Рішення № 57945861, 18.05.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.05.2016 Справа № 334/2789/15-ц

Провадження № 2/334/102/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Колесник С.Г.

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Згідно Рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.10.09 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м.Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Відповідачі проживають в АДРЕСА_1 куди позивачем у період часу з січня 2009 року по лютий 2015 року надавались послуги з централізованого опалення.

Однак відповідачами надані послуги не були сплачені у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01.03.2015 року за ними утворилась заборгованість в розмірі 8278,51 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2014р. скасовано судовий наказ у зв'язку з тим, що в заяві про скасування судового наказу були зазначені обставини, які вказували на спір про право, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Оскільки відповідачами борг, який станом на 01.03.2015р. склав 8278,51грн. не сплачений, просить стягнути його в судовому порядку з відповідачів, а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 243,60грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що враховуючи заперечення відповідача щодо строків позовної давності, вважає, що цей строк повинен бути визначений три роки з часу подання заяви про видачу судового наказу, а не позову.

Не погодився із запереченнями відповідача щодо надання послуг не належної якості, оскільки за весь цей час відповідачка не зверталась із такими заявами до них, а отже отримувала надані послуги належної якості, своєчасно та у повному обсязі.

Відповідачка протягом розгляду справи надала письмові пояснення, які підтримувала в судових засіданнях та поясняла, що МТМ не є належною стороною по справі, оскільки між ними не укладався договір про надання будь-яких послуг, а тому вони не мають право звертатись до неї з вимогами. Також посилалася на те, що їй надаються послуги неналежної якості, через переобладнання опалювальної системи володільцями магазину, який розташований на 1-му поверсі. Просить в позові відмовити, оскільки вважає позов необґрунтованим.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з'явилась подала до суду заяву про відкладення розгляду справи для укладання договору з іншим адвокатом.

Проте враховуючи, що справа знаходиться в провадженні суду тривалий час, суд вбачає в діях відповідачки ОСОБА_1 зловживання процесуальними правами та порушення вимог ч.3 ст.27 ЦПК України, відповідно до якої особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Заперечень щодо позову не надав.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши та оцінивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради №25 від 29.01.2009 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованим опаленням, централізованого постачання гарячої води, визначено концерн «МТМ», у будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Концерн «МТМ» здійснює постачання теплової енергії в приватизовану квартиру АДРЕСА_1.

Відповідальним квартиронаймачем зазначеної квартири є відповідач ОСОБА_1, на її ім'я відкритий особовий рахунок НОМЕР_3, вона разом з ОСОБА_2 зареєстрована за вищезазначеною адресою, що підтверджується довідкою Центру обслуговування абонентів № 1626 від 18.03.2015р. (а.с.4)

Відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялись, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення їх від оплати, відповідачами не надано.

Щодо переобладнання системи опалення нежитлових приміщень на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, то слід зазначити, що під час розгляду справи було встановлено, що в квітні 2016р. представниками філії КОНЦЕРНУ "МТМ" Дніпровського району було проведено обстеження системи опалення нежитлових приміщень, в ході якого виявлено переобладнання внутрішньої системи опалення нежитлового приміщення проведеного без узгодження з теплопостачальною організацією. Технічні умови на реконструкцію та технічне переоснащення системи теплоспоживання КОНЦЕРНОМ «МТМ» не надавались. Згідно п. 1.4.6 "Правил утримання житлових будинків і прибудинкових територій", власник або орендар житлового будинку, житлового або нежитлового приміщення в житловому будинку, який припустив самовільне переобладнання або перепланування, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до первинного стану. Філією КОНЦЕРНУ «МТМ» Дніпровського району до власників нежитлових приміщень направлено припис провести роботи по відновленню системи опалення нежитлового приміщення відповідно до розрахункової.

Проте представник позивача додала, що це переобладнання стосувалося зняття радіаторів опалення внутри цих приміщень і жодним чином не стосувалося центральної системи постачання тепла у будинку в цілому, а тому жодним чином не порушує системи опалення в квартирі відповідачів.

Відповідно до п. 1.1. Договору про взаємне співробітництво № 100705/С від 30.01.2009р., укладеного між Концерном «Міські теплові мережі» та МКП «Основаніє» балансоутримувач бере на себе зобов'язання належним чином забезпечити технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання в межах балансової належності, підготовку житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, а Концерн - забезпечувати тепловою енергією внутрішньобудинкові мережі в межах теплових навантажень будинку (додаток № 1) для надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню.

Отже, МТМ не зобов'язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складанням відповідного акта.

Крім того, судом під час розгляду справи було встановлено, що з боку відповідачів жодних заяв не письмових, не усних на неналежне надання або ненадання послуг не надходило, а тому не складались і акти- претензії, відповідно до яких позивач має робити перерахунок.

Встановлено, що письмовий договір про надання вказаних комунальних послуг сторонами не укладався, проте відсутність відповідного договору не є підставою для звільнення від оплати наданих послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачами.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до числа житлово-комунальних послуг відносяться й послуги з центрального опалення.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. за № 630, ці правила регулюють правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Пунктом 18 Правил зазначено, що розрахунковий період для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно до вимог ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати своє майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства у встановлений договором строк, а відповідно до ст.64-68 ЖК України наймачі (власники) жилого приміщення та повнолітні члени його сім'ї зобов'язані своєчасно та належним чином сплачувати комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Згідно розрахунку за період з січня 2009 року по лютий 2015 року включно Концерном «Міські теплові мережі» надано послуги з централізованого опалення на загальну суму 13130,02грн.

Станом на 01.03.2015р. відповідачі оплату за надані послуги здійснили частково в сумі 2715,82грн., субсидія - 2135,69грн.. Таким чином, станом на 01.03.2015р. сума заборгованості за надані позивачем послуги склала 8278,51грн.

Як пояснив представник позивача, у розрахунку у кожній графі за місяць відображено дані про вартість нарахованих комунальних послуг за такий місяць та дані про здійснені протягом цього місяці платежі.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності, в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 264 ЦК України (правова позиція, висловлена у Постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2014р. скасовано судовий наказ № 2-н/334/1344/2014 від 26.06.2014р., яким з ОСОБА_1, ОСОБА_2 стягнуто на користь Концерну МТМ заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води у житлове приміщення за період з 2009 по квітень 2014 року в розмірі 6273,28грн. (а.с.8)

Отже, Концерн «МТМ» звернувшись у червні 2014 року до суду із заявою про видачу судового наказу, вчинив дію, передбачену ч. 2 ст. 264 ЦК України, перервав строк позовної давності.

Таким чином, враховуючи строки здійснення платежів, в межах строку позовної давності з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за період з липня 2011 року по лютий 2015року, включно, в розмірі 6855,52грн., а вимоги позову про стягнення заборгованості з січня 2009 року по червень 2011 року знаходяться поза межами трирічного строку позовної давності, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідачів, в солідарному порядку, підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у сумі 6855,52грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, ст..4 ЗУ «Про судовий збір» з відповідачів на користь позивача, в солідарному порядку, підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 95, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 257, 264, 322, 526, 530 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району - задовольнити частково.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., ІПН НОМЕР_2, які мешкають: АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № 26031300042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 6855,52грн. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 52коп.)

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., ІПН НОМЕР_2, які мешкають: АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458), судові витрати в розмірі 243,60грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Колесник С. Г.