Рішення № 5794847, 17.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2009 р.Справа № 20/49-09-1491 За позовом Відкритого акціонерного товариства "ЕЛАКС";

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про зобов'язання повернути об'єкт оренди

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кулева О.В., діюча за дов. б/н від 02.01.2009року.

Від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "ЕЛАКС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позову в частині адреси обєкту оренди, просить зобов'язати Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 звільнити нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 80,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шилова, 27, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неповернення відповідачем, в порушення умов договору, а також ст.291 ГК України та ст.785 ЦК України, обєкту оренди після закінчення строку дії договору.

Відповідач про час та місце розгляду справи, який неодноразово відкладався саме за клопотанням відповідача, повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у справі поштові повідомлення про вручення судових ухвал за адресою, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру. У судові засідання 25.05.2009р. та 17.06.2009 року відповідач не зявився, відзив на позовну заяву не надав, у зв"язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

При цьому, у судовому засіданні 13.05.2009р. відповідач надав усні пояснення, в яких проти позову заперечував, посилаючись на те, що він є добросовісним орендарем, який продовжує сплачувати орендну плату, яка до того ж приймається позивачем, у звязку з чим має право на продовження договору оренди. Крім того, відповідач в обґрунтування правових підстав зайняття приміщення посилався на наявність договору від 18.10.2005 року, що укладений строком на 5 років.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "ЕЛАКС" та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №82-юр, відповідно до умов якого відповідачу було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 80,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шилова, 27. Відповідно до умов укладеного договору №82-юр (п.4.2, 4.3) щомісячна орендна плата, яка має сплачуватися до 10 числа поточного місяця, складає 2300 грн. Додатково орендар на підставі виставлених рахунків сплачує комунальні послуги за орендоване приміщення.

Згідно до п.7.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від зобовязань по розрахункам та не припиняє нарахування орендних платежів у випадку не передання обєкту оренди після спливу строку договору.

Листом від 10.12 2008р. №010-280, про відправлення якого свідчить список згрупованих внутрішніх поштових відправлень, ВАТ „Елакс” повідомив орендаря про закінчення строку дії договору та необхідність здійснити повернення нежилого приміщення по закінченню строку договору.

Враховуючи неповернення відповідачем орендованого приміщення після закінчення строку дії договору, ВАТ „Елакс” звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. При цьому, згідно зі ст.284 ГК України, строк оренди є істотною умовою договору оренди. Згідно до ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, а також нормою частини четвертої ст.284 Господарського кодексу України.

У відповідності до зазначених норм, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Враховуючи, що до закінчення строку дії договору орендодавцем було надіслано повідомлення про закінчення строку дії договору та необхідність здійснити повернення майна (а.с.13-14), що однозначно свідчить про відсутність наміру ВАТ „Елакс” пролонгувати вищевказаний договір на новий термін, суд зазначає, що договір оренди №82-юр від 1.02.2008р. припинив свою дію у звязку з закінченням строку 31.12.2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

П. 2.3, 2.4 договору оренди № 82-юр від 01.02.2008р. передбачає, що після закінчення строку дії договору, орендар зобовязаний у 1-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі.

Посилання відповідача на продовження сплати орендної плати як на доказ продовження строку дії договору судом до уваги не приймаються, оскільки згідно до п.7.1 договору закінчення строку його дії не звільняє орендаря від зобовязань по розрахункам та не припиняє нарахування орендних платежів у випадку не передання обєкту оренди після спливу строку договору. Кім того, наявність заперечень наймодавця проти продовження орендних правовідносин, висловлених шляхом направлення відповідного листа від 10.12.2008р., надіслання якого є юридичним фактом у розумінні ст.764 ЦК України та ст.284 ГК України, підтверджується самим фактом звернення ВАТ "Елакс" до суду із відповідним позовом 26.03.2009р.

При цьому, доказів використання орендарем свого переважного права на укладення договору оренди на новий строк в порядку ст.777 ЦК України відповідач, в порушення приписів ст.33 ГПК України, суду не надав.

Також не можуть бути прийняті судом твердження відповідача про зайняття спірного приміщення на підставі договору від 18.10.2005р. (а.с.58-61), оскільки вказаний договір, по-перше, стосується приміщення площею 42,65 кв.м., а, по-друге, складений у формі, що не відповідає імперативним вимогам ст.793 ЦК України із відповідними наслідками.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність правових підстав зайняття Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 80,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шилова, 27, суд, з урахуванням ч. 1 ст. 785 ЦК України, вважає позовні вимоги про зобовязання звільнити вказане приміщення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв"язку з чим судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) звільнити нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 80,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шилова, 27.

3.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "ЕЛАКС" (м.Одеса, вул. Вапняна, 87, ід.код 00204659) державне мито в сумі 85 /вісімдесят пять/ грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

рішення підписано 22.06.2009р.