Ухвала суду № 57934410, 24.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/113/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1449/16Головуючий у 1-й інстанції Халявка В.І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді Чумак О.В.,

суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі: представника позивача Цвіркун І. О., представника відповідача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» в особі представника Цвіркун Ігора Олеговича

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2016 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» до ОСОБА_4 та фермерського господарства «Журавель», третя особа - Семенівське районне управління юстиції Полтавської області, про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Чумак О.В., -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та фермерського господарства «Журавель» про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. Позивач зазначав, що 14 березня 2008 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 19 липня 2010 року за № 041056200132. Пунктом 8 зазначеного договору оренди передбачено, що орендар має переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця письмово про намір продовжити його дію.

18 червня 2015 року, з метою використання свого переважного права, ТОВ «Семаль» направило відповідачу лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди. Орендодавець також не направляв орендарю, в строки встановлені законом, листів щодо відмови в його поновленні, у зв'язку з чим позивач продовжує користуватись вказаною земельною ділянкою. Позивач вказав, що державним реєстратором реєстраційної служби Семенівським районним управлінням юстиції було Полтавської області 20 липня 2015 року було здійснено державну реєстрацію оренди земельної ділянки, яка є предметом спору, за ФГ «Журавель» на підставі договору оренди землі від 20 липня 2015 року № 16.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати договір оренди землі від 14 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 і ТОВ «Семаль», зареєстрований 19 липня 2010 року поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 14 березня 2008 року, укладеною. Визнати недійсним договір оренди землі № 16 від 20 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Журавель». Скасувати державну реєстрацію вищевказаного договору оренди земельної ділянки. Вирішити питання судових витрат.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2016 року у задоволенні позову ТОВ «Семаль» відмовлено.

З зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, оскарживши його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі представник ТОВ «Семаль», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким задовольнити вимоги ТОВ «Семаль» у повному обсязі, а також вирішити питання судових витрат. В обґрунтування вимог апелянт зазначає, що факт направлення позивачем листа-повідомлення про поновлення строку договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди, в межах строку, встановленого законом, підтверджується матеріалами справи, однак, відповідач, отримавши зазначене повідомлення, не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення. Крім того, апелянт зазначає, що ТОВ «Семаль» продовжує користуватись спірною земельною ділянкою.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає відхиленню з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2008 року між позивачем ДП «Семаль» і відповідачем ОСОБА_4. було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3, 17 га, що знаходить на території Горишинської сільської ради, строком на 5 років /а.с. 7-9/.

Зазначений договір був зареєстрований 19 липня 2010 року у Семенівському райвідділі ПРД ДП «Центр ДЗП», про що здійснено запис № 049056200137 у Державному реєстрі земель /а.с. 9/.

18 червня 2015 ТОВ «Семаль» надіслало позивачу лист про його намір, як правонаступника ДП «Семаль», скористатися відповідно переважним правом на укладення договору оренди землі на земельну ділянку площею 3,17 га на новий строк на умовах, визначених у доданій до листа № 335 додатковій угоді /а.с. 10/.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідач отримав зазначений лист 14 липня 2015 року, що засвідчив власноруч поставленим підписом. /а.с. 52/.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що орендарем не було дотримано, встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі», процедури для реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі, оскільки для належного повідомлення орендодавця про намір орендаря поновити договір оренди землі є не час направлення орендарем листа-повідомлення з такою пропозицією, а час отримання цих документів орендодавцем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, керуючись наступним.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що лист позивача про його намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк був надісланий позивачем 18 червня 2015 року і отриманий відповідачем лише 14 липня 2015 року, тобто за чотири дні до закінчення строку дії договору від 14 березня 2008 року.

Аналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що позивач, надіславши лист про його намір, як правонаступника ДП «Семаль», скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі лише 18 червня 2015 року, не забезпечив, встановлене законом право орендодавця протягом місяця розглядати пропозицію орендаря, а тому сам факт надіслання такої пропозиції не може вважатися належним повідомленням орендодавця про намір укласти договір оренди землі на новий строк.

Отже, позивачем ТОВ «Семаль» не було дотримано встановленої ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» процедури для реалізації переважного права на поновлення договору, а саме орендар договору не повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк.

Доводи позивача про відсутність в його діях порушень строку надіслання орендодавцю повідомлення про поновлення договору оренди з посиланням на норму ч.2 ст.255 ЦК України є неспроможними.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані завчасно. Вказане правило є винятком із загального правила щодо випадків, коли здійснення цивільних прав та виконання обов'язку пов'язується із поданням заяви чи іншого повідомлення і боржник не встигає вчинити цю дію до закінчення відповідних операцій в установі.

В даному ж випадку частиною 2 статті 33 Закону України встановлено обов'язок орендаря за наявності у нього наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, позивач мав повідомити, тобто довести до відома орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору не пізніше, ніж за місяць, тобто до 19 червня 2015 року, тоді як позивач лише 18 червня 2015року здав таке повідомлення на пошту, яке отримано відповідачем лише 14 липня 2015 року.

За таких обставин районний суд правильно вказав, що при вирішенні заявленого позову має значення не час направлення орендарем листа-повідомлення та додаткової угоди (дата здачі поштового відправлення до установи зв'язку), а час отримання цих документів орендодавцем ( дата повідомлення орендодавця).

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена також інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Оскільки передбачена ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» процедура поновлення договору може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи позивача, обґрунтовані вказаною нормою, про те, що ТОВ «СЕМАЛЬ» після закінчення договору оренди продовжує використовувати земельну ділянку відповідача, а останній проти цього не заперечує .

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача з посиланням на правові висновки Верховного Суду України ( від 25 лютого 2015 року №6-219цс14, №6-10 цс15 ; від 18 березня 2015 року у справах №6-3ц15, №6-4цс15) про те, що за наявності в орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендарем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем, є порушенням переважного права попереднього орендаря.

Вказані правові висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки ТОВ «СЕМАЛЬ» не дотримано строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

Крім того, колегією суддів встановлено, що 26 травня 2015 року відповідач звернувся до ТОВ «Семаль» із заявою про відсутність наміру продовжувати орендні стосунки з позивачем і проханням вчасно та у повному обсязі розрахуватися за користування земельною ділянкою у 2015 році, а також вимогою передати земельну ділянку після збору врожаю у користування ФГ «Журавель» та не обробляти її до вирішення спірних питань. Таким чином, позивач будучі повідомленим орендодавцем про відсутність наміру переукладати договір оренди земельної ділянки, мав діяти добросовісно та чітко дотримуватися передбаченої законом процедури поновлення договору оренди землі.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, не отримавши від ТОВ «Семаль», у встановлений законом строк, повідомлення про його намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди, мав підстави вважати, що ТОВ «Семаль» не виявило бажання поновити договір оренди, а тому договір закінчив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Оскільки судова колегія не вбачає в діях відповідача порушення переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі, то підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Семаль» - відсутні.

Посилання апелянта на незаконність рішення зводяться до власного вибіркового тлумачення норм матеріального і процесуального права без повного і системного їх аналізу, не спростовують висновків місцевого суду, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення рішення місцевого суду без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Семаль» в особі представника Цвіркун Ігора Олеговича відхилити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий-суддя (підпис) О. В. Чумак

Судді: (підпис) П. М. Карнаух

(підпис) Л. І. Пилипчук

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О. В. Чумак