Ухвала суду № 57929731, 17.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4351/16 Справа № 183/1304/16 Головуючий у 1 й інстанції - Парфьонов Д. О. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Порубай М.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Меліоративної селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Меліоративної селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії(а.с.5).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу судді скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі(а.с.11-14).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Меліоративної селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суддя в ухвалі зазначив, що позивач при зверненні до суду посилаючись на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначає наступні позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати рішення Меліоративної селищної ради №7-20/6 від 18 вересня 2013 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо надання іншого жилого приміщення; зобов'язати Меліоративну селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області розглянути заяву та прийняти рішення, тобто просить скасувати рішення суб'єкта владних повноважень. Такий спір віднесено до юрисдикції адміністративних судів і повинен бути поданий в порядку адміністративного судочинства(а.с.5).

Такі висновки не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.

Так, за положеннями ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У ст.ст.2, 17 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними власних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, з огляду на вищезазначене справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного (суб'єкта владних повноважень) на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, які відповідно до законодавства зобов'язані виконувати його вимоги та приписи.

Крім того, вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень ( п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно й прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті провадження з підстав, зазначених в ухвалі, суд не з'ясував належним чином змісту і характеру правовідносин, що виникли, процесуальний статус сторін, не врахував, що цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у цивільному процесі, сторонами в якому є особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення судом, та прийшов до передчасного висновку про наявність між сторонами правовідносин, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до суду за захистом порушеного, на її думку, права стосовно квартири АДРЕСА_1 с.м.т. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, тобто на захист порушених житлових прав. Розгляд таких справ згідно з положеннями ст.15 ЦПК України відбувається за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті провадження, не взяв до уваги характер спірних правовідносин, зокрема того, що в даному випадку виник спір про право, а не спір між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а тому даний спір не є публічно-правовим, оскільки виник спір про право, який належить до компетенції загальних судів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді від 18 березня 2016 року підлягає скасуванню на підставі п.3 ст.312 ЦПК УКраїни, з передачею питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303,307,312,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року скасувати, передати питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-

Судді-