Постанова № 57925493, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6130/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Галіти-Гейз Ірини Асрорівни та представника відповідача - Добрянського Олега Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севсервіс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севсервіс" до Одеської митниці ДФС Державної митної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Севсервіс" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС Державної митної служби України (далі ДФС) про визнання протиправними дій ДФС по коригуванню митної вартості товарів, що були імпортовані, із застосуванням резервному методу визначення митної вартості товару, зобов'язання ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості від 10 липня 2015 року № 500060001/2015/610084/2 та винести письмове рішення щодо визначення митної вартості товару, що був імпортований за специфікацією №1 від 15 квітня 2015 року до контракту № 20/02- UA від 15 квітня 2015 року, із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) №20/02- UA від 15 квітня 2015 року та специфікації №1 від 15 квітня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2015 року декларантом TOB було подано до митного контролю та митного оформлення митну декларацію (далі МД) на товар "жерсть біла, харчова марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,18*815*712 мм, ступінь твердості Т61 - 26826 кг та розрізана на листи розміром 0,19*724*816 мм, ступінь твердості Т65 - 79601 кг (виробник Tianjin Apple Tree Printing and Can Making CO., LTD; КНР)", яка прийнята до митного контролю та митного оформлення та зареєстрована за номером 500060001/2015/12526.

Для митного оформлення та підтвердження митної вартості товарів були подані контракт від 15 квітня 2015 № 20/02-UA; специфікація №1 до контракту, інвойс від 14. травня 2015 року № HZHY-001-1; прас - лист від 02 квітня 2015 року BUUDY GROUP INC., копія морської накладної від 17 травня 2015 року, лист ДП "Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП "Держзовнішінформ"); пакувальний лист виробника, міжнародна товарно-транспортна накладна, акти про переваження автотранспорту з контейнером, декларація виробника, санітарний сертифікат, експортна митна декларація, інші товаросупровідні документи.

За результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих в МД від 07 липня 2015 року №500060001/2015/12526 встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме - в наданому до митного оформлення інвойсі від 14 травня 2015 року № HZHY-001-1 вартість товару відмінна від вартості вказаної копії митної декларації країни відправлення від 14 травня 2015 року № 020220150520521478 при цьому номери інвойсу та коносаменту, зазначені в копії митної декларації країни відправлення, ідентичні номерам інвойсу та коносаменту, наданим до митного оформлення.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією № 500060001/2015/12526 ДФС відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та ПІК "Інспектор-2006" та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим по товару №1 (митна декларація від 01 липня 2015 № 500060006/2015/004619), тому митну вартість визнано на рівні - 1,066 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом - 0,88 доларів США за кг нетто, у зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості на товар від 10 липня 2015 року № 500060001/2015/610084/2.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості, посадовою особою митного органу оформлено картку відмови у митному оформленні №500060001/2015/00189.

Коригування митної вартості товару та видання картки відмови в митному оформленні і стало підставами для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог суд першої інстанції виходив з того, що як вбачається з документів, до яких у митного органу виникли зауваження, в них дійсно містяться розбіжності щодо вартості товару, а також зважав на те, що продавцем є BUDDY GROUP INC. (Панама), а товар відправлений та експортна декларація країни відправника оформлена торговою компанією "Ханчжоу Хуаи" (Китай), при цьому номери інвойсів, зазначені в експортній декларації країни відправника та митній декларації позивача ідентичні при відмінній ціні товару. На думку суду першої інстанції вказані обставини підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані. Також, суд вважав безпідставними посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що всі необхідні документи, визначені приписами Митного кодексу України, ТОВ були подані до митного органу, оскільки надані документи не містять в собі повної інформації.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Пунктом 1 ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.57 МК України (Глава 9) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приймаючи оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості відповідач виходив з того, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що дозволяють встановити митну вартість товару.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, якими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ст.53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року № 3018-IV Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу: вантажна митна декларація № 500060001/2015/012526 від 07 липня 2015 року, контракт №20/02-UA від 15 квітня 2015 року, специфікація №1 від 15 квітня 2015 року до контракту № 20/02-UA від 15 квітня 2015 року, інвойс №HZHY-001-1 від 14 травня 2015 року, коносамент №COSU6099786460 від 17 травня 2015 року, прайс-лист б/н від 02 квітня 2015 року, цінова експертиза № 9/146 від 07 липня 2015 року, митна декларація країни відправлення №020220150520521478 від 14 травня 2015 та інші товарно-супровідні документи.

В той же час, відповідачем зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності. Так, ДФС було зазначено, що в наданому до митного оформлення інвойсі від 14 травня 2015 року №HZHY-001-1 вартість товару відмінна від вартості вказаної копії митної декларації країни відправлення від 14 травня 2015 року №020220150520521478, при цьому номери інвойсу та коносаменту, зазначені в копії митної декларації країни відправлення, ідентичні номерам інвойсу та коносаменту наданим до митного оформлення.

Колегія суддів вважає зазначені обставини такими, що не мають впливу на формування митної вартості товару та не можуть бути підставою для коригування останньої з огляд на таке.

Так, з аналізу інвойсу від 14 травня 2015 року №HZHY-001-1 (а.с.32) вбачається, що вартість за одиницю товару: "жерсті білої, харчової марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,18*815*712 мм, ступінь твердості Т61 складала 0,890$ за кг, а "жерсті білої, харчової марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,19*724*816 мм, ступінь твердості Т65 складала 0,875$ за кг.

В той же час, з митної декларації країни відправлення від 14 травня 2015 року № 020220150520521478 (а.с.101) можна дійти висновку, що вартість "жерсті білої, харчової марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,18*815*712 мм, ступінь твердості Т61 складала 0,875$, а "жерсті білої, харчової марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,19*724*816 мм, ступінь твердості Т65 складала 0,860$.

Таким чином, з наведеного вбачається, що митна вартість спірного товару, заявлена при ввезені на територію України є більшою, ніж митна вартість зазначена при вивезені з країни відправлення, що саме по собі не спричиняє збитків Державному бюджету та не свідчить про заниження декларантом митної вартості ввезеного товару.

При цьому суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відправником товару в експортній декларації країни відправлення є "Ханчжоу Хуаи" (Китай), в той час як позивачем придбавався товар у BUDDY GROUP INC. (Панама) за укладеним саме з цим продавцем контрактом №20/02-UA від 15 квітня 2015 року, який і зазначений у поданій ТОВ до митного органу митній декларації (графа 2 МД - а.с.21), і складені саме цим продавцем - контрагентом позивача та подані до митниці документи (в тому числі інвойс, прайс-лист) не містять розбіжностей зі специфікацією №1 до контракту та з задекларованою позивачем вартістю товару (яка, як вже зазначалося судом, є вищою ніж вказана вартість у декларації країни відправлення).

Також, на підтвердження заявленої митної вартості позивачем було надано цінову експертизу ДП Держзовнішінформ № 9/146 від 07 липня 2015 року, з якого вбачається, що ринкова вартість імпортованого товару складала: за жерсть 0,18*815*712 мм, ступінь твердості Т61 складала 0,890$ та за жерсть 0,19*724*816 мм, ступінь твердості Т65 складала 0,875$.

Окрім іншого, згідно до ч.2 та 3 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів ДФС зазначено про відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами, з подібними (аналогічними товарами) та інформації, необхідної для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. В той же час, відповідачем було зазначено, що ДФС буде здійснено коригування митної вартості, заявленої декларантом, за резервним методом до рівня митної вартості подібних товарів, що саме по собі суперечить вищевказаним посиланням ДФС стосовно відсутності інформації щодо вартості операцій з аналогічними/подібними товарами та не узгоджується з положеннями ч.3 ст.57 МК України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність належного обґрунтування митним органом причин неможливості застосування як основного методу визначення митної вартості, так і послідовного застосування другорядних методів по порядку, визначеному ст.57 МК України, та передчасне застосування резервного методу, за яким була відкоригована митна вартість товару, на підставі ст.11 КАС України з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів ТОВ, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 10 липня 2015 року № 500060001/2015/610084/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00189.

Водночас, колегія суддів зазначає, що вимоги ТОВ про зобов'язання ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості від 10 липня 2015 року № 500060001/2015/610084/2 та винести письмове рішення, щодо визначення митної вартості товару, що був імпортований за специфікацією №1 від 15 квітня 2015 року до контракту № 20/02- UA від 15 квітня 2015 року, із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) №20/02- UA від 15 квітня 2015 року та специфікації №1 від 15 квітня 2015 року, є безпідставними з огляду на ту обставину, що суди не можуть підміняти собою суб'єкта владних повноважень щодо вчинення дій, які відносяться до виключної компетенції останнього.

Отже, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог в частині.

Керуючись ст.ст. 11, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севсервіс" - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Севсервіс" до Одеської митниці ДФС Державної митної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 10 липня 2015 року № 500060001/2015/610084/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00189.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук