Рішення № 5792343, 30.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2009 р.Справа № 29/548 За позовомСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

До Приватного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України”

Простягнення 326316,89 грн.

Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2представник

Від відповідача Соловйов О.Ф.представник У судовому засіданні, яке відбулося 30.03.2009 р., за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2008 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України” 233602,00 грн. заборгованості за підрядні роботи, виконані за договором від 28.10.2005 р., 3 % річних в сумі 9255,84 грн., 70290,71 грн. інфляційних втрат та 13168,34 грн. неустойки.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 29/548 від 30.09.2008 р. (суддя Усатенко І.В.).

Заявою від 15.11.2008 р. № 2 позивач збільшив позовні вимоги на 11188,89 грн. внаслідок перерахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних станом на 15.11.2008 р.

Ухвалою від 24.11.2008 р. продовжено строк вирішення спору у справі № 29/548.

12.01.2009 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 12.01.2009 р., відповідно до якої субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 13168,34 грн. неустойки, 13019,07 грн. 3 % річних, 85122,72 грн. збитків від інфляції та 118487,80 грн. збитків, що полягають у втратах, понесених позивачем та його представником у звязку з участю у судових засіданнях та втратах, повязаних зі зміною курсу гривні.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. від 06.02.2009 р. справу № 29/548 доручено прийняти до свого провадження судді Шабуніну С.В. у звязку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою від 07.02.2009 р. справу прийнято до свого провадження суддею Шабуніним С.В. та призначено до розгляду на 23.03.2009 р.

23.03.2009 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 30.03.2009 р.

В ході розгляду спору по суті представник позивача підтримала заявлені вимоги з врахуванням заяви про уточнення від 12.01.2009 р.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобовязань з оплати виконаних на його користь робіт.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії договору, акти приймання виконаних робіт, акт звірки взаєморозрахунків, претензії, платіжні доручення на оплату адвокатських послуг та акти виконаних робіт, розрахунок ціни позову, копії проїзних документів.

Представник відповідача підтримав поданий відзив від 20.03.2009 р. № 57, відповідно до якого просив відмовити позивачеві у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог № 2 від 12.01.2009 р. про стягнення збитків, неустойки та 3 % річних з мотивів того, що між сторонами не існувало господарських зобовязань, оскільки договірні відносини мали місце між позивачем та санаторієм “Смерічка” філією відповідача, що має банківський рахунок, самостійний баланс, ідентифікаційний код та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Також, відповідач зазначає, що заявою про уточнення позовних вимог позивач змінює як предмет так і підстави позову, тоді як така заява не може бути задоволена судом. На думку відповідача вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та неустойки є безпідставними, оскільки договором не було встановлено порядку і строків проведення розрахунків за виконані роботи, а стягнення неустойки угодою від 28.10.2005 р. взагалі не передбачено.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.2005 р. субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 в якості виконавця та філією Колективного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України” санаторієм “Смерічка” в якості замовника укладено договір, за умовами якого виконавець (позивач) зобовязався провести будівельно-оздоблювальні роботи в номерах, коридорах санаторію “Смерічка” (на обєкті) відповідно до погодженої сторонами кошторисної документації, що є передумовою до початку робіт з матеріалів виконавця в узгоджені терміни, а замовник (відповідач) зобовязався проводити оплату відповідно до умов договору, створити належні умови для виконання виконавцем робіт, прийняти роботи та оплатити виконавцю винагороду і відшкодувати інші, погоджені сторонами витрати.

Відповідно до статуту відповідача Приватне підприємство “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України” є правонаступником Колективного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України”.

Згідно з розділом 3 положення Про філію-санаторій “Смерічка” Приватного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України” філія не має статусу юридичної особи та здійснює свою діяльність від імені Приватного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України”.

В силу вимог діючого законодавства України філії та представництва юридичних осіб є їх відокремленими підрозділами, що наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення, але не є юридичними особами (ст. 95 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на те, що відокремлений підрозділ відповідача не наділений правами юридичної особи, заявлення позовних вимог до Приватного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України” слід вважати обґрунтованим.

Аналіз умов угоди сторін, їх прав та обовязків за договором дає підстави стверджувати про виникнення між ними зобовязань, врегульованих у чинному законодавстві положеннями про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити її.

Як слідує з пояснень представників сторін та матеріалів справи, а саме: актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за липень 2006 року на суму 43207,20 грн., 8606,40 грн., за серпень 2006 року на суму 9379,20 грн., 89637,60 грн., за вересень 2006 року на суму 95080,80 грн., 67306,80 грн., за жовтень 2006 року на суму 49190,40 грн., 22448,40 грн., 51357,60 грн., за грудень 2006 року на суму 15039,60 грн., за жовтень 2007 року на суму 169171,20 грн., за березень 2007 року на суму 136305,60 грн., 29647,20 грн., 70119,60 грн., за квітень 2007 року на суму 15704,40 грн., загальна вартість виконаних позивачем на користь відповідача робіт за договором від 28.10.2005 р. становить 1007202,00 грн., а оплачена відповідачем 770000,00 грн., а тому його борг станом на час звернення позивача до суду з даним позовом складав 233602,00 грн.

Отже, з матеріалів справи, пояснень представника позивача, не заперечених представником відповідача судом встановлено, що виконавець виконав будівельно-оздоблювальні роботи в номерах, коридорах санаторію “Смерічка”, а замовник прийняв роботи, але оплатив їх вартість частково, заборгувавши 233602,00 грн.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Обовязок сплатити підрядникові вартість проведених робіт встановлений ст. 854 Цивільного кодексу України та покладений на замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, договором від 28.10.2005 р. не було установлено момент оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

24.03.2008 р. позивач передав відповідачеві в особі його філії претензію № 1 від 19.03.2008 р. про сплату у десятиденний строк вказаної суми боргу, неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідь на вказану претензію до матеріалів справи залучена не була, доказів сплати коштів у строк, встановлений у претензії ,не подано.

У липні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 326316,89 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач в особі філії санаторій “Смерічка” перерахував позивачеві 233602,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 30.12.2008 р.

Заявою про уточнення позовних вимог від 12.01.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги на суму 233602,00 грн. у звязку з перерахуванням заборгованості відповідачем та збільшив їх внаслідок збільшення періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат до 12.01.2009 р. та шляхом заявлення до стягнення збитків (втрат, повязаних зі зміною курсу гривні та повязаних з участю у судових засіданнях). Вказана заява була прийнята судом до розгляду, як така, що відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому вимоги позивача розглядаються саме в редакції заяви від 12.01.2009 р.

У заяві від 12.01.2009 р. позивач вказує, що зазнав 117 335,67 грн. збитків через невиконання відповідачем грошових зобовязань, що випливають з договору від 28.10.2005 р. через зміну курсу гривні по відношенню до провідних іноземних валют та 1152,13 грн. збитків, зумовлених прибуттям в судове засідання. Так, характером господарської діяльності позивач закуповує будівельні матеріали переважно іноземного виробництва, ціни на які визначаються у доларовому еквіваленті. Станом на 24.03.2008 р. офіційний курс долара США за даними Національного банку України становив 5,05 грн., а станом на 30.12.2008 р. 7,70 грн. за долар. Тобто, станом на 24.03.2008 р. борг відповідача становив 44277,62 долари США та 233062,00 грн., а станом на 30.12.2008 р. в перерахунку 340937,67 грн. Таким чином, відповідач поніс 117335,67 грн. збитків, оскільки не зміг своєчасно розпоряджатися коштами, що їх заборгував відповідач.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи для забезпечення явки в судове засідання, позивач витратив 1152,13 грн. на придбання квитків на потяг для себе та свого представника. В разі відсутності факту порушення його прав з боку позивача, зазначені витрати позивач не повинен був би нести.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, відповідно до ч. 2 цієї статті визнаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги положення договору від 25.10.2005 р. та норми діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення збитків, неустойки, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно та такими, що підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки їх понесення було обумовлене необхідністю звернення позивача до суду для захисту порушених відповідачем прав щодо своєчасної оплати виконаних підрядних робіт, тоді як борг відповідач перерахував лише після порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Загальнополітичне видання “Сільські вісті” газети захисту інтересів селян України” (03047, м. Київ, пр-т Перемоги, 50, ідентифікаційний код 22932980) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (82300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13 168 (тринадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 34 коп. неустойки, 85122 (вісімдесят пять тисяч сто двадцять дві) грн. 72 коп. інфляційної складової боргу, 13019 (тринадцять тисяч девятнадцять) грн. 07 коп. 3 % річних, 118487 (сто вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 80 коп. збитків, 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 900 (девятсот) грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С.В. Шабунін

Дата підписання: 03.04.2009 р.

Справа № 29/54830.03.09