Ухвала суду № 57925031, 24.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 759/5569/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Каленського І.Б. на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного агентства автомобільних доріг України, КП ШЕУ Святошинського району м. Києва про визнання бездіяльності протиправною,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України, КП ШЕУ Святошинського району м. Києва, в якому просили:

-визнати, що бездільністю відповідачів та неналежне виконання ними своїх обов»язків з контролю та утримання ділянки доріг, де мало місце ДТП, були створені передумови з причин якої сталося ДТП 11.01.2015 року на Гостомельському шоссе ОСОБА_3

-визнати , що бездіяльність відповідачів стосовно не попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху були створені з причин якої сталася ДТП 11.01.2015 року на Гостомельському шоссе ОСОБА_3;

-визнати, що ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», не мав умов для безпечегого руху на автодорозі 11.01.2015 року на Гостомельському шоссе;

-визнати, що відповідачі як уповноважені органи відповідальні за стан доріг підлягають адміністративній відповідальності за бездіяльність, що пов»язано з безпекою дорожнього руху автомобілів, стосовно подій, пов»язаних з ДТП, що сталось 11.01.2015 року на Гостомельськомк шоссе за участю ОСОБА_3;

-визнати, що між наведеними порушеннями КП ШЕУ Святошинського району м. Києва та ДТП з ОСОБА_3 наявний прямий причинний в»язок.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року провадження у справі було закрито.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Каленський І.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для провадження розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи підставою для закриття провадження у справі стало клопотання представника Державного агенства автомобільних доріг України, оскільки даний спір не підсудний адміністративному суду, так як Агенство автомобільних доріг не є суб»єктом владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України

Крім того, вимоги позивача зводяться до встановлення фактів та не мають ознак справи адміністративної юрисдикції.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спір не є адміністративним, оскільки у ньому порушуються питання встановлення обставин ДТП, тоді як такі обствини повинні вирішуватись в рамках кримінального провадження, яке відкрито за фактом ДТП за №1201500000000007 або ж у порядку цивільного судочинства..

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом частини 2 ст.17 КАС україни юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Зазначена норма Закону також визначає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Відповідно до Положення «Про Державне агентство автомобільних доріг України», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2014 року, Державне агентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність яукого спрямовується і координується КМ України через Міністра Інфраструктури і реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Однак, питання контролю за якістю доріг в Україні відноситься до господарської діяльності Агентства, а не до його управлінських функцій.

Також колегія суддів зазначає, що фактично спір, що виник між позивачем та відповідачами, стосується питання встановлення обставин ДТП та встановлення причинного зв'язку між порушеннями, що вчинили відповідачі та ДТП за участю позивача.

Із матеріалів справи, зокрема листа старшого слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України в м. Києві від 20.05.2015 року (т.1, а с. 33) вбачається, що 13 травня 2015 року у кримінальному провадженні №12015100000000007 винесено повідомлення про підозру ОСОБА_3.у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України.

Отже, за фактом ДТП, яка сталася 11.01.2015 року за участю автомобіля, яким керував ОСОБА_3, порушена кримінальна справа та останньому вручена підозра у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 286 КК України об'єктивна сторона злочину включає такі обов'язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у; 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожних знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами).

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів.

Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Таким чином, оскільки за наслідками ДТП, що сталася за участю водія ОСОБА_3, було порушено кримінальну справу, питання щодо обставин ДТП, у т.ч. якості дорожнього покриття та причинно-наслідкового зв»язку, повинні встановлюватись в рамках кримінальної справи.

Аналогічним способом встановлюється наявність вини в учасника ДТП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі наявності спору майнового чи немайнового характеру стосовно наявності порушень з боку відповідачів питання про це може вирішуватись шляхом подачі в рамках кримінальної справи цивільного позову, або ж окремо, у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції вірно послався на п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2008 року відповідно до якого зазначено, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно закрито провадження у справі з тих підстав, що спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що спір стосовно захисту цивільних прав, що виник за наслідками заподіяння майнової чи немайнової шкоди внаслідок ДТП, має не публічний характер, а приватно-правовий, а отже вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, не встановлено, а отже підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Відповідно до ст. ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Каленського І.Б. залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 25 травня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.