Постанова № 57956888, 24.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4328/15

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.12.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними дій відповідача щодо направлення заяви позивача від 20.11.2014 до Державної міграційної служби України, зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 20.11.2014 про приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 у відповідність із Законом України від 03.07.2012 № 5029-УІ «Про засади державної мовної політики».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України щодо направлення заяви ОСОБА_2 від 20.11.2014 до Державної міграційної служби України. Зобов'язано Кабінет Міністрів України розглянути заяву ОСОБА_2 від 20.11.2014 про приведення постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 у відповідність із Законом України від 03.07.2012 № 5029-УІ «Про засади державної мовної політики».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт посилається на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2014 року позивач, в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», звернувся із заявою до Кабінету Міністрів України, в якій просив: забезпечити його право на отримання паспорту українською та німецькою мовами або тільки українською, а також привести Постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України від 04.06.1994 року № 353 у відповідність до Закону України Про засади державної мовної політики.

Згідно повідомлення, наявного в матеріалах справи, зазначене звернення позивача було надіслано Кабінетом Міністрів України для розгляду до Державної міграційної служби України, відповідно до ч. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в яком просив також зобовязати Кабінет Міністрів України розглянути його заяву від 20.11.2014 року про приведення постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 у відповідність до Закону України «Про засади мовної політики».

Як встановлено з матеріалів справи, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.11.2015 року частково задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 вказаного Закону визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, обєднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно ст. 7 Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

При цьому, ст. 19 Закону визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; а також не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

В ході розгляду справи встановлено, що після отримання звернення ОСОБА_2 від 20.11.2014 року, Кабінет Міністрів України не розглядав по суті жодного питання, порушеного заявником у зверненні та направив вказане звернення для розгляду до Державної міграційної служби України.

В свою чергу, зі звернення ОСОБА_2 вбачається, що ним порушувались два питання: щодо забезпечення його права на отримання паспорту українською та німецькою мовами або тільки українською; та щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» від 04.06.1994 року № 353 у відповідність до Закону України «Про засади державної мовної політики».

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 360 (далі Положення) одним з основних завдань ДМС є: реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно п.п. 10 п. 4 Положення Державна міграційна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках.

З огляду на зазначене, розгляд першого питання, порушеного позивачем у своєму зверненні від 20.11.2014 року (щодо забезпечення його права на отримання паспорту українською та німецькою мовами або тільки українською) відноситься до компетенції саме Державної міграційної служби України.

З огляду на зазначене, скерування відповідачем звернення ОСОБА_2 в цій частині до Державної міграційної служби України відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується іншого питання, викладеного позивачем у зверненні, слід зазначити наступне:

Відповідно до частини 1 статті 19, ч.1 ст.49 Закону України від 27.02.2014 року «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу, зокрема, шляхом виконання Конституції та законів України, вирішення питань державного управління у сфері правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обовязкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Ч. 1 ст. 49 вказаного Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Ст. 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Премєр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

При цьому, ч. 2 зазначеної статті встановлено, що після підписання акта Кабінету Міністрів України внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі виправлення орфографічних і стилістичних помилок, здійснюється в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Таким чином, порушене позивачем питання щодо приведення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» від 04.06.1994 року № 353 у відповідність до Закону України «Про засади державної мовної політики» відноситься саме до повноважень Кабінету Міністрів України, а тому повинно було бути розглянуто відповідачем по суті.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що дії Кабінету Міністрів України щодо направлення заяви позивача від 20.11.2014 року до Державної міграційної служби України є неправомірними лише в частині що стосується розгляду питання про приведення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» від 04.06.1994 року № 353 у відповідність до Закону України «Про засади державної мовної політики», оскільки це питання повинно було розглядатись саме відповідачем.

Таким чином, позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо направлення заяви позивача від 20.11.2014 року до Державної міграційної служби України для розгляду питання в частині приведення у відповідність до Закону України «Про засади державної мовної політики» постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Зобовязати Кабінет Міністрів України розглянути згідно чинного законодавства заяву ОСОБА_2 від 20.11.2014 року в частині питання щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 у відповідність із Законом України від 03.07.2012 № 5029-VI «Про засади державної мовної політики».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

ОСОБА_1