Ухвала суду № 57925965, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2016 р. м. Київ К/800/36290/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Амєліна С.Є.,

Головчук С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Публічного акціонерного товариства "Одеське СКТБ Продмаш" про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року,

встановив:

У травні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеське СКТБ Продмаш" про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі - Закон № 1977-XII), та сумою пенсії, призначеною відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 1493,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що Публічне акціонерне товариство "Одеське СКТБ Продмаш" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси як платник страхових внесків відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та згідно із Законом № 1977-XII повинно сплачувати різницю фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до цього Закону, та пенсій, призначених відповідно до інших законодавчих актів. За період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року заборгованість підприємства перед Пенсійним фондом становить 1493,07 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одеське СКТБ Продмаш" на користь Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом № 1977-XII, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, науковим працівникам у розмірі 1493, 07 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одеське СКТБ Продмаш" на користь Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси заборгованість різниці наукових пенсій в розмірі 746,53 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить змінити судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції порушено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок № 372).

У запереченні на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Одеське СКТБ Продмаш" просить залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, вказуючи на його законність і обґрунтованість. Вважає доводи касаційної скарги безпідставними, просить залишити цю скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Одеське СКТБ Продмаш" є правонаступником Державного підприємства "Одеське СКТБ Продмаш" та згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі здійснює, зокрема, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Публічне акціонерне товариство "Одеське СКТБ Продмаш" знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси з 12 вересня 1997 року за № 0603 як платник страхових внесків відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колишні працівники Публічного акціонерного товариства "Одеське СКТБ Продмаш" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримують пенсію згідно із Законом № 1977-XII, що відображено у графі « 3» повідомлень Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом № 1977-XII, і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідач у встановлені строки не оплачував витрати на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону № 1977-ХІІ, і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у зв'язку з чим перед позивачем виникла заборгованість, яка за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року становить 1493,07 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у Публічного акціонерного товариства "Одеське СКТБ Продмаш" наявний борг перед Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року у загальній сумі 1493, 07 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство "Одеське СКТБ Продмаш" повинно відшкодувати різницю між сумою пенсії згідно із Законом № 1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових (науково-педагогічних) працівників у розмірі 746,53 грн.

Відповідно до положень статті 24 Закону № 1977-ХІІ держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно з частиною дев'ятою статті 24 Закону № 1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 % різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України 24 березня 2004 року прийняв постанову № 372 про затвердження Порядку, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право вказані особи.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 % різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 372 фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Судами встановлено, що на підставі наказу Міністерства промислової політики України від 18 січня 1994 року № 46 та Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15 квітня 1993 року № 210/93 Державне підприємство "Одеське СКТБ Продмаш", яке було бюджетною установою, перетворено у Відкрите акціонерне товариство" Одеське СКТБ Продмаш" - недержавну наукову організацію. До 1993 року включно "Одеське СКТБ Продмаш" 100 % фінансувалось за рахунок державного бюджету. 18 січня 1994 року "Одеське СКТБ Продмаш" було корпоратизоване у Відкрите акціонерне товариство та відсоток бюджетного фінансування зменшився, але до 2005 року був більш як 70 %.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року № 686, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством. Товариство є правонаступником прав і обов'язків підприємства, що приватизується.

Отже, у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 червня 2012 року (справа № 21-66а12).

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 372 передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням вимог пункту 2 частини 9 статті 24 Закону № 1977-ХІІ та пунктів 2, 4 Порядку № 372, за науковий стаж, отриманий працівниками до 1994 року пенсія має сплачуватися 100 % за рахунок державного бюджету, за науковий стаж, отриманий після 1994 року - 50 % за рахунок Відкритого акціонерного товариства"Одеське СКТБ Продмаш", інші 50 % за рахунок державного бюджету та з урахуванням у відсотках стажу, набутого працівниками за відповідні періоди роботи на підприємстві з різними джерелами фінансування. З таких розрахунків виходило і Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси при пред'явленні даного позову.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції невірно трактував положення Порядку № 372 та розрахунки про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових (науково-педагогічних) працівників на 2014 рік, який надсилався на адресу відповідача, де в графі № 9 вказаний відсоток, який підлягає відшкодуванню та становить 50%, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача 746,53 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача всієї заявленої до відшкодування суми виплаченої різниці у пенсіях.

Виходячи з приписів статті 226 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Амєлін С.Є.

Головчук С.В.