Ухвала суду № 57925949, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2016 р. м. Київ К/800/51087/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні),

Амєліна С.Є.,

Головчук С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа - Управління майном комунальної власності міста Полтави про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року,

встановив:

У листопаді 2011 року ОСОБА_4 пред'явив позов до виконавчого комітету Полтавської міської ради та просив скасувати рішення відповідача від 16 грудня 2009 року № 377 в частині зняття його з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; зобов'язати відповідача відновити черговість квартирного обліку і включити його в пільговий список військовослужбовців запасу, які потребують поліпшення житлових умов, під тим порядковим номером, який існував станом на 16 грудня 2009 року до моменту винесення рішення № 377; стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що з 1992 року позивач перебував на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Полтавської міської ради. Рішенням відповідача від 16 грудня 2009 року № 377 позивача знято з квартирного обліку з тих підстав, що відпала потреба у поліпшенні житлових умов.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 24 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, позов задоволено частково.

Скасовано рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16 грудня 2009 року № 377 в частині зняття ОСОБА_4 з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Зобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради відновити черговість квартирного обліку та включити ОСОБА_4 в пільговий список військовослужбовців запасу, які потребують поліпшення житлових умов, під тим же порядковим номером, який існував станом на 16 грудня 2009 року, до моменту винесення рішення виконавчим комітетом Полтавської міської ради № 377.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Полтавської міської ради просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову, оскільки висновки судів не ґрунтуються на всебічному та повному дослідженні наявних у справі доказів. Зазначає, що позивач штучно погіршив свої житлові умови, а тому поновлення його на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, є незаконним та порушує права інших осіб.

ОСОБА_4 у запереченнях на касаційну скаргу просить відхилити доводи касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.

Згідно з частиною 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що 24 вересня 1992 року ОСОБА_4 зараховано на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Полтавської міської ради.

Позивач є ветераном військової служби, а тому його включено у пільговий список військовослужбовців запасу.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16 грудня 2009 року № 377 затверджено протокол Пр/3-04/І2 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 03 грудня 2009 року, яким позивача знято з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, як такого, що поліпшив житлові умови, внаслідок чого відпали підстави для надання іншого житлового приміщення.

12 лютого 2010 року ОСОБА_4 звернувся до голови Полтавської міської ради із заявою та просив перевірити законність рішення відповідача щодо зняття його з квартирного обліку.

Листом начальника відділу обліку та розподілу житла Полтавської міської ради від 10 лютого 2010 року вих. № Л01-16-09/29 позивачу повідомлено, що зняття з квартирного обліку здійснено відповідно до пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, оскільки встановлено, що він був власником квартири АДРЕСА_1. Крім того, син позивача є власником квартири АДРЕСА_2.

Задовольняючи позов частково, суди дійшли висновку, що в порушення пункту 28 Правил № 470 розгляд питання щодо зняття позивача з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, відбулось без його попереднього повідомлення, тобто з грубим порушенням вимог Правил № 470.

При вирішенні справи суди виходили з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до статті 31 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду.

За загальним правилом, у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3 та 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - це особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо).

Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень, як відповідача.

З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов'язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Судової палати Верховного Суду України у цивільних справах від 02 березня 2016 року (справа № 6-14цс16).

Подібну правову позицію щодо належності спорів у сфері житлових відносин до повноважень цивільних судів висловила колегія суддів Судової палати Верховного Суду України в адміністративних справах у постанові від 23 лютого 2016 року (справа № 21-6551а15).

Позовна вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від першої і згідно з частиною 2 статті 21 КАС України теж має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

За правилами пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 228 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Оскільки суди помилково розглянули справу в порядку адміністративного судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі відповідно до пункту 7 частини 1 статті 223 КАС - закриттю.

Керуючись статтями 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнити частково.

Скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року і закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Амєлін С.Є.

Головчук С.В.