Рішення № 57916220, 23.05.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.05.2016

Справа № 320/904/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«16» травня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Редько О.В.

при секретарі Мазуріній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2. ОСОБА_3 про звернення стягнення на іпотечне майно,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернувся ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого без балансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» з позовними вимогами до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2. ОСОБА_3 про звернення стягнення на іпотечне майно.

В процесі судового розгляду представник банку уточнив позовні вимоги, згідно яких банк просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 113 від 06.10.2008 р. - комплекс будівель, який складається з: будівлі (А-1) загальною площею 692,3 кв.м., будівлі (Б-1) загальною площею 7,6 кв.м., свердловини (№ 1), за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд.1/4, - на користь Позивача - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» - для погашення боргових зобов'язань Третьої особи-1 - ОСОБА_2 - за кредитним договором № 113 від 06.10.2008 р. та Додатковим договором № 1 від 27.09.2011 р. до Кредитного договору № 113 від 06.10.2008 р. на загальну суму 1 609 740 (один мільйон шістсот дев'ять тисяч сімсот сорок) грн.. 23 коп., у тому числі 1344 489,80 грн. - загальна сума заборгованості по кредиту, 239 333,20 грн. - заборгованість по відсоткам за кредит, 22 698,23 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості та судові витрати в розмірі 3219,00 грн., шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої ст.З8 Закону України „Про іпотеку", а саме: укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою - покупцем з правом реєстрації нерухомості в органі реєстрації, поданні заяв до органу реєстрації та отримання ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухомість ОСОБА_1, оформлення кадастрового номеру земельної ділянки та отримання ОСОБА_4 з Державного земельного кадастру, а також наданням Позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з визначенням початкової ціни предмету іпотеки для його подальшого продажу за оцінкою, визначеною субєктом оціночної діяльності, в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку»; на період до реалізації передати предмет іпотеки комплекс будівель за адресою: Запорізька область м. Мелітополь вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. ? - в управління ПАТ «Державний ощадний банк України»

Представник позивача, ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 17.06.2015 року, в судовому засіданні уточнений позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6Ю, який діє на підставі довіреності від 15.09.2015 року, а також являється представником третьої особи ОСОБА_2, в судовому засіданні проти уточненого позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Право власності ОСОБА_1І на предмет спору виникло згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 22.11.12 року по справі №815/15217/2012, яке до теперішнього часу не скасоване.

Відповідно до договору позики від 13.08.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 р. № 841, ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 позику в розмірі 350 000 (триста п'ятдесяти тисяч) гривень з умовою повернення цих коштів до 23.08.2012року

В забезпечення зазначеного договору позики між відповідачкою та ОСОБА_3 13 серпня 2012 року був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 р. № 842, за яким передано в іпотеку комплекс, що знаходиться за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. комплекс складається із будівель позначеної в плані літерою «А-1», цегляної, шлакоблочної, розмір житлової (нежитлової площі) 669,4 кв.м., загальної площі 669,4 кв.м., будівлі позначеної плані літерою «Б-1», цегляної, розмір житлової (нежитлової площі) 7,6 кв.м., загальної площі 7,6 кв.м.

Ніяких заходів по погашенню боргу ОСОБА_3 не було прийнято, в зв'язку з чим було звернуто стягнення на користь ОСОБА_1 на комплекс нерухомості, що знаходиться за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 1/4, та складається із будівель позначеної в плані літерою «А-1», цегляної, шлакоблочної, розмір житлової (нежитлової площі) 669,4 кв.м., загальної площі 669,4 кв.м., будівлі позначеної плані літерою «Б-1», цегляної, розмір житлової (нежитлової площі) 7,6 кв.м., загальної площі 7,6 кв.м, шляхом передачі вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 13.08.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 р. № 842) ОСОБА_1 у власність за ціною 350000 грн.

Тим самим право власності ОСОБА_1 виникло внаслідок визнання судом та відповідно виникло в порядку виконання судових рішень. Це тягне за собою певні наслідки що є суттєвими для розгляду цієї справи. На думку представника відповідача, поняття виникнення не є тотожним поняттю переходу права власності, яким оперує ст. 23 Закону України «Про іпотеку». Відповідно не можливо стверджувати про перехід всіх прав та обов'язків за договором іпотеки з ОСОБА_2 до відповідачки за відсутності переходу права власності від ОСОБА_2 до останньої.

Окрім того слід зазначити, що за договором іпотеки № 113 від 06.10.08р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 р. №4044 предметом договору іпотеки є три будівлі: А1/2, Б-1 та В-1 та споруди за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57/2. Однак за вищезазначеним рішенням суду у ОСОБА_8 виникло право власності на дві будівлі, що знаходяться за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 1/4 - «А-1», «Б-1». Тим самим і адреса предмету іпотеки і кількісно-якісний склад іпотеки інший. Ніяких угод до іпотечного договору в частині зміни іпотекодавця, предмету іпотеки між ПАТ «Ощадбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_1 не укладено.

Отже, як підкреслює представник відповідачки, заявивши до ОСОБА_1 позов банк не надав договору, закону, або рішення суду згідно якого відносно ОСОБА_1 встановлено іпотеку. Також Банком не додано доказ реєстрації іпотеки будівель, що знаходяться за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 1/4, - «А-1», «Б-1» та належать ОСОБА_1 в Державному реєстрі іпотек, згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку», Постанови КМУ від 5 вересня 2012 р. № 824, раніше Постанова КМУ №410 від 31.03.04г., - витяг встановленої форми. Крім того, спірне майно не обтяжене іпотекою, про що свідчить витяг про реєстрацію об'єкту нерухомості за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд ?.

Набуття майна в порядку виконання судового рішення є гарантією відповідача від звернення на нього стягнення. Як вже зазначалось рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 22.11.12р. по справі №815/15217/2012 до теперішнього часу не скасоване і є діючим. Таким чином не може бути витребуване в т.ч. примусово продано позивачем.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог банку в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду був повідомлений належним чином про прочини своєї неявки суд не сповістив. Його неявка у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства України не перешкоджає розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду був повідомлений належним чином про прочини своєї неявки суд не сповістив. Його неявка у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства України не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 06.10.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 113, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 1190000, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі на споживчі цілі, терміном повернення не пізніше 06.10.2018 року. (а.с. 7-13)

27 вересня 2011 року вересня 2011 р. між позивачем і ОСОБА_2 був укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № 113 від 06.10.2008 р., на підставі якого останньому був наданий додатковий кредит в сумі 179746 грн. терміном повернення не пізніше 06 жовтня 2018 р. Кредит надавався на рефінансування заборгованості за простроченими процентами./а.с.18/

В якості забезпечення повернення кредиту за Кредитним договором № 113 від 06.10.2008 р. та Додатковим договором № 1 від 27.09.2011 р. до нього з ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 113 від 06.10.2008 р., згідно з яким в іпотеку Банку була надана нерухомість, а саме: комплекс будівель за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул..Фрунзе, 57/2. Комплекс будівель складається з: будівлі (А-1/2) загальною площею 692,3 кв.м., будівлі (Б-1) загальною площею 7,6 кв.м., будівлі (В-1) загальною площею 73,8 кв.м., свердловини (№ 1). /а.с.14-17/ Право іпотеки зареєстровано за позивачем в Державному реєстру іпотек 06.10.08р., - комплекс будівель за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57/2. Комплекс будівель складається з: будівлі (А-1/2) загальною площею 692,3 кв.м., будівлі (Б-1) загальною площею 7,6 кв.м., будівлі (В-1) загальною площею 73,8 кв.м., свердловини (№ 1). /а.с.19-20/. Як договір іпотеки так державна реєстрація предмету іпотеки є діючими і не скасовувались, зміни до них не вносились.

Зазначений комплекс належав ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу комплексу будівель від 16.09.2008 р., укладеному з ОСОБА_3 (Третя особа-2), посвідченому приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 і зареєстрованому в реєстрі за № 3784./а.с.25-26/

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2012 р. вищевказаний договір купівлі-продажу комплексу будівель від 16.09.2008 р., укладений між вказаними сторонами, був визнаний недійсним, у зв'язку з чим право власності на комплекс будівель повернулось колишньому власнику ОСОБА_3 (а.с. 27-28).

21.06.2012 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на власності на комплекс, який складається з будівель А-1 та Б-1 по вул. Воїнів-інтернаціоналістів 1/4./а.с.29/

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду № 815/15217/2012 від 22.11.2012 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволений, за ОСОБА_1 визнано право власності на комплекс будівель, який складається з: будівлі (А-1) загальною площею 692,3 кв.м., будівлі (Б-1) загальною площею 7,6 кв.м., свердловини (№ 1), за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд.1/4./а.с.31-32/

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області № 22-ц/778/2410/14 від 11.06.2014 року апеляційну скаргу банку було задоволено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 25.05.2012 року по справі про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги залишені без задоволення./а.с.34-35/

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідач ОСОБА_1 в зазначених судових процесах участі не приймала, таким чином неможливо стверджувати, що зазначені рішення стосуються її майна.

Обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстровано В ч. 1 ст. 575 ЦК України окремим видом застави визначено іпотеку - заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право заволодіти в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги. якщо інше не встановлено договором.

Стаття 7 Закону України «Про іпотеку» регламентує, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні вказував, що на теперішній час предмет іпотеки належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду № 815/15217/2012 від 22.11.2012 року, яке набрало законної сили та не оскаржувалося до апеляційної інстанції.

Таким чином, на думку представника позивача, ОСОБА_1 набула всіх прав та обов'язків іпотекодавця, а ПАТ «Ощадбанк», як іпотекодержатель, має право звернути стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх грошових вимог до позичальника ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору № 113 від 06.10.2008 та Додаткового договору № 1 до нього.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що «Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обовязки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не подав суду докази виникнення у нього іпотеки по відношенню до ОСОБА_1 та належного їй майна в позасудовому або судовому порядку.

Позивачем тільки надано лист архітектури м. Мелітополя від 23/05/2012 року за № Д351/з про можливість присвоєння комплексу будівель за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул..Фрунзе, 57/2. Комплекс будівель складається з: будівлі (А-1/2) загальною площею 692,3 кв.м., будівлі (Б-1) загальною площею 7,6 кв.м., будівлі (В-1) загальною площею 73,8 кв.м., свердловини (№ 1) іншої адреси, а саме: м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів ?.

Однак чи був цей лист реалізований та в який частині банком не надано доказів.

Зокрема будівля (В-1) загальною площею 73,8 кв.м. за адресою м. Мелітополь, вул. В. Інтернаціоналістів відсутня. Де зник цей обєкт не надано доказів жодною із сторін. Також за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57/2 рахується літера А1/2 (тобто будівля з двома поверхами), а за адресою Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів ? - літера А-1 (тобто будівля з одним поверхом). Таким чином комплекси будівель та споруд за адресами , м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57/2 - м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів ? вже не є тотожними.

Інших доказів тотожності обєктів окрім листа архітектури та тільки в засвідченій копії, без оригіналу позивачем не надано. Будь-яких процесуальних дій по встановленню тотожності предмета іпотеки спірному обєкту позивачем не вчинено.

Адреса предмету іпотеки і кількісно-якісний склад іпотеки та спірного майна інші. Іпотечний договір та державна реєстрація є діючими та ніколи не припинялись. Ніяких угод до іпотечного договору в частині зміни іпотекодавця, зміни адреси предмету іпотеки між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 не укладено.

Банком також не надано доказів звернення до нотаріальної контори, реєстраційної служби з метою внесення змін до державного реєстру іпотек в частині заміни іпотекодавця, зміни адреси іпотеки. При наявності чинних договіра іпотеки та запису в державному реєстрі іпотек ПАТ «Ощадбанк», як іпотеко держатель не позбавлений права цього зробити в позасудовому порядку відповідно до Постанови КМУ від 5 вересня 2012 р. № 824.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Окрім того, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.11.2012 року визнано за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель, який складається з: будівлі (А-1) загальною площею 692,3 кв.м., будівлі (Б-1) загальною площею 7,6 кв.м., свердловини (№ 1), за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд.1/4.

Рішення набрало законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалося та не скасоване.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Набуття майна в порядку виконання судового рішення є гарантією відповідача від звернення на нього стягнення.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі, в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Згідно з ч.2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Проте, як вбачається з Реєстру прав власності на нерухоме майно №36721072, станом на 13.12.2012 року та на теперішній час право власності на комплекс будівель, який складається з: будівлі (А-1) загальною площею 692,3 кв.м., будівлі (Б-1) загальною площею 7,6 кв.м., свердловини (№ 1), за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд.1/4 зареєстровано за відповідачкою, а не за позичальником та іпотекодавцем ОСОБА_2 (а.с. 33)

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, враховуючи зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, не доведено, що відповідач у справі ОСОБА_1 на момент розгляду справи є власником предмета іпотеки, яке зазначене в іпотечному договорі укладеному між банком та ОСОБА_9 а тому і не має статусу іпотекодавця, що унеможливлює в даному випадку звернення стягнення на спірне майно. Окрім того її право власності на комплекс будівель визнано судовим рішенням, яке на даний час набрало законної сили та не оскаржувалося.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 208-210, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 575, 589, 610, 611, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 34 Закону України «Про іпотеку», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2. ОСОБА_3 про звернення стягнення на іпотечне майно відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_10