Ухвала суду № 57939882, 23.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/91/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1175/2016

Категорія 53

Головуючий у 1 інстанції Данилюк М. П.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.,

суддів: Горблянського Я.Д., Максюти І.О.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: позивача ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, спеціаліста - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Верховинської центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування п.1 наказу Верховинської центральної районної лікарні № 182 від 01.12.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани за апеляційною скаргою Верховинської центральної районної лікарні на рішення Верховинського районного суду від 15 квітня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулася в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що наказом головного лікаря Верховинської ЦРЛ №182 від 01.12.2015 за результатами розгляду звернення громадянки ОСОБА_5 її, лікаря акушер- гінеколога цієї лікарні, притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану. Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав, що жодного дисциплінарного проступку нею вчинено не було, а наказ Верховинської ЦРЛ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджується матеріалами службового розслідування Департаменту охорони здоров'я обласної державної адміністрації, яка є вищестоящою організацією по відношенню до Верховинської ЦРЛ, та до складу якої входили висококваліфіковані спеціалісти, висновки комісії Департаменту з одного і того ж самого питання не можуть спростувати «спеціалісти» комісії Верховинської ЦРЛ, службове розслідування Верховинською ЦРЛ зроблено на підставі звернення, яке відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» не підлягало розгляду,оскільки заявницею не писалося і не підписувалося, наведені факти у зверненні є надуманими, якщо б вони мали місце, то ОСОБА_5 про це заявила б під час перебування в лікарні, а не писали звернення про те що сталося інші особи, через місяць після виписки із лікарні.

Вважає, що підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності не було, а наказ Верховинської ЦРЛ про оголошення їй догани є незаконним, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Між тим, в описовій частині вищевказаного наказу не викладено обставини за що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, який саме дисциплінарний проступок вона вчинила. Таким чином, будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошення їй догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між нею та безпосереднім її керівництвом. Просить визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу Верховинської центральної районної лікарні від 01.12.2015 №182 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани та стягнути на її користь судові витрати.

Рішенням Верховинського районного суду від 15 квітня 2016 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано п.1 наказу головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні від 01 грудня 2015 року №182 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_2 якій за допущені грубі порушення оголосити догану.

Стягнуто із Верховинської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі - 551, 20 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду головний лікар Верховинської центральної районної лікарні подав апеляційну скаргу вважаючи його незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що у зв'язку із фактом звернення громадянки ОСОБА_5, адміністрацією ЦРЛ було видано наказ про проведення службового розслідування. Комісія вивчивши матеріали дійшла висновку, що лікар ОСОБА_2 порушила норми медичної етики та деонтології по відношенню до скаржниці, допустила грубі порушення у веденні первинної медичної документації. Комісія рекомендувала притягнути лікаря до дисциплінарної відповідальності. Лікар надала письмові пояснення з приводу заяви ОСОБА_5

Апелянт вважає, що адміністрацією ЦРЛ при винесенні догани були взяті до уваги встановлені порушення, які допустила лікар ОСОБА_2, враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку та дотримано вимог ст.ст. 148-149 КЗпП України. Однак суд першої інстанції не врахував викладені факти, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

За таких обставин апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову банку.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

В судовому засіданні позивач та її представник доводи апеляційної скарги заперечили, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, яке просили залишити в силі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника, а також покази спеціаліста, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд дійшов висновку, що наказ Верховинської ЦРЛ про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджується: матеріалами службового розслідування Департаменту охорони здоров'я обласної державної адміністрації, яка є вищестоящою організацію по відношенню до Верховинської ЦРЛ, та до складу якої входили висококваліфіковані спеціалісти, висновки комісії Департаменту з одного і того ж самого питання не можуть спростувати «спеціалісти» комісії Верховинської ЦРЛ. Прийнята комісією Верховинської ЦРЛ довідка про результати проведення розслідування по зверненню пацієнтки не підтверджуються об'єктивними даними про ці обставини.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, головним лікарем Верховинської ЦРЛ ОСОБА_6 29.10.2015 року отримано заяву громадянки ОСОБА_5 та зареєстровано 30.10.2015 року в канцеляції Верховинської ЦРЛ про неналежне надання їй медичної допомоги 03.10.2015 року о 20.40 год., коли вона поступила до акушерсько-гінекологічного відділення лікарні та 04.10.2015 року о 04.45 год. народила дитину. У зверненні зазначено, що при поступленні в лікарню, лікар ОСОБА_2 на неї кричала, ображала, під час пологів вона «стікала кров'ю», а лікар пішла спати і не надала їй медичної допомоги (а.с.8).

Дана заява поступила і до Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації. З метою проведення службового розслідування за фактом звернення ОСОБА_5, наказом Департаменту охорони здоров'я ОДА № 8726 від 13.11.2015 року створено комісію у складі: голови комісії - заступника головного лікаря обласного перинатального центру ОСОБА_4; членів комісії: лікаря акушер-гінеколога цього центру, куратора району ОСОБА_7 та головного спеціаліста відділу кадрово-правової роботи Департаменту охорони здоров'я ОДА ОСОБА_8. Комісію для проведення службового розслідування з цього ж питання створено і наказом головного лікаря Верховинської ЦРЛ від 02.11.2015 №162 (а.с.9).

Підчас проведення службового розслідування з виїздом на місце, комісія Департаменту охорони здоров'я ОДА спілкуючись із заявницею у її присутності встановила, що звернення до головного лікаря Верховинської ЦРЛ та Верховинської райдержадміністрацїї (передано на розгляд до Верховинської ЦРЛ) ОСОБА_5 не писала і не підписувала. Цю заяву з її слів написала свекруха. Про звернення до Департаменту охорони здоров'я ОДА, вона дізналася від членів комісії.

Питання про надання медичної допомоги комісією Департаменту було відхилене, оскільки сама заявниця вказала, що вона не все добре пам'ятає щодо пологів.

Конфлікт між заявницею і лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_2 в письмових поясненнях заперечили всі працівники чергової зміни, яка проводила медичний супровід під час пологів заявниці (а.с.15-18). За результатами проведеного розслідування, комісією Департаменту не встановлено наявність чи відсутність конфліктної ситуації описаної в скаргах ОСОБА_5 та не встановлено факту неналежного надання лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_2 заявниці медичної допомоги, про що складено відповідну довідку (а.с.21-23).

Згідно «Довідки про результати проведення розслідування звернення пацієнтки» від 30.11.2015, комісією Верховинської ЦРЛ рекомендовано притягнути ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, оскільки виявлено хамовите ставлення до ОСОБА_5, порушення ведення первинної медичної документації (невнесення певних відомостей в історію хвороби) та проведення окремих дій під час пологів без знеболення.

Наказом головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні №182 від 01.12.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" лікарю акушер-гінекологу ОСОБА_2 за допущені грубі порушення оголошено догану (а.с.13).

Із змісту наказу вбачається, що у зв'язку з фактом звернення гр. ОСОБА_5, 02.11.2015 року за наказом №162 головним лікарем було створено комісію із службового розслідування по факту звернення. Комісія провела повне та об'єктивне розслідування по даному зверненні. В результаті проведеного розслідування комісією було встановлено ряд порушень, які зафіксовані у довідці про службове розслідування.

Згідно акту від 01.12.2015 року про відмову працівника від підпису про ознайомлення з наказом про дисциплінарне стягнення, ОСОБА_2 відмовилась ставити підпис про ознайомлення з наказом № 182 від 01.12.2015 року в присутності лікаря акушер-гінеколога - ОСОБА_9, юрисконсульта - ОСОБА_10, завідуючої відділенням - ОСОБА_11 та засвідчений їхніми підписами (а.с.14).

Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни, як визначено у положенні ст.147 КЗпП України, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з вимогами ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. При цьому згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення і за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Виходячи з положень статті 10 ЦПК України саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для його ухвалення стала довідка про результати проведення розслідування Верховинської ЦРЛ.

Відповідно до п.п.95-103 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади», розробленої на підставі Наказу Міністерства охорони здоровя від 03.03.2012 року №152 «Про затвердження інструкції з діловодства у Міністерстві охорони здоровя України» у тексті наказу з кадрових питань зазначаються відомості про працівника, який притягується до дисциплінарної відповідальності, обставини, які вказують на вчинення працівником дисциплінарного проступку, а в констатуючій частині, наводиться посилання на відповідний правовий акт органу вищого рівня у такій послідовності: вид акта, його автор, дата, номер, повне найменування .

Оскаржуваний наказ має невідповідність вказаній інструкції, відсутнє посилання на відповідний правовий акт органу вищого рівня, не зазначено його конкретного виду, пункту, автора та дати.

Дані обставини є значимими, оскільки відповідно до Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.1998 р. №1024, наказ про накладення дисциплінарного стягнення відноситься до класу «організаційно-розпорядча документація» підкласу «документація з оцінки трудової діяльності».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність п.1 наказу головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні №182 від 01.12.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_2 за допущені грубі порушення, якій оголошено догану, та як наслідок такого висновку, скасував зазначений наказ.

Крім того, як пояснила в судовому засіданні апеляційного суду спеціаліст ОСОБА_4, що лікар ОСОБА_2 проводила операцію ручного відділення плаценти та видалення посліду без знеболення. Оскільки у відділенні лікарні тимчасово відсутній був анестезіолог то при відсутності кровотечі дії лікаря є виправдані. ОСОБА_5 виписана з дитиною здорова без родових травм.

Таким чином, колегія суддів відхиляє твердження апелянта щодо порушень позивачкою норми ведення третього періоду пологів через проведення без знеболення операції видалення посліду.

Також спеціаліст ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила те, що порушень ведення первинної медичної документації комісією Департаменту охорони здоров'я ОДА не встановлено.

Підсумовуючи вище описане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна правова оцінка, висновок про наявність підстав для задоволення позову є вірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Верховинської центральної районної лікарні відхилити.

Рішення Верховинського районного суду від 15 квітня 2016 року залишити без зміни.

Стягнути з Верховинської центральної районної лікарні в дохід держави 606,32грн. несплаченого судового збору. Реквізити на сплату судового збору:

Отримувач - Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківській області; код ЄДРПОУ отримувача - 37952250; Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО) - 836014; рахунок отримувача 31212206780002; код класифікації доходів бюджету - 22030001. При цьому слід вказати вищезазначені реквізити та призначення платежу : *;101;_код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Івано-Франківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Я.Д. Горблянський

І.О. Максюта