Постанова № 57934101, 27.05.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1139/16-п

Номер провадження3/541/361/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2016 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Андрущенко-Луценко С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Держпраці у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, підприємця, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. НОМЕР_1,

- за ст. 41 ч.1 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 будучи підприємцем та використовуючи найману працю працівників в магазині «Фортуна», що розташований в с. В. Сорочинці по вул. Миргородській 1-а, допустив порушення трудового законодавства протягом листопада 2015 року-лютого 2016 року, а саме:

- працівнику ОСОБА_2 за лютий 2016 року нарахована заробітна плата на суму 1686,26 грн. Згідно платіжних доручень від 05.02.2016 року б/н та від 29.02.2016 року б/н заробітну плату працівник ОСОБА_2 не отримала, про що свідчить відсутність підпису працівника на наданих платіжних відомостях. Заробітна плата за січень, лютий 2016 року та компенсація за невикористану відпустку загальною сумою 2921,18 грн. була виплачена працівнику ОСОБА_2 грошовим переказом від 11.03.2016 року №215600426655, чим допущено порушення ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці»;

- в порушення ст. 116 КЗпП України не проводиться в день звільнення виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства. Так згідно наказу №3 від 29 лютого 2016 року звільнено з роботи ОСОБА_2 за власним бажанням. Заробітна плата за лютий 2016 року, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки було проведено лише 11 березня 2016 року;

- порушуються вимоги ч.6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці», оскільки індексація заробітної плати не проводиться.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 визнав частково, пояснив, що дійсно в нього працювала ОСОБА_2 Заробітна плата їй виплачувалася 1 раз на місяць за домовленістю. Потім в магазині було виявлено недостачу про що він інформував працівників поліції і на сьогоднішній день ведеться слідство. Працівник ОСОБА_2 була звільнена з посади за власним бажанням 29.02.2016 року. В день звільнення повний розрахунок з працівником ОСОБА_2 не проведено. Оскільки за домовленістю з нею зароблені нею кошти повинні були піти на погашення недостачі. В подальшому, 11.03.2016 року заборговану заробітну плату, компенсацію за не використану відпустку він перерахував ОСОБА_2 поштовим переказом .

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 18.03.2016 року, актом перевірки №16-20-204/144, копією трудового договору з ОСОБА_2, наказом про звільнення Петрунь з роботи за ст. 38 п.1 КЗпП України від 29 лютого 2016 року, платіжними відомостями.

Твердження ОСОБА_1 з приводу того, що розрахунок з найманим працівником ОСОБА_2 він не провів в день звільнення в звязку з наявністю недостачі не виправдує допущене ним порушення трудового законодавства, а саме ст. 116 КЗпП України, яка покладає обовязок на керівника при звільненні працівника провести виплату всіх належних йому сум в день звільнення. Жодні домовленості з приводу покриття недостачі за рахунок заборгованої заробітної плати звільненого працівника, по закону не мають права на існування та повинні вирішуватися підприємцем шляхом звернення з відповідним позовом до суду по питанню відшкодування шкоди та звернення до компетентних органів з метою порушення кримінального провадження для встановлення особи винної в допущеній недостачі.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 41 ч.1 КУпАП і саме за цією статтею повинен нести відповідальність.

При призначенні виду адміністративного стягнення судом враховується особа адмінправопорушника ОСОБА_1, який до адміністративної відповідальності притягається вперше, його відношення до вчиненого правопорушення.

Зважаючи на вище викладене,суд приходить до переконання про можливість призначення ОСОБА_1 мінімального адміністративного стягнення передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 221; 279-280; 41 ч.1 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 по ст. 41 ч.1 КУпАП піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (пятсот десять гривень) .

Стягти із ОСОБА_1 на користь держави 275 грн. 60 коп. (двісті сімдесят пять гривень шістдесят копійок) судового збору ( р/р 31210206700012, код за ЄДРПОУ 37845125, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача (МФО) 831019, код класифікації доходів бюджету: 22030101, код ЄДРПОУ суду 26436309).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_3