Ухвала суду № 57944648, 14.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 248/33/14-кНомер провадження 11-кп/775/923/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючогоШигірта Ф.С.,

суддівКалініч Н.І., Калашникова В.М.,

при секретаріДоманському М.Р.,

за участю:

прокурораШаховського Д.С.,

обвинуваченогоОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Харцизького міського суду Донецької області від 20 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 26.09.2002 року Сніжнянським міським судом Донецької області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим строком на 1 рік; 2) 19.03.2003 року Сніжнянським міським судом Донецької області за ст.ст. 187 ч.3, 186 ч.3, 185 ч.3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років. За ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24.04.2004 року засуджений за ст.ст. 187 ч.3, 186 ч.3, 185 ч.3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років. Звільнився 07.10.2008 року із Божковської виправної колонії №16 на підставі Постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 29.09.2008 року умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 11 місяців 20 днів;

3) 23.06.2009 року Сніжнянським міським судом Донецької області за ст. 187 ч.3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців з конфіскацією майна;

який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 32

визнано винуватим та засуджено за ст. 263 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. За сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна,-

ВСТАНОВИЛА:

На початку березня 2009 року, точної дати не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи в м. Іловайську Донецької області в районі ринку знайшов полімерний пакет, в середині якого виявив 7 шт. набоїв калібру 7,62 мм., які він, в порушення вимог Положення дозвільної системи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992р. та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевозки та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними по своїм властивостям метальними снарядами несмертельної дії та вказаних патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998р. №662, незаконно придбав шляхом, привласнення знайденого, після чого, з метою збуту в подальшому, переніс їх до перехідного мосту, через територію станції Іловайськ ДП «Донецька залізниця», розташованого в адміністративних межах м. Іловайськ, Донецької області, де з метою їх подальшого незаконного зберігання помістив у промаслену ганчірку і у полімерний пакет та заховав в щілині між плитами опори мосту зі сторони вул. Шевченко.

16 листопада 2013 року, було проведено огляд місця пригоди, в ході якого було оглянуто перехідний міст через станцію Іловайськ, де у присутності понятих, в щілині між плитами опори зі сторони вул. Шевченко, було виявлено полімерний прозорий пакет, в якому знаходився: згорток тканини білого кольору, вкритий речовиною коричневого кольору, в якому знаходились 7 патронів центрального запалювання калібру 7,62 мм. з кулею із свинцевим осередком до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм. - боєприпаси до автомату Калашникова зразка 1947 р., автомату Калашникова модернізованого і т.д., до стрільби придатні.

З вироком Харцизького міського суду Донецької області від 20 лютого 2014 року, не погодився обвинувачений ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить вирок змінити, урахувати ст.66 КК України та помякшити покарання.

Доводами є те, що суд першої інстанції призначив занадто суворе покарання без урахування визнання ним вини у вчиненому злочині.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відео конференції обвинувачений підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши вирок у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а вирок залишити без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин, правильно встановив фактичні обставини справи та кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст.263 КК України. Такі висновки суду обґрунтовані та не оспорюються сторонами.

Крім того, з матеріалів справи та оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції призначаючи покарання урахував тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який задовільно характеризується за місцем відбування покарання, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, не працює.

Також суд врахував помякшуючу покарання обставину - щире каяття, та обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочинів.

Таким чином, призначивши за ст.263 ч.1 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі, суд дотримався вимог ст.65 та ст. 66 КК України.

Остаточне покарання також правильно призначене судом за сукупністю злочинів, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки злочин за цим вироком вчинений ОСОБА_1 до ухвалення попереднього вироку Сніжнянського міського суду Донецької області від 23 червня 2009 року, яким він засуджений до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Доводи обвинуваченого про неврахування помякшуючої покарання обставини не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуваний вирок підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Харцизького міського суду Донецької області від 20 лютого 2014 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Судді: