Рішення № 57933620, 26.05.2016, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 551/68/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Новака Д. І.

при секретарі Бурлига Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 18 вересня 2011 року відповідачка по справі ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору б/н одержала від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" /далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"/ кредит у розмірі 14 500 грн. 00 коп. у вигляді кредитної картки зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказуючи на те, що відповідно до вказаного вище договору та за згодою відповідачки дія платіжної картки надалі пролонгувалася та змінювався на ній кредитний ліміт, однак відповідачка не виконала своїх зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, визначених вказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 03 січня 2016 року виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 31 635 грн. 02 коп., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, штрафів, позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою про стягнення з відповідача вказаної вище заборгованості за кредитом та сплачених позивачем судових витрат по справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, а до суду подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення позовних вимог банку в повному обсязі, вважаючи неправильним розрахунок заборгованості, наданий позивачем та зазначаючи, що відповідачка винна набагато меншу суму, а саме по її розрахунку 7 839 грн. 31 коп. відповідно до проведеного нею особисто розрахунку, який наданий нею суду. Також вказувала на те, що позивачем було безпідставно зараховано її платежі 14.12.2015 року та 15.12.2015 року на загальну суму 1390,00 грн. в рахунок сплати штрафу, який передбачений положеннями Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач зазначила, що вона підписувала лише анкету-заяву про надання кредиту від 18.09.2011 року під 27,60 % річних, а Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач, вона особисто не підписувала, там вказаний лише підпис голови правління банку. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 04 листопада 2015 року по справі № 6-1926цс15 стосовно підписання кредитних договорів (заява+Умови та тарифи), просили суд частково задоволити позов ПАТ КБ "ПриватБанк", стягнувши з відповідачки лише 7 839 грн. 31 коп. боргу, а у решті позову відмовити за безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, його представника, дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2011 року відповідачем ОСОБА_1 та представником ПАТ КБ "ПриватБанк" було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Своїм власноручним підписом ОСОБА_1 у анкеті-заяві підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Згідно вказаної заяви відповідачка ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому виді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку. Вона зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Цього ж дня, 18 вересня 2011 року відповідачка згідно укладеного договору б/н одержала від позивача кредитну картку зі встановленим лімітом у розмірі 14 500 грн. та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладанні договору про надання банківських послуг (письмова

анкета -заява ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк") сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг /далі- Умови та Правила/ передбачена можливість односторонньої зміни банком тарифів та інших умов обслуговування рахунків, відповідно розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п.1.1.3.1.9 Умов та Правил, не пізніше ніж за 7 днів до введення змін.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку позичальник згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил, повинен виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та Правил, передбачено при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає оплаті у першу чергу.

Дослідженими по справі доказами стверджується, що позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язання по наданню кредитних коштів відповідачці було виконано належним чином, а відповідачка по справі кредитні кошти отримала, що не заперечувалося у судовому засіданні і самою ОСОБА_1

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, в подальшому свої зобов'язання за укладеною угодою відповідачка належним чином не виконувала, необхідні платежі для погашення кредиту вчасно не вносила.

Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на те, що позивачем були безпідставно зараховані її платежі 14.12.2015 року та 15.12.2015 року на загальну суму 1390,00 грн. в рахунок сплати штрафу, який передбачений положеннями Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач вказувала, що вона підписувала лише анкету-заяву про надання кредиту від 18.09.2011 року під 27,60 % річних, а Умови та правила надання банківських послуг на які посилається позивач, вона особисто не підписувала, там вказаний лише підпис голови правління банку. Виходячи з цього визнавала заборгованість перед банком лише у розмірі 7 839 грн. 31 коп. відповідно до зробленого нею особисто розрахунку. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 04 листопада 2015 року по справі № 6-1926цс15, відповідачка вказує на безпідставність позовних вимог банку, адже нею була підписана лише анкета-заява, а Умови та Правила в яких містяться положення щодо сум та порядку сплати штрафів, неустойки та інших тарифів банку вона не підписувала і відповідно вони не можуть до неї застосовуватися.

Судом було встановлено, що своїм власноручним підписом у анкеті-заяві від 18 вересня 2011 року відповідачка підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Згідно вказаної заяви відповідачка ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому виді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку. Також згідно цієї заяви вона зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Тобто при укладенні вказаного договору сторони погодили його умови, позичальник засвідчив, що надана йому банком інформація є повною, доступною і достовірною, що підтвердив своїм підписом, справжність якого підтвердив в судовому засіданні.

При цьому як пояснила сама відповідачка у суді вона деякий час до укладення кредитного договору була працівником одного із банків позивача по справі і по роду тоді своєї діяльності мала доступ до документів банка щодо кредитування фізичних та юридичних осіб, а тому суд вважає, що при таких обставинах вона достовірно знала як умови, так і правила надання кредитних коштів, їх погашення та фінансові санкції у разі порушення строків повернення кредиту по вказаному виду кредитування.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечувалося у судовому засіданні і самою відповідачкою, з часу укладення цього договору і до подачі банком позову до суду, ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, спочатку належно виконувала умови договору, а вподальшому за можливості сплачувала кредитні кошти, допускала неодноразові випадки порушення строків повернення як кредитних коштів, так і сплати процентів і при цьому не оскаржувала й не порушувала питання про розірвання кредитного договору, у письмовому вигляді не заперечувала проти змвіни процентної ставки, а отже не вважала його умови несправедливими.

Відповідачка у своїх запереченнях проти позову вказувала на необхідність застосування у даній справі правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 04 листопада 2015 року по справі № 6-1926цс15.

У цій правовій позиції мова йде про строки позовної давності та непідписані позичальником Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, які містили пункти щодо збільшення строку позовної давності, тобто вона безпосередньо пов'язується зі спором щодо права сторін збільшити строк позовної давності та його застосування судом.

Дана правова позиція могла б бути застосована у подібних між собою правовідносинах, тобто при вирішенні тих спорів, де є тотожними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У правовідносинах, які склалися між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" вказана правова позиція не підлягає застосуванню, так як у даній цивільній справі сторони питання про строки позовної давності не порушували, і ці правовідносини не є подібними до тих правовідносин, відносно яких була висловлена правова позиція Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 2.1.1.5.4 Умов та Правил, в разі незгоди із змінами Правил і/або Тарифів банку, позичальник зобов'язаний звернутися у банк із письмовою заявою про розірвання цього договору та погасити заборгованість пред банком. У разі незгоди із списанням коштів по картковому рахунку, позичальник зобов'язаний письмово інформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання (у випадку коли вирішення питання передбачає розгляд письмової заяви).

Відповідачкою ОСОБА_1 не було надано суду жодних доказів того, що вона зверталася до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою про свою незгоду із Умовами та Правилами, Тарифами або, як вона вважає, незаконним списанням коштів у рахунок сплати штрафу за прострочення платежів, що вона підтвердила в судовому засіданні.

Тобто, відповідачка вказуючи на неправомірне нарахування їй штрафів, при цьому не скористалася умовою п. 2.1.1.5.4 Умов та Правил щодо письмового інформування банку про свою незгоду із вказаним списанням коштів. Більше того, згідно вказаного пункту письмове повідомлення позичальником своєї незгоди із списанням коштів є його обов'язком, який ОСОБА_1 не виконала.

Як установлено з наданого позивачем розрахунку заборгованості, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором ОСОБА_1 нараховано штрафи в розмірі 1982,62 грн., що складаються з: 500,00 грн. - фіксована частина та 1482,62 грн. - процентна складова. Зокрема, процентна складова штрафу нарахована з врахуванням заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами (13249,06+640,94+15662,40+100,00 = 29652,40 х 5% = 1482,62), що відповідає вимогам Умов та правил надання банківських послуг.

Дослідженими по справі доказами стверджується, що позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язання по наданню кредитних коштів відповідачці було виконано належним чином, відповідачка по справі кредитні кошти отримала, однак в подальшому свої зобов'язання за укладеною угодою не виконувала належним чином, необхідні платежі для погашення кредиту не вносила.

Внаслідок цього станом на 03 січня 2016 року у відповідачки утворилася заборгованість по вказаному кредитному договору в загальному розмірі 31 635 грн. 02 коп., які позивач і просить стягнути з відповідачки. Цей розрахунок заборгованості суд вважає вірним, бо він складений відповідно до укладених з відповідачкою умов кредитного договору з урахуванням як внесених відповідачкою грошових сум на погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, так і випадків порушення строків його погашення, не внесення взагалі певних грошових сум або внесення їх відповідачкою у значно менших розмірах

Оцінюючи наданий відповідачкою розрахунок її заборгованості перед позивачем в розмірі 7 839 грн. 31 коп. у сукупності з приведеними вище обставинами суд не бере його до уваги виходячи з того, що цей розрахунок носить суб"єктивний характер, бо виконаний самою відповідачкою у свою користь, він проведений лише по питанню зарахування всіх внесених платежів відповідачкою на погашення тіла кредиту та найменшого розміру відсотків за користування кредитом, хоч Умовами та Правилами надання банківських послуг, узгодженими з відповідачкою при укладанні кредитного договору, передбачалися інші розміри процентних ставок, а також без урахування порушення строків повернення кредитних сум та їх розміру, який підлягав поверненню у визначені угодою строки.

На підтвердження пояснень відповідача про неправильність наданого банком розрахунку заборгованості, суду не було надано інших достовірних доказів того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором проведений невірно, є недостовірним або хибним, та не зазначено про існування таких доказів. Крім того, суду не надано та не зазначено про існування достовірних доказів того, що відповідач звертався до позивача до подачі позову до суду щодо проведення перерахунку суми заборгованості або з іншими претензіями щодо невиконання ним зобов'язань.

На підставі ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності та те, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконує своїх зобов'язань по даному кредитному договору, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором зі сплатою нарахованих відсотків, суми нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасність погашення кредиту, а також судові витрати по справі відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України у зв"язку повним задоволення позовних вимог.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у рахунок відшкодування заборгованості за кредитом 31 635 грн. / тридцять одна тисяча шістсот тридцять п"ять / грн. 02 коп.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по справі в сумі 1 378 / одна тисяча триста сімдесят вісім / грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: