Постанова № 57958168, 23.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року о/об 09 год. 19 хв.

Справа № 808/4880/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Кооперативу «Наш дім»

про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – позивач або ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя) звернулася з адміністративним позовом до Кооперативу «Наш дім» (надалі – відповідач) про стягнення з відповідача коштів у сумі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 30232 грн. 56 коп.

Позивач в адміністративному позові зазначив, що заборгованість відповідача у сумі 30232 грн. 56 коп. виникла внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати за землю самостійно задекларованої відповідачем за період квітень-липень 2015 року (30232 грн. 56 коп. = 7558 грн. 14 коп. х 4 місяця).

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги у сумі 30232 грн. 56 коп. представник позивача підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідачем подані до суду письмові заперечення (а.с.17, 21-22), за змістом яких мешканці будинку викупили будівлю гуртожитку у власника, створили юридичну особу, щоб в подальшому отримати свої квартири у власність. За рішенням місцевої влади (протокол наради в міськвиконкомі №07-03/06 від 02.03.2004) кооператив повинен був провести реконструкцію гуртожитку під житловий будинок, що і виконано. Впродовж десяти років кооператив утримував будинок в задовільному стані. Для подальшого отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок кооперативу був нав’язаний договір оренди земельної ділянки, який голова правління кооперативу вимушена була підписати без згоди мешканців. Згідно з цим договором ми повинні сплачувати орендну плату, що в сто разів перевищує податок на землю, який сплачують всі мешканці інших житлових будинків, розташованих по всій країні. Кооператив є неприбутковою організацією, ніякої фінансової діяльності не веде. Кооператив неодноразово звертався до міської влади з проханням про припинення договору оренди землі, але отримував відмови. При арешті рахунку життєдіяльність будинку буде припинена, тому що на розрахунковий рахунок кооперативу мешканці сплачують плату за комунальні послуги.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69123, Запорізька область, м.Запоріжжя, бульвар Будівельників, буд.23. Кооператив «Наш дім» має ідентифікаційний код 26573696 (а.с.6-9, 18, 71).

У поданій відповідачем до ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік по Договору оренди землі №201406000100671 від 17.12.2014 відповідачем нараховано орендної плати за 2015 рік у сумі всього 90697 грн. 73 коп. При цьому, платіж помісячно складає: січень 2015 року – 2194 грн. 30 коп.; лютий-грудень 2015 року – 7558 грн. 14 коп. (а.с.10-12)

Доказів самостійної сплати задекларованих зобов’язань та суми штрафу (платіжних документів) відповідач до суду не надав.

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України).

Як зазначено у п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до приписів п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як зазначено у п.11 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», затвердженого 05.12.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Позивачем надано інтегровану картку Кооперативу «Наш дім» по орендній платі за землю, згідно якої за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 30232 грн. 56 коп.

На день судового засідання заборгованість у сумі 30232 грн. 56 коп. за період квітень-липень 2015 року не сплачена. Даних про розстрочення (відстрочення) вказаного грошового зобов’язання, помилково сплачені кошти вказаний документ – не містить.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом досліджено корінець податкової вимоги №80-25 від 19.05.2015 (а.с.13). Доказів її відкликання відповідач до суду не надав.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи відповідача спростовується приписами ч.1 ст.42 Господарського кодексу України, де зазначено, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.2 ст.52 Господарського кодексу України некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про кооперацію», у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про кооперацію» кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.01.2016, залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2016, у справі №908/5865/15 відмовлено у задоволенні позову Кооперативу «Наш дім» до Запорізької міської ради про визнання недійсним Договору оренди землі №201406000100671 від 17.12.2014, укладеного між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Кооперативом «Наш дім» (орендар) (а.с.50-57).

Враховуючи вище викладене, судом з’ясовано, що Кооператив «Наш дім» на час судового засідання має заборгованість з орендної плати за землю. Вказана заборгованість у добровільному порядку – не сплачена. У зв’язку з цим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а сума 30232 грн. 56 коп. заборгованості підлягає стягненню з відповідача у порядку та спосіб, встановлений ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.95 Податкового кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Кооперативу «Наш дім» (69123, Запорізька область, м.Запоріжжя, бульвар Будівельників, буд.23, ідентифікаційний код 26573696) у банках, обслуговуючих даного платника податків, на користь бюджету (р/р33214812700008, банк одержувача – ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025414, одержувач: УК у Хортицькому районі м.Запоріжжя, код платежу – 18010600) 30232 грн. 56 коп. заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 23.05.2016.

Суддя О.О. Прасов