Постанова № 57956080, 23.05.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року справа № 823/162/16

14 год. 37 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представників:

позивача - ОСОБА_3 за договором,

відповідача - Черкаського обласного військового комісаріату - Давиденка К.А., Дмітрієва В.А. за довіреностями,

відповідача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України - Свириденка В.М. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Черкаського обласного військового комісаріату, квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Черкаського обласного військового комісаріату, квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення житлової комісії відповідача - протокол № 451 від 08.02.2016р. засідання житлової комісії про зняття майора запасу ОСОБА_2 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключення із списків загальної, першочергової та позачергової черги складом три особи;

- скасувати рішення житлової комісії відповідача - протокол № 451 від 08.02.2016р. засідання житлової комісії про зняття майора запасу ОСОБА_2 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключення із списків загальної, першочергової та позачергової черги складом три особи;

- зобов'язати відповідача в особі житлової комісії поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК складом сім`ї три особи: позивач - ОСОБА_2 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 1997 р.н. на загальній черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за відповідним порядковим номером (зарахований в загальну чергу 02.07.1993, протокол № 5), на першочерговій та позачерговій черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за відповідним порядковим номером (зарахований в позачергову чергу 07.09.2004, протокол № 8 в зв'язку зі скороченням штатів), внести позивача в списки загальної, першочергової та позачергової черги складом сім'ї три особи.

Позивач подав до суду позовну заяву, уточнивши позовні вимоги, в якій просив:

- визнати протиправним рішення житлової комісії Черкаського обласного військового комісаріату - протокол № 451 від 08.02.2016 р. засідання житлової комісії про зняття майора запасу ОСОБА_2 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключення із списків загальної, першочергової та позачергової черги складом три особи;

- зобов'язати відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат в особі житлової комісії скасувати рішення житлової комісії Черкаського ОВК - протокол № 451 від 08.02.2016р. засідання житлової комісії про зняття майора запасу ОСОБА_2 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключення із списків загальної, першочергової та позачергової черги складом сім'ї три особи;

- зобов'язати відповідачів Черкаський обласний військовий комісаріат в особі житлової комісії та КЕВ м. Б. Церква, Міністерства оборони України поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК складом сім'ї три особи: він ОСОБА_2 - 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 - 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 - 1997 р.н. на загальній черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за порядковим номером -14 (зарахований в загальну чергу 02.07.1993 протокол № 5), а також на позачерговій черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за порядковим номером - 95 (зарахований в позачергову чергу 07.09.04. протокол № 8 в зв'язку зі скороченням штатів) та внести ОСОБА_2 в списків загальної, першочергової та позачергової черги складом сім'ї три особи: він ОСОБА_2 - 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 - 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 -1997 р.н.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення є безпідставним, оскільки не містить чіткого визначення підстав зняття позивача з квартирного обліку. Так, згідно Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року; статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; наказу Міноборони України від 03.02.1995 № 20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», не містили обов'язку особи, що перебуває на квартирному обліку, повідомляти установу (орган), який здійснює квартирний облік, подання довідок з відомостями необхідними для перереєстрації облікових справ.

Такий обов'язок виник лише у 2012 році у зв'язку з набранням чинності Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.11.2011р. №737, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337 (далі - Інструкція №737).

На підставі наведеного позивач стверджує, що розірвання шлюбу 02.09.2003р. та його повторне укладення 19.08.2004р. не вплинули на склад сім'ї позивача, оскільки у вказаний період позивач продовжував проживати однією сім'єю разом з дружиною та донькою. Крім того надавав відомості в житлову комісію ЧСОВК, оформленні відповідними довідками про склад сім'ї в 2003 році і в 2004 році. Дані відомості відповідали і відповідають дійсності.

Позивач зазначає, що наявність у його приватній власності 14,2 кв.м. житлової площі не є забезпеченням його та його родини житлом, оскільки на кожного припадає по 4,2 кв.м. площі, що є значно менше середньої забезпеченості, що в Черкаському регіоні складає 8,5 кв.м. на одну особу.

На підставі наведеного позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Відповідач - Черкаський обласний військовий комісаріат подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що після розірвання шлюбу позивач відповідні документи (рішення суду про розірвання шлюбу, заяву про внесення змін в склад сім'ї, довідку про склад сім'ї та прописку) до житлової комісії не надав.

У зв'язку з тим, що позивачу належала частина приватизованої квартири 14,25 кв.м., станом на 02.09.2003р. він був забезпечений житлом в повному обсязі відповідно до рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в населених пунктах Черкаської області 8,5 кв.м.

Відповідач стверджує, що відповідно до пункту 13 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 02.03.1995р. № 20 позивач з 02.09.2003р. втратив своє право перебувати на обліку для поліпшення житлових умов у зв'язку з розірванням шлюбу та наявністю житлової площі.

Відповідач вважає, що протоколом житлової комісії Черкаського ОВК № 363 від 29.04.2011р. майора запасу ОСОБА_2 безпідставно поставили на облік для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК, у зв'язку з тим, що на час написання заяви на поліпшення житлових умов (№25 від 21.04.2011р.) він був звільнений з лав Збройних Сил України в запас.

Враховуючи зазначене Черкаський обласний військовий комісаріат просив відмовити в задоволенні позову повністю

Відповідач - квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України також подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква діє на виконання рішень та дій житлової комісії, тому його повноваження є похідними від рішень та дій житлової комісії. Жодних доказів порушення прав саме квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква в матеріалах справи немає. Самостійних рішень щодо зняття ОСОБА_2 з квартирної черги відповідач не приймав, а тільки діяв на виконання рішень житлової комісії військової частини, тому не вчиняв жодних протиправних дій відносно позивача.

Крім того відповідач зазначив, що після розірвання шлюбу в 2003 році ОСОБА_2 не мав права перебувати на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, так як був забезпечений приватизованим житлом. Тільки після реєстрації шлюбу в 2004 році позивач знову набув права перебувати на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов та міг його реалізувати при відповідному зверненні до житлової комісії.

В судовому засіданні представники відповідачів проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 20.06.1993р. включений в списки особового складу та проходив військову службу в Збройних Силах України.

Згідно відомостей, які містяться в протоколі житлової комісії військової частини А0690 №5 від 02.07.1993р. позивача зараховано на квартирний облік для поліпшення житлових умов.

В подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 02.12.1995р. укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №2556. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2.

Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1. у подружжя народилась донька ОСОБА_8.

Суд встановив, що позивач разом з ОСОБА_11 на праві спільної сумісної власності приватизували квартиру АДРЕСА_4, житловою площею 28,5 кв.м., про що їм видано свідоцтво від 31.05.2000р.

Згідно протоколу житлової комісії військової частини А0692 № 3 від 25.02.2003р. поставлено на квартирний облік сім'ю в складі три особи: він ОСОБА_2 - 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 - 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 - 1997 р.н.

З матеріалів справи вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано 02.09.2003р. та повторно укладено 19.08.2004р.

Досліджуючи письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що наказом Міністра оборони України №580 від 30.08.2004р. ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «г» пункту 63 у зв'язку зі скороченням штатів та реформуванням Збройних Сил України, із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок фондів Міністерства оборони України.

Згідно протоколу житлової комісії військової частини А0692 №8 від 07.09.2004р. поставлено на квартирний облік для позачергового одержання житла сім'ю в складі три особи: він ОСОБА_2 - 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 - 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 - 1997 р.н.

Згідно протоколу засідання житлової комісії Черкаського обласного військового комісаріату №363 від 29.04.2011р., на підставі заяви позивача від 28.04.2011р., поставлено на квартирний облік для першочергового одержання житла у м. Черкаси сім'ю в складі три особи: заявник ОСОБА_2 - 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 - 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 - 1997 р.н.

Таким чином, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач разом із сім'єю перебував на квартирному обліку на загальній черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за порядковим номером -14, а також на позачерговій черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за порядковим номером - 95 та внесений до списків першочергової черги для отримання житла.

Згідно протоколу засідання житлової комісії Черкаського обласного військового комісаріату №451 від 08.02.2016р. позивача знято з обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключено із списків загальної, першочергової та позачергової черги зі складом сім'ї три особи.

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивачу належала частина приватизованої квартири 14,25 кв.м., тобто станом на дату розірвання шлюбу 02.09.2003р. він був забезпечений житлом в повному обсязі відповідно до п. 4 постанови Черкаського облвиконкому та президії Черкаської обласної Ради профспілок від 29.12.1984 року № 396 «Про Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень», згідно якої рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею в населених пунктах Черкаської області встановлено 8,5 кв.м.

Також як підставу зняття позивача з обліку зазначено, що на час написання заяви на поліпшення житлових умов (№25 від 21.04.2011 р.) він був звільнений з лав Збройних Сил України в запас.

Приймаючи вказане рішення, житлова комісія Черкаського обласного військового комісаріату керувалась вимогами пунктів 2.18, 10.11, 10.15 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.11.2011р. № 737, пунктом 13 «Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України» затвердженого наказом Міністра оборони України від 02.03.1995р. № 20.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (в редакції, яка діяла на момент проходження служби позивачем) військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України.

Статтею 43 Житлового кодексу Української РСР визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюють Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила №470).

За змістом положень пункту 26 Правил №470 громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У відповідності до пункту 13 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 року № 220, із змінами внесеними наказом Міністра оборони України № 20 від 03.02.1995р. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №220) військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Відповідно до пункту 4 постанови Черкаського облвиконкому та президії Черкаської обласної ради профспілок від 29.12.1984р. № 396 «Про Правила обліку громадян, які потребують житлових умов, і надання їм житлових приміщень» в Черкаському регіоні норма середньої забезпеченості громадян жилою площею складає в межах 8,5 кв.м. на одну особу.

З наведених положень законодавчих актів вбачається, що сім'я позивача з трьох осіб могла вважатись забезпеченою житлом за умови наявності житлового приміщення житловою площею не менше ніж 25,5 кв.м.

В той же час, станом на дату приватизації позивачем частини квартири у 2000 році, житлова площа якої склала 14,25 кв.м. його сім'я не вважається забезпеченою житлом.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на ту обставину, що у зв'язку з розірванням 02.09.2003р. шлюбу позивач вважається забезпеченим житлом, суд зазначає таке.

У відповідності до статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З наведених положень Сімейного кодексу України слідує висновок, що укладення шлюбу не є обов'язковою ознакою створення сім'ї.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні від 03.06.1999р. у справі № 5-рп/99 під членом сім'ї військовослужбовця за змістом пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» треба розуміти особу, що перебуває з суб'єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем; веденням з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при конкретному визначенні членів сім'ї, які мають право на названі пільги.

Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Членами сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).

В контексті наведеного суд приходить до висновку, що спільне проживання, наявність взаємних прав та обов'язків, спільне виховування дітей та ведення господарства є свідченням проживання однією сім'єю. При цьому дитина військовослужбовця є його членом сім'ї незалежно від перебування батька у шлюбних відносинах з матір'ю.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено свідченнями допитаних свідків ОСОБА_12 (місце проживання: АДРЕСА_2) та ОСОБА_13 (місце проживання: АДРЕСА_3), що позивач у період розірвання шлюбу продовжував проживати разом із сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 та вів спільне господарство, приймав участь у вихованні доньки. Отже, суд вважає доведеним існування сім'ї позивача у складі трьох осіб у період з 02.09.2003р. по 19.08.2004р.

Оремо суд звертає увагу, що донька позивача ОСОБА_8 не може вважатись такою, що припинила бути членом сім'ї позивача внаслідок розірвання шлюбу з матір'ю, а тому на неї станом на 02.09.2003р. в обов'язковому порядку поширювались норми законодавства щодо забезпечення житлом як члена сім'ї військовослужбовця.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач не втратив свого права разом із сім'єю на забезпечення житлом у визначених розмірах.

Суд вважає непереконливими доводи відповідача, що після розірвання шлюбу позивач відповідні документи до житлової комісії не надав.

Так, згідно пунктів 24, 25 Правил №470 на кожного громадянина (сім'ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа, у якій містяться необхідні документи. Обліковій справі дається номер, відповідний номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані.

Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

Згідно пункту 12 Положення №220 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад).

Інші документи при потребі житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.

З наведених положень нормативно-правових актів вбачається, що саме на установу чи житлову комісію, яка здійснює квартирний облік покладено обов'язки проводити перевірку облікових даних громадян. Натомість такого обов'язку для військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку, вказані правила не містять.

Суд погоджується з доводами позивача, що обов'язок надання відомостей про зміну складу сім'ї та інших даних, що стосуються перебування на квартирному обліку щороку з 1 жовтня до 30 грудня у військовослужбовців та осіб, звільнених військової служби, виник тільки з 06.02.2012р., тобто з моменту набрання чинності Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 р. за № 24/20337 (далі - Інструкція №737).

В силу положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, норми Інструкції №737 не регулюють правовідносини, які склались у 2003-2004 роках, оскільки не мають зворотної дії в часі.

Щодо твердження відповідача про безпідставність постановки позивача на квартирний облік у 2011 році у зв'язку із звільненням зі Збройних Сил України в запас, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абзацом першим частини 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» № 1763-IV від 15.06.2004р., з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі №10-рп/2008, особам, які звільняються з військової служби на підставі нормативно-правових актів, прийнятих у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, надаються такі гарантії соціального захисту: особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 45 Правил №470 генералам, адміралам, офіцерам і тим, що перебували на військовій службі не менше двадцяти календарних років, військовослужбовцям надстрокової служби, прапорщикам і мічманам Збройних Сил СРСР та прирівняних до них особам, звільненим з військової служби за станом здоров'я, віком або скороченням штатів, жилі приміщення надаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів у першу чергу, але не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки.

З аналізу наведених норм законодавчих актів вбачається, що військовослужбовці, які звільнені в запас у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та за скороченням штату в першочерговому порядку забезпечуються житловими приміщеннями. Отже, звільнення позивача в запас не виключає, а навпаки передбачає обов'язок держави щодо забезпечення його сім'ї житлом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про протиправність рішення житлової комісії Черкаського обласного військового комісаріату, оформленого протоколом № 451 від 08.02.2016р. в частині зняття майора запасу ОСОБА_2 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключення із списків загальної, першочергової та позачергової черги складом сім'ї три особи.

При цьому, суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його порушених прав в частині вимог про зобов'язання відповідача - Черкаський обласний військовий комісаріат в особі житлової комісії скасувати рішення житлової комісії Черкаського ОВК, оформлене протоколом № 451 від 08.02.2016р., оскільки визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є підставою для його скасування в судовому порядку та виключає необхідність прийняття суб'єктом владних повноважень нового рішення про скасування попереднього.

Згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В контексті наведеного, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення житлової комісії Черкаського обласного військового комісаріату, оформлене протоколом № 451 від 08.02.2016р. в частині зняття майора запасу ОСОБА_2 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключення із списків загальної, першочергової та позачергової черги складом сім'ї три особи.

Суд зазначає, що в силу положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень пункту 10.5 Інструкції №737 на гарнізонну житлову комісію покладаються такі завдання: участь у розподілі службової жилої площі між військовими частинами гарнізону; погодження пропозицій КЕВ (КЕЧ) району щодо визначення процентного співвідношення жилої площі, яка надається на загальну чергу, та жилої площі для її позачергового і першочергового отримання; погодження проекту наказу начальника гарнізону щодо розподілу жилої площі, що підлягає заселенню в поточному році; розгляд заяв, скарг та пропозицій, прийняття рішень зі спірних питань, що виникли під час роботи житлових комісій військових частин, і прийом відвідувачів з житлових питань; надання звіту про виконану роботу не менше одного разу на рік військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, через голів житлових комісій військових частин, які входять до складу житлової комісії гарнізону; погодження списків розподілу жилої площі, яка надається для постійного проживання; розгляд питань, що потребують підписання (погодження) головою житлової комісії, та документів, пов'язаних з розподілом і наданням жилого приміщення.

На переконання суду житлова комісія Черкаського обласного військового комісаріату діяла всупереч наведених положень законів та підзаконних актів, а тому відновлення порушених прав позивача повинно здійснюватись саме вказаним органом.

В той же час суд вважає безпідставними вимоги позивача до квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України, оскільки наведена установа не приймала самостійних рішень та вчиняла дій, які спричинили порушення прав позивача, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача звільненого від сплати судового збору, за звернення з якими підлягало сплаті 551 грн. 20 коп., а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Черкаського обласного військового комісаріату до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Черкаського обласного військового комісаріату, оформлене протоколом № 451 від 08.02.2016р. в частині зняття майора запасу ОСОБА_2 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК та виключення із списків загальної, першочергової та позачергової черги складом сім'ї три особи.

Зобов'язати Черкаський обласний військовий комісаріат в особі житлової комісії поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку для поліпшення житлових умов при Черкаському ОВК складом сім'ї три особи: він ОСОБА_2 - 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 - 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 - 1997 р.н. на загальній черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за порядковим номером -14, а також на позачерговій черзі на отримання 2-х кімнатної квартири за порядковим номером - 95 та внести ОСОБА_2 до списків загальної, першочергової та позачергової черги складом сім'ї три особи: він ОСОБА_2 - 1972 р.н.; дружина ОСОБА_7 - 1971 р.н.; донька ОСОБА_8 -1997 р.н.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаського обласного військового комісаріату до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 27.05.2016р.