Вирок № 57922975, 26.05.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9889/15-к

Провадження № 1-кп/750/60/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Мурашко І .А.,

при секретарі - Корончук І.В.,

з участю прокурора - Станкевича Ю.В.,

представників потерпілого - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Чернігові кримінальне провадження №12015270010002191 по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт.Олишівка Чернігівського району Чернігівської області, українки, громадянство України, освіта вища, інваліда 3-ї групи, заміжньої, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працює головним державним інспектором Управління держпраці у Чернігівській області, не судимої, проживає та зареєстрована: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 30.05.2005 року, у денний час, перебуваючи у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, що за адресою:м.Чернігів, вул.Шевченко,44, з метою заволодіння грошовими коштами у вигляді отримання допомоги на дитину одинокій матері, шляхом обману співробітників цього Управління, заповнила заяву на призначення соціальної допомоги одиноким матерям, зазначивши у ній неправдиві відомості про те, що вона перебувала у шлюбі у графі "Додаткова інформація, яка повідомляється одинокою матір'ю(підкреслити необхідне)", при цьому приховавши відомості про перебування, на час складання заяви, у зареєстрованому шлюбі, укладеному 13.11.2004 року з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі якої, відповідно до рішення Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, оформленого протоколом №410868 від 31.05.2005 року, затвердженого начальником Управління ОСОБА_6, ОСОБА_4 призначено з 01.05.2005 року допомогу на дітей одиноким матерям.

У подальшому, за період з 01.05.2005 року по 31.03.2015 року, ОСОБА_4, діючи з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, незаконно отримала державну виплату з призначеної соціальної допомоги на загальну суму 27 070, 94 грн.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні по ч.1 ст.190 КК України не визнала та показала, що з чоловіком вона стала перебувати у близьких стосунках, коли перебувала на четвертому місяці вагітності. Батьки її чоловіка були проти їх шлюбу. Коли вона та чоловік перебували у рацсі, то жінка, яка була працівником рацсу, їм роз'яснила, що укладення шлюбу не зобов'язує чоловіка визнавати себе батьком дитини. Вона та чоловік подали заяву про укладення шлюбу, який потім між ними був укладений. Коли народилась дитина, то у заяві на отримання свідоцтва про народження вона вказала ім'я та по-батькові дитини. У цій заяві її чоловік ОСОБА_5 написав, що вони подружжя, але він не визнає свого батьківства. ОСОБА_5 не є батьком її дитини. Коли вона пішла оформлювати документи на отримання допомоги на народження дитини в управлінні соціального захисту, то подала комплект документів, в тому числі свідоцтво про народження дитини, де чоловік не був вказаний батьком. Працівник управління їй сказала, якщо у неї є чоловік, але він не батько дитини, то вона може оформити допомогу, як одинока матір, для чого вона сказала їй принести із рагсу витяг з реєстру про те, що вона є одинокою матір'ю. Після цього вона пішла до рагсу та написала заяву на отримання витягу, що вона є одинокою матір'ю. Вона отримала такий витяг, який потім в оригіналі надала до управління соціального захисту, працівники якого сказали, що повідомлять її про призначення допомоги, а потім, через деякий час, з управління соціального захисту її просили вказати номер рахунку, куди будуть перераховуватись кошти, оскільки прийнято рішення про надання такої допомоги. Таким чином вона отримувала одну суму до віку дитини у три роки, а іншу суму до десяти років дитини, тобто сума виплати змінювалась. За березень 2015 року вона не отримала цю допомогу, після чого пішла з'ясовувати це питання до управління соціального захисту, де їй сказали, щоб вона розписалась у довідці, чому їй не будуть платити цю допомогу і щоб вона повернула отримані кошти. Вона особисто працювала в архіві управління соціального захисту, де лежали тисячі справ, у тому числі і її справа. Вона могла б виправити дані у справі або взагалі викинути її, але цього не зробила. Вона телефонувала на гарячу лінію у Міністерстві юстиції України, звідки їй прийшло роз'яснення, у якому було зазначено, що вона є одинокою матір'ю. Вона також ще зверталась до управління соціального захисту, як малозабезпечена особа та заповнювала документи, але цієї заяви у її справі немає. До неї додому з управління соціального захисту приходила дівчина, яка оглянула її помешкання, після чого їй надали відповідь, що на таку допомогу вона не має права.

Заяву від 30.05.2005 року вона підписувала, але у ній іншою пастою підкреслено у графі "перебувала". Цю заяву вона заповнювала особисто, але спеціаліст управління сиділа поряд та показувала, що треба заповнювати. Це підкреслення вона не робила і експертиза не підтвердила, що це підкреслення зроблено в один день з написанням заяви. Хто приймав у неї заяву не пам'ятає, при цьому їй не роз'яснювали, що вона не має права на допомогу, якщо перебуває у зареєстрованому шлюбі. На той час вона перебувала у шлюбі. Будь-яких додаткових документів з 2005 року до управління соціального захисту вона не приносила. Вона з 01.05.2005 року проживала з ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 приблизно три роки. При отриманні свідоцтва про народження дитини вона подавала паспорт, код та виписку з лікарні про народження дитини.

Як формувались справи в управлінні соціального захисту вона не знала, оскільки, працюючи в архіві, вона приносила справи для роботи, а потім забирала їх до архіву. Працівники управління соціального захисту знали, що у неї є чоловік, який навіть приходив до неї на роботу. Довідку №256 до управління соціального захисту не надавала, а надавала іншу довідку зі складом сім'ї, який у неї є.

Представник потерпілого ОСОБА_1 у судовому засіданні показала, що допомога одиноким матерям призначається відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, визначеного згідно постанови Кабінету Міністрів України. Відповідно до зазначеного порядку, особа звертається до органу управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання або реєстрації. Заява про призначення всіх видів соціальної допомоги особою подається особисто та повинна заповнюватись власноруч. Особа має право, відповідно до цієї заяви, звернутись не за одним видом, а за декількома видами соціальної допомоги. З заявою подається пакет документів, передбачений законом та порядком. ОСОБА_4 з такою заявою звернулась 30.05.2005 року, зокрема на отримання допомоги у зв'язку з народженням дитини та допомоги одинокій матері. До заяви було додано свідоцтво про народження дитини, оригінал довідки про склад сім'ї, довідку з в/ч А 0870, що вона перебуває на службі, оригінал довідки рацсу про реєстрацію народження дитини, і що відомості про батька записані за заявою матері згідно ч.1 ст.135, ч.3 ст.122 СК України. Інших документів ОСОБА_4 не подавалось.

Спеціаліст управління допомагає заповнювати заяву, якщо щось незрозуміло, але заява заповнюється особисто та власноруч. Спеціаліст не має права вимагати інші документи, а може тільки попросити пред'явити паспорт, щоб пересвідчитись в особі, яка подає заяву. Потім формується особова справа і виноситься рішення про призначення допомоги. 31.05.2005 року було рішення управління, а потім ОСОБА_4 почала отримувати допомогу на рахунок, який вона вказала. У заяві, яка була подана ОСОБА_4, було підкреслено, що "перебувала" у шлюбі, тобто у минулому часі, а також було підкреслено, що з особою, від якої маю дитину, "не проживаю".

Потім до управління від правоохоронних органів надійшла інформація про факт перебування ОСОБА_4 у шлюбі. Управлінням праці та соціального захисту населення було зроблено запит до рацсу, чи перебуває ОСОБА_4 у шлюбі, на який надійшла відповідь, що 13.11.2004 року є актовий запис про шлюб на ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що стало підставою для зупинення виплати допомоги. ОСОБА_4 не була б призначена допомога, якщо б вона вказала, що перебуває у шлюбі. Якщо б ОСОБА_4 у подальшому уклала шлюб, але без усиновлення дитини батьком, то вона б мала право на отримання допомоги, тобто на момент подання заяви вона не повинна була бути у шлюбі. З наданих документів та заповненої заяви у спеціаліста управління не було підстав перевіряти дані ОСОБА_4

ОСОБА_4 працювала в архіві управління, але особисті справи прошиваються та нумеруються, а тому майже неможливо внести до них які-небудь зміни.

Після допиту свідка ОСОБА_7 та пред'явлення останній довідки №256 для огляду, ОСОБА_1 показала, що форма довідки взагалі не затверджена, але гіпотетично у спеціаліста управління були підстави для перевірки довідки. У працівників управління праці та соціального захисту є право перевіряти довідки, але це не є їх обов'язком.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_4 з чоловіком заселилась до гуртожитку з 05.05.2005 року. Спочатку 04.05.2005 року вони завезли свої речі, а потім ОСОБА_5 відвіз ОСОБА_4 до пологового будинку. Потім ОСОБА_4 проживала у сім'ї чоловіка, доки у кімнаті гуртожитку наводився порядок. На даний час ОСОБА_4 проживає у гуртожитку з дитиною, а коли вона виходить на службу, то дитина проживає у матері ОСОБА_4 З ОСОБА_5 ОСОБА_4 проживала у гуртожитку приблизно три роки, а можливо і більше. Спочатку у ОСОБА_4 було інше прізвище, а потім вона прізвище змінила. ОСОБА_4 офіційно перебувала у шлюбі. Вона видавала довідки, якщо ОСОБА_4 просила їх видати, при цьому всіх, хто зареєстрований у гуртожитку, вона вказувала у довідці.

Після пред'явлення свідку довідки №256, в якій вказано склад сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_8, яка проживає разом з матір'ю, свідок показала, що саме вона виписувала цю довідку. Ця довідка надана для дитячої поліклініки для постановки дитини на облік. У довідці вона вказує, що дитина проживає з матір'ю, щоб у поліклініці знали, куди йти лікарю. Вона не має права реєструвати довідку, якщо довідка реєструється у стройовій частині військової частини. Реєстрація довідки відбувається у стройовій частині військової частини, а тому вона дату не ставить. Вона ніколи довідки не реєструвала. За довідки вона розписувалась у КЕВ, а потім їх видавала. Коли та навіщо ця довідка видавалась ОСОБА_4 сказати не може, оскільки військова частина розформована.

ОСОБА_4 дуже складна людина, з нею важко знайти спільну мову і від мешканців гуртожитку на неї надходили скарги.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, яка працює начальником відділу обліку та звітності управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, показала, що відділ, в якому вона працює, отримує списки від відділу виплат, після чого формується реєстр на замовлення коштів з державного бюджету. Замовлення подається до фінансового управління Деснянської районної у м.Чернігові ради, після чого кошти для виплат отримуються на рахунок управління праці та соціального захисту населення. Потім управління передає списки по банківським установам та перераховує кошти для виплат, після чого банками ці кошти направляються на рахунки отримувачів. Який період ОСОБА_4 отримувала кошти не пам'ятає. Списки відділом виплат управління праці та соціального захисту населення формуються на підставі документів на отримання допомоги, що подає особа.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10, яка працює начальником відділу виплат та грошових компенсацій управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, показала, що 30.05.2005 року вона приймала заяву ОСОБА_4, але як це відбувалось не пам'ятає. Як зазвичай особа приходить та подає заяву і документи, які вона перевіряє та реєструє у журналі прийому заяв, якщо комплект документів повний. Якщо комплект документів не повний, то працівники надають перелік документів, які необхідно принести. Особа до неї заходить з вже заповненою заявою і при ній заяву особа не заповнює. Для одинокої матері разом з заявою необхідно було подати свідоцтво про народження дитини, довідку про склад сім'ї, витяг з актів цивільного стану, в якому вказуються дані про дитину, а також дані про батьків. У цьому витягу щодо ОСОБА_4 було записано, що дані про батька записані зі слів матері. Якщо при цьому особа у неї щось запитує, то вона може відповісти на її запитання. Матір сама заповнює у заяві, чи перебуває вона у шлюбі. Якщо матір дитини перебуває у шлюбі, то їй не може бути надана допомога, як одинокій матері. При прийомі громадян вона дивиться паспорт, щоб з'ясувати особу, яка звернулась, але не зобов'язана перевіряти всі дані паспорта. Дані у заяві вона звіряє з документами, які подала особа, але не передбачено, щоб вона перевіряла довідку про склад сім'ї та витяг з актів цивільного стану. Якщо б при прийнятті заяви та документів нею були б виявленні недоліки, то викликається заявник, щоб усунути недоліки. Після прийому особи, яка подала заяву, формується особова справа. У справі ОСОБА_4 відсутні відмітки про необхідність донести якісь документи, а тому допомога призначається відразу. Якщо заява ОСОБА_4 зареєстрована, то вона мабуть подала всі документи. Особа може показати штамп установи, де вона зареєстрована, а зазвичай щодо місця проживання працівники управління визначаються по довідці про склад сім'ї.

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_4 між нею та ОСОБА_5 укладено шлюб 13.11.2004 року, при цьому дані про розірвання шлюбу відсутні. Також у паспорті є дані про дитину ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6(а.п.88-89).

З відповіді УДМС України в Чернігівській області вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 гуртожиток, з 13.10.2004 року(а.п.93).

У копії довідки №256 зазначено, що вона видана ОСОБА_4 у тому, що вона дійсно проживає і постійно прописана у м.Чернігові по АДРЕСА_1, гуртожиток, зі складом сім'ї: ОСОБА_4, донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6, при цьому зазначено, що ОСОБА_8 дійсно проживає разом з матір'ю у гуртожитку(а.п.99,136).

Відповідно до листа начальника управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради від 27.01.20015 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні, як отримувач державної допомоги на дітей одиноким матерям на підставі довідки Чернігівського міського відділу реєстрації актів цивільного стану №162, відповідно до якої відомості про батька ОСОБА_11 записані за заявою матері згідно з ч.1 ст.135 та ч.3 ст.122 СК України(а.п.103-104,137).

У листі начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції від 05.02.2015 року зазначено, ОСОБА_4. перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 Шлюб укладено 13.11.2004 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Відмітка про розірвання шлюбу у зазначеному актовому записі про шлюб відсутня(а.п.107).

Згідно листа заступника начальника управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради від 18.02.20015 року вбачається, що відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію у разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається(а.п.108).

Як вбачається з листа начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції від 25.02.2015 року, 24.05.2005 року, за актовим записом №994, була здійснена державна реєстрація народження дитини ОСОБА_8, мати якої ОСОБА_4. Після реєстрації народження матері дитини було видано довідку №162 для виплати допомоги, що передбачено сімейним законодавством, за підписом керівника відділу.

Державна реєстрація народження була проведена відповідно до ч.3 ст.122 Сімейного кодексу України, у редакції, що діяла на момент державної реєстрації, а саме, коли дружина і чоловік мали право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини, і у цьому разі походження дитини визначалось відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, тобто так само, як у матері, яка не перебуває у шлюбі. Така спільна заява подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була подана при реєстрації народження, про що зазначено в актовому запису про народження дитини. Надалі, згідно з внесеними змінами та доповненням Законом України №524-V від 22.12.2006 року, ця норма була виключена та змінена новою редакцією.

Відповідно до копії актового запису про народження №994 від 24.05.2005 року батьком ОСОБА_8 зазначений ОСОБА_12, при цьому відомості про батьків зазначені за заявою матері дитини, якою зазначена ОСОБА_4 Заява про ці дані є спільною, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що свідчать їх підписи. Також у актовому записі є дані про те, що: видані дві довідки 1-А №986 та 2-А №162 для одержання допомоги в управлінні соціального захисту населення, що мати перебуває у шлюбі з ОСОБА_5, який за спільною заявою подружжя не є батьком цієї дитини(а.п.109-110).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів та протоколу огляду від 20.05.2015 року слідчий ознайомився з особою справою ОСОБА_4, яка є в управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, та оглянув наявні у ній документи(а.п.111-115).

Як вбачається з листа начальника управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради від 06.02.20015 року, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"(у редакції, що діяла на момент звернення ОСОБА_4 за призначенням допомоги), право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини.

На підставі заяви від 30.05.2005 року та доданих до неї документів ОСОБА_4 було призначено державну допомогу одиноким матерям на дитину, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, на період з 01.05.2005 року по 31.05.2021 року.

26.03.2015 року на запит управління до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції надійшов лист №598/02.4.4-08 від 21.03.2015 року, в якому повідомлялось про наявність актового запису про шлюб на ОСОБА_5 та ОСОБА_4, який був укладений 13.11.2004 року та про відсутність в останньому відмітки про розірвання шлюбу.

З вищевказаного листа відділу РАЦСу вбачається, що на момент звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям ОСОБА_4 перебувала у шлюбі, про що вона не повідомила управління. Так, при заповнені заяви у розділі "Додаткова інформація, яка повідомляється одинокою матір'ю", вона підкреслила "перебувала у шлюбі"(минулий час), чим зазначила, що на момент звернення до управління у шлюбі не перебувала.

Таким чином, на підставі Законодавства України та наявних у матеріалах особової справи ОСОБА_13 документів, враховуючи лист відділу РАЦС №598/02.4.4-08 від 21.03.2015 року, ОСОБА_4, не має права на отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям(а.п.123).

Згідно листів Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 01.07.2015 року та від 14.07.2015 року, у ході перевірки особової справи №410868 з'ясовано, що відповідно до п.35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 року №1751, ОСОБА_4 у травні 2005 року надано документи, а саме: заяву від 30.05.2005 року про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці; довідку, видану відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції від 24.05.2005 року №162 про підставі внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини; копію свідоцтва про народження дитини; довідку про проживання дитини з матір'ю, видану військовою частиною А0870 МОУ №256. Таким чином, управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, відповідно до поданих документів, ОСОБА_4 було призначено допомогу на дитину одинокій матері на період з 01.05.2005 року по 31.05.2021 року. Порушень у діях працівників управління щодо призначення зазначеного виду допомоги ОСОБА_4 не виявлено(а.п.125,128).

З дослідженого у судовому засіданні висновку судово-почеркознавчої експертизи №512 від 15.09.2015 року вбачається, що підписи на 2-й та 3-й сторінках заяви про призначення всіх видів соціальної допомоги від 30.05.2005 року за №240 виконані ОСОБА_4.(а.п.163-168).

Відповідно до речового доказу - заяви про призначення всіх видів соціальної допомоги ОСОБА_14 просила управління праці та соціального захисту населення призначити одноразову допомогу при народженні дитини та допомогу на дітей одиноким матерям. У графі "Додаткова інформація, яка повідомляється одинокою матір'ю(підкреслити необхідне)", підкреслено у шлюбі "перебувала", тобто у минулому часі, при цьому не підкреслено "перебуваю" у шлюбі, після чого мається підпис, прізвище та ініціали:ОСОБА_4 та зазначена дата 30.05.2005 року. Заяву та документи прийнято 30.05.2005 року та зареєстровано під №240.

Згідно листа Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 від 18.05.2015 року вбачається, що походження дитини останньої було визначено відповідно до ч.1 ст.135 СК України, як у матері, яка не перебуває у шлюбі. Також у листі зазначено, що відповідно п.2.23 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, у редакції, яка була чинна на той час, разом зі свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_4 було видано довідку №162 від 24.05.2005 року для призначення допомоги на дітей одиноким матерям(а.п.80).

Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення про доведеність вини обвинуваченої, показання обвинуваченої про те, що вона злочину не вчиняла та діяла за вказівкою працівників управління праці та соціального захисту населення, доводи її захисника про те, що у судовому засіданні не доведено умисел у ОСОБА_4 на вчинення злочину та про необхідність закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, суд приходить до висновку, що такі показання обвинуваченої слід розцінювати, як спробу уникнути покарання за вчинений злочин шляхом перекладення вини за вчинене на працівників управління праці та соціального захисту населення, і що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.

З досліджених у судовому засіданні документів, що підтвердила у судовому засіданні і обвинувачена, встановлено, що обвинувачена перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 ще до народження дитини. Таким чином, заповнюючи заяву до управління праці та соціального захисту населення, обвинувачена повинна була у графі "Додаткова інформація, яка повідомляється одинокою матір'ю(підкреслити необхідне)", підкреслити у шлюбі "перебуваю", тобто у теперішньому часі. Разом з тим, фактичні дані, що містяться у вказаній заяві, беззаперечно вказують, що обвинуваченою у цій графі не було підкреслено у шлюбі "перебуваю", що без сумніву і для самої обвинуваченої, яка має достатній життєвий досвід та відповідну освіту, було цілком зрозумілим, що вона, на момент подання заяви, перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 Навпаки, ОСОБА_4 підкреслила у шлюбі "перебувала", тобто у минулому часі, що не відповідало дійсності і також без сумніву було цілком зрозуміло обвинуваченій, яка під цією графою поставила свій підпис. Саме вказані фактичні дані, що містяться у заяві про призначення всіх видів соціальної допомоги від 30.05.2005 року, беззаперечно вказують, що ОСОБА_4 внесла до заяви неправдиві відомості, вказавши, що вона перебувала у шлюбі, тобто у минулому часі, та мала умисел на заволодіння коштами у вигляді соціальної допомоги. Показання обвинуваченої, що вона у заяві не підкреслювала у шлюбі "перебувала", суд вважає неправдивими та взагалі нелогічними, на підставі яких обвинувачена робить спробу перекласти вину на працівників управління праці та соціального захисту, оскільки у судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б вказували на те, що це могли зробити будь-які інші особи, в тому числі працівники вказаного управління, як і не встановлено який був сенс у цьому для цих осіб. Не вказано таких даних і стороною захисту.

Фактичні дані, що містяться у довідці №256, наданої ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення, вказують, що у довідці зазначені, як такі, що проживають у складі сім'ї ОСОБА_4 та її дитина ОСОБА_8, при цьому не вказаний чоловік обвинуваченої ОСОБА_5 Такі фактичні дані також без сумніву вказують на те, що ОСОБА_4, при поданні заяви та вказаної довідки, діяла з прямим умислом на заволодіння коштами у вигляді соціальної допомоги шляхом обману. Показання обвинуваченої про те, що вона цієї довідки до управління праці та соціального захисту не надавала, а надавала іншу довідку, з яких фактично слідує, що інша особа, незрозуміло чим керуючись, отримала довідку №256 у військовій частині та принесла її до управління, при цьому вилучила довідку, яку надавала обвинувачена, суд вважає не тільки неправдивими та нелогічними, а взагалі абсурдними, які ні на чому не ґрунтуються. Будь-яких даних, що будь-яка особа мала зацікавленість та взагалі могла провести вищезазначені дії, у судовому засіданні не встановлено і стороною захисту не надано.

При оцінці показань ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, враховуючи зміст їх показань, а також фактичні дані, що містяться у інших досліджених у судовому засіданні доказах, суд виходить з наступного. Суд враховує, що ОСОБА_1, ОСОБА_16 та ОСОБА_10 є працівниками управління праці та соціального захисту населення, яке є потерпілим, і зацікавлені у розгляді кримінального провадження на його користь, а ОСОБА_7 може мати неприязнь до обвинуваченої, однак вказані особи надали послідовні та логічні показання щодо обставин, викладених в обвинувачені. Такі їх показання повністю узгоджуються, як між собою, так і з фактичними даними, що містяться у документах, протоколі тимчасового доступу до речей і документів та протоколі огляду, висновку судово-почеркознавчої експертизи, речових доказах - документах. Таким чином фактичні дані, що містяться у показаннях ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, є належними, допустимими та достовірними доказами, що підтверджують обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4

Також суд враховує, що з досліджених у судовому засіданні доказів, не встановлено даних, з яких би вбачалось, що працівники управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради зобов'язані проводити перевірку даних, що вказані у заяві про призначення всіх видів соціальної допомоги, в тому числі за даними паспорта особи, яка звернулась за отриманням допомоги.

Лист Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та довідку №129/г від 09.04.2009 року суд не приймає, як такі, що спростовують обвинувачення, оскільки зміст листа жодним чином не спростовує вимоги Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми", у редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_4 за призначенням допомоги. Посилання ОСОБА_4 на те, що вона, згідно цього листа, є одинокою матір'ю жодним чином не вказує на те, що вона мала право на отримання соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. Щодо довідки №129/г, то суд вважає, що відсутність в управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради саме такої довідки та наявність іншої №256, беззаперечно вказує, що дії ОСОБА_4, яка надала довідку №256, були направлені на приховування інформації про її перебування у шлюбі та отримання коштів шляхом обману працівників вказаного управління, тобто були умисними. Показання ОСОБА_4 про те, що вона працювала в архіві управління та мала можливість внести зміни до своєї справи або взагалі знищити її, за своїм змістом не спростовують обвинувачення, оскільки незрозуміло, які саме зміни вона могла внести до справи та як вони могли бути посвідчені працівниками управління, а відсутність справи, у разі доповнення справи поточними документами або у ході проведення перевірки, могла привести до негативних наслідків для обвинуваченої.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що фактичні дані, що містяться у показаннях ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, документах:копіях паспорту, довідки №256, листах управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради та відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, відповіді УДМС України в Чернігівській області, протоколі тимчасового доступу до речей і документів та протоколі огляду, висновку судово-почеркознавчої експертизи, речових доказах - документах, у своїй сукупності повністю узгоджуються між собою, і беззаперечно вказують на винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, що викладені в обвинуваченні, та спростовують показання обвинуваченої ОСОБА_4 і доводи її захисника, а тому дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство).

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, при яких було вчинено злочин, суму грошових коштів, якими заволоділа обвинувачена, відношення обвинуваченої до вчиненого, що шкода завдана злочином обвинуваченою не відшкодована, наявність цивільного позову у кримінальному провадженні, думку представника потерпілого щодо призначення обвинуваченій покарання, а саме те, що вона погодилась з позицією прокурора щодо призначення обвинуваченій покарання, особу винної - її вік, сімейний стан, зокрема те, що на її утриманні перебуває малолітня дитина, освіту обвинуваченої, стан її здоров'я, відповідно даних, що маються у матеріалах кримінального провадження, що обвинувачена працює, характер її трудової діяльності та її матеріальний стан, негативну характеристику за місцем проживання, позитивну характеристику за місцем попереднього проходження служби, що обвинувачена не притягувалась до адміністративної та кримінальної відповідальності, при відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу у межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений обвинуваченою злочин.

Саме таке покарання, з врахуванням обставин вчинення злочину, його наслідків, позиції прокурора та представника потерпілого щодо призначення покарання, а також даних, що характеризують особу обвинуваченої, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Цивільний позов управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради обґрунтований, оскільки підтверджується вищевказаними доказами, що були досліджені у судовому засіданні, доданими до нього документами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Речові докази: документи(а.п.157,161), - необхідно залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні у сумі 613,80 грн. на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Цивільний позов Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 27 070, 94 грн. на користь Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, як суму надмірно виплачених бюджетних коштів у вигляді допомоги на дітей одинокій матері за період з 01.05.2005 року по 31.03.2015 року.

Речові докази: документи(а.п.157,161), - залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 613,80 грн. процесуальних витрат.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.А.Мурашко