Рішення № 57918715, 26.05.2016, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/261/16-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2016 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «УКРГАЗБАНК» (далі за текстом АБ «УКРГАЗБАНК»), яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі за текстом - ВАТ АБ «Укргазбанк»), звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідачів, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором на загальну суму 6642,74 доларів США та 3359,61 грн., а також судовий збір в розмірі 2334,72 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 26.06.2008р. був укладений кредитний договір № 240-08/П-09, відповідно до якого ВАТ АБ «Укргазбанк» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 14726,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,8 % річних з кінцевим терміном повернення 25.06.2020р. ВАТ АБ «Укргазбанк» свої зобовязання виконав повністю та надав обумовлену суму кредиту, а відповідачка ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 06.11.2015р. за кредитним договором у неї виникла заборгованість перед позивачем на вищевказану суму. Також, позивач посилається на те, що в порядку забезпечення виконання зобовязань наданий відповідачці ОСОБА_2 кредит був забезпечений порукою ОСОБА_3, що підтверджується договором поруки б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 зобовязався відповідати по зобовязанням ОСОБА_2, які виникають з умов вищезазначеного договору. Заборгованість по кредитному договору позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, оскільки боржник та поручитель мають нести перед кредитором солідарну відповідальність.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, але надала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, у разі неявки відповідачів в судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про дату час та місце розгляду справи двічі повідомлялися належним чином. Так, судом, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, двічі надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання відповідачів, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з конвертами з судовими повістками, які повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання», відповідачі не зявилися до поштового відділення для отримання конверта з поміткою «судова повістка», що дає суду підстави вважати, що відповідачі за зазначеною адресою відсутні, а також «за зазначеною адресою не проживає», щосвідчить про неможливість вручення відповідачам судових повісток та відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України в цьому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачам належним чином. Крім того, на 25.05.2016р. 08 год. 00 хв. відповідачка ОСОБА_2 отримала судову повістку, однак до суду не зявлялася, клопотання про розгляд справи у її відсутність не подавала, про причини неявки також не повідомляла.

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у її письмовій заяві, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, судом, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та підлягаючою задоволенню із наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків по поверненню кредитних коштів кредитору, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 (а.с. 22-24, 25) 26 червня 2008 року був укладений кредитний договір № 240-08/П-09 на підставі якого ВАТ АБ «Укргазбанк» передав кредит відповідачці ОСОБА_2 в розмірі 14726,00 доларів СШАзі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,8 % річних з кінцевим терміном повернення 25.06.2020р. (а.с. 7-13). Згідно п. 5.3. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідачка ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання не виконувала, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед позивачем, яка, згідно розрахунку, наданого позивачем станом на 06.11.2015р. з урахуванням заборгованості по кредиту, відсоткам, пені склала загальну суму 6642,74 долари США та 3359,61 грн. (а.с. 26-31).

Згідно претензії про повернення заборгованості по кредиту № 510013/05/0210/20 від 10.02.2015р., ОСОБА_2 повідомлялася про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 16-17, 18).

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до розяснень, що викладені у п. 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. № 5, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти,а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3-7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і встановлений строк, відповідно до умов договору та вимогою закону.

Згідно, ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що банком був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених кредитним договором, однак, відповідачка ОСОБА_2 всупереч вимогам чинного законодавства та умов кредитного договору належним чином свої зобовязання по поверненню чергової частки кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконала та не здійснювала повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені кредитним договором строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачкою ОСОБА_2, у звязку з чим нею не виконані вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

У зв'язку з неповерненням чергової частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України ОСОБА_1 має право вимагати дострокове повернення частини кредиту, яка залишалася, та сплатити відсотків, належних йому.

Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою, порукою тощо (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до договору поруки б/н від 26.06.2008р., що укладений між ВАТ АБ «Укргазбанк», з однієї сторони, та ОСОБА_3 (а.с. 19-21) (далі за текстом Поручитель), з іншої, сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед ВАТ АБ «Укргазбанк» відповідати по борговим зобов'язанням боржниці ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 240-08/П-09 від 26.06.2008р., а саме: повернути кредит в розмірі 14726,00 доларів США, сплатити проценти за його користування в розмірі 13,8 % річних, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови зазначеного договору в повному обсязі (а.с. 14-15).

Згідно претензії про повернення заборгованості по кредиту № 510013/05/0210/20 від 10.02.2015р., відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 16-17).

Відповідач ОСОБА_3 не спростував зміст зазначеного договору поруки, у зв'язку з чим не виконав вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_2 за порушення останньою своїх обов'язків по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, а також по сплаті інших штрафних санкцій, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно з розрахунком, наданими позивачем, правильність якого перевірена судом, заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 240-08/П-09 від 26.06.2008р. станом на 06.11.2015р. складає загальну суму 6642,74 долари США та 3359,61 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом строкова 5727,12 доларів США; заборгованість по кредиту прострочена 822,87 доларів США; заборгованість по процентах поточна 92,75 долари США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності 3125,96 грн.: пеня за несвоєчасну сплату процентів 233,65 грн. (а.с. 26-31).

Доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України, щодо неправильності розрахунку заборгованості відповідачами не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Суд зазначає, що відповідачі мали можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність нарахування заборгованості на стадії судового розгляду справи, однак заперечень проти суми позову відповідачі не надали. Небажання відповідачів надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову давало суду право обмежитися доказами, наданими до суду позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Судом не встановлено, що відповідачі не виконали зобов'язання в повному обсязі по поверненню кредиту внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідачі мають сплатити штрафні санкції по кредиту.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором на загальну суму 6642,74 долари США (що за курсом НБУ станом на 06.11.2015р. складає 152288,35 грн.) та 3359,61 грн.

Суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки викладені позивачем в позові обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, виходячи з цієї норми нею не передбачений солідарний порядок стягнення судових витрат стороні на користь якої ухвалено рішення, тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду в рівних частинах з кожного.

На підставі ст. ст. 192, 257, 258, 264, 524, 525, 526, 527, 530, 533, 546, 549, 550, 553, 554, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р., керуючись ст. ст. 1, 6, 10, 15, 30, 57-60, 74, 88, 158, 169, 197, 208-210, 213-215, 224-226, 228, 233 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «УКРГАЗБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «УКРГАЗБАНК» (м.Київ, вул.Червоноармійська, буд. № 39, код ЄДРПОУ: 23697280):

- заборгованість по кредиту строкова - 5727 (пять тисяч сімсот двадцять сім) доларів США 12 центів,що за курсом 22,925534 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.11.2015р. складає 131297 (сто тридцять одну тисячу двісті девяносто сім) гривень 28 копійок;

- заборгованість по кредиту прострочена - 822 (вісімсот двадцять два) долари США 87 центів,що за курсом 22,925534 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.11.2015р. складає 18864 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 73 копійки;

- заборгованість по процентам поточна 92 (девяносто два) долари США 75 центів,що за курсом 22,925534 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.11.2015р. складає 2126 (дві тисячі сто двадцять шість) гривень 34 копійки;

- пеню за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності 3125 (три тисячі сто двадцять пять) гривень 96 копійок;

- пеню за несвоєчасну сплату процентів 233 (двісті тридцять три) гривні 65 копійок;

а всього 6642 (шість тисяч шістсот сорок два) долари США 74 центи, що за курсом 22,925534 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.11.2015р. складає 152288 (сто пятдесят дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 35 копійок та 3359 (три тисячі триста пятдесят девять) гривень 61 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «УКРГАЗБАНК» (м.Київ, вул.Червоноармійська, буд. № 39, код ЄДРПОУ: 23697280) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2334 (дві тисячі триста тридцять чотири) гривні 72 копійки в рівних частинах з кожного.

Відмовити ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ОСОБА_1 «УКРГАЗБАНК» в задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму судових витрат в солідарному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного суду ОСОБА_4