ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2016 року м. Київ К/800/13082/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 рокуу справі№826/14044/14за позовомДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Українидо третя особаМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Державна казначейська служба Українипроскасування податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі по тексту - позивач, ДП «Інформаційний центр») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, МГУ Міндоходів) про скасування податкових повідомлень - рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору залучено Державну казначейську службу України (далі по тексту - третя особа, ДКС України).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просив у задоволенні касаційної скарги відмовити з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 12 по 14 травня 2014 року проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань своєчасності сплати податку на прибуток підприємств ДП «Інформаційний центр» за 2013 рік, за результатами якої 16 травня 2014 року складено акт № 518/28-10-42-20/25287988.
Вказаним актом перевірки встановлено, що позивачем, у порушення норм пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податок на прибуток за звітний період - 2013 рік.
На підставі встановленого відповідачем 04 червня 2014 року прийнято податкові повідомлення - рішення №0001094202, №0001104202 та №0001114202, якими за затримку на 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 450000,00 грн. та на 6 днів - 3061612,00 грн. і 16814244,60 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від зазначених сум.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік, визначене у відповідній декларації, сплачене позивачем із затримкою до 30 календарних днів, а тому відповідачем правомірно винесено рішення про накладення штрафу.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України у відповідній редакції (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до положень статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Факт проведення оплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік поза межами визначеного для цього строку, позивачем не заперечується.
Єдиною підставою для скасування податкових повідомлень - рішень, якими визначено суми штрафів за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання ДП «Інформаційний центр» зазначає відсутність у нього грошових коштів.
Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій відповідне посилання не звільняє позивача від обов'язку вчасно сплачувати самостійно визначене грошове зобов'язання.
При цьому, за наведених позивачем обставин - відсутності грошових коштів, статтею 100 ПК України передбачена можливість перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань. Однак, позивач з відповідним проханням до податкового органу не звертався.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі №826/14044/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 57925988, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14044/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: