Ухвала суду № 57925034, 25.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/3776/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Цурканов А.Ю. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного підприємства "Валоїс" в особі директора Сердюк Івана Михайловича до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання рішення та дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Валоїс" в особі директора Сердюк Івана Михайловича звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради «Про укладення договорів з автомобільними перевізниками» від 22 березня 2016 року та заборонити виконавчому комітету Білоцерківської міської ради та будь-яким іншим посадовим особам, державним органам - суб'єктам владних повноважень вчиняти дії щодо укладення договорів на здійснення перевезень пасажирів на міських маршрутах загального користування в м. Біла Церква відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 березня 2016 року № 91 «Про укладення договорів з автомобільними перевізниками».

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 року вказане клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Валоїс" в особі директора Сердюк Івана Михайловича до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання рішення та дій протиправними - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нову, якою в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Задовольняючи дане клопотання, суд першої інстанції послався на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Як підставу для забезпечення адміністративного позову позивач вказував, що оскаржуване рішення виконавчого комітету звужує його право як перевізника та унеможливлює прийняття участі у конкурсі, оскільки організатором конкурс не оголошено та не проведено, а право здійснювати перевезення пасажирів по місту фактично надано іншим перевізникам, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Судом встановлено, що ПП «Валоїс» є перевізником автобусних маршрутів № 4, 11 та 15, яке здійснюється останнім на підставі договорів на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі м. Біла Церква від 01 квітня 2011 року, строк дії договорів до 31 березня 2016 року.

Призначений рішенням виконавчого комітету від 26 січня 2016 року конкурс з визначення перевізників на 04 березня 2016 року було скасовано рішенням від 09 лютого 2016 року, а оскаржуване позивачем рішення від 22 березня 2016 року про укладення договорів з автомобільними перевізниками не містить в собі даних про проведення даного конкурсу.

Суд досліджуючи матеріали справи послався на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 «Про Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Однак, судом не було враховано положення п.п. 5 п. 55 вказаної постанови, яким визначено право організатора проведення конкурсу укласти договір (видати дозвіл) з автомобільним перевізником (який працює на цьому напрямку) один раз на строк до трьох місяців, після чого виставити об'єкт на конкурс. При цьому, виходячи з аналізу положень вказаної постанови, автомобільні перевізники не втрачають переважного права заявника на укладання з ним договорів по автобусних маршрутах.

Окремо слід зазначити, що дії дозволів на пасажирські перевезення у м. Біла Церква закінчується 01 квітня 2016 року, і за умови не укладання визначених положенням п.п. 5 п. 55 вказаної постанови КМУ договорів, діяльність міста була б дестабілізована, що тягне за собою негативні наслідки для суспільства.

Крім того, той факт, що конкурс було відмінено на конкретну дату у зв'язку з необхідністю його приведення до вимог чинного законодавства, не означає, що такий конкурс не буде проведено взагалі.

Дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що доводи позивача є такими, що не підтверджуються існуванням обставин, передбачених частиною 1 статті 117 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки, позивачем у клопотанні про забезпечення позову не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також не зазначено підстав для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача. Посилання на ймовірні дії відповідача не підтверджені фактичними обставинами справи.

Також заявником не доведено той факт, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів по забезпеченню позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та не надано жодного доказу на доведення таких обставин та підстав.

А тому помилковим є рішення суду першої інстанції про задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм права, що призвело до невірного по суті вирішення питання.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 204, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради - задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 року - скасувати та ухвалити нову.

В задоволенні клопотання Приватного підприємства «Валоїс», в особі директора Сердюк Івана Михайловича про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Приватного підприємства "Валоїс" в особі директора Сердюк Івана Михайловича до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання рішення та дій протиправними до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про забезпечення позову - відмовити

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.