Постанова № 57924930, 25.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/2901/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2016 року по справі за їх позовом до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

УПФУ у місті Білій Церкві звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови від 05.02.2016 року ВП № 47458925 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2040,00 грн.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ у місті Білій Церкві подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому посилаються на те, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансування не може вважатись невиконанням судового рішення. У зв'язку з цим, стягнення у даному випадку виконавчого збору є необґрунтованим та не сприяє захисту прав особи на отримання бюджетних коштів.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року УПФУ у м. Білій Церкві зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26.06.2014 року по 02.08.2014 рік включно з врахуванням виплачених коштів.

08.05.2015 року державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції прийнято постанову ВП № 47458925 про відкриття виконавчого провадження з наданням семиденного строку на добровільне виконання. Цю постанову УПФУ отримали 21.05.2015 року.

На виконання судового рішення винесено розпорядження від 25.05.2015 року № 160627, яким проведено відповідний перерахунок пенсії. Копію розпорядження направлено до міського відділу ДВС листом від 26.05.2015 року, де також зазначалась, що фактична виплата коштів може бути проведена після надходження цільових коштів.

05.02.2016 року державним виконавцем міського відділу ДВС винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у ВП № 47458925 у розмірі 2040 грн. за невиконання у встановлений строк виконавчого листа про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Вирішуючи питання щодо правомірності стягнення виконавчого збору, колегія суддів виходить з наступного.

За ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 28 Закону встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір … .

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 року № 3-217гс14, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.09.2015 року № К/800/15216/15.

Натомість, матеріали справи не містять доказів підтвердження факту вчинення відповідачем в межах виконавчого провадження всіх можливих та необхідних заходів примусового виконання рішення.

Крім того, відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 21.05.2012 року № 5, судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2

(далі - Положення), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Ураховуючи наведене, невиконання судового рішення УПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Стягнення виконавчого збору у такому випадку жодних чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним судом України у постановах від 24.03. 2015 року № 21-66а15, 19.05.2015 року № 21/177а15, від 13.10.2015 року № 21-2635а15.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом на виконання рішення суду було своєчасно проведено перерахунок пенсії, це підтверджується розпорядженням від 25.05.2015 року № 160627. Тобто, УПФУ частково виконали рішення, нарахувавши кошти, у межах своїх повноважень, оскільки вони не є розпорядником бюджетних коштів.

За таких обставин, стягнення виконавчого збору в даному випадку було передчасним, а тому постанова щодо його стягнення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області зроблено неправильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 199, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві - задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2016 року - скасувати, постановивши нову про задоволення позову.

Скасувати постанову державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 05.02.2016 року про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області виконавчого збору в розмірі 2040,00 грн. у виконавчому провадженні № 47458925.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.