Постанова № 57923619, 19.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року (17:34 год.) м. Київ №810/647/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод біохімічної продукції "Немішаєво" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій,

за участю представників сторін:

від позивача: Коновал Т.В., довіреність б/н від 20.01.2016

від відповідача: Савенок О.Ю., довіреність № 15 від 22.06.2015

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод біохімічної продукції «Немішаєво» (далі - позивач) з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати неправомірними дії Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №020620141 від 02.06.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були відсутні підстави для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, а висновки відповідача, наведені в листі від 15.12.2015 №690/10/18 як підстави для розірвання договору є необґрунтованими та незаконними, а тому, на думку позивача, дії відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку є протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору про визнання електронних документів №020620141 від 02.06.2014 відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку лише у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

При цьому, позивач стверджує, що строк дії посилених сертифікатів відкритого ключа спливає 01.06.2016 року, такий сертифікат не було скасовано АЦСК ІДД ДФС, а позивачем не було змінено місцезнаходження, як і не було внесено жодних відомостей щодо відсутності позивача за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, а тому у відповідача відсутні підстави для розірвання договору про визнання електронних документів №020620141 від 02.06.2014 в односторонньому порядку, а такий договір є чинним і таким, що зобов'язує відповідача приймати та реєструвати належно оформлені електронні податкові документи.

Відповідач позов не визнає та зазначає, що у зв'язку з відсутністю в ЄДР підтвердження відомостей щодо ТОВ "Завод біохімічної продукції "Немішаєво" посадовими особами відповідача було вжито заходи з метою встановлення місцезнаходження позивача, проте зазначені заходи не надали позитивних результатів.

Відповідач зазначає, що вищенаведені обставини стали підставою для висновку, що в порушення норм Податкового кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Порядку обліку платників податків і зборів позивач змінив своє місцезнаходження, не змінивши відомості в ЄДР у передбаченому законом порядку.

У зв'язку з вищевикладеним відповідачем було прийнято рішення №28 від 15.12.2015 про направлення до державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, за формою 18-ОПП та направлено лист позивачу №680/10/18 від 15.12.2015 "Про розірвання договору", яким договір про визнання електронних документів №020620141 від 02.06.2014 було розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 замінено відповідача Бородянське відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на Ірпінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Представник позивача в судовому засіданні по справі 19.04.2016 адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2016 проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод біохімічної продукції "Немішаєво" (ідентифікаційний код 32430709, місцезнаходження 07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Біохімічна, будинок 1, корпус А) зареєстроване в якості юридичної особи 16.07.2004, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21605516 від 12.01.2016 (а.с.21-28).

02.06.2014 між ТОВ " Завод біохімічної продукції "Немішаєво" (платник податків) та Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ (орган ДПС) було укладено договір №020620141 про визнання електронних документів (далі - договір №020620141) (а.с.6-9). Факт укладення даного договору підтверджується квитанціями №1, №2, що були надані позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку (а.с.10,11).

Відповідно до пункту 1 договору №020620141 предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 договору №020620141 платник податків зобов'язаний:

1.1 надсилати органу ДПС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА України;

1.2 для накладення ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДПС разом з цим договором;

1.3 забезпечити конфіденційність особистих ключів;

1.4 вести архів надісланих органу ДПС файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП платника податків та отриманих електронних квитанцій з ЕЦП органу ДПС. Зберігати даний архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях;

1.5 при перевірці на вимогу працівників органу ДПС надати надійні засоби ЕЦП для перевірки оригіналів податкових документів в електронному вигляді.

Згідно п. 3 розділу 3 Договору Орган ДПС зобов'язаний:

- забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку;

- забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків;

- забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді податкових документів.

Розділом 6 договору №020620141 визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Позивач зазначає, що 21.12.2015 засобами поштового зв'язку було отримано лист відповідача від 15.12.2015 №690/10/18 «Про розірвання договору», в якому з посиланням на п.4 розділу 6 Договору орган ДПС, який передбачає право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податку нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації, відповідач у зв'язку з істотними порушеннями позивачем умов договору повідомив, що зобов'язання сторін, визначені договором про визнання електронних документів, припиняються, а податкова звітність, надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку вважається не прийнятою (а.с.15-17).

В підтвердження факту отримання вказаного листа позивачем надано до суду копію конверту, в якому надійшов вищевказаний лист від 15.12.2015 №690/10/18 «Про розірвання договору» (а.с.193).

В обґрунтування розірвання договору №020620141 податковий орган в листі зазначає, що за результатами встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, було складено довідку про не встановлення за місцезнаходженням ТОВ «Завод біохімічної продукції «Немішаєво» від 15.12.2015 №9428/1013070114.

22.12.2015 позивачем подано до Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області скаргу вх. №2068/10 від 22.12.2015 щодо розірвання договору, у відповідь на яку листом Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.12.2015 №162/8/18 позивача повідомлено, що у зв'язку з істотним порушенням умов договору, зобов'язання сторін, визначені договором про визнання електронних документів, припиняються, а податкова звітність, надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку вважається неприйнятою (а.с.183-185).

Вказаний лист Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.12.2015 №162/8/18 отримано позивачем засобами поштового зв'язку, що підтверджується копією конверту, в якому такий лист було направлено на адресу позивача (а.с.182).

В обґрунтування відповіді на скаргу позивача вх. №2068/10 від 22.12.2015 відповідач зазначає про ті самі обставини щодо відсутності позивача за місцезнаходженням.

Головним управлінням ДФС у Київській області за дорученням ДФС України від 04.01.2016 №64/7/99-99-11-02-02-17 та від 12.01.2016 №596/7/99-99-11-02-02-17 розглянуто скаргу директора ТОВ «Завод біохімічної продукції «Немішаєво» Пацева А.В. від 25.12.2015 №11, надіслану до ДФС України (вх. ДФС №36637/6 від 25.12.2015) та скаргу від 25.12.2015 №10, надіслану до Прокуратури Київської області (вх. №57909вх15 від 29.12.2015), направлену до ДФС України листом Прокуратури Київської області від 30.122.015 №19-1917вих (вх. ДФС №381/5 від 06.01.2016) щодо розірвання Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області договору про визнання електронних документів та листом №147/10/10-36-11-01 від 21.01.2016 «Про надання відповіді» повідомлено позивача про те, що договір про визнання електронних документів з ТОВ «Завод біохімічної продукції «Немішаєво» буде поновлено Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ за умови дотримання підприємством податкового законодавства та надання підтверджуючих документів реальності здійснення фінансово-господарської діяльності (а.с.173-175).

Вказаний лист Головного управління ДФС у Київській області №147/10/10-36-11-01 від 21.01.2016 «Про надання відповіді» отримано позивачем засобами поштового зв'язку, що підтверджується копією конверту, в якому такий лист було направлено на адресу позивача (а.с.172).

Не погоджуючись з розірванням відповідачем договору №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014 в односторонньому порядку позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Адміністративним договором у розумінні п. 14 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Виходячи зі змісту ч. 2 статті 4 названого Кодексу спори, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, мають публічно-правовий характер.

Таким чином, публічно-правовий спір, який виник з приводу укладання та виконання договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін щодо реалізації владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Досліджуючи правову природу укладеного між позивачем та відповідачем договору №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014 суд виходив з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У той же час, на контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису (пп. 191.1.44 п. 191.1 ст.191 ПК України), а також пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Відповідно до пп. "в" п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Водночас, п. 42.4 ст. 42 ПК України визначено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 №851 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №851).

Відповідно до статті 1 Закону №851 Суб'єктами електронного документообігу відповідно до Закону №851 є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.

Статтею 14 Закону №851 встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Пунктом 9 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України визначено, що тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.

Таким чином, спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (надалі-Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції №233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ (засіб криптографічного захисту інформації), керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до пункту 5 розділу III Інструкції №233 з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Так, Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п.6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Таким чином, вступаючи в договірні правовідносини, відповідач діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання покладених на нього Податковим кодексом України обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Однією із ознак, що дозволяє відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а більш конкретно - реалізація повноважень того чи іншого органу. У свою чергу мета цивільно-правових договорів - це задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ - об'єктів цивільного обороту.

Мета укладення договору про визнання електронних документів позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правових угод. Натомість, зазначений договір №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014 було укладено податковим органом для виконання покладених на нього повноважень у сфері адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, відповідач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.

За цим договором на відповідача покладено обов'язок забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, що у свою чергу, звільняє платника податків від обов'язку подання таких документів у паперовому вигляді.

Отже, відповідач, шляхом укладання договору №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014, реалізував у формі адміністративного договору повноваження на здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, а тому такий договір є адміністративним договором.

В той же час, суд зазначає, що не зважаючи на те, що адміністративні договори, базуються переважно на адміністративно-правових нормах, такі договори мають комплексний характер та регулюються нормами декількох галузей права, зокрема, на них поширюються загальні норми зобов'язального права, що врегульовані Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, притаманних владно-управлінським функціям.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, договір про визнання електронних документів може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 договору №020620141 про визнання електронних документів, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм та умов договору про визнання електронних документів вбачається, що підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Як встановлено судом, відповідачем було в односторонньому порядку розірвано договір №020620141 від 02.06.2014 про визнання електронних документів у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, про що було складено довідку про не встановлення за місцезнаходження ТОВ «Завод біохімічної продукції «Немішаєво», за приводу чого суд зазначає таке.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист №684/10/15-3 від 08.12.2015 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому відповідач просить надати інформацію та копії документів, що її підтверджують щодо господарських відносин з ТОВ «Август-Україна», ТОВ «Август-Харків», ТОВ «Комелія» за вересень-жовтень 2015 року (а.с.83-84).

Вказаний лист було отримано позивачем засобами поштового зв'язку, що підтверджується копією конверту з штрих кодовим ідентифікатором: 0780101179627, в якому такий лист надійшов на адресу позивача (а.с.197).

Суд зазначає, що відповідно до роздрукування з офіційного сайту «Укрпошти» в розділі «Відстеження пересилання поштових відправлень» за штрих кодовим ідентифікатором : 0780101179627, вищевказане поштове відправлення було направлено на адресу позивача 09.12.2015 та вручене останньому 17.12.2015 (а.с.214).

В той же час, вже через 2 дні після відправлення листа №684/10/15-3 від 08.12.2015, а саме 11.12.2015, не дочекавшись отримання позивачем зазначеного листа, головним державним ревізором-інспектором Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області - з метою вручення цього ж листа було здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Завод біохімічної продукції «Немішаєво» - Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, будинок 1, корпус А та встановлено відсутність посадових осіб підприємства, про що складено акт №67 від 11.12.2015 про відсутність за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності за податковою адресою (а.с.85).

В подальшому заступником начальника - начальником Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на адресу начальника Оперативного управління Управління податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було направлено запит №66/7-1005/15 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків (а.с.57).

На підставі вказаного запиту на встановлення місцезнаходження (місця проживання) №66/7/7-1005/15 від 11.12.2015 було проведено заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків, за результатами яких місцезнаходження платника податків не встановлено, в результаті чого складено довідку вих. №9428/1013070114 від 15.12.2015, якою місцезнаходження платника податків не встановлено (а.с.58)

У зв'язку з вищенаведеним відповідачем прийнято рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП від 15.12.2015 № 28 (а.с.59).

Відповідно до п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі - Порядок № 1588), якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою N 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2013 №755-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон №755) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №755 Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону №755 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 18 Закону №755 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частинами 13-14 статті 19 Закону №755 передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, встановлення податковим органом факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою для направлення державному реєстратору відповідного повідомлення встановленого зразка, після отримання якого державний реєстратор зобов'язаний надіслати юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. При цьому, лише повернення державному реєстратору поштового відправлення та неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Суд зазначає, що в листі відповідача №690/10/18 від 15.12.2015 зазначено про встановлений факт відсутності позивача за місцезнаходженням, у зв'язку із складенням відповідачем 15.12.2015 довідки про не встановлення за місцезнаходженням ТОВ «Завод біохімічної продукції «Немішаєво».

Тобто висновок про зміну місцезнаходження позивача контролюючим органом зроблено передчасно, без дотримання законодавчо встановленої процедури підтвердження відомостей про юридичну особу, зокрема, про її місцезнаходження, а отже у відсутність підтвердження юридичного факту про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Під час розгляду справи відповідачем, всупереч вимогам статті 71 КАС України, не було доведено суду факту наявності такого запису в Єдиному державному реєстрі на час розірвання договору №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014 у зв'язку з чим суд вважає, що висновок податкового органу про відсутність позивача за місцезнаходженням не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, лише наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням є належним доказом на підтвердження відповідних обставин, в тому числі щодо зміни юридичною особою свого місцезнаходження без повідомлення податкового органу та внесення відповідних змін до ЄДР.

Крім того, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.04.2016 вбачається, що в Єдиному державному реєстрі відомості про юридичну особу позивача підтверджено 25.12.2015 та 30.12.2015, що спростовує висновки відповідача про відсутність позивача за податковою адресою та зміну місця реєстрації (а.с.215-222).

На спростування тверджень податкового органу про відсутність товариства за адресою місцезнаходження позивач зазначає, що він є власником як будівлі за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1, корп. А, так і земельної ділянки, на якій вона знаходиться, на підтвердження чого суду надано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.07.2006, виданого Виконавчим комітетом Немішаївської селищної ради; витяг про реєстрацію права власності від 03.08.2006 №11426623, виданий Бородянським бюро технічної інвентаризації та державний акт Серія ЯБ №139262 на право власності на земельну ділянку від 10.09.2004 (а.с.18-20).

Також на підтвердження факту знаходження позивача за адресою, що зазначена в ЄДР до суду надано поштову кореспонденцію, отриману позивачем за адресою: Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вул. Біохімічна, будинок 1, корпус А, договір про надання послуг №01/09-09 від 01.09.2009 щодо надання комунальних послуг, листи щодо пролонгації цього договору, акти виконаних робіт до даного договору, платіжні доручення щодо оплати комунальних послуг та фотокартки приміщень, в яких знаходяться офісні та виробничі потужності позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки податкового органу щодо відсутності позивача за адресою місцезнаходження та зміни позивачем місцезнаходження є безпідставними, а отже у відповідача були відсутні підстави для розірвання договору №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014 в односторонньому порядку у зв'язку зі зміною місцезнаходження позивача, оскільки таких обставин не існувало.

Крім того, суд зазначає, що однією з підстав для розірвання договору про визнання електронних документів є не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих, з приводу чого суд зазначає таке.

Так, п. 6.6.1 регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - АЦСК ІДД ДФС), затвердженого Головою Державної фіскальної служби України від 09.12.2014 (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) (http://acskidd.gov.ua/reglament#k5) визначено підстави скасування посилених сертифікатів.

Скасування посиленого сертифіката - це дострокове припинення чинності посиленого сертифіката. Скасовані посилені сертифікати поновленню не підлягають. АЦСК ІДД ДФС негайно скасовує сформований посилений сертифікат підписувача у разі:

- закінчення строку чинності сертифіката ключа;

- набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката;

- смерті підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду;

- визнання підписувача недієздатним за рішенням суду;

- припинення діяльності клієнта (юридичної особи або фізичної особи - підприємця);

- компрометації особистого ключа підписувача;

- розірвання підписувачем трудового договору з клієнтом (юридичною особою або фізичною особою - підприємцем);

- надання клієнтом недостовірних даних;

- не поновлення клієнтом заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів;

- припинення (розірвання) договору про надання послуг ЕЦП з клієнтом;

- за заявою клієнта або його уповноваженого представника.

Позивач зазначає, що вищевказані підстави, які могли зумовити скасування посиленого сертифікату ключів ТОВ «Завод біохімічної продукції «Немішаєво», в дійсності не настали, а отже відповідачем не доведено існування жодного з передбачених випадків скасування посиленого сертифікату. Натомість строк дії посилених сертифікатів позивача закінчується 01.06.2016, в підтвердження чого позивачем надано посилені сертифікати відкритого ключа (а.с.12-14).

Суд також зазначає, що під час розгляду адміністративної справи позивач своєї згоди на розірвання договору №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014 не надавав, жодного судового рішення, яким укладений договір було розірвано - до суду також не було надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави, встановлені договором або законом для розірвання договору №020620141 про визнання електронних документів від 02.06.2014 в односторонньому порядку, а тому такі дії Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо розірвання договору в односторонньому порядку є протиправними.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. згідно платіжного доручення № 924 від 12.01.2016 на суму 1378,00 грн.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню з Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до положень статті 94 КАС України.

Судом 19.04.2016 проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а повний текст постанови виготовлено та підписано 25.04.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №020620141 від 02.06.2014.

3. Стягнути судовий збір в сумі 1378,00 грн. одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод біохімічної продукції "Немішаєво" (ідентифікаційний код 32430709, місцезнаходження - 07853, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вул. Біохімічна, будинок 1, корпус А) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код - 39473843, місцезнаходження - 08200, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-A).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.