Постанова № 57956198, 21.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2016 року 14:21 № 826/3014/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

секретаря судового засідання Непомнящої А.О.,

за участю сторін:

представник позивача - Бучинський О.Й.,

представник відповідача - Мельник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» до Державної податкової інспекції у Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування наказу № 539 від 15.02.2016,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування наказу від 15.02.2016 №539.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ видано згідно п.п. 78.1.11 ПК України, а саме на підставі постанови слідчого про проведення позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах із певними контрагентами за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. Однак, як вказує позивач, оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, а постанова слідчого не може бути підставою для видання оскаржуваного наказу.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що наказ про проведення перевірки складений з порушенням вимог законодавства, а відтак є протиправним і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.04.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві 15 лютого 2016 року відповідно до вимог п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончарової О.М. від 10.02.2015 б/н, що винесена в межах кримінального провадження № 32014100000000052 видано наказ № 539 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Теміс СМТ» (код 32958461) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «Мікас Плюс» та ТОВ «Сетмаркет» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 тривалістю 5 робочих днів з 23.02.2016.

Позивач, вважаючи, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу щодо проведення перевірки, звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Положеннями ст.21 ПКУ визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

Так, згідно з п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. п. 78.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону ( п. п. 78.1.11).

З тексту постанови старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончарової О.М. від 10.02.2015 б/н вбачається, що проведення перевірки позивача доручено співробітникам ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у строки, встановлені ПК України.

Положеннями статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Аналіз положень ПК України дає підстави для висновку, що у даному випадку у відповідача відсутні підстави для винесення наказу на проведення перевірки, оскільки контролюючим органом, якому доручено проведення перевірки є ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

При цьому, судом відхиляються посилання відповідача на впровадження Концепції «Офіс аудиту ГУ ДФС у м. Києві», затвердженої наказом ДФС від 18.08.2015 № 620 «Про впровадження Концепції «Офіс аудиту ГУ ДФС у м. Києві», оскільки постанова слідчого про проведення перевірки винесена 10.02.2015, тобто до введення даного наказу в дію, що, у свою чергу унеможливлює його застосування до позивача.

Відповідно до положень ст. 110 КПК України в редакції, що діяла на момент винесення постанови від 10.02.2015 постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Слід зазначити, що відповідно до 3 «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до ПК України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Проте, докази наявності у відповідача відповідних підстав для проведення перевірки - відсутні.

Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вжиття ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві заходів щодо виконання вказаної постанови чи передоручення в межах чинного законодавства її виконання посадовим особам ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідачем, в свою чергу, не надано жодних доказів на підтвердження факту звернення до органів, яким в межах своїх повноважень чинним законодавством надано право на приведення у відповідність до норм КПК України постанови про призначення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення спірного наказу є постанова старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончарової О.М. від 10.02.2015 б/н, що винесена в межах кримінального провадження № 32014100000000052.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІІ прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 пункт 4 частини 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України щодо повноважень слідчого в частині призначення ревізій та перевірок виключено.

Проте, згідно п.1 розд.ХІІ прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 визначено, що цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Тобто, станом на дату винесення постанови слідчого від 10.02.2015 б/н вказана норма не набрала чинності.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, що наказ ГУ ДФС у м. Києві № 539 від 15.02.2016 є протиправним та прийнятий за відсутності підстав, передбачених п.78.1 п.п.78.1.11 Податкового кодексу України.

Зазначений наказ порушує права позивача, оскільки створює для нього не обумовлені Податковим кодексом України негативні наслідки, такі як порушення звичайного режиму роботи, завдання шкоди діловій репутації при фактичній відсутності передумов для самої перевірки.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові від 12.12.2013 у справі № К/800/30045/13, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, чим і скористався позивач шляхом подання до суду даного адміністративного позову.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін пояснень суд встановив, що позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки на підставі спірного наказу, посилаючись на його протиправність. Таким чином, наказ від 15.02.2016 №539 не вичерпав свою дію.

Суд зазначає, що підставою для проведення перевірки може бути лише наказ, який прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами ПК України. Саме такий наказ є актом, на підставі якого може бути проведено перевірку.

Враховуючи викладене, з метою реалізації завдання адміністративного судочинства України та приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України правовідносин, які виникли між позивачем та ГУ ДФС у м. Києві, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ від 15.02.2016 № 539 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Теміс СМТ» (код 32958461)».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного наказу.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 15.02.2016 № 539 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Теміс СМТ» (код 32958461)».

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» (код 32958461) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.04.2016 року.

Суддя В.П. Шулежко