Постанова № 57956079, 23.05.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року справа № 823/313/16

14 год. 50 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства фірми Ірена про накладення арешту на кошти та інші цінності,

встановив:

Смілянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області подала позов, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства фірми Ірена, що знаходяться в наступних банківських установах, а саме: р/р 26004013034134, ПАТ Сбербанк, Українська гривня, МФО 320627; р/р 26005001034134, ПАТ Сбербанк, Українська гривня, МФО 320627; р/р 26059013034134, ПАТ Сбербанк, Українська гривня, МФО 320627.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку на загальну суму 31296 грн 04 коп., що підтверджується податковими деклараціями з єдиного податку за перший квартал 2015 року від 12.05.2015, за півріччя 2015 року від 11.08.2015, за три квартали 2015 року від 30.11.2015, за 2015 рік від 05.02.2016, актом камеральної перевірки № 971/23-04-0121/32654566 від 19.08.2015 та прийнятими податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 03.12.2015.

Позивач звертався з позовом до суду про стягнення з рахунків в банках, обслуговуючих відповідача, коштів за податковим боргом, позов задоволено та стягнуто відповідні суми, проте направлені до установ банків інкасові доручення не оплачені, повернуті без виконання з поміткою про відсутність коштів на рахунках.

У відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення податкового боргу, а тому є всі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банків.

12 травня 2015 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Приватне підприємство фірма Ірена зареєстроване як юридична особа 28.08.2003, ідентифікаційний код 32654566, вид діяльності виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, видання довідників і каталогів, інші види видавничої діяльності, рекламні агентства, з 22.10.2003 перебуває на обліку як платник податків і зборів.

05 січня 2012 року ПП фірма Ірена подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно якої обрана ставка єдиного податку 5 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати (IV група).

Позивач самостійно визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті за податковий (звітній) квартал у податкових деклараціях платника єдиного податку юридичної особи. Так, відповідно до податкових декларацій: № НОМЕР_2 від 12.05.2015 сума єдиного податку за І квартал 2015 року становить 7370 грн 67 коп., № НОМЕР_3 від 11.08.2015 сума єдиного податку за півріччя 2015 року 11448 грн 07 коп., № НОМЕР_4 від 03.11.2015 сума єдиного податку за три квартали 2015 року 9606 грн 72 коп., № НОМЕР_4 від 05.02.2016 сума єдиного податку за 2015 рік 1850 грн 58 коп.

19 серпня 2015 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з єдиного податку. Дані вказаної камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності з єдиного податку. За результатами проведеної перевірки складено акт № 671/23-04-15-0121/32654566 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.12.2015 про збільшення суми грошового зобовязання за штрафними санкціями з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 1020 грн 00коп.

Позивачем податковий борг не погашено та станом на 01.04.2016 останній становить 31296 грн 04 коп.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платників податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п. 89.1 ст. 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобовязаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобовязаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

На виконання вище викладених норм Податкового кодексу України позивачем, в звязку з відсутністю у відповідача будь-якого рухомого та нерухомого майна яке можна було б описати в податкову заставу, складено акт опису іншого майна, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, що підтверджується актом опису майна від 02.06.2015 № 118.

Відсутність у відповідача рухомого та нерухомого майна підтверджується відповідними довідками.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України позивачем направлено податкову вимогу № 1316-23 від 02.06.2015, яка вручена відповідачу 12.06.2015.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з банківських рахунків відповідача, постановою суду від 21.09.2015 по справі № 823/2796/15 адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

До банків обслуговуючих відповідача було направлено інкасові доручення від 15.10.2015, однак вказані інкасові доручення повернулися без виконання в звязку з відсутністю коштів на рахунках платника.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обовязковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому арешт із підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

Водночас умовою застосування норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобовязань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобовязань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Таким чином, на переконання суду, арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на відкритих в установах банків рахунках приватного підприємства фірми Ірена, повинен бути накладений в межах суми податкового боргу 31296 грн 04 коп.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності в розмірі 31296 (тридцять одна тисяча двісті девяносто шість) грн 04 коп., що знаходяться на рахунках приватного підприємства фірми Ірена (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32654566), а саме: р/р 26004013034134, ПАТ Сбербанк, Українська гривня, МФО 320627; р/р 26005001034134, ПАТ Сбербанк, Українська гривня, МФО 320627; р/р 26059013034134, ПАТ Сбербанк, Українська гривня, МФО 320627.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 27.05.2016.