватися при розгляді даної скарги.

Приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд вважає доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження необґрунтованими.

Згідно ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором.

Згідно до ч. 2, ч. 4 ст. 82 Закону Україні «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця виключно в судовому порядку, при цьому рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», враховуючи положення ст. 121-2 ГПК України, дано роз'яснення, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини). Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до ст. 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів.

Згідно ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно із статтею 6 Про виконавче провадження, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За таких обставин, перевіривши надані докази, господарський суд дійшов висновку, що скарга Державного підприємства Енергоринок на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві у справі № 905/70/13-г не підлягає задоволенню, оскільки Вищий господарський суд України постановою від 04 квітня 2016 року у даній справі № 905/70/13-г розглянув скаргу і вже дав оцінку діям державного виконавця Данилюк О.Б. Таким чином, на теперішній час предмет скарги відсутній.

Керуючись ст. ст. 22, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Державному підприємству Енергоринок у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві щодо служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження ВП № 48169283 та повернення виконавчого документа стягувачу незаконними; визнання недійсною постанову головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 р. про скасування постанови від 17.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 48169283; визнання недійсною постанову головного державного виконавця Данилюк О.Б. від 13.11.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 р. № 905/70/13-г.

Суддя С.С. Дроздова