Постанова № 57956163, 23.05.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року ЧернігівСправа № 825/797/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді- Дякова В.І.,

за участю секретаря- Воєдило Л.П.,

позивача- ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

Військова академія (м. Одеса) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 15 522,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 21.08.2015 № 315 «Про внесення змін та доповнень до наказу начальника Військової академії від 29 липня 2015 року №295» ОСОБА_1 був зарахований курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академії. Згодом відповідач подав у встановленому порядку рапорт від 09.11.2015 про його відрахування через небажання продовжувати навчання. Наказом начальника Військової академії від 26.11.2015 № 56-РС та на підставі рішення Вченої ради Військової академії від 10.11.2015 відповідач відрахований з Військової академії та звільнений з військової служби в запас відповідно статті 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу» за частиною 6 пунктом «п» (у звязку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 15 522,03 грн., які він в добровільному порядку не сплатив.

Представник позивача в судове засідання призначене не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що згідно наказу № 144 від 06 липня 2014 року він вибув для виконання заходів антитерористичної операції. 04 вересня 2014 року отримав вибухову травму: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та незначне порушення розгинання ІІ, ІІІ, ІY, Y, пальців лівої кісті без порушення функції, у звязку з чим знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділені з 19.06.2015 по 13.07.2015 в Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (в.ч. А 3306). Виписним епікризом йому було рекомендоване дотримання режиму праці та відпочинку, але наказом начальника Військової академії № 37- ПМ від 21 серпня 2015 року, його зарахували з 29 липня 2015 року на перший курс Військової академії з чим він незгоден, так як за станом свого здоровя , яке ще більше останнім часом погіршилось, він не міг виконувати військові обовязки, а тому написав рапорт про відрахування. Відповідач також вважає, що за станом його здоровя його неправомірно зарахували в академію.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно наказу № 144 від 06.07.2014 ОСОБА_1 вибув для виконання заходів антитерористичної операції (а.с.54).

Відповідно довідки військової частини польова пошта В 1688 за № 120 від 21.09.2014 сержант ОСОБА_1 07.01.1986 р.н, 04.09.2014 одержав вибухову травму (а.с.57).

Як вбачається з виписного епікризу № 7720 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні у гастроентерологічному відділені Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (в.ч. А 3306) в м. Харків з 19.06.2015 по 13.07.2015 з діагнозом хронічний гастродуоденіт у фазі загострення. Наслідки вибухової травми ЗЧМТ, струс головного мозку від 09.2014р. з астено-депресивним синдромом. Наслідки травми головного мозку у вигляді помірно вираженого астено-невротичного синдрому, емоційно-вольового розладу (а.с.59).

Відповідно до наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 21.08.2015 № 315 «Про внесення змін та доповнень до наказу начальника Військової академії від 29 липня 2015 року №295» ОСОБА_1 було зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академії (а.с. 6) та відповідно до наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 21.08.2015 № 37-ПМ відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання (а.с. 7)

Разом із тим, 09.11.2015 ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з Військової академії (м. Одеса) через небажання продовжувати навчання (а.с. 11).

Наказом начальника Військової академії від 26.11.2015 № 56-РС, на підставі рішення Вченої ради Військової академії від 10.11.2015 через небажання продовжувати навчання» відповідач відрахований з Військової академії та звільнений з військової служби в запас відповідно статті 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу». Відповідно до наказу від 26.11.2015 №276 відповідача виключено із списків особового складу Військової академії, знято зі всіх видів забезпечення та направлено у розпорядження Прилуцько-Варвинського ОМВК Чернігівської області для постановки на військовий облік (а.с. 13).

Також відповідно до наказу від 26.11.2015 №276, ОСОБА_1 зобов'язано відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса) за період з 31.08.2015 по 26.11.2015 в сумі 15 522,03 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Згідно досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що за станом здоровя ОСОБА_1 не придатний для навчання в академії, а тому суд вважає що відповідач був зарахований в військовий навчальний заклад помилково.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 15 522,03 грн., а тому в задоволенні адміністративного позову Військової академії (м. Одеса) необхідно відмовити.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СуддяВ.І. Д'яков