Рішення № 57943248, 20.05.2016, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/344/15-ц

Провадження №2/149/15/16

Номер рядка звіту 30

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.05.2016 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

з участю секретаря Лисої В.В.,

представника ДП "Савсервіс Столиця" Пономарьова А.В.,

розглядаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі адвоката Перебиковського В.І., ОСОБА_6 в особі ОСОБА_2, до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В И Р І Ш И В :

В провадженні Хмільницького міськрайонного суду знаходиться вказана цивільна справа. Позивачі у справі з врахуванням заяв про залишення чатини позовних вимог без розгляду, збільшення та зменшення розміру позовних вимог, просять суд: 1. Задовольнити заявлені позовні вимоги. 2. Стягнути з ПАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_2 заподіяну йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду у розмірі - 5000 гривень; 3. Стягнути з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" на користь ОСОБА_2 заподіяну йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду в розмірі - 45000 гривень; 4. Стягнути з ПрАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_3 доплату страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності страховика за заподіяну їй внаслідок дорожньо - транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі - 17 518,39 гривень, а також за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.06.2013 року по 29.02.2016 року (включно) інфляційні втрати в розмірі 14080,22 гривень та 3% річних за період 15.06.2013 року по 31.03.2016 року в розмірі 1470,10 гривень; 5. Стягнути з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" на користь ОСОБА_3 заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 1242,52 гривень, а також моральну шкоду в сумі - 25000 гривень та та судові витрати по сплаті судового збору. 6. Стягнути з ПрАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_4 заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду у розмірі - 5000 гривень; 7. Стягнути з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" на користь ОСОБА_4 заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду в розмірі 45 000 гривень; 8. Стягнути з ПрАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_6, громадянки Російської Федерації, в межах ліміту відповідальності страховика, заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі - 35651,07 гривень, а також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 01.07.2014 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 21817,40 гривень, за період 01.07.2014 року по 30.06.2015 року (включно) суму пені в розмірі 13491,75 гривень та за період з 01.07.2014 року по 31.03.2016 року (включно) - 3% річних в розмірі 1875,34 гривень; 9. Стягнути з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" на користь ОСОБА_6, громадянки Російської Федерації, заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду в сумі 800000 гривень, з якої 400000 гривень - моральної шкоди завданої їй каліцтвом, 400000 гривень - моральної шкоди завданої смертю її матері.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15 вересня 2012 року на 29 км автодороги Бердичів - Могилів-Подільський в Хмільницькому районі Вінницької області, сталася ДТП, в результаті якої водій ОСОБА_9 керуючи автомобілем "RENAULT Clio", д.н.з. НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зістрічного руху, де, з необережності, допустив зіткнення з автомобілем "Audi 100", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по належній смузі руху в зустрічному напрямку. Від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень водій автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_9 та пасажир "Audi 100" ОСОБА_10 померли, а водій автомобіля "Audi 100" ОСОБА_2 та пасажири цього автомобіля ОСОБА_4 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження різної степені тяжкості.

Вказана ДТП сталася з вини водія автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_9, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 31.01.2013 року, винесеною прокурором Хмільницької міжрайонної прокуратури за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12012010330000128 від 24.12.2012 року за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України, у зв'язку із загибеллю підозрюваного ОСОБА_9 .

Власником автомобіля марки "RENAULT Cli"» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_9 є ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ", з яким ОСОБА_11 перебував у трудових відносинах. Шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки.

На момент вчинення даної ДТП цивільно-правова відповідальність власника вищезазначеного транспортного засобу була застрахована ПрАТ "СК "Українська страхова група", що підтверджується полісом № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, строк дії якого становив з 2 червня 2012 року до 1 червня 2013 року. Таким чином, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 виникли відносини регламентовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р. № 1961-IV, з подальшими змінами та доповненнями, які діяли на той час.

Внаслідок даної ДТП позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 7-го ребра справа, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садни голови, грудної клітки, які не являються небезпечними для життя та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, відповідно до висновку СМЕ №2762 від 15.11.2012 року. Ним були понесені витрати на лікування, які були частково задоволені Відповідачем 2 на суму 893,43 гривень

Крім матеріальних збитків ОСОБА_2 також була заподіяна моральна шкода, яка проявилась в тому, що він пережив у момент ДТП глибокі страждання, зазнав важкого фізичного болю, пережив під час ДТП сильний стрес, страх за своє життя, внаслідок отриманих під час ДТП травм, а саме закритого перелому 7-го ребра справа, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садни голови, грудної клітки, був змушений протягом тривалого часу проходити курс лікування в лікарні, що призвело до погіршення стану його здоровя, неможливості вести звичний спосіб життя. Він зі страхом та відчаєм постійно згадує події, коли була скоєна ДТП, що призводить до виникнення неспокою, роздратованості та в результаті до погіршення його здоров'я та самопочуття, а тому з урахуванням глибини і тривалості своїх страждань, вимог розумності і справедливості, а також враховуючи інфляційні процеси, які на даний час відбуваються в державі, ОСОБА_2 оцінює завдану йому моральну шкоду на суму 50000 гривень.

Враховуючи, що згідно поліса № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить сто тисяч гривень, то в даному випадку ОСОБА_2 вважає, що ПрАТ "СК "Українська страхова група" зобов'язано відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 5000 гривень (100000 х 5%= 5000). Посилається на те, що згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну віповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що в даному випадку становить 45000 гривень ( 50000 - 5000 = 45000). Вважає, що для повного відшкодування завданої йому моральної шкоди ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" зобов'язане сплатити на користь ОСОБА_2 45000 гривень.

В наслідок даної ДТП ОСОБА_3 була причинена матеріальна шкода яка виразилася в тому, що автомобіль марки "Audi 100", 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, який належить їй на праві власності, отримав в результаті даної ДТП пошкодження. Згідно зі Звітом № 13/96 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ від 29.03.2013 року, вищезазначений автомобіль вважається фізично знищеним, так як його ремонт є економічно необґрунтованим, так як згідно даного висновку вартість його відновлюваного ремонту становить 262074,02 гривень, розмір матеріального збитку, завданого його власнику становить 50732,52 гривень, утилізаційна вартість цього автомобіля складає 18250,91 гривень.

Посилається на те, що згідно до ст. 30 Закону в редакції, яка діяла на час скоєння даного ДТП, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ. Згідно поліса № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить п'ятдесят тисяч гривень, а розмір франшизи 510 гривень. Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. 14 червня 2013 року на банківський рахунок Позивача 2 ПрАТ "СК "Українська Страхова група" були перераховані грошові кошти в сумі 31971,61 гривень, як сума страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль, що становить різницю між вартістю даного транспортного засобу до та після даної ДТП, зменшеної на суму франшизи. Однак, даний розмір страхового відшкодування, в супереч вимогам п. 36.2 ст. 36 Закону, з Позивачем 2 не узгоджувався, а також він не отримував письмового повідомлення про прийняте рішення про проведення йому такої виплати. Приймаючи до уваги викладене, Позивач 2 31 березня 2014 року звернувся до Відповідача 2 із заявою про проведення додаткового страхового відшкодування в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП з врахуванням суми, яка була виплачена йому раніше. Розглянувши подану заяву, Відповідач 2 направив Позивачу 2 листа за вих. № 0312880 від 06.05.2014 року, в якому просив для розгляду даного питання надати додаткову інформацію відносно місцезнаходження та реєстрації вказаного автомобіля, а також фотографії автомобіля, на який Позивачем 2 була надана відповідь.Розглянувши подані Позивачем 2 документи, Відповідач 2 відмовив у проведені виплати додаткового страхового відшкодування, посилаючись на те, що під час врегулювання даного страхового випадку від Позивача 2 не надходило до Відповідача 2 заяв з приводу визнання ним вказаного автомобіля фізично знищеним, а тому були всі підстави для виплати страхового відшкодування згідно п. 30.2. Закону, про що Відповідач 2 зазначив в своєму листі за вих. №03/5449 від 18.08.2014 року адресованому Позивачу 2. Однак в п.3.2. Закону зазначено, що якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, виходячи з приписів даної норми Закону, необхідною умовою для проведення відшкодування різниці між вартістю траснопортного засобу до та після ДТП є незгода власника транспортного засобу з визнанням цього транспортного засобу фізично знищеним. Однак, Позивач 2, як власник даного автомобіля не заявляв Відповідачу 2 про свою незгоду з визнанням вказаного автомобіля фізично знищеним, а тому в даному випадку Відповідач 2 зобов'язаний був виплатити страхове відшкодування згідно з п.30.3 Закону.

Приймаючи до уваги вимоги вищезазначених статей Закону, а також те, що вартість вказаного автомобіля до ДТП становила 50732,52 гривень, вважає, що Відповідач 2 зобов'язаний відшкодувати Позивачу 2 майнову шкоду в межах ліміту відповідальності, що становить 49490 гривень (50000 гривень ліміт відповідальності - 510 гривень франшизи = 49490 гривень). Враховуючи, що Відповідачем 2 частково проведена виплата страхового відшкодування в сумі 31971,61 гривень, то в даному випадку Відповідач 2 зобов'язаний провести доплату страхового відшкодування Позивачу 2, як відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 518,39 гривень ( 49490 - 31 971,61 = 17 518,39).

Враховуючи, що Відповідач 2 зобов'язаний був сплатити Позивачу 2, як страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль 49490,00 грнивень, однак 14.06.2013 року перерахував на банківський рахунок Позивача 2 грошові кошти тільки в сумі 31971,61 гривень, то в даному випадку, Відповідач 2 допустив прострочення виконання грошового зобов'язання перед Позивачем 2 на суму 17518,39, а тому відповідні розрахунки його відповідальності розраховуються з наступного дня, тобто з 15.06.2013 року. За прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає до стягнення з Відповідача 2 на користь Позивача 2 за період з 15.06.2013 року по 29.02.2016 року (включно) сума інфляційних втрат в розмірі 14080,22 гривень та 3% річних за період з 15.06.2013 року по 31.03.2016 року в розмірі 1470,10 гривень відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку.

Різницю між вартостостю пошкодженого автомобіля та сумую, яку зобов'язаний відшкодувати Відповідач 2, що становить 1 242,52 гривень (50 732,52-49 490,00 = 1 242,52), відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, підлягає до стягнення з Відповідача 1- ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

Крім матеріальних збитків Позивачу 2 також була заподіяна моральна шкода, яка проявилась в тому, що автомобіль, який належить їй на праві власності, після даної дорожньо - транспортної пригоди вважається фізично знищеним, а тому відновлюваний його ремонт є недоцільний і як наслідок , до цього часу Позивач 2 залишаєся без автомобіля, що стало причиною його душевних страждань, нею втрачено спокій та рівновагу, вона витрачає багато часу і зусиль на поновлення звичайного способу життя, який на жаль до цього часу поновити не може, так як матеріальні збитки, які їй причинені в результаті даної ДТП відшкодовано тільки частково. Крім того, нею також витрачено багато часу та зусиль на оформлення відповідних документів для врегулювання даної страхової події, а також підготовки та подання цього позову до суду. Приймаючи до уваги викладене, враховуючи характер та обсяг причинених їй душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи інфляційні процеси, які на даний час відбуваються в державі, Позивач 2 оцінює моральну шкоду, яка їй причинена в результаті даної ДТП, в сумі 25000 гривень. Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону і п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, покладено на особу, яку визнано винною у скоєнні ДТП, тобто в даному випадку на Відповідача 1- ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

Позивач ОСОБА_4 внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5-го ребра зліва, закритого перелому правої променевої кістки в нижній третині - "типовому" місці - зі зміщенням, закритої черпно-мозкової травми - струсу головного мозку, забійної рани носа та лівої надбрівної дуги, гематоми орбіти обох очей, які не являються небезпечними для життя та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості відповідно до висновку СМЕ № 2763. Крім матеріальних збитків їй також була заподіяна моральна шкода, яка проявилась в тому, що вона пережила у момент ДТП глибокі страждання, зазнала важкого фізичного болю, пережила під час ДТП сильний стрес, страх за своє життя внаслідок отриманих під час ДТП травм, була змушений протягом тривалого часу проходити курс лікування в лікарні, що призвело до погіршення стану її здоровя, неможливості вести звичний спосіб життя. Вона зі страхом та відчаєм постійно згадує події, коли була скоєна ДТП, що призводить до виникнення неспокою, роздратованості та в результаті до погіршення її здоров'я та самопочуття, а тому з урахуванням глибини і тривалості своїх страждань, вимог розумності і справедливості, а також враховуючи інфляційні процеси, які на даний час відбуваються в державі, Позивач 3 оцінює завдану їй моральну шкоду на суму 50000 гривень. Враховуючи, що згідно Поліса № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить сто тисяч гривень, то в даному випадку Відповідач 2 зобов'язаний відшкодувати Позивачу 3 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень ( 100 000 х 5% = 5 000). Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну віповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що в даному випадку становить 45000 гривень (50000-5000 = 45000). Таким чином, для повного відшкодування завданої Позивачу 3 моральної шкоди Відповідач 1 - ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" зобов'язане сплатити на користь ОСОБА_4 45000 гривень.

Позивач 4 - ОСОБА_6, яка являється громадянкою Росії, в наслідок даної ДТП отримала тілесні ушкодження - закритий перелом 3-го, 4-го і 5-го ребер зліва зі зміщенням, закритий перелом кісток тазу справ, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки, які не являються небезпечними для життя та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості відповідно до висновку СМЕ № 2766/2871. Вона була госпіталізована у реанімаційне відділення Хмільницької ЦРЛ, звідки в подальшому 16.09.2012 року була доставлена для подальшого лікування до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, де знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені з 16 вересня 2012 року по 23 листопада 2012 року.

По місцю свого проживання, ОСОБА_6 вимушена була продовжити подальше лікування в міській лікарні № 11 м. Тули, де в період з 16.12.2012 року по 24.12.2012 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені, що підтверджується відповідною випискою. В послідуючому лікувалася з 22.07.2013 року по 14.08.2013 року та з 18.02.2014 року по 05.04.2014 року в Центральному НДІ травматології і ортопедії ім. Н.Н. Приорова. Крім подальшого амбулаторного лікування, ОСОБА_6 в період з 20.10.2014 року по 2 .11. 2014 року проходила стаціонарне лікування в травматолічному відділені міської лікарні № 11 міста Тула, звідки по закінченню лікування в задовільному стані була виписана для подальшого амбулаторного лікування.

Під час знаходження на лікуванні в Хмільницькій ЦРБ та Вінницькій ОКЛ ім. М.І. Пирогова в період з 15.09.2012 року по 23.11. 2012 року ОСОБА_6 понесені витрати на лікування на загальну суму 26538,22 гривень. Так як Відповідач 2 - ПрАТ "СК "Українська Страхова група" визнає лише 20144,88 гривень, то позивач погоджується з вказаною сумою і просить стягнути 20144,88 гривень.

Середньомісячний заробіток ОСОБА_6 за вказаний період в гривневому еквіваленті становить 5986,31 гривень.

ОСОБА_6, внаслідок отримання в результаті даної ДТП тілесних ушкоджень, в період з 15.09.2012 року по 23.11.2012 року вимушена була лікуватися в Хмільницькій ЦРЛ та Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, то їй підлягає до відшкодування розмір втраченого заробітку (доходу) в сумі 13768,46 гривень з розрахунку: з 15.09.2012 року по 30.09.2012 року - 3 192,69 гривень ( 5986,29 : 30 днів)х 16днів = 3 192,69 гривень); за жовтень 2012 року - 5 986,29 гривень; з 01.11.2012 року по 23.11.2012 року - 4 589,49 гривень (5986,29 : 30 днів) х23дня = 4 589,49 гривень). Всього: 3192,69+5986,29+4589,49=13768,46 гривень.

В подальшому, перебуваючи по місцю свого проживання, ОСОБА_6 вимушена була в період з 16.12.2012 р. по 24.12.2012 р. продовжити лікування в міській лікарні №11 м. Тула , а тому за вказаний період їй також підлягає до відшкодування втрачений заробіток (дохід) в розмірі 1 737,95 гривень з розрахунку: (5 986,31 грн.: 31 день) х 9 днів = 1 737,95 гривень)

Таким чином ОСОБА_6 підлягає відшкодування Відповідачем 2 причинена їй матеральна шкода в розмірі 35651,07 гривень (20144,66+13768,46+1737,95).

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Пунктом 36.5 ст. 36 Закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Заява про страхове відшкодування була подана представником Позивача 4, 31 березня 2014 року і, відповідно, Відповідач 2 - ПАТ "СК "Українська страхова група" повинно було здійснити виплату страхового відшкодування до 30 червня 2014 року, а тому розрахунок пені повинен здійснюватись з 1 липня 2014 року. Сума боргу, яка підлягала виплаті станом на 30 червня 2014 року становила 35651,07 гривень. Таким чином, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені, який підлягає до стягнення з Відповідача 2 за період з 1 липня 2014 року по 30.06.2015 року становить 13491,75 гривень відповідно до наведеного розрахунку.

Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст.625 ЦК України Відповідач зобов'язаний на вимогу Позивача оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За період з 1.07.2014 року по 29.02.2016 року року сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання Відповідача 2 становить 21817,40 гривень, 3% річних за період з 01.07.2014 року по 31.03.2016 року - 1 873,34 гривень виходячи з наведеного розрахунку.

Крім матеріальних збитків, Позивачу 4 також була заподіяна моральна шкода, яка проявилась в тому, що позивач пережила у момент ДТП глибокі страждання, зазнала важкого фізичного болю, пережила під час ДТП сильний стрес, страх за своє життя, внаслідок отриманих під час ДТП травм була змушена протягом тривалого часу проходити курс лікування, отримала інвалідність, що призвело до звільнення її з роботи, істотного і тривалого погіршення стану її здоровя, неможливості вести звичний спосіб життя, необхідності й у даний час проведення тривалої реабілітації та подальшого лікування, значного загального погіршення рівня та якості її особистого життя, а тому з урахуванням глибини і тривалості страждань, необхідності забезпечення належної компенсації своїх моральних втрат, виходячи з вимог розумності і справедливості, а також враховуючи інфляційні процеси, які на даний час відбуваються в державі, Позивач 4 оцінює завдану їй моральну шкоду на суму 400000 гривень, яку просить стягнути з Відповідача 1 - ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

Також, в наслідок даної ДТП мати ОСОБА_6- ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження від яких померла, що підтверджується висновком експерта № 772 від 2.11.2012 року, лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_4, свідоцтвом про смерть Серії-БО №575141 від 03.10.2012 року. В зв'язку із смертю матері, ОСОБА_6, зазнала розладу нормального життя, душевного страждання через загибель матері, що пов'язано з вочевидь неможливістю відновлення складу сім'ї та попереднього способу життя. Враховуючи характер та глибину душевних страждань, їх тривалість та неможливість відновлення в зв'язку із втратою близької людини, Позивач 4 оцінює завдану їй в даному випадку моральну шкоду на суму 400000 гривень, яку просить стягнути з Відповідача 1 - ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

В судовому засіданні ОСОБА_2, як позивач у справі та як представник позивача ОСОБА_6, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_6 адвокат Перебиковський В.І. позовні вимоги підтримав в поновму обсязі з підстав наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ "СК "Українська страхова група" ОСОБА_15 проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.1-9, 42-52, т.2).

В послідуючому відповідачем ПрАТ "СК "Українська страхова група", в тому числі і зв"язку зі зміною позивачами частини позовних вимог, подані додаткові заперечення на позов (а.с. 13-27, т.3)

Представник відповідача ДП "Савсервіс Столиця" ОСОБА_16 проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 26-31, т.2).

Також представник відповідача ДП "Савсервіс Столиця" ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що позивачі у справі не довели того розміру моральної шкоди, яку вони просять стягнути з відповідачів. Моральна шкода в межах ліміту відповідальності страховика в сумі 5000 гривень кожному компенсує моральну шкоду ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 Вважає, що моральна шкода заподіяна ОСОБА_6 в розмірі 20000 гривень компенсує перенесені нею фізичний біль та душевні переживання. Зазначив, що позивачем ОСОБА_6 та її представниками належними та допустимими доказами не доведено, що ОСОБА_10 є її матір"ю.

Судом встановлені наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.

15 вересня 2012 року на 29 км автодороги Бердичів - Могилів-Подільський в Хмільницькому районі Вінницької області, водій ОСОБА_9, керуючи автомобілем марки "RENAULT Clio", д.н.з. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де з необережності допустив зіткнення з автомобілем "Audi 10"", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по належній смузі руху в зустрічному напрямку. Від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень водій автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_9 та пасажир "Audi 100" ОСОБА_10 померли, а водій автомобіля "Audi 100" ОСОБА_2 та пасажири цього автомобіля ОСОБА_4 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження різної степені тяжкості. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля "RENAULT Clio" ОСОБА_9

Вказані обставини сторонами визнаються та підтверджується постановою про закриття кримінального провадження № 12012010330000128 від 31.01.2013 року за ч. 3 ст. 286 КК України, винесеною прокурором Хмільницької міжрайонної прокуратур у зв'язку із загибеллю підозрюваного ОСОБА_9.(а.с.21-28, т.1).

Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні постанови про визнання ОСОБА_6 потерпілою та цивільним позивачем у кримінальній справі № 12230139 від 02.10.2012 року, копія якої долучена до матеріалів цивільної справи, в ході слідства встановлено, що загибла внаслідок ДТП ОСОБА_10 була матір"ю ОСОБА_17 (а.с.42, т.3).

Власником автомобіля марки "RENAULT Clio", д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_9, є ДП "Савсервіс Столиця", з яким ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах та працював на посаді керівника проектів програм, в користуванні якого даний автомобіль перебував як службовий легковий автомобіль та на якому останній в момент скоєння даної ДТП повертався з службового відрядження з м. Чернівці.

Вказані обставини сторонами визнаються, а також підтверджується: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ХАС № 756870, виданим МРЕВ-1 ДАІ ГУ-УМВС України в м. Київ 08.06.2005 року; тимчасовим реєстраційним талоном ДАП № 037336, виданим Білоцерківським РЕВ ДАІ Київської області 31.12.2009 року (а.с.29, т.1); наказом № БЦ-000025-к Філії ДП "Савсервіс Столиця" у м. Біла Церква від 11.09.2012 року (а.с.30, т.1); посвідченням про відрядження № 25, виданим Філією ДП "Савсервіс Столиця" у м. Біла Церква (а.с.31, т.1); подорожнім листом службового легкового автомобіля № КРG 00024613 (а.с. 32, т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч. 1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Пунктом 6 Постанов Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", судам роз"яснено, що не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК Україхни.

Таким чином, в даному випадку шкода завдана внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди з вини водія ОСОБА_9, має відшкодовуватися в повному обсязі ДП "Савсервіс Столиця".

Також судом встановлено, що на момент вчинення даної ДТП цивільно-правова відповідальність власника вищезазначеного транспортного засобу, була застрахована в ПрАТ "СК "Українська страхова група", що підтверджується полісом № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого становив з 02.06.2012 року до 01.06.2013 року, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) сто тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 50 тисяч гривень, з розміром франшизи 510 гривень (а.с.33, т. 1).

Таким чином, між сторонами у справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Також судом встановлено, що в результаті даної ДТП позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 7-го ребра справа, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садни голови, грудної клітки, які не являються небезпечними для життя, та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, перебував на стаціонарному лікуванні в КУ "Хмільницька ЦРЛ" з 15.09.2012 по 25.09.2012 року, що підтверджується висновком СМЕ № 2762 від 15.11.2012 року та довідками КУ "Хмільницька ЦРЛ" (а.с. 31-36, т.1).

Як вбачається з заяви від 31.03.2014 року, ОСОБА_2 31.03.2014 року у зв'язку з понесеними витратами на лікування звернувся до ПАТ "СК Українська страхова група" про страхове відшкодування, внаслідок чого ПАТ "СК Українська страхова група" виплатила страхове відшкодування ОСОБА_2 в розмірі підтвердженому відповідними документами в розмірі 893,43 гривень (а.с. 39-41, т.1).

ОСОБА_2 заявлено позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, яку ним оцінено в 50000 гривень.

Вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд вважає можливим задовольнити частково.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 3 ст. 22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на ПрАТ "СК Українська страхова група" може бути покладено обов'язок відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду. При цьому ПАТ "СК Українська страхова група" відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 вказаного Закону. Пунктом 9.3. ст. 93 вказаного Закону, передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Однак, в пункті 9.1. цієї ж статті Закону зазначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Враховуючи, що згідно Поліса № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить сто тисяч гривень, то в даному випадку на ПАТ "СК Українська страхова група" може бути покладний обов'язок відшкодувати потерпілому моральну шкоду в межах 5000 гривень.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи обсяг отриманих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, враховуючи глибину його душевних страждань перенесених внаслідок отриманих ним тілесних ушкоджень, обсяг вимушених змін в його житті, обсяг зусиль, які необхідні були для відновлення попереднього стану потерпілого у ДТП, виходячи з принципів законності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яка буде стягнута за судовим рішенням на користь позивача ОСОБА_2 в розмірі 15000 гривень, в певній мірі компенсує йому перенесені фізичний біль та душевні страждання, стягнувши 5000 гривень на відшкодування такої шкоди з ПрАТ "СК Українська страхова група", а 10000 гривень - з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

Також судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки "Audi 100", 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, належний на праві власності позивачу ОСОБА_3 Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, звітом № 13/96 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ від 29.03.2013 року (а.с.42, 43-69, т.1). Вказані обставини сторонами визнаються.

Як вбачається зі Звіту № 13/96 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ від 29.03.2013 року, вказаний автомобіль вважається фізично знищеним, так як його ремонт є економічно необґрунтованим, так як вартість його відновлюваного ремонту становить 262074,02 гривень, розмір матеріального збитку, завданого його власнику становить 50732,52 гривень, утилізаційна вартість цього автомобіля складає 18250,91 гривень.

14 червня 2013 року на банківський рахунок ОСОБА_3 ПрАТ "СК "Українська Страхова група" були перераховані грошові кошти в сумі 31971,61 гривень, як сума страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль "Audi 100", д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності, що становить різницю між вартістю даного транспортного засобу до та після даної дорожньо-транспортної пригоди, зменшеної на суму франшизи.

Вказаний розмір страхового відшкодування ПрАТ "СК "Українська Страхова група" ОСОБА_3 не узгоджувався, а також вона не отримувала письмового повідомлення про прийняте рішення про проведення йому такої виплати. ОСОБА_3 31.03. 2014 року звернулася до ПрАТ "СК "Українська Страхова група" із заявою про проведення додаткового страхового відшкодування в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП з врахуванням суми, яка була виплачена йому раніше. ПрАТ "СК "Українська Страхова група" направило ОСОБА_3 листа за вих. № 0312880 від 06.05.2014 року в якому поставило вимогу надати додаткову інформацію відносно місцезнаходження та реєстрації вказаного автомобіля, а також фотографії автомобіля, на який ОСОБА_3 була надана відповідь. Розглянувши подані ОСОБА_3 документи, ПрАТ "СК "Українська Страхова група" відмовило у проведені виплати додаткового страхового відшкодування, посилаючись на те, що під час врегулювання даного страхового випадку від ОСОБА_3 не надходило заяв з приводу визнання ним вказаного автомобіля фізично знищеним, а тому були всі підстави для виплати страхового відшкодування згідно п.30.2. Закону (а.с.70-75, т.1).

Разом з тим, пунктом 3.2. Закону зазначено, що якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто, виходячи з приписів даної норми Закону , необхідною умовою для проведення відшкодування різниці між вартістю траснопортного засобу до та після дорожньо- транспортної пригоди є незгода власника транспортного засобу з визнанням цього транспортного засобу фізично знищеним.

ОСОБА_3, як власник даного автомобіля, не заявляла страховику про свою незгоду з визнанням вказаного автомобіля фізично знищеним, а тому в даному випадку страховик зобов'язаний був виплатити страхове відшкодування згідно з п.30.3 Закону, яким визначено, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Приймаючи до уваги вимоги вищезазначених норм Закону, а також те що вартість вказаного автомобіля до ДТП становила 50732,52 гривень, ПрАТ "СК "Українська Страхова група" зобов'язано відшкодувати ОСОБА_3 майнову шкоду в межах ліміту відповідальності, що становить 49490 гривень (50 000 ліміт відповідальності - 510 гривень франшизи = 49490).

Враховуючи, що ПрАТ "СК "Українська Страхова група" частково проведена виплата страхового відшкодування в сумі 31971,61 гривень, то ПрАТ "СК "Українська Страхова група" зобов'язано провести доплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17518,39 гривень ( 49490 - 31971,61 = 17518,39).

Враховуючи, що ПрАТ "СК "Українська Страхова група" зобов'язано було сплатити ОСОБА_19, як страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль, в межах ліміту відповідальності страховика, що становить 49490 гривень, проте 14.06.2013 року перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти тільки в сумі 31971,61 гривень, то в даному випадку, ПрАТ "СК "Українська Страхова група" допущено прострочення виконання грошового зобов'язання перед ОСОБА_3 на суму 17518,39 (49490,00-31 971,61=17 518,39), а відповідальність за це настає з наступного дня, тобто з 15.06.2013 року.

Таким чином, за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно стягнути з ПрАТ "СК "доплату страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності страховика за заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 17518,39 гривень, а також за прострочення виконання грошового зобов"язання за період з 15.06.2013 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 14080,22 гривень, та за період з 15.06.2013 року по 31.03.2016 року (включно) суму 3 % річних в розмірі 1470,10 гривень.

Різницю між вартістю пошкодженого автомобіля та сумую, яку зобов'язаний відшкодувати ПрАТ "СК "Українська Страхова група", що становить 1242,52 гривень (50732,52 - 49490,00 = 1242,52), відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, підлягає стягненню з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

Позивачем ОСОБА_3 також завлено вимогу про стягнення моральної шкоди, яку вона оцінила в 25000 гривень.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону і п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, покладено на особу, яку визнано винною у скоєнні ДТП, тобто в даному випадку на ДП "Савсервіс Столиця".

Вимоги позивача ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди суд вважає можливим задовольнити частково. Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_3 перенесла душевні переживання у зв"язку з пошкодженням та знищенням її майна, обсяг вимушених змін в її житті, обсяг зусиль, які необхідні були для відновлення попереднього стану, виходячи з принципів законності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яка буде стягнута за судовим рішенням на її користь з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" в розмірі 5000 гривень, в певній мірі компенсує їй перенесені душевні переживання.

Судом встановлено, шо ОСОБА_4 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5-го ребра зліва, закритого перелому правої променевої кістки в нижній третині - "типовому" місці - зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забійної рани носа та лівої надбрівної дуги, гематоми орбіти обох очей, які не являються небезпечними для життя та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, з 15.09.2012 року по 25.09.2012 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в КУ "Хмільницька ЦРЛ", що підтверджується висновком СМЕ № 2763 від 13.11.2012 року, довідкою КУ "Хмільницька ЦРЛ"за вих. № 1081 від 25.09.2012 року (а.с. 76-80, т.1).

ОСОБА_4 були понесені витрати на лікування. У зв'язку з цим 31 березня 2014 року вона у відповідності до ст. 35 Закону, в особі представника Перебиковського В.І., звернулася до ПрАТ "СК "Українська страхова група" з заявою щодо настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування заподіяної її здоров'ю, яке як вбачається з листа ПАТ "СК Українська страхова група" за вих. № 03/5448 від 15.08.2014 року, було позивачу ОСОБА_4 відшкодовано (а.с.81-84).

ОСОБА_4 заявлено позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, яка нею оцінена в 50000 гривень.

Вимоги потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди суд вважає можливим задовольнити частково.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 3 ст. 22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на ПрАТ "СК Українська страхова група" може бути покладено обов'язок відшкодувати ОСОБА_4 моральної шкоди. При цьому ПАТ "СК Українська страхова група" відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 вказаного Закону. Пунктом 9.3. ст. 93 вказаного Закону, передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Однак, в п.9.1. цієї ж статті Закону зазначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Враховуючи, що згідно Поліса № АА/6878594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю ( на одного потерпілого) становить сто тисяч гривень, то в даному випадку на ПрАТ "СК "Українська страхова група" може бути покладний обов'язок відшкодувати потерпілому моральну шкоду в межах 5000 гривень.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи обсяг отриманих ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, враховуючи глибину її душевних страждань перенесених внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень, обсяг вимушених змін в її житті, обсяг зусиль, які необхідні були для відновлення попереднього стану потерпілої, виходячи з принципів законності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яка буде стягнута за судовим рішенням на користь позивача ОСОБА_4 в розмірі 15000 гривень, в певній мірі компенсує їй перенесені нею фізичний біль та душевні страждання, стягнувши 5000 гривень на відшкодування такої шкоди з ПрАТ "СК "Українська страхова група", а 10000 гривень з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_6, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження - закритий перелом 3-го, 4-го і 5-го ребер зліва зі зміщенням, закритий перелом кісток тазу справа, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки, які не являються небезпечними для життя та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, була госпіталізована у реанімаційне відділення Хмільницької ЦРЛ, звідки 16.09.2012 року була доставлена для подальшого лікування до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, де знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені з 16 вересня 2012 року по 23 листопада 2012 року, що підтверджується висновком СМЕ № 2766/2871, довідкою Вінницької ОКЛ ім. М.І. Пирогова № 01-1-23/962 від 11.04.2014 року (а.с.85-89, т.1).

ОСОБА_6 в період з 16.12.2012 року по 24.12.2012 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 11 міста Тули, що підтверджується відповідною випискою (а.с.90).

Відповідно до довідки Центрального НДІ травматології і ортопедії ім. Н.Н. Приорова від 14.08.2013 року, ОСОБА_6 знаходилася на лікування у вказаній медичниній установі з 22.07.2013 по 14.08.2013 року (а.с.94).

З 18.02.2014 по 05.04.2014 року ОСОБА_6 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Центральному НДІ травматології і ортопедії ім. Н.Н. Приорова під час якого їй 26.02.2014 року проведено операцію, після чого її в задовільному стан було виписана на амбулаторне лікування по місцю проживання, що підтверджується відповідною випискою (а.с.95, т. 1).

В період з 20.10.2014 року по 02.11.2014 року ОСОБА_6 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені міської лікарні № 11 м. Тула, звідки по закінченню лікування в задовільному стані була виписана для подальшого амбулаторного лікування, що підтверджується відповідною випискою (а.с.96, т. 1).

Під час перебування на лікуванні в КУ "Хмільницькій ЦРЛ" та Вінницькій ОКЛ ім. М.І. Пирогова в період з 15.09.2012року по 23.11. 2012 року, ОСОБА_6 понесені витрати на лікування на загальну суму 26538,22 гривень. Необхідність придбання, прийняття та застосування лікарський засобів та виробів медичного призначення підтверджуються довідкою виданою ОСОБА_6 Вінницькою ОКЛ ім. М.І. Пирогова про придбані за власні кошти лікарські засоби та вироби медичного призначення; листками лікарських призначень, фіскальними чеками, квитанціями до прибуткових касових ордерів, розрахунковими квитанціями (а.с. 97-126, т. 1).

У заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с.241-246, т.2) позивач зменшив в цій частині позовні вимоги, вказавши, що так як Відповідач 2 - ПрАТ "СК "Українська Страхова група" визнає лише 20144,88 гривень, то позивач погоджується з вказаною сумою і просить стягнути 20144,88 гривень.

Внаслідок спричинених травм, ОСОБА_6 13 березня 2013 року визнана інвалідом 2 групи, що підтверджується Актом № 372 медико - соціальной експертизи громадянина" від 13.03. 2013 року та довідкою серии МСЭ - 2011 № 4948712 (а.с.127-129, т.1).

15 травня 2014 року ОСОБА_6 було повторно встановлено 2 групу інвалідності на строк з 15.05.2014 року до 01.06.2015 року, з черговим обстеженням 15.05.2015 року, що підтверджується довідкою МСЭ-212 № 0587150 від 15.05.2014 року (а.с. 130, т.1)

Внаслідок отриманих травм, які привели до встановлення їй 2-ї групи інвалідності та визнання повністю непрацездатною, остання вимушена була 23 квітня 2013 року звільнитися з роботи, що підтверджується наказом по ВАТ "Конструкторское бюро приборостроения" в м. Тула, де вона працювала на посаді економіста по плануванню 2-ї категорії (а.с.131, т.1).

Згідно довідки про доходи фізичної особи за 2012 року № 2646 від 13.11.3013 року ОСОБА_6 отримала дохід за останні три календарних місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я, тобто за червень - серпень місяці 2012 року на загальну суму 70548,64 рублів, в т. ч. за: червень 2012 року - 22659,74 рублів; липень 2012 року - 19888,06 рублів; серпень 2012 року - 28000,84 рублів. Отже, середньомісячний заробіток ОСОБА_6 за вказаний період склав: 70548,64 : 3 = 23516,21 рублів.

Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи вимоги вищезазначеної норми закону (за аналогією) середньомісячний заробіток ОСОБА_6 за вказаний період в гривневому еквіваленті становить 5986,31 гривень, з розрахунку 2,5456 гривень за 10 російських рублів згідно з офіційним курсом НБУ на 15.09.2012 року (день ушкодження здоров'я).

Таким чином, так як ОСОБА_6 внаслідок отримання в ДТП тілесних ушкоджень, в період з 15.09.2012 року по 23.11.2012 року вимушена була лікуватися в КУ "Хмільницька ЦРЛ" та Вінницькій ОКЛ ім. М.І. Пирогова, то їй підлягає до відшкодування розмір втраченого заробітку (доходу) в сумі 13768,46 гривень з розрахунку: з 15.09.2012 року по 30.09.2012 року - 3 192,69 гривень ( 5986,29 : 30 днів) х 16 днів = 3 192,69 гривень); за жовтень 2012 року - 5 986,29 гривень; з 01.11.2012 року по 23.11.2012 року - 4 589,49 гривень (5986,29 : 30 днів) х 23 дня = 4 589,49 гривень). Всього: 3192,69+5986,29+4589,49=13768,46 гривень.

В подальшому, перебуваючи по місцю свого проживання, ОСОБА_6 вимушена була в період з 16.12.2012 року по 24.12.2012 року продовжити лікування в міській лікарні №11 м. Тула , а тому за вказаний період їй також підлягає до відшкодування втрачений заробіток (дохід) в розмірі 1737,95 гривень з розрахунку: (5 986,31 : 31 день) х 9 днів = 1737,95 гривень).

Таким чином ОСОБА_6 підлягає відшкодування ПрАТ "СК "Українська страхова група" причинена їй матеріальна шкода в розмірі 35651,07 гривень (20144,66+13768,46+1737,95).

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Пунктом 36.5 ст. 36 Закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Заява про страхове відшкодування була подана представником ОСОБА_6 31 березня 2014 року і, відповідно, ПрАТ "СК "Українська страхова група" повинно було здійснити виплату страхового відшкодування до 30 червня 2014 року, а тому розрахунок пені необхідно здійснюватись з 1 липня 2014 року (а.с. 133-136, т.1).

Сума боргу, яка підлягала виплаті станом на 30 червня 2014 року становила 35651,07 гривень. Таким чином, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені, який підлягає до стягнення з ПрАТ "СК "Українська страхова група" за період з 1 липня 2014 року по 30.06.2015 року становить 13491,75 гривень відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку (а.с. 2-20, т. 1, а.с. 241-246, т.2).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України ПрАТ "СК "Українська страхова група" зобов'язано на вимогу ОСОБА_6 оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За період з 1.07.2014 року по 29.02.2016 року року сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 21817,40 гривень, 3% річних за період з 01.07.2014 року по 31.03.2016 року - 1 875,34 гривень, виходячи з наведеного у позовній заяві розрахунку (а.с. 2-20, т. 1, а.с. 241-246, т.2).

Внаслідок ДТП мати позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_10, отримала тілесні ушкодження, після чого була доставлена на лікування до КУ "Хмільницька ЦРЛ, де 30 вересня 2012 року від отриманих травм померла, що підтверджується висновком експерта № 772 від 02.11. 2012 року, лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_4, свідоцтвом про смерть серії-БО № 575141 від 03.10.2012 року (а.с. 145-151, т. 1).

Позивачем ОСОБА_6 заявлено позовні вимоги про стягнення з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" моральної шкоди в розмірі 800000 гривень.

Позовні вимоги в цій частині мотивовані тим, що їй заподіяна моральна шкода, яка проявилась в тому, що позивач пережила у момент ДТП глибокі страждання, зазнала важкого фізичного болю, пережила під час ДТП сильний стрес, страх за своє життя, внаслідок отриманих під час ДТП травм була змушена протягом тривалого часу проходити курс лікування, отримала інвалідність, що призвело до звільнення її з роботи, істотного і тривалого погіршення стану її здоровя, неможливості вести звичний спосіб життя, необхідності й у даний час проведення тривалої реабілітації та подальшого лікування, значного загального погіршення рівня та якості її особистого життя, а тому з урахуванням глибини і тривалості страждань, необхідності забезпечення належної компенсації своїх моральних втрат, виходячи з вимог розумності і справедливості, а також враховуючи інфляційні процеси, які на даний час відбуваються в державі, оцінює завдану їй цим моральну шкоду в 400000 гривень.

Вимоги позивача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в цій частині позовних вимог суд вважає можливим задовольнити частково.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи обсяг отриманих ОСОБА_6 тілесних ушкодженнь, враховуючи глибину її душевних страждань перенесених внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень, обсяг вимушених змін в її житті, обсяг зусиль, які необхідні були для відновлення попереднього стану позивача, виходячи з принципів законності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яка буде стягнута з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" за судовим рішенням на користь позивача ОСОБА_6 в розмірі 75000 гривень, в певній мірі компенсує їй перенесені душевні страждання та душевний біль.

Цивільний позов про стягнення моральної шкоди у зв'язку із смертю матері ОСОБА_10 , вона мотивує тим, що зазнала розладу нормального життя, душевного страждання, що пов'язано з вочевидь неможливістю відновлення складу сім'ї та попереднього способу життя. Враховуючи характер та глибину душевних страждань, їх тривалість та неможливість відновлення в зв'язку із втратою близької людини, вона оцінює оцінює завдану їй цим моральну шкоду в 400000 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення на її користь моральної шкоди заподіяної їй у зв"язку зі смертю її матері, суд вважає за можливе задовольнити частково.

При визначенні розміру завданої позивачу ОСОБА_6 втратою матері моральної шкоди, суд враховує характер і обсяг душевних страждань, яких вона зазнала через втрату рідної для неї людини - матері ОСОБА_10, неможливість відновлення втраченого, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає що моральна шкода, яка буде стягнута з ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ" за судовим рішенням на користь позивача ОСОБА_6 в розмірі 75000 гривень, в певній мірі компенсує їй перенесені душевні страждання та душевний біль.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись 15,16,549,625,979,992 1166, 1167,1168, 1177,1187 ЦК України, статтями 9,20 Закону України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 3, 10,11, 57-66, 88, 208,209, 212-218, 294 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_2 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задовольнити частково.

Стягнути з з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_2 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_3 доплату страхового відшкодування, в межах ліміту відповідальності страховика за заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 17518,39 гривень, а також за прострочення виконання грошового зобов"язання за період з 15.06.2013 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 14080,22 гривень, та за період з 15.06.2013 року по 31.03.2016 року (включно) суму 3 % річних в розмірі 1470,10 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_3 заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 1242,52 гривень та 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_3 243,60 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_4 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_4 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_20, громадянки Російської Федерації, в межах ліміту відповідальності страховика, заподіяну їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі - 35651,07 гривень, а також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 01.07.2014 року по 29.02.2016 року (включно) суму інфляційних втрат в розмірі 21817,40 гривень, за період 01.07.2014 року по 30.06.2015 року (включно) суму пені в розмірі 13491,75 гривень та за період з 01.07.2014 року по 31.03.2016 року (включно) - 3% річних в розмірі 1875,34 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь ОСОБА_6 150000 гривень на відшкодування моральної шкоди заподіяної їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з яких 75000 гривень моральної шкоди завданої їй каліцтвом та 75000 гривень - моральної шкоди завданої смертю її матері.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" на користь держави 1717,43 гривень судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на користь держави 1159,04 гривень судового збору

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд на протязі 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Вергелес В.О.