Ухвала суду № 57925951, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ К/800/36218/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Амєліна С.Є.,

Головчук С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" до Державної виконавчої служби України, треті особи - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання дій протиправними та скасування акту,

за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року,

встановив:

У лютому 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" звернулось в суд з позовом до Державної виконавчої служби України, треті особи - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", в якому просило визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо складання головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. акту про реалізацію предмета іпотеки від 26 грудня 2014 року № 12275509/3 та скасувати вказаний акт.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що всупереч ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року, прийнятій у справі № 822/4208/14, якою задоволено клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію приміщення корпусу № 6, загальною площею 22 722,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола (вул. Індустріальна), буд. 88, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Адвіс", головним державним виконавцем Думанською А.Л. в ході вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 12275509 призначено проведення електронних торгів на 09 жовтня 2014 року на 09 год. 00 хв. та складено акт №12275509/3 про реалізацію предмета іпотеки, який цього ж дня затверджений в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кузьменко О.С. Зазначав, що про наявність вказаного акту йому стало відомо лише 02 лютого 2015 року, тобто з порушенням строку.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. при складанні акту про реалізацію предмета іпотеки від 26 грудня 2014 року № 12275509/3 порушенні вимоги статті 6 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що на час складання державним виконавцем оскаржуваного акту, ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 822/4208/14, якою скасовано заходи забезпечення позову, не набрала законної сили, а тому встановлені судом заходи забезпечення позову щодо заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію предмета іпотеки, продовжували діяти.

Заперечення на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" обґрунтовує тим, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки не є дією, яка спрямована на реалізацію майна, а є документом, що фіксує певний юридичний факт, а саме: факт, що майно вже реалізовано, а дії державного виконавця щодо видачі акту після проведення електронних торгів були правомірними, оскільки регулюються Законом України «Про виконавче провадження», Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Законом України «Про іпотеку». Вказує, що заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі № 822/4208/14, скасовані ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у цій же справі, не поширюються на порядок виконання державним виконавцем функцій, покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» та не впливають на здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на повне та своєчасне виконання виконавчого документа щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Ні Законом України «Про виконавче провадження» ні Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів не передбачено припинення реалізації майна з підстав, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року про забезпечення позову, яка не тягне за собою наслідків зупинення виконавчого провадження. Виконавче провадження зупинено не було, тому дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. щодо складання акту про реалізацію предмета іпотеки від 26 грудня 2014 року №12275509/3 є правомірними, а підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 10 квітня 2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1976, вчиненого 26 березня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, приміщення корпусу № 6, загальною площею 22722,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, буд. 88, яке належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Адвіс". Відповідно до акту опису та арешту майна від 05 жовтня 2009 року державний виконавець наклав арешт на зазначене майно.

Постановою державного виконавця від 11 листопада 2009 року суб'єктом оціночної діяльності для проведення оцінки арештованого майна призначено Антонова В.О. та у березні 2012 року до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшов звіт суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальності "Українська експертна група" в особі Антонова від 29 лютого 2012 року, відповідно до якого вартість предмета іпотеки - приміщення корпусу № 6, загальною площею 22722,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, буд. 88 складає 11 073 618, 0 грн.

Постановою державного виконавця від 02 липня 2012 року змінено назву боржника у виконавчому провадженні, у зв'язку з його припиненням, з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" на Товариство з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс", а ухвалою Шевченкіського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" на Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

06 липня 2012 року державний виконавець надіслав до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" заявку на реалізацію арештованого майна - предмета іпотеки.

У зв'язку з оскарженням боржником дій та рішень Державної виконавчої служби України державний виконавець неодноразово зупиняв та відкладав провадження виконавчих дій (постанова від 31 липня 2012 року про зупинення виконавчого провадження, постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 27 грудня 2012 року, від 08 січня 2013 року, від 26 березня 2013 року).

25 червня 2013 року державний виконавець виніс постанову про призначення експерта з визначення ринкової вартості майна, яке підлягає реалізації, а 18 листопада 2013 року - постанову про призначення експерта для проведення рецензії експертної оцінки, виготовленої на підставі постанови від 25 червня 2013 року.

У зв'язку з втратою чинності звіту про незалежну оцінку майна, 03 квітня 2014 року державний виконавець виніс постанову про призначення експерта з визначення ринкової вартості майна, яке підлягає реалізації, а 31 липня 2014 року - постанову про призначення експерта для ведення рецензії експертної оцінки, виготовленої на підставі постанови від 03 червня 2013 року. Відповідно до звіту вартість приміщення корпусу № 6, загальною площею 22722,40 кв.м., в м. Хмельницькому, по вул. Чорновола, буд. 88 складає 17208000, 0 грн.

Постановою державного виконавця від 09 вересня 2014 року накладено арешт на приміщення корпусу № 6, загальною площею 22722,40 кв.м., в м. Хмельницькому, по вул. Чорновола, буд. 88 та направлено документи до Державного підприємства "Інформаційний центр" для проведення реалізації зазначеного майна відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5.

Згідно з повідомленням Державного підприємства "Інформаційний центр" від 26 вересня 2014 року № 01-03/5768 електронні торги з реалізації зазначеного майна призначені на 09 жовтня 2014 року, про що позивач повідомлений листом Державного підприємства "Інфомаційний центр" від 26 вересня 2014 року № 30103/5768.

07 жовтня 2014 року позивач подав до Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний позов до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій Державної виконавчої служби України щодо порушення 6- ти місячного строку здійснення виконавчого провадження ВП №12275509 із примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1976 від 26 березня 2009 року про звернення стягнення на нерухоме майно - приміщення корпусу № 6, загальною площею 22722,40 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола (вул. Індустріальна), буд. 88, та зобов'язання Державної виконавчої служби України закінчити виконавче провадження ВП №12275509. Одночасно із зазначеною позовною заявою Товариство з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" подало клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державній виконавчій службі України вчиняти будь - які дії, спрямовані на реалізацію спірного майна до набрання законної сили рішенням у справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі № 822/4208/14 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію приміщення корпусу № 6, загальною площею 22 722,40 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола (вул. Індустріальна), буд. 88, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Адвіс", до набрання законної сили рішенням у справі. Зазначена ухвала в електронному вигляді надіслана судом 08 жовтня .2014 року на електронну адресу Державної виконавчої служби України та письмова - супровідним листом від 15 жовтня 2014 року.

При цьому, позивач самостійно надіслав копію зазначеної ухвали на адресу відповідача листом від 08 жовтня 2014 року, яку останній отримав 13 жовтня 2014 року та зареєстрував 14 жовтня 2014 року, що підтверджується відповідними відмітками відділу діловодства та контролю Державної виконавчої служби України на листі, копія якого міститься в матеріалах виконавчого провадження.

09 жовтня 2014 року відповідно до протоколу № 5931 електронні торги визнані такими, що не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

14 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" звернулось до відповідача із заявою про придбання предмета іпотеки (приміщення корпусу № 6, загальною площею 22722,40 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола (вул. Індустріальна), буд. 88, за початковою ціною 17208000,0 грн. на підставі пункту 1 статті 49 Закону України "Про іпотеку" в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом № 1976 від 26 березня 2009 року.

В подальшому, протоколом № 25 про придбання предмету іпотеки - іпотекодержателя, Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку" визнано покупцем предмета іпотеки. 12 листопада 2014 року на адресу Державної виконавчої служби України від організатора торгів Дежавного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України надійшов протокол № 25 про придбання предмету іпотеки.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року скасовані заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі № 822/4208/14. Ухвала набрала законної сили 08 грудня 2014 року.

26 грудня 2014 року державним виконавцем на підставі протоколу № 25 про придбання предмету іпотеки, в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку", складеного через Систему електронних торгів арештованим майном, підписаного покупцем - Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та організатором торгів - Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 12275509/3 від 26 грудня 2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є безпідставними, а дії відповідача щодо складання акту про реалізацію предмета іпотеки від 26 грудня 2014 року №12275509/3 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606 (далі - Закон № 606).

Згідно з статтею 1 Закону № 606 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1, 2 статті 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Главою 4 Закону № 606 визначено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, в тому числі і на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтями 54, 63 Закону № 606 визначений порядок звернення стягнення на нерухоме майно, у тому числі, яке є предметом застави (іпотеки).

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізація предмета іпотеки з прилюдних торгів здійснюється згідно з вимогами статті 54 Закону № 606, статей 41-49 Закону України "Про іпотеку" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом № 606, з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до частини 8 статті 54 Закону № 606 державний виконавець здійснює примусове звернення стягнення на предмет іпотеки з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 1.4. Тимчасового положення передбачено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Згідно з пунктом 3.1. Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Частина 5 статті 43 цього Закону встановлює обов'язок організатора торгів щодо повідомлення заінтересованих осіб, а саме: не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Пунктом 3.11. Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Оформлення результатів прилюдних торгів відповідно до статті 47 Закону України "Про іпотеку" відбувається шляхом оформлення акта про реалізацію предмета іпотеки. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Згідно з статтею 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Судами встановлено, що позивач оскаржив результати торгів до суду, однак постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/4944/14 від 23 грудня 2014 року у задоволенні його позову відмовлено, а ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року цю постанову залишено без змін.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про іпотеку" протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки. Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 26 грудня 2014 року складений з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Разом з тим, вказаний акт не є дією, яка спрямована на реалізацією майна, а є документом, що фіксує певний юридичний факт, а саме: факт, що майно вже реалізовано, тому дії державного виконавця щодо видачі акту після проведення електронних торгів були правомірними, оскільки регулюються Законом України «Про виконавче провадження», Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Законом України «Про іпотеку».

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

До того ж, обставини, на які посилається позивач у касаційній скарзі, були дослідженні під час розгляду справи № 822/4944/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" до Державної виконавчої служби України, треті особи - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії і їм надано належну правову оцінку, а відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. щодо складання акту про реалізацію предмета іпотеки від 26 грудня 2014 року №12275509/3 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають наведеним критеріям, їх необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Амєлін С.Є.

Головчук С.В.