Справа № 557/12/16-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2016 року
Гощанський районний суд Рівненської області в складі
судді Чорноус Л.І.
при секретарі Поліщук С.О.
за участю представників:
позивача Іванюк К.П.
відповідача Дикала В.В.
третьої особи адвоката Януля В.С., ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Гоща адміністративну справу за позовом Свято-Рождество-Богородичної релігійної громади Української Православної Церкви с.Дуліби Гощанського району Рівненської області до Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Дуліби Гощанського району Рівненської області про визнання незаконними та скасування рішень Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області №17 від 30 грудня 2015 року та №18 від 30 грудня 2015 року
В С Т А Н О В И В :
Свято-Рождество-Богородична релігійна громада УПЦ с.Дуліби Гощанського району Рівненської області звернулася до суду з позовом до Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ - Київський Патріархат с.Дуліби Гощанського району Рівненської області про визнання незаконними та скасування рішень Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області №17 від 30 грудня 2015 року та №18 від 30 грудня 2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою шодо відведення земельної діляни у постійне користування».
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що в с. Дуліби Гощанського району діє Свято-Рождество- Богородична релігійна громада УПЦ с. Дуліби Гощанського району Рівненської області, яка є юридичною особою і Статут якої зареєстрований у встановленому законом порядку рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173 «Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель», реєстраційний номер №61, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади.
Богослужіння релігійна громада проводить у церкві за адресою: с.Дуліби, вул. Т.Г. Шевченка,14 Гощанського району Рівненської області. Дану культову будівлю згідно Типового договору від 15 грудня 1945 року було передано приходу православної церкви в користування, а рішенням виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 03 грудня 1991 року її повернено позивачу у власність.
Комунальним підприємством «Рівненське ОБТІ» 06 жовтня 2011 року виготовлено технічну документацію на будівлю Свято-Рождество-Богородичної церкви за адресою: с. Дуліби вул. Т.Г. Шевченка, 14, а 08 липня 2013 року позивачем виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (обслуговування приміщень та будівель релігійної громади Свято-Рождество-Богородичної церкви) в с. Дуліби, на території Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області. Згідно вказаної документації земельній ділянці під будівлею церкви присвоєно кадастровий номер 5621282300:01:0209, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 30.08.2013 року, площа земельної ділянки 0,1527 га.
Рішенням №18 від 30.12.2015 року Дулібська сільська рада Гощанського району надала дозвіл релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату с. Дуліби на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в с. Дуліби Гощанського району Рівненської області, вул. Т.Г. Шевченка,14, за рахунок житлової та громадської забудови с. Дуліби.
Таким рішення порушуються права позивача, так як земельна ділянка, щодо якої винесено рішення, вже була передана у користування позивачу, а відповідно Дулібська сільська рада повинна була дотриматись законодавства та відмовити Релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київський Патріархат с.Дуліби Гощанського району у наданні дозволу на виготовлення землевпорядної документації під об'єктом нерухомого майна (культова будівля), що належить позивачу на праві власності.
Крім того, рішенням №17 від 30.12.2015 року Дулібська сільська рада Гощанського району надала дозвіл релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату с. Дуліби на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в с. Дуліби Гощанського району Рівненської області, вул. Т.Г. Шевченка, 16, за рахунок житлової та громадської забудови с. Дуліби.
Позивач вважає дане рішення незаконним та таким, що теж порушує його права як користувача земельної ділянки, так як у 1994 році релігійна громада Свято-Рождество-Богородичної релігійної громади УПЦ с.Дуліби Гощанського району Рівненської області розпочала будівництво житлового будинку для своїх потреб, що підтверджується будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику від 24.04.1994 року. Даному будинку згідно рішення Дулібської сільської ради №44 від 26 жовтня 2011 року присвоєно поштову адресу: вул. Т.Г. Шевченка, 16.
З проекту забудови земельної ділянки під будівництво житлового будинку від 15.06.1994 року вбачається , що площа земельної ділянки становить 0,15 га, площа забудови житлового будинку - 90 м.кв., по правій стороні земельна ділянка під житловим будинком межує із земельною ділянкою під будівлею церкви. Забудова земельної ділянки була дозволена на підставі рішення Дулібської Ради народних депутатів від 12 квітня 1994 року №46.
Згідно рішення Дулібської сільської ради №89 від 20.09. 2004 року приміщення житлового будинку передано у власність позивача, а згідно рішення Дулібської сільської ради №32 від 04.12.2006 року настоятелю Свято-Рождество-Богородичної релігійної громади УПЦ с.Дуліби Тімофєєву С.Г. надано у постійне користування земельну ділянку під існуючим приміщенням житлового будинку (церковного) площею 0.07 га.
Також позивач вважає, що рішення, прийняті Дулібською сільською радою Гощанського району Рівненського області є незаконними, оскільки заяви, які були подані релігійною громадою Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київський Патріархат с.Дуліби Гощанського району Рівненської до відповідача , містили ряд порушень земельного законодавства України, а саме: у заявах не вказано орієнтовної площі земельної ділянки, до заяв не додано жодних графічних матеріалів, заяви підписано неналежною особою, земельна ділянка знаходиться у користуванні іншої особи.
Позивач зазначає , що заяви, що були подані до Дулібської сільської ради 13.11.2015 року вх.№107 та вх.№04 підписані ОСОБА_4, який є головою Парафіяльної ради, при цьому відповідно до ч. 2 п. 13 Статуту, який подала третя особа для надання дозволу на виготовлення технічної документації, усі офіційні папери, що йдуть з парафії підписуються настоятелем та головою Парафіяльної ради, а у разі, якщо головою Парафіяльної ради є настоятель, другий підпис належить скарбникові. Проте, ОСОБА_4 не додав до заяв довіреності на представництво інтересів, завіреної настоятелем або нотаріусом.
Також, оскаржувані рішення фактично видані на особу (релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату с. Дуліби), якої згідно відомостей ЄДР не існує.
За таких обставин позивач вважає, що відповідач неправомірно прийняв рішення про надання дозволу релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату с. Дуліби на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,25 га та 0,20 га у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в с. Дуліби Гощанського району Рівненської області, вул. Т.Г. Шевченка, 16 та по вул.Т.Г. Шевченка, 14 за рахунок житлової та громадської забудови с. Дуліби.
В судовому засіданні представник позивача Іванюк К.П. позов підтримала з підстав , викладених у позовній заяві .
Представник відповідача Дулібської сільської ради Гощанського району Дикало В.В. позов визнав повністю і пояснив, що сільська рада не мала права приймати оскаржувані рішення, оскільки земельні ділянки знаходяться у користуванні позивача, про що було повідомлено управлінням Держеокадастру у Гощанському районі Рівненської області листом від 14.12.2015 року №605 на його звернення щодо порядку надання дозволу відповідачеві на виготовлення документації із землеустрою. Однак, депутати сільської ради прийняли таке рішення і він, як сільський голова змушений був його під тиском підписати в останній день року, так як депутати відмовлялися затверджувати бюджет на 2016 рік.
Представники третьої Релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Дуліби Гощанського району Рівненської області адвокат Януль В.С. та ОСОБА_4 заперечували в судовому засіданні щодо задоволення позову. Свої заперечення обґрунтовували тим, що посилання позивача на те, що він є власником культової будівлі та користувачем земельної ділянки, на якій ця будівля розташована не заслуговують на увагу, оскільки рішення виконкому Рівненської обласної ради народних депутатів № 221 від 03 грудня 1991 року не може слугувати належним доказом права власності громади УПЦ, так як не є належним правовстановлюючим документом, що стверджував би право власності громади на об'єкт нерухомості. Право власності на об'єкт нерухомості на підставі рішення виконкому не було зареєстровано, а, відповідно, до нині діючого законодавства право власності на об'єкт нерухомості виникає з моменту реєстрації такого права.
Також вважають безпідставними доводи позивача щодо його права на користування земельною ділянкою, оскільки дана земельна ділянка в користування позивача рішенням органу самоврядування позивачу не надавалася.
Рішенням Дулібської сільської ради №132 від 05.10.2013 року було тільки затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Шевченка, 14. Документ про право користування (власності) на земельну ділянку не надавався.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.09.2015 року свідчить, що на сьогоднішній день земельна ділянка під об'єктами нерухомого майна (культова будівля) по вул. Шевченка, 14 не належить позивачу, а тому рішення Дулібської сільської ради №18 від 30.12.2015 року є законним та таким, що не порушує прав позивача.
Безпідставними вважають і доводи позивача щодо порушення оскаржуваними рішеннями його права на житловий громадський будинок вул. Шевченка, 16 оскільки зазначені в позовній заяві рішення Дулібської сільської ради № 89 від 2004 року щодо приміщення житлового будинку та рішення Дулібської сільської ради щодо земельної ділянки площею 0,07 га, які передано у власність позивача, не є предметом розгляду судової справи, тому що знаходяться за іншою поштовою адресою - вул. Шевченка, 19.
Щодо земельної ділянки під будівлею житлового будинку в с.Дуліби по вул. Шевченка, 16 , то за інформацією Дулібської сільської ради - ніхто із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у постійне користування не звертався.
Тобто, земельна ділянка під об'єкти нерухомого майна (житловий громадський будинок) за адресою вул. Шевченка, 16 на праві власності чи праві постійного користування нікому не належить.Тому рішення Дулібської сільської ради № 17 від 30 грудня 2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування » є законним, таким що не порушує прав позивача.
Що стосується доводів позивача про те, що заяви від імені громади УПЦ щодо земельних ділянок підписані неналежною особою та складені неналежним способом, то ОСОБА_4 є головою Парафіяльної ради (згідно Статуту) та уповноваженою особою релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ-КП с. Дуліби.
У заявах зазначено орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення, вказано місцезнаходження об'єктів (поштова адреса) , до заяв додані копії установчих документів релігійної громади (статут, свідоцтво та виписка ЄДР). Тому порушень земельного законодавства України не вбачається.
Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Дуліби Гощанського району Рівненської області створена та зареєстрована у встановленому законом порядку. А тому вона має відповідний обсяг прав та повноважень, серед яких - отримання в постійне користування земельних ділянок, на яких розташовані культова будівля, житловий будинок, інші споруди.
Права позивача при цьому жодним чином не порушені.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи на стороні відповідача , оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 30.12.2015 року Дулібська сільська рада Гощанського району прийняла рішення №18, яким надала дозвіл відповідачеві - релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату с. Дуліби на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в с. Дуліби Гощанського району Рівненської області, вул. Т.Г. Шевченка,14, за рахунок житлової та громадської забудови с. Дуліби (а.с. 54).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Позивач - Свято-Рождество-Богородична релігійна громада УПЦ с. Дуліби Гощанського району Рівненської області є юридичною особою, Статут якої зареєстрований рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173 «Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель», реєстраційний номер №61, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади (а.с.10-19).
Свято-Рождество-Богородичній релігійній громаді УПЦ с. Дуліби належить церква за адресою: с.Дуліби, вул. Т.Г. Шевченка,14 Гощанського району Рівненської області, що підтверджується Типовим договором від 15 грудня 1945 року, згідно якого було передано дану культову будівлю приходу православної церкви в користування, а рішенням виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 03 грудня 1991 року її повернено позивачу у власність (а.с.20-22). На час передачі даної церкви на території Дулібської сільської ради Гощанського району знаходилася одна релігійна громада .
Згідно п.9.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/109 від 29.02.1996 року доказами належності культового майна або будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути довідки державних архівних установ, Державного комітету України у справах релігій, архівні документи церковних організацій (шематизми), рішення місцевих органів влади та інші письмові докази.
Отже, суд вважає, що рішення виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів №221 від 03 грудня 1991 року (архівний витяг) «Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель» є належним доказом, що підтверджує право власності на будівлю церкви в с.Дуліби по вул. Т.Г. Шевченка,14 Гощанського району Рівненської області Свято-Рождество-Богородичній релігійній громаді УПЦ с.Дуліби Гощанського району Рівненської області і за таких обставин вважає заперечення представників третьої особи щодо відсутності права власності у позивача на будівлю церкви в с.Дуліби по вул. Т.Г. Шевченка,14 Гощанського району Рівненської області безпідставними.
Частиною 1 ст.120 ЗК України передбачено , що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
На будівлю Свято-Рождество-Богородичної церкви у с. Дуліби по вул. Т.Г. Шевченка, 14, Комунальним підприємством «Рівненське ОБТІ» 06 жовтня 2011 року виготовлено технічну документацію, що підтверджується копією технічного паспорта від 21.10.2015 року (а.с. 30-36 ).
17 червня 2013 року позивачем виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (обслуговування приміщень та будівель релігійної громади Свято-Рождество-Богородичної церкви) в с. Дуліби, на території Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.08.2013 року зареєстровано земельну ділянку площею 0,1527 га з кадастровим номером 5621282300:01:0209 під будівлею церкви (а.с.37-41).
Відповідно до вимог ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішенням Дулібської сільської ради №132 від 05.10.2013 року було надано (передано) у постійне користування релігійній громаді Свято-Рождество-Богородичної церкви для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій по вул Т.Г.Шевченка,14 в с. Дуліби Гощанського району та затверджено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 5621282300:01:0209 (а.с.121).
Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод , зокрема, ст. 1 Першого протоколу до неї передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном. Не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В судовому засіданні доведено, що позивач є власником культової будівлі у с. Дуліби по вул. Т.Г. Шевченка, 14, Гощанського району і правомірно користується земельною ділянкою, площею 0,1527 га з кадастровим номером 5621282300:01:0209 , яка необхідна для будівництва та обслуговування церкви. Права позивача ніким не оспорені та не скасовані.
За таких обставин відповідач - Дулібська сільська рада Гощанського району Рівненської області не мала права двічі розпорядитися однією і тією ж земельною ділянкою, яка перебуває вже у постійному користуванні іншої особи, а тому рішення №18 від 30.12.2015 року порушує права позивача і підлягає скасуванню.
Також у судовому засіданні встановлено, що 30.12.2015 року Дулібська сільська рада Гощанського району прийняла рішення №17, яким надала дозвіл релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату с. Дуліби на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в с. Дуліби Гощанського району Рівненської області, вул. Т.Г. Шевченка, 16, за рахунок житлової та громадської забудови с. Дуліби ( а.с.55).
Згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику - громаді с.Дуліби від 24.04.1994 року зроблено проект забудови земельної ділянки під будівництво будинку для церковних потреб на підставі рішення Дулібської сільської ради народних депутатів від 12 квітня 1994 року №46. З проекту забудови земельної ділянки під будівництво житлового будинку від 15.06.1994 року вбачається , що площа земельної ділянки становить 0,15 га, площа забудови житлового будинку - 90 м.кв., по правій стороні земельна ділянка під житловим будинком межує із земельною ділянкою під будівлею церкви (а.с.23-28).
20 вересня 2004 року Дулібська сільська рада прийняла рішення № 89 про передачу приміщення житлового будинку у власність церковної громади (а.с.70,111-112).
Даному будинку згідно рішення Дулібської сільської ради №44 від 26 жовтня 2011 року присвоєно поштову адресу: вул. Т.Г. Шевченка, 16 (а.с. 101-104).
Посилання представників третьої особи на те, що право власності позивача на даний житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому позивач не має права і на користування земельною ділянкою біля даного приміщення і земельна ділянка, якою користується позивач, знаходиться за адресою в с. Дуліби по вул. Т.Г. Шевченка, 19 спростовується доказами, наданими позивачем, оскільки згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику - громаді с.Дуліби від 24.04.1994 року вбачається , що по правій стороні земельна ділянка під житловим будинком межує із земельною ділянкою під будівлею церкви (а.с.23-28), а тому не може мати №19, оскільки по одній і тій же стороні вулиці мають або парну нумерацію, або непарну.
Крім того, посилання представників третьої особи на те, що право власності позивача на даний житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку, суд вважає безпідставними, так як до часу набрання чинності ЦК України та Закону України від 01.07 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації і такої позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України, про що зазначено в узагальненнях №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Згідно рішення Дулібської сільської ради №32 від 04.12.2006 року настоятелю Свято-Рождество-Богородичної релігійної громади УПЦ с.Дуліби Тімофєєву С.Г. надано у постійне користування земельну ділянку під існуючим приміщенням житлового будинку (церковного) площею 0.07 га (а.с. 7).
У відповідності до п. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Як вбачається з відповіді управління Держеокадастру у Гощанському районі Рівненської області від 14.12.2015 року №605 на звернення сільського голови Дулібської сільської ради щодо порядку надання дозволу Релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви-Київський Патріархат с.Дуліби Гощанського району Рівненської області на виготовлення документації із землеустрою рекомендовано відмовити у дачі дозволу третій особі з огляду на те, що земельні ділянки перебувають у користуванні іншої особи і що відповідач не надав правовстановлюючих документів на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, яку бажає отримати у користування дана громада.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, які підтверджені належними доказами суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято рішення №17 від 30.12.2015 року , так як надавши дозвіл релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ Київського Патріархату с. Дуліби на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в с. Дуліби Гощанського району Рівненської області, вул. Т.Г. Шевченка, 16, за рахунок житлової та громадської забудови с. Дуліби не враховано, що частина земельної ділянки площею 0,07 га за даною адресою перебуває у правомірному користуванні позивача і дана ділянка не вилучена у землекористувача, а тому таке рішення порушує його права і не може залишатися чиним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.9, 10, 11, 159-163 КАС України, в силу ст.328 ЦК України, ст.120 ЗК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Свято-Рождество-Богородичної релігійної громади Української Православної Церкви с.Дуліби Гощанського району Рівненської області задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати: рішення Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської области №17 від 30 грудня 2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування» та рішення Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської области №18 від 30 грудня 2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування».
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя :
Повний текст постанови виготовлено 26.05.2016 року.
Судове рішення № 57934500, Гощанський районний суд Рівненської області було прийнято 23.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 557/12/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: