Справа № 127/26499/15-ц Провадження № 22-ц/772/1566/2016Головуючий в суді першої інстанції Прокопчук А. В.Категорія 27Доповідач Медяний В. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Медяного В.М.,
суддів: Жданкіна В.В., Сала Т.Б.,
за участю секретаря Агеєвої Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2016 року,
встановила:
У листопаді 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом ОСОБА_2 стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначає, що 11.02.2010 року відповідач ОСОБА_2,ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг,підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно якої отримав кредитну картку "Універсальна".
Згодом, а саме 30.09.2013 року ОСОБА_2 було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку "Універсальна Gold", згідно Тарифів якої він отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатоювідсотків за користування кредитом у розмірі27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договоромналежним чиномне виконав, що призвело до утворення в нього перед банком заборгованості станом09.11.2015 року у розмірі 28028 грн. 76 коп.,яка складається з: 7897 грн. 51коп. - заборгованість за кредитом;16470 грн. 36коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;1850 грн. 00коп. - заборгованості за пенею та комісією;500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1310 грн. 89 коп. - штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2016 рокупозовПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованістьза кредитним договором № б/н від 11.02.2010 року в сумі 28028грн. 76 коп., яка складається з:7 897грн. 51коп. - заборгованості за кредитом; 16 470 грн. 36коп. - заборгованості по процентам за користуваннякредитом;1 850грн. 00коп. - заборгованості за пенею та комісією;500 грн. 00 коп. - штрафу (фіксована частина) та1 310 грн.89 коп. - штрафу (процентна складова).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції скаржник - відповідач у справі ОСОБА_2 апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Представник позивача у справі ПАТ КБ "ПриватБанк" - Ткач Ю.А. апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив рішення залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що відповідно до укладеного договору № б/н від11.02.2010 року, відповідачОСОБА_2отримав від позивача ПАТ КБ "ПриватБанк"кредит у розмірі8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі27.60 % на рік на суму залишку заборгованостіза кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Договір укладений шляхом приєднання до умов договору, підтвердженням чому є підписана позичальником заява (а.с. 6) таУмови і Правила надання банківських послуг (а.с.7-12).
Відповідно до п.6.5Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах,передбачених цим договором.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, (п.5.5 "Правил користування платіжною карткою").
Згідно п.9.12 Умов і Правил надання банківських послуг,договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жоднаіз сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до положень "Правил користування платіжною карткою" визначено, щобанк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в ціломуабо у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Проте, відповідач ОСОБА_2 не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, що призвело до утворення в нього заборгованостіперед банком.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н станом на09.11.2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк"за кредитом становить28028 грн. 76 коп.,яка складається з: 7897 грн. 51коп. - заборгованість за кредитом;16470 грн. 36коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;1850 грн. 00коп. - заборгованості за пенею та комісією (а.с. 4-5).
Крім того, відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, відповідачу ОСОБА_2 нараховано штраф (фіксована частка) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 1310,89 грн.
Також суд першої інстанції не погодився з твердження відповідача про те, що кредитна картка була закрита і він розраховувався за покупки власними коштами, які клав на картку, оскільки даний факт спростовується випискою про рух коштів по рахунку відповідача (а.с. 44-60), з якої вбачається, що ОСОБА_2 витрачав суму коштів більшу за ту, що він поповнював рахунок на картці.
Таким чином, оскільки судом встановлено невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором № б/н від11.02.2010 року щодоповернення кредитних коштів, тому суд дійшов висновку про стягнення даної заборгованості у судовому порядку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши такі обставини, правильно застосувавши норми матеріального права та не порушивши при цьому норми процесуального права, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про задоволення даного позову.
Так, згідно п.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.02.2010 року ОСОБА_2 став клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк" ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна»
30.09.2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк"переоформивОСОБА_2 кредитну картку на престижну кредитну картку «Універсальна Gold» відповідно до тарифів якої відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі27.60 % на рік на суму залишку заборгованостіза кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту ПАТ КБ "ПриватБанк" керується п. 3.2, п. 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг, згідно яких Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті ПАТ КБ "ПриватБанк", складає між ним та банком Договір, що підтверджується його підписом у заяві.
Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п. 4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою.Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам.
Позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі , встановленому Договором.
Відповідно до п.6.5Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах,передбачених цим договором.
При цьому, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 2 ст. 1050 ЦК України визначає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, (п.5.5 "Правил користування платіжною карткою").
Згідно п.9.12 Умов і Правил надання банківських послуг,договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жоднаіз сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до положень "Правил користування платіжною карткою" визначено, щобанк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в ціломуабо у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Стаття 1054 ЦК України, визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Проте, відповідач ОСОБА_2 не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, що призвело до утворення в нього заборгованостіперед банком.
Як вбачається наданого позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк"розрахунку заборгованості за договором №б/н станом на09.11.2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за кредитом становить28028 грн. 76 коп.,яка складається з: 7897 грн. 51коп. - заборгованість за кредитом;16470 грн. 36коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;1850 грн. 00коп. - заборгованості за пенею та комісією (а.с. 4-5).
Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, відповідачу ОСОБА_2 нараховано штраф (фіксована частка) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 1310,89 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
У відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону та матеріалам справи.
При цьому колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача ОСОБА_2 про те, що матеріали справи начебто не містять доказів того, що він отримав на картку встановлений ліміт у розмірі 8000 гривень. Адже, встановлено що відповідачем було переоформлено кредитну картку, відповідно до тарифів якої він отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Також колегія суддів не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що кредитна картка була закрита і він розраховувався власними коштами, оскільки зазначене повністю спростовується наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком заборгованості за договором №б/н від 11.02.2010 р. та виписками по рахунку з інформацію про рух грошових коштів на рахунку відповідача ОСОБА_2, згідно яких вбачається, що ОСОБА_2 за час користування банківськими картками ПАТ КБ "ПриватБанк" витрачав коштів значно більше ніж поповнював на картку, при цьому 24.02.2012 року кредитний ліміт було збільшено до 300 грн., 03.01.2013 року - до 3000 грн., 16.07.2013 року - до 3500 грн, 27.07.2013 року - до 8000 грн. Таким чином слід дійти висновку про те, що, користуючись банківською карткою, відповідач ОСОБА_2 був обізнаний у тому, що кредитний ліміт збільшувався і ці кошти ніяк не можна вважати його власними.
Крім цього, встановлено що картки за договором №б/н укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 мають термін дії та Банком перевипускались (а.с.73).
З урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а основні доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : /підпис/ В.М. Медяний
Судді : /підпис/ В.В. Жданкін
/підпис/ Т.Б. Сало
Згідно з оригіналом:
Судове рішення № 57916181, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 23.05.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/26499/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: