Постанова № 57923623, 30.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2015 року Справа № 810/4858/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів"

до

Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про

визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 31.07.2015 № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" як платника податку на додану вартість, на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 30.10.2015, представники сторін не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (ідентифікаційний код 00951758, місцезнаходження: 07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Перемоги, буд. 2) зареєстроване в якості юридичної особи 14.06.1994, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 332 120 0000 000204 (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8-9).

Судом встановлено, що з 07.10.1997 позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість (копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 62).

У липні 2015 року посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі висновку комісії, створеної відповідно до розпорядження Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.12.2014 № 3-Р, прийнято рішення від 31.07.2015 № 127 про анулювання реєстрації Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" як платника податку на додану вартість з підстав, передбачених підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, а саме: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

За поясненнями представника відповідача, викладеними у письмових запереченнях, анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відбулось за ініціативою контролюючого органу у зв'язку з неподанням Публічним акціонерним товариством "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" податкової звітності з податку на додану вартість, а також її поданням до контролюючого органу з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Крім того, представник контролюючого органу звернув увагу суду на наявність у позивача на час прийняття оскаржуваного рішення податкового боргу у розмірі 389359 грн. 09 коп.

Позивач вважає, що висновки територіального органу доходів і зборів не ґрунтуються на фактах, є безпідставними, а рішення про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість є протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Платником податку на додану вартість також є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (підпункт 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України).

В силу положень пункту 184.1 статті 184 цього Кодексу, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається за наявності визначених підпунктами "а"–"и" підстав, зокрема, у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України).

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "г" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу (пункт 184.2 статті 184 Податкового кодексу України).

Цією ж статтею передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

На виконання вимог розділу V Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення № 1130), яким визначено, зокрема, порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Відповідно до приписів пункту 5.5 розділу V Положення № 1130, контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав, визначених у підпунктах "б"–"з" пункту 5.1 цього розділу.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), яким відповідно до підпункту 3 пункту 5.5 розділу V Положення № 1130 є довідка про подання/неподання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

При цьому у реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) – податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише у разі неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У свою чергу вказані обставини мають підтверджуватись такими документальними свідоцтвами як декларації з податку на додану вартість та довідка про подання/неподання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вже зазначалось судом вище, підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення є висновки територіального органу доходів і зборів про наявність обставин, визначених підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, а саме: неподання позивачем у період з липня 2014 року по червень 2015 року податкової звітності з податку на додану вартість, а також її поданням до контролюючого органу з показниками, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Водночас, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" подано до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкові декларації з податку на додану вартість за податкові (звітні) періоди з липня 2014 року по червень 2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 94-96, 103-106, 110-112, 121-124, 131-134, 141-143, 147-148, 152-153, 157-158, 162-163, 167-168, 171-172).

За даними наведеної вище податкової звітності позивачем у період з липня 2014 року по червень 2015 року здійснено оподатковуваних операцій з придбання товарів та послуг на загальну суму 198 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ – 33 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені декларації прийняті контролюючим органом, про що свідчать копії квитанцій про приймання податкового документа в електронному вигляді (а.с. 102, 130, 140, 156, зворотній бік а.с. 162, зворотній бік а.с. 166, зворотній бік а.с. 171, зворотній бік а.с. 174) та дані, наведені в інтегрованій картці платника податку на додану вартість.

Вказані обставини представником відповідача спростовані не були.

Крім того, будь-яких доказів, що свідчать про невизнання вказаних декларацій податковою звітністю, або про порушення підприємством під час декларування власних податкових зобов’язань за наведені вище звітні періоди вимог податкового законодавства, відповідачем суду також не надано.

З огляду на викладене, твердження контролюючого органу про неподання позивачем декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, що передують липню 2015 року, а також їх подання до територіального органу доходів і зборів з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Суд також зазначає, що статтею 184 Податкового кодексу України передбачено виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку, серед яких така підстава як наявність у платника податків податкового боргу відсутня.

За таких обставин, територіальним органом доходів і зборів не доведено у судовому порядку наявність підстав для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, передбачених підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що доказів на підтвердження правомірності анулювання реєстрації Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" платником податку на додану вартість Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області не надано, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 31.07.2015 № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 31.07.2015 № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.